Europa > The European Union in the World > Delegations EN - [УКР]
Представництво Європейської Комісії
в Україні
RSS | Головна сторінка | Контакти | Мапа сайту | Посилання | Вакансії | Стажування

25 грудня 2006

Зовнішні відносини Європейського Союзу

Європейська політика сусідства

ЄС укладе угоди про спрощення візового режиму та реадмісію з Молдовою. 19 грудня Рада ЄС надала Європейській Комісії мандат на ведення відповідних переговорів.

„Спрощення візового режиму спонукатиме Республіку Молдова провести необхідні реформи та посилити регіональну співпрацю з ЄС у сферах зміцнення верховенства права, боротьби проти організованої злочинності та корупції”, - прокоментував подію Віце-президент Європейської Комісії Франко Фраттіні. Угоди сприятимуть „зміцненню особистих контактів між громадянами Молдови та громадянами ЄС, і водночас ґарантуватимуть повернення нелегальних міґрантів”, - додала Комісар з питань зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер.

Угода про спрощення візового режиму не скасовуватиме візи для громадян Молдови (за винятком громадян, що мають дипломатичні паспорти) та не пом’якшуватиме умови видання візи. Натомість вона спрощуватиме процедуру подання та розгляду документів для отримання візи, а також утримуватиме платню за отримання візи на нинішньому рівні (35 євро). Для певних категорій громадян – бізнесменів, студентів чи дослідників – угода передбачатиме спрощення процедур подання документів та можливості отримання довгострокових віз із правом багаторазового в’їзду на територію ЄС. Угода про реадмісію зобов’язуватиме відповідні органи Молдови та ЄС повертати міґрантів, що нелегально перебувають на їхніх територіях.

Перемовини про укладання угод про спрощення візового режиму та реадмісію розпочнуться найближчим часом. Вони мають завершитися протягом наступного року. Очікується, що угоди вступлять у силу не пізніше 1 січня 2008 року. >>> докладніше

Гуманітарна допомога

ЄС надає близько 200 мільйонів євро країнам африканського континенту. Про надання допомоги Камеруну, Дарфуру (Судан), Республіці Кот-д’Івуар та Сомалі було оголошено 19 та 20 грудня.

Європейський інвестиційний банк надасть 65 мільйонів євро на розвиток енергетичної галузі Камеруну. Європейська Комісія ухвалила рішення про надання 103 мільйонів євро на програми відбудови та реконструкції Республіки Кот-д’Івуар, у якій від 2002 року триває громадянський конфлікт. 2 мільйони євро буде спрямовано на допомогу сомалійським біженцям у Кенії.

17 мільйонів євро виділено на гуманітарну допомогу жертвам геноциду у Дарфурі (Судан). Від 2004 року загальний обсяг допомоги, виділеної Європейською Комісією у відповідь на дарфурську кризу, сягнув 357 мільйонів євро.

ЄС залишається одним із найбільших донорів офіційної допомоги на планеті. Щороку сама тільки Європейська Комісія надає понад 500 мільйонів євро на програми гуманітарної допомоги та близько 4 мільярдів євро на підтримку розвитку найбідніших реґіонів світу.

Докладніше:

Європейська Комісія надає 17 мільйонів євро жертвам кризи у Дарфурі (Судан)

Європейська Комісія надає 103 мільйони євро на відбудову Республіки Кот-д’Івуар

Європейський інвестиційний банк надає 65 мільйонів євро на розвиток енергетичної галузі в Камеруні

ЄС надає 2 мільйони євро на гуманітарну допомогу сомалійським біженцям у Кенії

Зовнішня торгівля

Європейська Комісія прагне збалансувати свободу та безпеку зовнішньої торгівлі. Для досягнення цієї мети Комісія ухвалила Реґламент, що застосовує додаткові заходи безпеки до товарів, які потрапляють на територію ЄС, і водночас полегшує роботу надійних та безпечних трейдерів.

„Сьогодні митний контроль відіграє ключову роль у боротьбі проти тероризму”, - прокоментував подію Європейський Комісар у справах оподаткування та митного контролю Ласло Ковач. „Водночас, беручи до уваги постійне зростання світової торгівлі, ми маємо знайти збалансований підхід між забезпеченням безпеки та інтенсифікацією зовнішньої торгівлі”, - зазначив Комісар.

Новий реґламент передбачає запровадження сучасних інформаційних механізмів повідомлення про товари та вантажі, що перетинають кордон ЄС. Системи повідомлення та ефективної оцінки ризиків дозволять запобігати потраплянню нелегальних товарів (наркотиків, вибухових речовин, ядерної та хімічної зброї) на територію ЄС.

Водночас реґламент передбачає запровадження статусу „авторизованого економічного оператора” для надійних та безпечних трейдерів. Для „авторизованих економічних операторів” процедури митного контролю будуть значно спрощені.

Планується, що статус „авторизованого економічного оператора” буде запроваджено з 1 січня 2008 року. Інформаційна система про товари та вантажі, що перетинають кордон, розпочне свою роботу з 1 липня 2009 року. ››› докладніше

Внутрішні питання ЄС

Економіка

Економіка зони євро переживає підйом. Огляд результатів економічного розвитку зони євро протягом третього кварталу 2006 року було оприлюднено 18 грудня.

Дані третього кварталу 2006 року свідчать про „дещо менші, але стабільні та стійкі показники зростання у зоні євро”, - йдеться у висновках Огляду. ВВП зони євро виріс на 0,5%. Річний рівень зростання складає 2,7%, що є найліпшим показником за останні 6 років. У третьому кварталі було зафіксовано стабільне зростання рівня зайнятості, рівня довіри споживачів та бізнесу, підвищення обсягів внутрішнього попиту та інвестицій.

Поліпшення показників економіки зони євро пов’язане не тільки з циклічним характером економічного розвитку, але й з проведенням структурних реформ, твердять аналітики Огляду. Зокрема, протягом останніх років поліпшилося функціонування ринку праці та знизився рівень структурного безробіття.

До зони євро входять 12 з 25 нинішніх держав-членів ЄС. 1 січня 2007 року до єдиної валюти приєднається Словенія. >>> докладніше

Показники ВВП на душу населення в ЄС коливаються з 48% до 251% від середньоєвропейського рівня. Про це свідчать висновки Статистичної служби Європейських спільнот, оприлюднені 18 грудня. Висновки ґрунтуються на даних 2005 року.

Відповідно до результатів дослідження, у Люксембурґу показники ВВП на душу населення (у термінах стандартів купівельної спроможності) складають 251% від середньоєвропейського рівня. Показники Ірландії на 40% вищі від середньоєвропейських, дані Нідерландів, Австрії, Данії, Бельгії, Сполученого Королівства та Швеції – на 15-25%. У Фінляндії, Німеччині та Франції рівень ВВП на душу населення на 10% перевищує середні показники ЄС; дані Італії та Іспанії приблизно дорівнюють середньоєвропейським.

На Кіпрі показники ВВП на душу населення на 10% менші, ніж у середньому в ЄС, у Греції та Словенії – на 20% менші, у Чехії, Португалії та Мальті – на 30%. Найменш заможними країнами є Угорщина, Естонія, Словаччина (рівень ВВП на душу населення на 40% нижчий від середньоєвропейського), Литва, Польща та Латвія (на 50% менші).

Для порівняння, у США показники ВВП на душу населення складають 150%, а в Японії – 110% від середньоєвропейського рівня. >>> докладніше

Державна допомога

Європейська Комісія розпочинає розслідування обставин продажу австрійського „Банку Бурґенланд”. Про формальний початок розслідування Європейська Комісія оголосила 20 грудня.

„Комісія має з’ясувати, чи мав уряд землі Бурґенланд об’єктивні, прозорі та недискримінаційні причини, що схилили його в бік пропозиції компанії Grazer Wechselseitige Versicherung AG”, - прокоментувала подію Європейський Комісар у справах конкуренції Неелі Кроес. „Інакше факт продажу може бути розцінений як державна допомога, яка є незаконною відповідно до положень права ЄС”.

У березні 2006 року „Банк Бурґенланд” було продано австрійській страховій компанії Grazer Wechselseitige Versicherung AG за 100,3 мільйонів євро, попри те, що українсько-австрійський консорціум запропонував суму в 155 мільйонів євро.

Уряд землі Бурґенланд розпочав процес приватизації банку у вересні 2005 року. Наприкінці третьої тендерної процедури залишилося лише два кандидати: компанія Grazer Wechselseitige та українсько-австрійський консорціум, до якого входять Меткомбінат ім. Ілліча, "Укрпідшипник", Актив-банк та австрійська компанія Slav AG. Попри ліпшу пропозицію Консорціуму, банк був проданий австрійській страховій компанії. >>> докладніше

Держави-члени ЄС

Реструктуризацію польських та чеських металургійних підприємств майже завершено. Про це йдеться у висновках третього звіту з розвитку металургійної промисловості в Польщі та Чехії, оприлюдненого Європейською Комісією 19 грудня.

Європейська Комісія висловила задоволення завершенням приватизації металургійних підприємств. Водночас, наполягає Комісія, нові інвестори мають сконцентруватися на продовженні програм реструктуризації, спрямованих на зниження собівартості продукції, підвищення рівня інвестицій та продуктивності праці.

На металургійну промисловість Чехії та Польщі припадає, відповідно, 3% та 5% виробництва сталі в ЄС. Необхідність реструктуризації металургійної промисловості пов’язана з зовнішніми чинниками. Через різке зростання обсягів металургійної продукції в Китаї та Індії, 2005 року світовий рівень виробництва сталі виріс на 6%, тимчасом як у ЄС він знизився на 3,2%. Перенасичення ринку призвело до падіння цін на металургійну продукцію, що стало додатковим викликом для чеських та польських підприємств.

Для полегшення перехідного періоду Європейська Комісія створила пільгові умови для розвитку металургійних компаній двох країн. Зокрема урядам Польщі та Чехії дозволено надавати державну допомогу металургійним корпораціям, що зазвичай заборонено положеннями європейського конкуренційного права. >>> докладніше

Польща отримує 20 мільйонів євро на розвиток малих та середніх підприємств. 18 грудня про надання коштів оголосило керівництво Європейського інвестиційного банку (ЄІБ).

Ресурси буде спрямовано на фінансування малих та середніх проектів у різних галузях промисловості, у сфері послуг та туризму, а також на підтримку польських мікропідприємств. У такий спосіб Європейський інвестиційний банк прагне стимулювати розвиток малих та середніх підприємств (МСП), що є важливим складником економічного розвитку та загального добробуту економіки ЄС.

Фінансування програм розвитку МСП є одним із пріоритетів Європейського інвестиційного банку. Загалом Банк надав Польщі понад 2 мільярди євро на розвиток МСП, що складає 15% усієї підтримки, що її країна отримала від ЄІБ протягом останніх 15 років. >>> докладніше

Соціальні питання

У ЄС буде створено Фонд адаптації до глобалізаційних викликів. Рішення про заснування Фонду Рада ЄС ухвалила 19 грудня.

Фонд надаватиме допомогу людям, що втратили місце роботи. Передбачається що підтримка буде одноразовою і покриватиме не більше одного року безробіття. Вона буде надаватися у разі, якщо втрата роботи пов’язана із структурними змінами у світовій торгівлі та їхнім неґативним впливом на економіку реґіону чи галузі.

Крім того, Фонд фінансуватиме програми адаптації ринку праці, пов’язані із допомогою громадянам у пошуку роботи, інформуванням про кар’єрні можливості, проведенням тренінґів для набуття нової спеціальності, підвищенням рівня професійної мобільності.

Щорічний бюджет фонду складатиме 500 мільйонів євро. >>> докладніше

В Європі з’явиться єдиний телефонний номер для пошуку зниклих дітей. Рішення про створення загальноєвропейського номеру було ухвалене на зустрічі комітету представників держав-членів ЄС, проведеній 20 грудня під егідою Європейською Комісією.

Очікується, що номер 116 000 буде зарезервовано для загальноєвропейської служби пошуку зниклих дітей. „Я закликаю всі держави ЄС розпочати якнайшвидше втілення цієї ініціативи”, - заявила з цього приводу Європейський Комісар у справах інформаційного суспільства Вів’єн Редінґ. „Безпека наших дітей вимагає негайних дій”, - наголосила вона.

У декількох країнах ЄС уже існують телефонні номери, зарезервовані для служб пошуку зниклих дітей. Різні країни, однак, мають різні номери для подібних служб. Нинішня ініціатива покликана запровадити єдиний телефонний номер в усіх країнах ЄС. Це дозволить полегшити пошук дітей, які зникли під час закордонних подорожей. >>> докладніше

Громадська думка

75% європейців підтримують ідею спільної безпекової та оборонної політики ЄС. Про це свідчать результати опитування громадської думки європейців, опубліковані 18 грудня Євробарометром (Соціологічною службою ЄС).

