Зовнішні відносини ЄС

Європейська політика сусідства

ЄС зацікавлений в добрих стосунках між Україною та Росією, заявляє Солана. Про це Високий представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики заявив 20 жовтня. Думка прозвучала на прес-конференції, присвяченій результатам неформального саміту ЄС в місті Лахті (Фінляндія).

„Через територію України проходить найважливіший для Європи газопровід”, - заявив Хав’єр Солана. „Крізь нього прямує понад 80% газу, що імпортується до ЄС”, - відзначив він. „Тому добрі стосунки між Росією та Україною є засадничим чинником забезпечення газопостачання до європейських країн”, - переконаний Високий представник ЄС.

Солана розповів про результати свого візиту до України, що відбувся 19 жовтня. Минулорічні проблеми з транзитом російського газу через територію України „цього року не повторяться”, - переконаний Солана.

Наостанок Високий представник ЄС наголосив на важливості спільної зовнішньої політики для забезпечення надійності постачання енергоресурсів до ЄС. „Енергетична безпека Європи тісно пов’язана із зовнішньою політикою”, - підкреслив він. >>> докладніше

11 мільярдів євро буде спрямовано на програми Європейської політики сусідства. Регламент Ради ЄС, ухвалений 17 жовтня, визначив бюджет Європейського інструменту сусідства та партнерства (ENPI) на найближчі сім років (2007-2013).

Регламент встановлює правові рамки фінансової підтримки, що її Європейський Союз надаватиме в рамках Європейської політики сусідства. Обсяг коштів складає 11,181 мільярдів євро. 95% бюджету буде спрямовано на підтримку програм у конкретних державах чи групах країн. 5% піде на підтримку транскордонної співпраці.

Україна є одним із бенефіціарів нового фінансового механізму. Окрім неї, в радіусі дії Європейського інструменту сусідства та партнерства перебувають 16 держав Східної Європи, південного Середземномор’я, Близького Сходу та Кавказу. >>> докладніше

Мілінкевича названо серед трьох номінантів на премію Сахарова. Про це було оголошено на засіданні Європейського Парламенту, що відбулося 17 жовтня.

Двома іншими кандидатами на вручення премії є ліванській журналіст і дипломат Ґассан Туені, номінований у пам’ять про ліванських активістів, та борці за звільнення заручників у Колумбії.

Аляксандр Мілінкевич є лідером білоруської опозиції. У квітні цього року, за участь у демонстрації проти фальсифікації результатів виборів, він був заарештований та затриманий на п’ятнадцять діб.

Європейський Парламент щороку присуджує Премію Сахарова визначним особистостям, що борються проти політичних і соціальних утисків, нетерпимості та несправедливості. Серед попередніх лауреатів премії – Нельсон Мандела, Кофі Аннан та Організація Об’єднаних Націй. >>> докладніше

Стосунки між ЄС та Росією

ЄС закликає Росію відкрити енергетичні ринки. Таким був один лейтмотивів неформального саміту ЄС, що відбувся 20 жовтня в містечку Лахті (Фінляндія).

Саміт засвідчив „згуртованість та солідарність” усіх держав-членів ЄС „у дискусіях про зовнішню енергетичну політику”, - заявив на підсумковій прес-конференції президент Європейської Комісії Жузе-Мануель Баррозу. „Взаємність, прозорість та відкриття ринків є принципами, що їх мають поважати всі партнери, які прагнуть до довгострокової енергетичної безпеки”, - підкреслив чільник Європейської Комісії.

У рамках саміту відбулася робоча вечеря лідерів ЄС із президентом Росії Владіміром Путіним. В енергетичній сфері „Росія більшою мірою залежить від ЄС, ніж ЄС від Росії”, - відзначив президент Росії. Путін заявив про готовність Москви до майбутнього відкриття енергетичних ринків Росії та ЄС. „Фундаментом усіх наших рішень є забезпечення права інвесторів”, - наголосив він.

