| Шановні користувачі нашої інформаційної розсилки! Сьогодні разом з текстом цього вісника Ви одержите невелику анкету (російською та українською мовами), мета якої – з’ясувати Ваше ставлення до вісника та виправити в майбутньому наші прорахунки. Це дозволить нам значно вдосконалити забезпечення українських журналістів своєчасною і важливою інформацією про ЄС.
 Анкета (російською) (4.97 KB)
Анкета (украйнською) (6.19 KB)
Щиро просимо Вас знайти 3-4 хвилини, аби відповісти на кілька запитань анкети та відіслати її за вказаними в ній адресами до 7 липня включно. Дякуємо Вам за розуміння та співпрацю!
Росія та розширення: пріоритети на наступне півріччя. Фінляндія починає головування в ЄС. 3 липня в Гельсінкі відбулася зустріч представників Фінляндії та найвищих посадовців Європейської Комісії на чолі з її Президентом Жозе Мануелем Баррозу, присвячена початку піврічного головування цієї країни в ЄС. Фінську сторону представляли президент Тар’я Галонен та прем’єр-міністр Маті Ванганен. У центрі зустрічі були проблеми, над якими Фінляндія збирається працювати в другому півріччі найдужче. Пріоритетами для неї стали підготовка до вступу Болгарії та Румунії, поступ на переговорах з Туреччиною та Хорватією при поліпшенні стосунків з Росією. Фінляндія вже очолювала ЄС у липні – грудні 1999 року. >>> далі
Головування Фінляндії: реакція Парламенту. Вже вдруге за 11-річний період свого членства в ЄС Фінляндія очолить європейський континент. З 1 липня почалося головування цієї північної країни в ЄС, що триватиме до кінця року. На думку депутатів, сучасна ситуація докорінно відрізняється від 1999 року, коли Фінляндія вже стояла на чолі ЄС. Член Європарламенту Александр Стабб каже, що тоді умови були набагато сприятливішими, адже в усіх країнах-членах не спостерігалося жодного євроскептицизму. “Фінляндія починає у важкий час”, – каже пан Стабб.
Інші депутати Європарламенту вважають, що від Фінляндії очікують комплексного і вдалого підходу до вирішення таких болючих питань, як зміна клімату, труднощі з енергопостачанням та напруженість у стосунках з Росією. “Важко знайти спільні проблеми між Нарвою, Лондоном і Канарськими островами, тому головування Фінляндії стане важчим, аніж попереднє”, – каже ліберал Генрік Лакс. >>> далі
Нова програма допомоги на 130 мільйонів євро. Європейська Комісія стимулюватиме розвиток демократії та прав людини за допомогою фінансових інструментів. Нинішню систему фінансування проектів демократизації, знану під назвою “Європейська ініціатива з демократії та прав людини”, до кінця року змінить нова. Комісар із зовнішніх відносин та Європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер підкреслює важливість нової програми: “Європейська Комісія зобов’язана розвивати демократію та права людини в цілому світі, і наша зовнішня допомога – один із найважливіших засобів. Я дуже задоволена з ухвалення цього додаткового фінансового інструмента, який не тільки дасть нам змогу продовжувати нашу співпрацю в майбутньому, а й вдосконалити її”.
Тільки в 2007 році план “демократичної допомоги” охоплює 130 мільйонів євро. Головні пріоритети ЄС у цій сфері – забезпечення фундаментальних прав та свобод людини, посилення ролі громадянського суспільства, розвиток міжнародної системи моніторингу за дотриманням прав людини та забезпечення демократичності виборчих процесів за кордоном. >>> далі
Зростання здешевлює нафту. Потужне зростання допомагає зоні євро витримати високі ціни на нафту. У першому кварталі поточного року обсяги зростання сягли 0,6%. Про це свідчить новий щоквартальний звіт, оприлюднений Європейською Комісією. Стрибок нафтових цін у перші місяці 2006 року спричинився до певної інфляції, однак це не вразило ані бізнес, ані споживачів. Разом з тим, звіт попереджає, що податкові завдання на цей рік загрожені принаймні в половині країн-членів ЄС.
