| Зовнішні відносини Європейського Союзу
Іран
Іран має час для прояснення своєї позиції. Рішення про продовження перемовин з Іраном було ухвалене міністрами закордонних справ ЄС, що зібралися на неформальній зустрічі „Ґімніх” у фінському містечку Лаппеенранта. Зустріч відбулася 1-2 вересня.
Міністри закордонних справ держав-членів ЄС доручили Високому представникові ЄС Хав’єру Солані продовжити перемовини з урядом Ірану. Цього тижня Солана зустрінеться з іранським представником Алі Ларіджані для прояснення суперечливих питань іранської ядерної програми.
Ухвалена 31-го липня 2006-го року Резолюція 1696 Ради безпеки ООН вимагала від Ірану припинення проектів, пов’язаних із збагаченням урану. Крім того, Резолюція передбачала проведення експертизи іранських дослідницьких лабораторій з боку Міжнародної аґенції з атомної енергії (МАҐАТЕ).
Іран мав виконати вимоги Резолюції до 31-го серпня. Досі від Тегерану не надійшло сигналів, які б свідчили про дотримання вимог міжнародної спільноти. У відповідь Рада безпеки ООН може вдатися до економічних та дипломатичних санкцій, передбачених статтею 41 розділу VII Хартії ООН.
Натомість 22-го серпня Високий представник ЄС Хав’єр Солана отримав детальну відповідь Ірану на пропозицію групи країн E3+3 (Велика Британія, Німеччина, Франція + США, Росія та Китай). Відповідь потребує „прояснення”, заявив Високий представник ЄС. Міністри закордонних справ ЄС дали Солані час на проведення додаткових перемовин.
Неформальна зустріч міністрів закордонних справ ЄС „Ґімніх” проводиться щопівроку під егідою країни-голови Європейського Союзу. Назва зустрічі походить від назви німецького замку Ґімніх, де 1974-го року було вперше проведено засідання такого формату. >>> докладніше
Близький Схід
Загальний обсяг європейської допомоги Лівану склав 330 мільйонів євро. Такими є спільні висновки Європейської Комісії, Ради ЄС та уряду Фінляндії (країни-голови ЄС), оприлюднені після проведення Міжнародної конференції з питань гуманітарної допомоги Лівану. Конференція відбулася 31-го серпня у Стокгольмі.
Від дня початку конфлікту між Ізраїлем та рухом Хезболла Європейський Союз не припиняв підтримки мирного населення країни, наголошують лідери ЄС у спільній заяві, поширеній за результатами конференції. „Європейський Союз продовжуватиме надавати підтримку народові Лівану”, - йдеться в заяві.
Гуманітарна допомога ЄС стала спільним внеском Європейської Комісії та держав-членів ЄС. Частка Комісії складає близько 107 мільйонів євро. >>> докладніше
Палестинці отримуватимуть соціальну допомогу від Європейської Комісії. Соціальна допомога пересічним громадянам Палестини стала третім етапом реалізації Тимчасового міжнародного механізму (TМM). Механізм був розроблений Європейською Комісією на прохання Європейської Ради та міжнародного „Квартету” з близькосхідних питань (ЄС, США, Росія та ООН). Його метою є полегшення ситуації мирного населення Палестини.
„Я маю радість заявити, що нині ми виконуємо всі три елементи Тимчасового міжнародного механізму”, - прокоментувала подію Європейський Комісар із зовнішніх відносин Беніта Ферреро-Вальднер.
Трьома елементами Механізму були забезпечення шпиталів ліками та необхідним устаткуванням, безперешкодне постачання енергії на території Автономії та виплата соціальної допомоги пересічним палестинцям.
Протягом останніх шести місяців працівники бюджетної сфери Палестинської автономії були майже позбавлені заробітної платні. Скорочення бюджетних виплат стало наслідком припинення міжнародної допомоги Палестині навесні цього року. До зупинки спричинила перемога радикальної організації Хамас на січневих виборах.
Нині Європейський Союз намагається знайти канали прямої підтримки палестинського населення. Допомога передбачатиме адресні виплати громадянам, в обхід сформованого Хамасом уряду. Обсяг допомоги складатиме близько 270 євро на особу.