Російський імпорт задовольняє 44% газового попиту ЄС. Водночас 67% російського експорту газу припадає на Європейський Союз. Відкриття ринків та чітке правове закріплення енергетичної співпраці між партнерами є темою низки нещодавніх перемовин між Росією та ЄС. >>> докладніше

Розвиток та гуманітарна допомога

Цього року ЄС надав 46 мільярдів євро на боротьбу з бідністю. Про це йдеться в повідомленні Європейської Комісії, присвяченого міжнародному дню боротьби з бідністю, що відбувся 17 жовтня.

„Європа може й має рішуче долучатися до тривалої боротьби зі злиденністю на планеті”, - заявив з цього приводу Європейський Комісар з питань розвитку та гуманітарної допомоги Луї Мішель. „Вона має надавати цю допомогу з моральних причин, але також через те, що боротьба з бідністю є ліпшою структурною та довгостроковою відповіддю на проблеми миру, безпеки, міґрації та захисту довкілля”, - підкреслив Комісар.

Європейський Союз є найбільшим світовим донором офіційної допомоги, спрямованої на боротьбу зі злиденністю. 46 мільярдів євро, наданих у 2006 році Європейською Комісією, державами-членами ЄС, Європейським фондом розвитку та низкою інших інституцій, складають більше половини світової допомоги у цій сфері. Сама лише Європейська Комісія щороку надає близько 7-8 мільярдів євро, що складає близько 10% всієї світової допомоги.

За експертними оцінками, за граничною межею бідності (1 долар на день) перебуває понад один мільярд людей. Понад 800 мільйонів осіб страждають від голоду. Щороку близько 6 мільйонів дітей віком до 5 років гине від поганого харчування. Кожні тридцять секунд африканська дитина помирає від малярії.

Міжнародний день боротьби зі злиденністю проводиться протягом останніх шести років. Його було засновано для постійного нагадування про найгостріші проблеми бідності на планеті та для щорічної оцінки поступу, досягнутого в цій сфері. >>> докладніше

Безпека

Депутати Європейського Парламенту зустрілися з іранськими та північнокорейськими колегами. Зустрічі, що пройшли минулого тижня, відбулися у Брюсселі.

Зокрема, депутати Європейського Парламенту вперше зустрілися із членами іранського Меджлісу. Перемовини були покликані прояснити суперечності між ЄС та Іраном, пов’язані із відмовою Тегерана зупинити програми збагачення урану.

Представник іранської делегації Алі Ахмаді наголосив на „невідчужному праві” Ірану використовувати ядерну технологію в мирних цілях. У відповідь європейські депутати зазначили, що нинішня політика Тегерану не дає ґарантій мирних намірів іранських досліджень.

Зустріч депутатів ЄП із представниками Верховної Народної Ради КНДР відбулася через лічені дні після проведення північнокорейських ядерних випробувань. Минулого тижня представники всіх інституцій ЄС засудили дії Пхеньяна. На виступі перед європейськими депутатами Високий представник ЄС Хав’єр Солана заявив, що країна несе „загрозу миру на планеті”.

Зустрічі депутатів Європейського Парламенту із представниками законодавчої влади Ірану та Північної Кореї стали одним із кроків до попередження загроз, що нині постають перед режимом нерозповсюдження ядерної зброї. >>> докладніше

Внутрішні питання ЄС

Інституційні питання

Зміни до проекту Європейської Конституції не можуть бути значними. Таку думку висловила Віце-президент Європейської Комісії Марґо Вальстрьом, виступаючи дебатах, присвячених питанням майбутнього Європейської Конституції. Дискусію, організовану аналітичним центром „Наша Європа” (Notre Europe), було проведено 18 жовтня в Брюсселі.

ЄС „потребує інституційної реформи”, - вважає пані Вальстрьом. Проблеми зміцнення демократичності, прозорості та ефективності ухвалення рішень в розширеному ЄС, що їх мала розв’язати Конституція, „нікуди не зникли”, - переконана Віце-президент Комісії.

Попри невдачу Конституції у Франції та Нідерландах, її текст уже ратифіковано 15-ма іншими державами-членами ЄС. „Ці країни, напевно, не хотіли б надто віддалятися від тексту, що існує”, - вважає пані Вальстром.

Точка відліку подальших дискусій щодо тексту Конституції має залишатися незмінною, вважає представниця Комісії. Передусім це стосується ядра нинішнього документу: впровадження посади Міністра закордонних справ ЄС та Президента Європейської Ради, нових правил голосування в Раді ЄС, розширення сфери дії процедури спільного ухвалення рішень Радою ЄС та Європейським Парламентом, надання обов’язкової юридичної сили Хартії засадничих прав Союзу.

