Зовнішні відносини Європейського Союзу

Європейський Парламент вшановує пам’ять Анни Політковської. Трагічній загибелі російської журналістки було присвячене пленарне засідання Парламенту, що відбулося 11 жовтня в Брюсселі.

„Я хотів би віддати данину цій винятковій журналістці, її унікальній хоробрості та унікальній рішучості”, - сказав на засіданні президент Європейського Парламенту Хосеп Боррель. „Я дуже сподіваюся, що російська влада якнайшвидше зробить усе можливе для розслідування цього жахливого вчинку”, - зазначив чільник Парламенту. „Знайдення злочинців, що скоїли це вбивство, буде тестом на демократію, свободу слова та думки в Росії”, - наголосив він.

Пам’ять Анни Політковської депутати вшанували хвилиною мовчання.

Депутати наголосили, що в своїх стосунках із Росією ЄС не може оминати питань прав людини та свободи слова. Тема набуває особливої ваги напередодні неформального саміту ЄС у Лахті (Фінляндія). Одним із пунктів порядку денного будуть відносини між ЄС та Російською Федерацією.

Нині у світі за ґратами перебуває близько 120 журналістів. Минулого року, виконуючи свої професійні обов’язки, на планеті загинуло понад 60 журналістів. >>> докладніше

Розширення

Західні Балкани та Туреччина – вектор наступного розширення ЄС. Обговоренню наявних результатів та майбутніх перспектив цього процесу була присвячена доповідь Європейського Комісара з питань розширення Оллі Рена. Доповідь було виголошено 11 жовтня на пленарній сесії Комітету регіонів ЄС.

„Розширення 2004 року – як і всі попередні – стало вкрай успішним”, - заявив Комісар. Воно виявилося вигідним і старим, і новим державам-членам ЄС. Приймаючи до себе нові країни, Союз „сприяє поширенню та зміцненню зони миру, стабільності, демократії та заможності на нашому континенті”, - наголосив Оллі Рен.

Після 1 січня 2007 року, коли до Союзу приєднаються Болгарія та Румунія, програма розширення включатиме країни Західних Балкан та Туреччину.

Попри те, що з Туреччиною вже відкрито процес перемовин про вступ, „цей процес буде тривалим”, вважає Комісар. Найпершою вимогою є належна імплементація турецькою стороною Угоди про асоціацію з ЄС, а також Додаткового протоколу, що поширює пункти угоди на 10 нових країн-членів ЄС. Передусім це стосується допуску кораблів Республіки Кіпр до турецьких портів.

Серед західно-балканських держав країнами-кандидатами є Хорватія та колишня Югославська республіка Македонія. Із Хорватією розпочато перемовини про приєднання до Союзу. Із Албанією підписано Угоду про стабілізацію та асоціацію, яка є першим шляхом до вступу до ЄС. Подібні угоди готуються для Сербії, Чорногорії і Боснії та Герцеговини. Очікується, що статус Косово, а відтак і модель його подальшої взаємодії з ЄС, буде визначено наприкінці цього року.

8 листопада Європейська Комісія опублікує огляд подальших перспектив розширення Союзу. >>> докладніше

Стосунки ЄС із країнами Азії

Комісар Ферреро-Вальднер засуджує ядерні випробування в Північній Кореї. Питанням ядерних випробувань, здійснених Північною Кореєю, та можливим відповідям Європейського Союзу була присвячена доповідь Європейського Комісара із зовнішніх відносин, виголошена 11 жовтня на пленарному засіданні Європейського Парламенту.

„Я беззастережно засуджую ядерні випробування, здійснені Північною Кореєю”, - заявила Беніта Ферреро-Вальднер. „Вони не лише загрожують регіональній стабільності в північно-східній Азії, а і є черговим викликом Пхеньяна міжнародному режимові нерозповсюдження ядерної зброї”, - наголосила Комісар.

Як „вірний прихильних багатостороннього підходу”, Європейський Союз підтримає позицію Організації Об’єднаних Націй з цього питання, підкреслила пані Комісар.

Водночас різка реакція на дії уряду Північної Кореї не має перешкоджати гуманітарній місії ЄС, переконана представниця Європейської Комісії. Вона нагадала, що від 1995 року для підтримки населення Північної Кореї ЄС надав понад 345 мільйонів євро.