Загальний обсяг внеску Європейської Комісії та держав-членів ЄС до бюджету Тимчасового міжнародного механізму склав близько 170 мільйонів євро. >>> докладніше
Європейська політика сусідства
Європейська політика сусідства долає межі класичної зовнішньої політики, вважає Європейський Комісар Беніта Ферреро-Вальднер. Така думка прозвучала в виступі Комісара із зовнішніх відносин та Європейської політики сусідства на Стратегічному форумі, що відбувся у словенському містечку Блед. Доповідь, виголошена 28-го серпня, торкалася проблем південнокавказького реґіону та перспектив розвитку відносин ЄС із своїми сусідами.
Європейська політика сусідства (ЄПС), зазначила пані Ферреро-Вальднер, закладає підвалини „набагато глибших відносин” із країнами Східної Європи та південного Середземномор’я. За її допомогою ЄС прагне „поширити свій добробут, свою стабільність та безпеку на найближчих сусідів та партнерів”, - наголосила Європейський Комісар. Граничною можливістю Європейської політики сусідства є інтеґрація країни-сусідки до внутрішнього ринку ЄС.
У найближчому майбутньому ЄПС спиратиметься на нові фінансові ресурси. Європейський інструмент сусідства та партнерства (ENPI), що розпочне свою роботу 2007-го року, матиме потужніші можливості фінансової та технічної допомоги.
Наприкінці цього року Комісія планує презентувати доповідь про два роки функціонування політики, в якому буде викладено нове бачення шляхів її вдосконалення.
Європейська політика сусідства стала відповіддю на нову геополітичну реальність, що постала внаслідок розширення ЄС 2004-го року. Її концепція народилася у березні 2003-го року. Політика здійснюється через двосторонні Плани дій, укладені Європейським Союзом із кожною країною-сусідкою.
Україна є одним із основних партнерів Союзу у рамках ЄПС. >>> докладніше
Зовнішня торгівля
Аграрна політика ЄС стає сприятливішою для зовнішніх партнерів. Так вважає Європейський Комісар із зовнішньої торгівлі Пітер Мендельсон. Свої думки про нинішню роль Спільної аграрної політики ЄС Комісар висловив у статті, опублікованій 31-го серпня в австралійській газеті Australian Financial Review.
Вважати Європейський Союз „аграрною фортецею” із „захищеними фермерами” та „запаморочливими тарифами” сьогодні неправильно, вважає Комісар. „Репутація Європи як континенту сільськогосподарського протекціонізму була справедливою двадцять років тому”, - твердить Мендельсон. Нині ж це „карикатура”, що не відповідає фактам, вважає представник Європейської Комісії.
Спільна аграрна політика (САП) була започаткована від найперших етапів європейської інтеґрації. У межах САП Європейська Комісія забезпечувала європейських фермерів системою субсидій, встановлювала рівень цін на сільськогосподарську продукцію, скупала нереалізовані залишки врожаю та захищала виробників системою зовнішніх тарифів. Представники третіх країн заявляли, що пряма підтримка європейського аграрного сектору ставить європейських фермерів у привілейовану позицію на міжнародних ринках.
Останніми роками ЄС заявляє про поступовий перегляд Спільної аграрної політики. Планується, що до 2013 року САП значно послабить протекціоністський режим та стане відкритішою для імпортерів.
Протекціонізм у сільському господарстві, що його практикують розвинені західні економіки, зокрема ЄС, США та Австралія, є основною перепоною в Дохаському раунді перемовин у рамках СОТ. >>> докладніше
Внутрішні питання Європейського Союзу
Загальні питання
Європейська Комісія оприлюднює пріоритети своєї діяльності в другому півріччі 2006-го року. За словами Президента Європейської Комісії Жузе Мануеля Баррозу, діяльність Комісії відбуватиметься в рамках робочої програми 2006-го року, але „відповідатиме на нові тенденції”.
Серед пріоритетів Комісії – нова політика зі стимулювання зростання та працевлаштування, розвиток інновацій та боротьба проти нелегальної міґрації. Крім того, Комісія планує ухвалити Зелену книгу з енергетичної політики та наблизитися до заснування Європейського інституту технологій й масштабної модернізації європейських університетів. Не менш важливими напрямами роботи стане моніторинґ входження Болгарії та Румунії до Європейського Союзу й приєднання Словенії до зони євро.
Нинішнє оновлення пріоритетів здійснюється у рамках загальної Законодавчої та робочої програми Європейської Комісії на 2006-й рік, ухваленої в жовтні 2005-го року. >>> докладніше
Нові держави-члени ЄС
Перший закордонний візит нового прем’єр-міністра Польщі Ярослава Качинського відбувся до Брюсселя. Ярослав Качинський зустрівся з Президентом Європейської Комісії Жузе-Мануелем Баррозу, Високим представником ЄС Хав’єром Соланою та іншими посадовцями ЄС.