Тому „майбутні уряди та лідери Нідерландів і Франції матимуть пояснити, якими вони бачать подальші дії в цій сфері”, - вважає Віце-президент Європейської Комісії.

Текст Конституційного договору ЄС було відхилено громадянами Франції (травень 2005 р.) та Нідерландів (червень 2005 р.) на всенародних референдумах. Нині ведуться дискусії щодо подальшої долі документу. Зокрема, пропонують поетапну ратифікацію окремих частин Договору.

„Наша Європа” є аналітичним центром, створеним 1996 року за ініціативи колишнього президента Європейської Комісії Жака Делора. >>> докладніше

Економіка

Торгівельний дефіцит зони євро складає 5,8 мільярдів євро. Про це свідчать дані Євростату, поширені 18 жовтня.

У даних оприлюднено показники серпня 2006 року. Рік тому (серпень 2005) дефіцит зовнішньої торгівлі зони євро складав 2,7 мільярдів євро.

Серпневий показник торговельного дефіциту економіки цілого ЄС (ЄС-25) становить 21,5 мільярдів євро. Торік він складав 14,6 мільярдів євро.

В економіці ЄС-25 зросли обсяги торгівельного дефіциту в енергетичній сфері (-164,1 мільярдів євро у першому півріччі 2006 року порівняно з -114,2 мільярдами у першому півріччі 2005 року). Водночас профіцит торгівельного балансу наявний в хімічній галузі (+44,5 мільярдів євро порівняно з +38,5 мільярдами торік) та машинобудуванні (+62,3 мільярдів порівняно з +59,3 мільярдами).

Зросли обсяги експорту до Китаю (+22% порівняно з першим півріччям 2005 року), Росії (+22%), Канади (+19%) та Туреччини (+18%). Водночас збільшилися обсяги імпорту з Росії (+37%), Норвегії (+34%), Китаю (+23%) та Індії (+19%).

ЄС продовжує мати профіцит у торгівлі із США (+52,4 мільярди євро в першому півріччі 2006 року) та дефіцит у торгівлі з Китаєм (-67,3 мільярдів євро), Росією (-44,3 мільярдів євро), Норвегією (-25,6 мільярдів євро) та Японією (-18,8 мільярдів євро).

Серед країн-членів ЄС найбільший профіцит торгівельного балансу має Німеччина (+89,1 мільярди євро у першому півріччі 2006 року), найбільший дефіцит – Сполучене Королівство (-62,6 мільярдів євро). >>> докладніше

Енергетика

Європейська Комісія оприлюднила план дій з енергоефективності. Документ, анонсований кілька місяців тому, було опубліковано 19 жовтня.

У плані викладено пакет ініціатив, спрямованих на підвищення рівня ефективності використання енергії в Європейському Союзі. Вони включають дії, націлені на збільшення ККД електроприладів та транспортних засобів, заощадження енергії в будівлях та ефективнішу роботу енергогенераторів.

„Європейцям потрібно заощаджувати енергію”, - прокоментував подію Європейський Комісар з енергетичних питань Андріс Пібалґс. „Європа втрачає принаймні 20% використовуваної енергії. Заощадження енергії допоможе розв’язати проблеми кліматичних змін, зростання рівня споживання та залежності ЄС від імпорту енергоносіїв”, - наголосив Комісар.

Наступним кроком Комісії стане ініціювання угоди між мерами 20-30 найбільших європейських міст для координації загальноєвропейської політики з енергоефективності. >>> докладніше

Науково-дослідницька діяльність

Ухвалено програму розвитку європейської дослідницької інфраструктури. 19 жовтня Європейський стратегічний форум з дослідницьких інфраструктур презентував „Дорожню карту розвитку матеріально-технічної бази науково-дослідницької діяльності” в ЄС. Документ став першою програмою розвитку європейської дослідницької інфраструктури.