9-го жовтня уряд Північної Кореї заявив про проведення ядерних випробувань. Вибух було зафіксовано в провінції Хамген-Пукто, на північному сході країни. >>> докладніше

Див. також:

Реакція Високого представника ЄС Хав’єра Солани на ядерні випробування у Північній Кореї

Відбувся саміт „ЄС - Індія”. Подія, що відбулася в Гельсінкі 13 жовтня, стала 7-м самітом двох найбільших демократій планети.

Європейський Союз представляли прем’єр-міністр Фінляндії (країни-голови ЄС) Матті Ванханен, Високий представник ЄС Хав’єр Солана та президент Європейської Комісії Жузе-Мануель Баррозу. Індійську делегацію очолив прем’єр-міністр країни Манмохан Синґх.

Сторони оприлюднили результати виконання Спільного плану дій „ЄС - Індія”. Протягом останніх років у низці сфер було запроваджено консультаційні механізми, що сприяють ліпшій комунікації між партнерами. Було розпочато діалог з питань міґрації та візової політики, сільського господарства та морських продуктів, фармацевтики та двосторонньої торгівлі.

У травні 2006 року в Нью-Делі було проведено першу зустріч високопосадовців ЄС та Індії у рамках діалогу з питань безпеки. А в серпні завдяки індійському сприянню ЄС отримав статус спостерігача в Асоціації з регіональної співпраці країн Південної Азії (SAARC).

Підвищується рівень залучення Індії до європейської освітньої програми „Еразм-Світ” (Erasmus Mundus). Протягом останнього навчального року кількість стипендій, наданих індійським студентам, збільшилася вдвічі. Очікується, що в найближчому майбутньому в низці індійських університетів створюватимуться Дослідницькі центри з тематики Європейського Союзу.

Спільний план дій „ЄС - Індія” було ухвалено на попередньому саміті, що відбувся в Нью-Делі восени 2005 року. У листопаді 2004 року між сторонами було ініційовано програму стратегічного партнерства. >>> докладніше

Зовнішня торгівля

Двосторонні угоди не перешкоджають роботі багатосторонньої торгівельної системи. Таку думку висловив Європейський Комісар з торгівельних питань Пітер Мендельсон, виступаючи 9 жовтня у Лондонській школі економіки.

Двосторонні торгівельні угоди ЄС із своїми партнерами не виходять за рамки широкої торгівельної стратегії ЄС, твердить Мендельсон. Фундаментом цієї стратегії є багатостороння торгівельна система, закріплена нормами Світової організації торгівлі.

Мендельсон не вважає, що вибір між двосторонніми угодами та багатосторонньою системою є ключовою альтернативою торгівельної політики. Важливішою, твердить він, є альтернатива між двосторонніми угодами, що сприяють подальшій планетарній лібералізації, та угодами, які „відкривають деякі кордони тільки для того, аби закрити інші”.

Зокрема, Мендельсон наводить приклад двосторонніх угод щодо торгівлі послугами. Вони не послаблюють систему СОТ, а дозволяють партнерам „випробувати лібералізацію, що в кінцевому результаті зможе поширитися на всю планетарну систему”.

„Нашим партнерам ми чітко заявили, що ЄС зацікавлений у поглиблених угодах про вільну торгівлю в низці секторів”, - підсумував Мендельсон. „Йдеться не лише про торгівлю товарами, а й про торгівлю послугами; йдеться також про зняття нетарифних бар’єрів та узгодження норм з питань інвестицій, конкуренції та державних закупівель”, - наголосив Комісар.

Доповідь Мендельсона стала відповіддю на критику, що пролунала після заяви про нові двосторонні торгівельні ініціативи ЄС. Завдяки двостороннім угодам Комісія прагнутиме стимулювати лібералізацію торгівлі у відносинах з конкретними країнами. Цей підхід зумовлений патовою ситуацією, в якій опинилися багатосторонні перемовини, зокрема в межах Дохаського раунду перемовин у рамках СОТ. >>> докладніше

Внутрішні питання Європейського Союзу

Економіка

ЄС потребує відкритішого ринку послуг, вважає Баррозу. Актуальним питанням економіки ЄС, зокрема перспективам розвитку спільного ринку послуг був присвячений виступ президента Європейської Комісії Жузе-Мануеля Баррозу на круглому столі, організованому часописом The Economist. Круглий стіл відбувся 10 жовтня.

„На сферу послуг припадає 70% ВВП Союзу, 68% зайнятості та 96% нових робочих місць”, - заявив президент Комісії. „Європа є світовим лідером у багатьох послугах”, - відзначив Баррозу, - „однак відсутність справжнього внутрішнього ринку в цій сфері є значною перешкодою розвитку економіки”.