Країни єврозони охоплюють понад 70% ВВП Європи і стільки ж робочих місць. Для ЄС економічні показники в цих країнах є надзвичайно важливими. >>> далі
Україна і Молдова приєдналися до антитерористичної заяви Голови ЄС Австрії від 30 червня. Заява підтверджує оголошену раніше, 29 травня, спільну позицію всіх країн-членів ЄС, а також Болгарії, Румунії, Туреччини, Македонії, Албанії, Боснії та Герцеговини, Сербії та Ліхтенштейну щодо нових заходів проти тероризму. Йдеться про певне збільшення жорсткості основних протитерористичних заходів. Новою заявою всі зазначені країни зобов’язалися підтримувати спільну позицію і запроваджувати її в своїй національній політиці. >>> далі
ЄС починає боротьбу проти жорстокості. 26 червня ООН вже вдев’яте відзначає як День жертв тортур. Цього ж дня Австрія, що закінчує своє головування в ЄС, оприлюднила свою заяву від імені Євросоюзу. “У цей день ЄС хоче підкреслити той пріоритет, якого він надає глобальному зменшенню тортур та іншого нелюдського чи жорстокого поводження або покарання, так само як і повній реабілітації жертв тортур. Тортури – не тільки трагедія для жертв, прямих і непрямих. Тортури – це також деградація і удар по свідомості тих, хто вдається до тортур і жорстокості, та суспільств, що толерують таке ставлення.”
ЄС закликає всі країни до боротьби з тортурами та жорстокістю. Крім країн-членів та кандидатів на вступ, заяву підписали також Україна і Молдова. >>> далі
Економічне становище поліпшується попри все. Економічне становище у ЄС та, зокрема, зоні євро, продовжувало поліпшуватися в червні, сягнувши найвищої після початку 2001 року позначки. Показник економічного становища, який розраховують, виходячи з даних опитувань бізнесменів та споживачів, збільшився за останній місяць у всіх країнах ЄС на 0,6 пунктів, у зоні євро – на 0,5. Відповідно, у ЄС він склав 108,8, а в єврозоні 107,2.
Найкращим є становище в промисловості та роздрібній торгівлі, тоді як сфера послуг і будівництво дещо погіршили свої показники. Італія та Польща мають найпозитивнішу динаміку економічного становища, а Німеччина, Іспанія, Франція та Великобританія – більший чи менший спад очікувань споживачів і виробників. Серед решти важливих показників слід згадати про невеликий спад індексів впевненості, передусім споживацького. >>> далі
Європейські центри подолають скептицизм. З 1 липня у Великобританії почалася широкомасштабна кампанія – почали відкриватися “Європейські центри”, яких разом має бути 25. Від Плімута до Кардифа, вони надаватимуть усім інформацію про право, політику і програми Євросоюзу, а коментарі, скарги і побажання громадян – у протилежному напрямкові, до Європейської Комісії.
Як свідчать опитування, близько 60% європейців хотіли б мати більше інформації про ЄС. Нові центри, розташовані в бібліотеках, органах місцевого самоврядування або торгових палатах, надаватимуть безкоштовний прямий телефонний зв’язок з найвищими європейськими установами. Крім того, в центрах транслюватимуться європейські супутникові канали, працюватимуть комп’ютери з безкоштовним доступом до офіційних сайтів ЄС, функціонуватиме довідкова служба. Кожен центр коштуватиме в середньому 16 тисяч фунтів на рік.
Марґо Валльштрьом, Комісар з інституційних відносин та комунікативної стратегії, каже: “Я свідома британського євроскептицизму. Що ж, тут нема нічого страшного – лише трошки здорового, заснованого на фактах скептицизму щодо будь-чого. Опитування показують, що англійська громадськість хотіла б знати про ЄС більше, і заснування таких центрів – крок назустріч цим побажанням”. >>> далі
Малий бізнес: потрібен ризик. Комісія переглядає свої принципи підтримки малого та середнього бізнесу. Адже останні дослідження свідчать, що в Європі ринок ризикового капіталу все ще замалий: він склав 10,8 мільярдів євро в 2004 році, тоді як у США – 16,5 мільярдів. Темпи його зростання теж нижчі, ніж в Америці. На перешкоді цьому стоїть головно неготовність інвесторів Європи до капіталовкладень в інноваційні виробництва. Нові фінансові програми Євросоюзу віднині будуть спрямовані саме на подолання цих проблем.
Як відомо, економіка ЄС змінилася радикальним чином впродовж останніх десятиліть. Конкуренція загострюється, і одержати банківський кредит стає дедалі важче. Через це зростає роль ризикового капіталу – прямих інвестицій на свій страх і ризик. Вони є вирішальними для малого та середнього бізнесу на початковій стадії існування, коли прибуток низький або його немає взагалі. Близько 95% компаній навіть не існували б, якби не вкладання ризикового капіталу. >>> далі
Паспорти з пальцями. Перші документи з відбитками пальців власника ось-ось мають з’явитися в ЄС. 28 червня Комісія завершила ухвалення технічної специфікації, потрібної для запровадження біометричних паспортів у країнах-членах ЄС. Віце-президент Єврокомісії Франко Фраттіні заявляє, що “це важливий крок уперед до більшої безпеки та надійності європейських паспортів. Зокрема, я пишаюся тим, що ЄС одним із перших у світі запроваджує паспорти з високим ступенем захисту”.
Відбитки вказівного пальця ставитимуться на внутрішні й закордонні паспорти, візи та всі документи, що видаються на термін, більший за 12 місяців. Зображення відбитка скануватиметься з чіпа в документі. >>> далі
Ринок зброї: свій до свого по своє. Нова ера ринку озброєнь наступає в ЄС з 1 липня разом із початком дії нового режиму регулювання ринку, покликаного збільшити прозорість та конкуренцію. “Це помітне досягнення, – каже Верховний представник ЄС та Голова Європейської оборонної агенції Хав’єр Солана. – Вперше замість автоматично укладати контракти з національним виробником, європейські країни зобов’язалися купувати зброю та техніку одна в одної, якщо закордонна продукція перевершує власну.”
Вперше про таку практику йшлося в ухваленому минулого листопада Кодексові поведінки під час купівлі озброєнь. Тепер практика рівних можливостей для всіх виробників стає реальністю. Пан Солана запевняє, що цей крок дозволить Європі побудувати конкурентоспроможну технологічну та промислову базу для виробництва бойового оснащення. >>> далі
Біоенергія – плюси та мінуси. ЄС вже зараз виробляє значну кількість біоенергії, еквівалентної 190 мільйонам нафти на рік. Про це свідчить звіт Європейської агенції з довкілля. Біомаса (органічна речовина, придатна до виробництва електрики, тепла і пального для машин) складає понад дві третини всієї альтернативної енергії Європи. Разом з тим, невдале використання біомаси може спричинити потужний стрибок у розвитку сільського та лісового господарства, що може вилитися в погіршення якості ґрунтів, води та скорочення різноманітності видів тварин.
До 2010 року Єврокомісія зобов’язалася довести відсоток поновлюваної енергії в Європі до 12%. Це надасть багато можливостей, з яких головними є скорочення парникового ефекту та більша безпека енергопостачання. Агенція закликає поширювати біоенергію в тісному зв’язку з іншими програмами і політиками ЄС, зокрема, тими, що стосуються довкілля. Інтенсивне використання інноваційних енергомістких рослин може дати багаті плоди без значного впливу на довкілля. >>> далі
Політика ЄС: перетяти шляхи наркотиків. 28 червня в Москві відбулася друга міністерська конференція на тему наркомаршрутів з Афганістану. У її роботі взяла участь Комісар із зовнішніх відносин та Європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер.
Євросоюз проводить послідовну боротьбу з наркотиками у всіх сферах своєї діяльності. Зовнішня політика ЄС щодо наркотиків базується на п’ятьох визначальних принципах: спільної відповідальності, збалансованого підходу, наголосу на багатосторонності, визнання виняткової важливості проблеми і поваги до прав людини. Існує План дій, в рамцях якого здійснювано чимало заходів, таких як, зокрема, побудова системи раннього попередження появи нових синтетичних наркотиків. Існує Моніторинговий центр у Лісабоні, який відстежує основні тенденції сучасного становища. Синтетичні наркотики, на відміну від кокаїну або анаші, мають свої сталі маршрути. ЄС наголошує на тому, що ці маршрути неодмінно треба перетяти. >>> далі
Пропонуємо Вам найцікавіші веб-ресурси та інформаційні джерела, які висвітлюють політики Європейського Союзу
САЙТ ТИЖНЯ: Фінляндія починає президентство у ЄС http://www.eu2006.fi/en_GB/
АНОНСИ:
6 липня – Євробарометр оприлюднить результати опитування з приводу майбутнього Європи
7 липня – буде оголошено про нові заходи проти пташиного грипу
11 липня – захід з приводу запровадження євро у Словенії
11 липня – підсумкова прес-конференція Президента Європейської Комісії Жозе Мануеля Баррозу перед самітом “великої вісімки” у Росії
Упорядник: Роман Горбик
Шеф-редактор: Інна Підлуська
Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков
Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні
|