Польща є „ключовою країною” у „побудові ширшої та сильнішої Європи”, - наголосив після зустрічі Президент Європейської Комісії Жузе-Мануель Баррозу. Голова Комісії висловив переконання, що Європейський Союз відіграватиме „ключову роль для майбутнього Польщі та для добробуту польського народу”.
Візит нового польського прем’єра мав зняти суперечності, що останнім часом виникали між Варшавою та Брюсселем. Євроскептична позиція деяких сил в польській урядовій коаліції, заклики до відновлення смертної кари, обмеження прав сексуальних меншин і втручання уряду в діяльність національного банку спричинили серйозне занепокоєння в Брюсселі.
За словами Президента Європейської Комісії, прем’єр Польщі дав „ясну відповідь” на делікатні питання. Ярослав Качинський запевнив голову Комісії в тім, що „немає жодних підстав вірити критиці, що деколи лунає”.
Зняття суперечностей, зауважив Президент Комісії, є вкрай важливим, адже ЄС є передусім „спільнотою цінностей”.
Прем’єр-міністр Ярослав Качинський є братом-близнюком президента Польщі Леха Качинського. 10 липня він змінив на прем’єрській посаді Казімєжа Марчінкевича. >>> докладніше
Економіка
Європейський Союз є моделлю гнучкої глобалізованої економіки, вважає Президент Європейської Комісії Жузе Мануель Баррозу. Відповідям ЄС на нові виклики глобалізації була присвячена доповідь голови Європейської Комісії, виголошена 29-го серпня на літній школі Руху французьких підприємств (MEDEF).
Для відповіді на сучасні виклики розвитку та працевлаштування Європейському Союзові слід узгодити гнучкість ринку праці із вимогами соціально-економічної безпеки громадян. „Швидкість змін, що їх приносять із собою нові технології, вимагає підвищення безпеки європейців”, - наголосив Президент Комісії. Слід також зважати на екологічні виклики, гармонізувати співвідношення між глобальним та національним вимірами та знайти гнучкий баланс між розмаїттям та єдністю європейського суспільства.
Нинішній ЄС „пропонує динамічний синтез, що уможливить відповіді на спільні виклики, які постають перед європейцями”. Союз є „найліпшим прикладом узгодження суперечностей, що виникають у процесі глобалізації...”, - переконаний Жузе-Мануель Баррозу. >>> докладніше
У липні рівень безробіття в ЄС залишився незмінним. Про це свідчать дані Євростату, поширені 1-го вересня.
У липні рівень безробіття склав 7,8% у зоні євро (ЄС-12) та 8% - в усьому ЄС (ЄС-25). Ідентичними були й відповідні червневі показники.
Торішні показники (липень 2005-го року) складали, відповідно, 8,6% у зоні євро та 8,7% в усьому ЄС.
Найнижчі показники безробіття зафіксовано в Нідерландах (3.9%), Данії (3.9% - червень 2006), Естонії (4.2%), Ірландії (4.4%) та Люксембургу (4.8%). Найменш працевлаштованими є громадяни Польщі (15.0%), Словаччини (14.0%), Греції (9.2% - 1-й квартал 2006), Франції (8.9%) та Бельгії (8.7%).
Для порівняння, у США липневий показник безробіття склав 4,8%, у Японії – 4,1%. >>> докладніше
Енергетика
Посилюється енергетична співпраця між ЄС та Норвегією. Про це заявив Європейський Комісар з питань енергетики Андріс Пібалґс після телефонної розмови з міністром палива та енергетики Норвегії Оддом-Роґером Еноксеном. Розмова відбулася 30-го серпня.
Європейський Комісар та норвезький міністр узгодили плани зі створення Спільної групи з енергетичної співпраці. Основним завданням групи буде дослідження спектру енергетичних питань та розробка конкретних пропозицій для міністерських зустрічей.
Група допоможе „ліпше вивчити потужний потенціал в енергетичній співпраці між ЄС та Норвегією” та зорієнтувати її на „досягнення конкретних результатів”, - заявив після розмови Комісар Пібалґс.
„ЄС є найбільшим ринком норвезького імпорту нафти та газу,” - нагадав Одд-Роґер Еноксен. Водночас норвезькі енергоносії становлять „значну частину споживання нафти та газу в ЄС”, - підкреслив міністр.