Відповідно до результатів дослідження, 75% підтримують ідею спільної безпекової та оборонної політики ЄС, 68% прихильно ставляться до ідеї спільної зовнішньої політики ЄС.

46% європейців підтримують ідею подальшого розширення ЄС. Водночас 42% громадян ЄС виступають проти ідеї розширення. Членство своєї країни в ЄС підтримують 53% європейців (на 2% менше, ніж навесні 2006 року); 54% респондентів вважають, що ЄС приносить істотні переваги (навесні показники були ідентичними), 46% європейців мають позитивне уявлення про Європейський Союз (це на 4% менше, ніж навесні 2006 року). 48% громадян ЄС відчувають довіру до Європейської Комісії, 52% - до Європейського Парламенту.

33% європейців вважають, що ЄС рухається у правильному напрямі; водночас лише 28% гадають, що у правильному напрямі рухається їхня рідна країна. 33% громадян ЄС вважають, що ЄС рухається в хибному напрямі; 48% дотримуються подібної думки стосовно розвитку їхньої рідної країни.

Більшість європейців (64%) вважають, що вільна конкуренція є найліпшим шляхом до економічного добробуту; 62% гадають, що держава надто втручається до їхнього життя.

Серед основних цінностей ЄС європейці називають права людини (38%), демократію (38%) та мир (36%).

У рамках дослідження, здійсненого Євробарометром, було опитано 29 152 респонденти. Дослідження тривало від 6 вересня до 10 жовтня 2006 року. >>> докладніше

Інші новини

Уряд Фінляндії висловлює занепокоєння ситуацією зі свободою преси в Азербайджані. >>> докладніше

ЄС та США підписують нову угоду про співпрацю в сфері підвищення рівня енергоефективності в офісному обладнанні. >>> докладніше

Європейська Комісія надає 8,1 мільйонів євро на проекти підвищення рівня дорожньої безпеки в ЄС. >>> докладніше

Європейська Комісія збільшує кількість вакансій для громадян Румунії та Болгарії. >>> докладніше

Європейська поліційна служба (Європол) стає ефективнішою. >>> докладніше

Спільна аграрна політика: Європейська Комісія планує перетворити 21 організацію, що займаються європейськими ринками сільськогосподарської продукції, на єдину структуру. >>> докладніше

Рада ЄС ухвалює програму розвитку науково-дослідницької діяльності в Союзі (2007-2013). >>> докладніше

Європейська Комісія пропонує укласти з Росією двосторонні угоди про спільний розвиток рибальства в Балтійському морі. >>> докладніше

Митні питання: Європейська Комісія оприлюднює результати консультацій щодо акцизних зборів на дизельне паливо класу „С” (Commercial). >>> докладніше

Європейський Комісар Маркос Кіпріану досяг принципової домовленості в міністром сільського господарства Росії про експорт європейського м’яса до Росії після вступу Румунії та Болгарії до ЄС. ››› докладніше

Державна допомога: Європейська Комісія дає дозвіл на роботу німецького фонду підтримки кінематографу. >>> докладніше

Кліматичні зміни: Європейська Комісія пропонує поширити правила боротьби з забрудненням атмосфери на авіатранспорт. >>> докладніше

Веб-сайт тижня

Сайт ініціативи „Європа та її громадяни”: короткий огляд досягнень ЄС за 2006 рік

http://ec.europa.eu/snapshot2006/index_en.htm

Європейська Комісія розпочала реалізацію нового мультимедійного проекту – „Щорічника Європейського Союзу”. Щорічник робитиме огляд 10 основних заходів та політик, здійснених Європейським Союзом протягом року. Ініціатива прагне створити умови для того, аби громадяни ЄС ліпше розуміли, що саме робить Європейський Союз, і як це відбивається на їхньому щоденному житті.

Анонси подій

1 січня – розширення Європейського Союзу: вступ Болгарії та Румунії до ЄС. >>> докладніше

1 січня – розширення зони євро: вступ Словенії до простору єдиної європейської валюти.

1 січня – Німеччина стає країною-головою ЄС

8 січня – візит президента Європейської Комісії Жузе-Мануеля Баррозу до Сполучених Штатів Америки.

9 січня – зустріч представників уряду Німеччини із Колегією Європейської Комісії, Берлін.

10 січня – Повідомлення Європейської Комісії про можливі шляхи розвитку політики з боротьби проти кліматичних змін.

Упорядник: Володимир Єрмоленко
Шеф-редактор: Інна Підлуська
Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков
Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні

нагору