За оцінками Комісії, на сферу послуг припадає тільки 20% торгівлі між державами-членами ЄС.

Нові ініціативи Європейської Комісії, зокрема директива щодо свободи руху послуг покликані створити умови для інтенсивнішої транскордонної торгівлі послугами всередині ЄС.

У своїй промові пан Баррозу також торкнувся низки інших питань економічного розвитку ЄС. Його увага зосередилася на питаннях розвитку промисловості та конкурентоздатності економіки ЄС. >>> докладніше

Регіональна політика

Європейська регіональна політика заохочує ініціативу на місцях. Таку думку висловила Європейський Комісар з питань регіональної політики Данута Гюбнер, підсумовуючи проведення акції „Відкриті дні 2006”. Закриття акції відбулося 12 жовтня в Європейському Парламенті.

„У сучасному світі інновація та економічна модернізація неможливі без заохочення ініціативи на місцях” - зауважила Комісар. „Більшість ресурсів, істотних для інновацій – центри технічних розробок, дослідницькі інституції, інноваційні МСП, фінанси – наявні всередині самого регіону”, - вважає пані Гюбнер. „І саме зсередини самого регіону можна залучити необхідне знання місцевих реалій”, - переконана Комісар.

Європейська регіональна політика покликана „зробити європейські регіони конкурентоздатнішими та привабливішими для життя та інвестування”, - наголосила представниця Європейської Комісії. „А це означає – зробити їх інноваційнішими”, - переконана пані Гюбнер.

„Відкриті дні” є щорічною акцією, покликаною стимулювати розвиток європейських регіонів та міст. Ініціативу було розпочато 2003 року. >>> докладніше

Інновації

Ухвалено нову рамкову програму з конкурентоздатності та інновацій. Програму розраховано на сім років (2007-2013). 12 жовтня її було схвалено Європейським Парламентом та Радою Міністрів ЄС.

Програма зорієнтована на зміцнення конкурентоздатності європейських підприємств, передусім малого та середнього бізнесу. Вона передбачає створення нових фінансових інструментів, спрямованих на допомогу європейським МСП.

Програма сприятиме інтенсифікації всіх форм інновацій, зокрема еко-інновацій. Вона створюватиме умови для стрімкішого розвитку сучасного інформаційного суспільства в ЄС.

Крім того, програма сприятиме підвищенню рівня енергетичної ефективності та використанню нових джерел енергії. Для цієї мети буде втілено низку ініціатив у рамках стратегії „розумної енергетики”.

Загальний бюджет Програми на період від 2007 до 2013 років складає 3,2 мільярди євро. 60% відсотків цих коштів буде спрямовано на стимулювання інновацій в економіці ЄС. По 20% бюджету отримають ініціативи з розвитку інформаційного суспільства та підвищення енергетичної ефективності.

Роботу над розробкою нинішньої рамкової Програми було розпочато навесні 2005 року, коли Європейська Рада закликала до стимулювання інновацій в економіці ЄС. >>> докладніше

Демографічні питання

Комісія привертає увагу до демографічних проблем. Аналізу демографічних питань Європейського Союзу та шляхів їхнього розв’язання було присвячене Повідомлення Європейської Комісії „Демографічне майбутнє Європи – від викликів до можливостей”, ухвалене 12 жовтня.

„Занепокоєння з приводу „демографічної бомби уповільненої дії” слід перетворити на конкретні дії та реформи”, - заявив Європейський Комісар з питань зайнятості, соціальних справ та рівності можливостей Владімір Шпідла. „Наприклад, європейські жінки віком від 30 до 45 років зазвичай несуть на своїх плечах потрійний вантаж: виховання дітей, кар’єрний розвиток та піклування за старіючими батьками”, - зазначив Комісар. „Ми мусимо зробити наші освітні системи та наші моделі праці гнучкішими, аби підтримати тих, хто хоче мати дітей”, - наголосив пан Шпідла.

Нинішнє Повідомлення Комісії передбачає серію заходів, що відповідатимуть на сучасні демографічні виклики ЄС. Зокрема, буде вжито дії, що допоможуть європейцям урівноважити свою роботу, родинне та приватне життя і відтак сконцентруватися на вихованні дітей. Також буде поліпшено можливості для подальшої роботи старших людей. Буде використано позитивні наслідки міґрації для ринку праці.

Сьогодні на одного старшого громадянина ЄС (віком від 65 років) припадає чотири особи працездатного віку. За нинішніми оцінками, 2050 року на одного пенсіонера припадатиме лише дві особи робочого віку.

За прогнозами, між 2005 та 2030 роками кількість населення ЄС майже не зміниться. Водночас у США вона зросте на 25%.

В Угорщині, Чехії, Словаччині, Латвії, Литві та Естонії кількість населення падає вже сьогодні. >>> докладніше

Див. також:

Повідомлення Європейської Комісії „Демографічне майбутнє Європи – від викликів до можливостей”

Дані демографічної ситуації в ЄС

Форум з демографічних проблем

Боротьба з тероризмом

Розвивається дослідницький фундамент боротьби з тероризмом. Одним із вимірів у цій сфері стали Підготовчі дії з посилення європейського промислового потенціалу в царині безпекових досліджень 2004-2006 (PASR). За результатами третього конкурсу програми було схвалено 15 проектів із загальним бюджетом 15 мільйонів євро.

Проекти зосереджені на розвитку детекторних технологій (зокрема щодо вибухонебезпечних та бактеріологічних речовин), технологій управління гуманітарними та рятувальними операціями, захисту мереж питної води від хімічних та біологічних атак, систем ідентифікації фінансових трансакцій, бездротових комунікаційних мереж тощо.

Безпековий вимір стане одним із центральних елементів 7-ї рамкової програми з дослідницької діяльності та технологічного розвитку (2007-2013), бюджет якої складатиме 1,35 мільярдів євро. >>> докладніше

Інші новини

Василіоса Скуріса переобрано на посаду президента Європейського Суду. >>> докладніше

Відбулася зустріч Трійки ЄС із представниками Африканського Союзу. >>> докладніше

ЄС та Китай ініціюють проведення року науки та технологій. >>> докладніше

Комісар з енергетичних питань Андрій Пібалґс відвідав два найбільших підземних газосховища в Європі. >>> докладніше

Друге засідання Форуму з паливних питань: обговорення проблем безпеки постачання енергоресурсів. >>> докладніше

Висновки Ради ЄС з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики. >>> докладніше

Комісія надає допомогу для підтримки миру в Північній Ірландії. >>> докладніше

Комісія виділяє 193 мільйони євро на боротьбу з ветеринарними хворобами. >>> докладніше

Рада ЄС надає рекомендації щодо зменшення державного дефіциту в Угорщині. >>> докладніше

Комісія вживає заходів для виконання права ЄС у сферах страхування та пенсійного забезпечення. Країни-порушниці - Чехія, Фінляндія, Німеччина, Угорщина, Італія та Польща. >>> докладніше

Комісія дає дозвіл на державну допомогу внутрішньому водному транспорту Бельгії. >>> докладніше

Комісія вживає заходів проти Німеччини та Словаччини через порушення права ЄС в сфері державних закупівель. >>> докладніше

Комісія закликає Францію внести зміни до законодавства, що вимагає авторизації для іноземних інвестицій у низці секторів. >>> докладніше

Веб-сайт тижня

„Відкриті дні 2006 – Європейський тиждень регіонів та міст”

http://ec.europa.eu/regional_policy/conferences/od2006/index.cfm?nmenu=1

„Відкриті дні” є щорічною акцією, покликаною стимулювати розвиток європейських регіонів та міст. Ініціативу було започатковано 2003 року. У нинішніх подіях було представлено 135 різних сфер.

Від 9 та 12 жовтня в Брюсселі було проведено 115 семінарів, майстерень та інформаційних акцій. В інших європейських містах відбулося близько 70 подій.

Водночас працювала „Кав’ярня інвесторів”, покликана зблизити потенційних інвесторів із представниками органів місцевої влади європейських регіонів.

Анонси подій

Відносини ЄС – Україна

20 жовтня – зустріч Європейського Комісара з енергетичних питань Андріса Пібалґса із міністром палива та енергетики України Юрієм Бойком.

27 жовтня – саміт „ЄС – Україна” 

Інші події

16-17 жовтня - Засідання Ради ЄС із загальних питань та зовнішніх відносин.

18 жовтня – Оприлюднення пропозицій Європейської Комісії щодо повного відкриття ринків поштових послуг.

19 жовтня – Форум ЄС з перспектив розвитку європейської дослідницької інфраструктури.

20 жовтня – неформальний саміт голів держав та урядів країн-членів ЄС, Лахті, Фінляндія.

Упорядник: Володимир Єрмоленко