Норвегія є однією з небагатьох європейських країн, що не входять до Європейського Союзу. Водночас країна тісно співпрацює з ЄС у низці галузей, передусім у сферах рибальства та енергетики. Вона є членом Європейського економічного простору та Шенґенської зони.
Норвегія посідає 7-е місце в світі у видобутку нафти та є 3-м найбільшим експортером „чорного золота”. Вона залишається ключовим постачальником енергоресурсів до Європейського Союзу. >>> докладніше
Юстиція та внутрішні справи
Судова співпраця між державами-членами ЄС стає інтенсивнішою. За останньою пропозицією Європейської Комісії, громадянин держави-члена ЄС, підозрюваний правоохоронними органами іншої держави-члена ЄС, може провести період передсудового очікування у своїй рідній країні.
Пропозиція Комісії дозволяє судовим органам держави-члена ЄС, в якій було скоєно злочин, передати компетенцію передсудового нагляду до відповідних органів рідної країни підозрюваного. У такий спосіб громадяни ЄС зможуть очікувати на розгляд своєї справи, перебуваючи у природніших для себе умовах.
Відповідно до Європейської Конвенції про захист прав людини та засадничих свобод (1950) та Хартії засадничих свобод Європейського Союзу (2000), кожна людина має право на свободу та безпеку, й кожну людину, що підозрюється у скоєнні кримінального злочину, слід вважати безвинною до остаточного винесення судового вироку. >>> докладніше
Довкілля
За останнє десятиліття рівень викидів СО2, спричинюваний європейськими автомобілями, зменшився на 12%. Такими є висновки щорічної доповіді з викидів CO2, поширеної Європейською Комісією 29 серпня.
„Від 1995-го року автовиробники здійснювали невпинний поступ у зменшенні рівня викидів СО2”, - прокоментував результати дослідження Віце-президент Європейської Комісії, Комісар у справах підприємництва та промисловості Ґюнтер Фергойґен. Ситуація, однак, ще „не є задовільною”, - зауважив представник Європейської Комісії.
Зі свого боку, Європейський Комісар з проблем довкілля Ставрос Дімас нагадав, що до 2008-го року ЄС має зменшити рівень викидів СО2 до 140 г/км. 2012 року цей показник має знизитися до 120 г/км.
Частка автомобільного сектору у загальних викидах СО2 в Союзі складає 10%. Для досягнення позначки в 140 г/км рівень викидів, порівняно 1995-м роком, має зменшитися на 25%.
У рамках програми зменшення рівня викидів Європейська Комісія здійснює серію проектів. Заходи Комісії передбачають фіксування стандартів для автовиробників, інформування споживачів та проведення фіскальної політики, що заохочуватиме розвиток чистіших технологій. >>> докладніше
Веб-сайт тижня
Веб-сайт програми „Інтеґрування громадян третіх країн до європейського суспільства”:
http://ec.europa.eu/justice_home/funding/inti/funding_inti_en.htm
Програма спрямована на полегшення інтеґрування громадян країн, що не є членами ЄС, до європейського суспільства.
Цього тижня Європейська Комісія оголосила конкурс на проекти в межах програми. Кінцевий термін подання заявок – 16 жовтня 2006-го року. >>> докладніше
Анонси
3-5 вересня
Засідання Стратегічного комітету з імміґрації, кордонів та надання притулку (SCIFA), Куусамо, Фінляндія. >>> докладніше
4 вересня
Засідання Комітету постійних представників (КОРЕПЕР І), Брюссель.
5 вересня
Засідання Політико-безпекового комітету (ПБК), Брюссель.
5 вересня
Зустріч Президента Європейської Комісії Жузе-Мануеля Баррозу з Фором Ґнассінґбе, Президентом Республіки Тоґо. >>> докладніше
8 вересня
Зустріч Президента Європейської Комісії Жузе-Мануеля Баррозу з Хоопом Схеффером, Генеральним секретарем НАТО.
9 вересня
Саміт „ЄС – Республіка Корея”, Хельсінкі. >>> докладніше
9 вересня
Саміт „ЄС – Китай”, Хельсінкі. >>> докладніше
10-11 вересня
6-й саміт „Азія – Європа”. >>> докладніше
29-30 вересня
Всеєвропейський ярмарок кар’єр.
Ярмарок проходить у рамках програми „2006 рік – рік мобільності працівників у ЄС”
Упорядник: Володимир Єрмоленко
Шеф-редактор: Інна Підлуська
Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков
Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні
| 