„Матеріально-технічна база є ключовим елементом у втіленні зразкових науково-дослідницьких проектів у Європі”, - прокоментував подію Європейський Комісар з науково-дослідницької діяльності Янеш Поточнік. „Устаткування світового класу не лише створює умови для роботи європейських науковців, але й приваблює найліпших дослідників із усієї планети”, - підкреслив він. „Дуже важливо мати єдиний європейський підхід у цій сфері”, - переконаний Комісар.

Дослідницькою інфраструктурою називають матеріально-технічну базу науково-дослідницької діяльності. Йдеться про дослідницьке устаткування, систему інструментів, бази даних та мережі, що допомагають науковцям у їхній роботі. Особливу увагу в програмі приділено розробці та поширенню серед лабораторій великомасштабних лазерних систем, обсерваторій з дослідження морського дна та надточних телескопів. >>> докладніше

Освіта та багатомовність

Проведено європейську конференцію з навчання перекладачів. Міжнародна конференція „У напрямі до європейського ступеня маґістра з перекладу” (EMT) тривала в Брюсселі 19-20 жовтня.

У конференції взяли участь представники понад 70 університетів та інститутів країн-членів ЄС, Румунії та Болгарії, що мають програми з підготовки перекладачів. Іншими учасниками стали представники міжнародних організацій (ООН, НАТО, ОЕСР) та професійних перекладацьких асоціацій.

Конференція стане першим кроком до стандартизації програми підготовки маґістрів перекладу в Європейському Союзі. Подібна стандартизація є однією з стратегічних цілей Повідомлення з питань багатомовності, оприлюдненого Європейською Комісією в листопаді 2005 року. >>> докладніше

Інші новини

Європейська Комісія надає додаткові 30 мільйонів євро постраждалим від лівано-ізраїльського конфлікту. >>> докладніше

ЄС надає 12,5 мільйонів євро на розвиток освіти в Албанії. >>> докладніше

Додано нові дані до Мережевої бази даних митних тарифів ЄС (TARIC). Дані включають нову інформацію про тарифні ставки, необхідну документацію та коди продукції для заповнення тарифної декларації. >>> докладніше

Спільний звіт Високого представника ЄС Хав’єра Солани та Європейського Комісара Оллі Рена: присутність ЄС у Боснії та Герцеговині. >>> докладніше

28,3 мільйонів євро спрямовано на дослідження пташиного та пандемічного грипу. >>> докладніше

Проведено Європейські дні розвитку. >>> докладніше

Європейська Комісія надає підтримку 50 еко-інноваційним проектам у 14 країнах. Загальний бюджет підтримки: 66 мільйонів євро. >>> докладніше

Європейська Комісія надає підтримку 16 еко-інноваційним проектам у країнах-сусідах ЄС. Загальний бюджет підтримки: 6,5 мільйонів євро. >>> докладніше

Промислове виробництво в зоні євро зросло на 1,8%. >>> докладніше

Поступ у створенні Європейського інституту технологій. >>> докладніше

Виступ Європейського Комісара Андріса Пібалґса: перспективи розвитку вітряної енергетики. >>> докладніше

Комісія вимагає від Греції скасувати дискримінаційне оподаткування прибутків іноземних компаній. >>> докладніше

Європейська Комісія пропонує до 2009 року повністю відкрити ринок поштових послуг в ЄС. >>> докладніше

Веб-сайт тижня

Сайт 50-ї річниці Римських договорів:

http://ec.europa.eu/avservices/50/index_en.cfm

17 жовтня було визначено переможця конкурсу на створення логотипу 50-ї річниці Римських договорів (1957). Переможцем став 23-річний польський студент Шмон Скжипчак.

Анонси подій

Відносини між Україною та ЄС

27 жовтня – Саміт „ЄС – Україна”, Гельсінкі

Інші події

23 жовтня – Засідання Ради з питань довкілля. >>> докладніше

24 жовтня – Оприлюднення Повідомлення Європейської Комісії з питань зменшення шкоди від вживання алкогольних напоїв. >>> докладніше

24 жовтня – Оприлюднення нової стратегії відносин між ЄС та Китаєм. >>> докладніше

24-25 жовтня – Засідання Ради з питань сільського господарства та рибальства. >>> докладніше

Упорядник: Володимир Єрмоленко

Шеф-редактор: Інна Підлуська

Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков

Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні