Європа посилюватиме свою глобальну роль. Єврокомісія прагне посилити роль ЄС як глобального лідера, не змінюючи установчі документи об’єднання. 8 червня Комісія оприлюднила комюніке, де перелічено головні заходи, за допомогою яких можна досягти саме такого результату. Комюніке, покликане виявити належні правові інструменти для реалізації політичної волі, буде представлено до наступних зборів Європейської Ради.

Президент Комісії Жузе Мануель Баррозу привітав ухвалення документу: “Європейські громадяни очікують, що ЄС застосує свій істотний міжнародний вплив, аби захищати їхні інтереси, так само, як і серед світової спільноти існує сподівання на те, що Європа підтвердить свої міжнародні зобов’язання.”

Новий план містить три важливі позиції, серед яких вдосконалення стратегічного планування, вдосконалення співпраці між Комісією та Європейською Радою та посилена взаємодія з країнами-членами. >>> далі

З Україною поділяться ринком? ЄС пропонує глибші форми співпраці для своїх сусідів. Як заявила 6 червня Комісар із зовнішніх зв’язків та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, “ми пропонуємо крок від “поверхової” інтеграції до глибшої економічної та регуляторної взаємодії. Ми можемо поширити наші стосунки поза торгівлю, поза просту прикордонну співпрацю – на спільні норми і стандарти, права інтелектуальної власності, правила конкуренції, захист споживачів тощо.

Це збільшить торгівлю для наших партнерів: маю на увазі Україну, яка приймає європейські стандарти для нафтопродуктів, щоб згодом мати змогу експортувати їх до Європи, або Туніс, який приймає стандарти харчової продукції, щоб ввозити до ЄС молюсків та устриць”, – каже пані Ферреро-Вальднер.

“Головний принцип політики сусідства дуже простий, – каже вона. – Ми хочемо поділитися процвітанням, стабільністю та безпекою, що ними насолоджуються країни-члени, з нашими сусідами. Чому? Бо наші сусіди важливі для нас. Вони наші головні партнери й друзі. У нас спільні практичні інтереси, ідеали і сподівання, і однакові виклики: безпека, довкілля, робота, міграція. Ми потребуємо стосунків, які б краще це віддзеркалювали”, - зазначила пані Комісар. >>> далі

Зона євро: розширення тільки через виконання всіх критеріїв. Європарламент наголошує: щоб приєднатися до зони євро, член ЄС повинен відповідати всім Маастрихтським критеріям. Переважною більшістю в 510 голосів Парламент ухвалив 1 червня постанову щодо всіх майбутніх розширень єврозони і щодо конкретного випадку тих країн, які прагнули вступити до неї вже зараз – Словенії, Литви та Естонії.

Згідно з ухвалою Парламенту, запровадження в країні євро можливе тільки тоді, коли вона справді абсолютно готова до цього, інакше необачний крок може призвести до непередбачуваних наслідків. Парламент вирішив, що тільки Словенія відповідає вимогам щодо інфляції та інших фінансових показників, і схвалив приєднання цієї країни до зони євро. З 1 січня наступного року євро стане валютою Словенії. Щодо Литви та Естонії (остання “не дотягла” зовсім трішки), то їм ще доведеться попрацювати над вирівнюванням усіх показників. >>> далі

Про енергоносії домовляться вже цього року. Європа наближається до створення єдиної енергетичної політики. 8 червня Рада з енергетики обговорила ще три її аспекти: міжнародні стосунки, внутрішній ринок енергоносіїв та розвиток довготермінової політики для Європи, заснованої на засадах стабільності та водночас конкурентності.

За словами Комісара з енергетики Андріса Пібальґса, “дискусії з міжнародної енергетичної політики і з міжнародного ринку газу та електрики виявили ясну тенденцію – досягнути конкретних домовленостей вже до кінця цього року”.

Крім того, Рада з енергетики висловилася за поглиблення діалогу з Росією та ретельнішу розробку питань ефективного енергозбереження. >>> далі

Найбільший у світі ринок – з Україною та Молдовою. З 1 липня набирає чинності Угода про енергетичну спільноту, яка покладе початок найбільшому у світі внутрішньому ринку енергетики. 25 країн-членів ЄС об’єднаються з найближчими європейськими державами в єдиний торговельний блок. Енергетична спільнота ґрунтуватиметься на запровадженні європейських стандартів у сусідніх з ЄС країнах, які одержать змогу вільно торгувати з Євросоюзом. До Спільноти найближчим часом можуть приєднатися Туреччина, Норвегія, Україна та Молдова.

З 1 липня, після ратифікації угоди, газ та електроенергія почнуть свій вільний обіг у країнах Спільноти. “Вона стає центральним елементом нашої зовнішньої енергетичної політики, забезпечуючи поширення європейських стандартів та доступ до нашого ринку для країн з-поза ЄС. Це успіх для всіх сторін”, – каже Комісар з енергетики Андріс Пібальґс.

Крім того, Спільнота покликана вирішити стратегічні завдання ЄС – зокрема, пов’язати його з країнами Каспійського регіону та Близького Сходу. >>> далі

Виробники й споживачі знайшли спільну мову. ЄС прагне до максимальної диверсифікації своїх енергопостачань. Одним із кроків на цьому шляху стала чергова зустріч в рамках енергетичного діалогу ЄС-ОПЕК, яка відбулася в Брюсселі 7 червня. Учасники зустрічі відзначили важливий поступ у переговорах, який відбувся з часу попередньої такої зустрічі 2 грудня 2005 року. Було обговорено також чимало ініціатив, покликаних задовольнити головні потреби постачальників та споживачів енергоносіїв, забезпечити впевненість інвесторів та геополітичну стабільність.

Учасники досягли домовленості з кількох позицій, а саме: створення єдиного технологічного центру, проведення спільної конференції з вугілля у вересні поточного року, круглого столу про енергетичну політику майбутнього, дослідження потрібних інвестицій. Діалог між ЄС та ОПЕК було започатковано 9 червня 2005 року з метою поглиблення порозуміння між виробниками та споживачами палива. >>> далі

Ощадливість як європейська риса. Європарламент закликає до збільшення енергоефективності. На думку європейських депутатів, це найдешевша, найшвидша і найкраща відповідь на сучасні енергетичні потреби. Першочергова роль у запровадженні енергозбережних технологій має належати створенню законодавства, яке б регулювало їх вжиток.

Як зазначено в звіті парламенту, ЄС може заощаджувати понад 20% свого енергоспоживання за допомогою ощадливих технологій. Транспортна, сільськогосподарська та закордонна політики ЄС потребують перегляду з точки зору енергозбереження. Депутати також пропонують переглянути податкову систему, створити Фонд енергоефективності та вдосконалити стандарти містобудування й транспорту. >>> далі

Європа потребує зростання знизу. Конкурентноздатна Європа потребує привабливих регіонів. Про це заявила 7 червня на Всесвітній інвестиційній конференції Комісар з регіональної політики Данута Гюбнер. “Чому інвестиційна привабливість регіонів важлива? – запитує пані Гюбнер, і дає відповідь: – Якщо Європа прагне стати більш динамічною та конкурентоспроможною, то їй потрібне зростання знизу.

Якщо ми хочемо, щоб Європа залишилася у центрі світової діяльності, якщо ми хочемо, щоб її приклад надихав решту світу до наслідування, ми повинні подбати, аби інновації охопили наш континент. Кожен регіон ми маємо зробити привабливим – для громадян і для інвесторів, зсередини і ззовні”, – підсумовує пані Гюбнер. >>> далі

Приватна й громадська ініціатива поєдналися в космосі. Набирає обертів один із найбільш амбіційних проектів сучасної Європейського Союзу: Єврокомісія випустила комюніке з приводу програми супутникової радіонавігації GALILEO. Комюніке, що висвітлює головні аспекти програми, буде розіслано до Європарламенту, Європейської Ради, Ради з економічних та соціальних справ та Комітету регіонів. “GALILEO чудово узгоджується з Лісабонською стратегією зростання. Це найбільший промисловий проект з усіх будь-коли організовуваних проектів європейського масштабу, перший досвід партнерства громадських організацій та приватної ініціативи. Проект створить нові робочі місця, запровадить інновації і принесе поліпшення життя європейським громадянам”, – каже Віце-президент Комісії Жак Барро.

До 2010 року заплановано створити мережу з 30 супутників, які забезпечать належне для сучасної космічної навігації покриття. >>> далі

Європейський технологічний інститут буде! 8 червня Європейська Комісія оприлюднила подробиці свого плану зі створення Європейського технологічного інституту. Ще в березні весняні збори Європейської Ради закликали Комісію деталізувати свою пропозицію зі створення цього закладу освіти.

Як сказав Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу, “інститут – частина стратегії Комісії, покликаної створити жваве й динамічне середовище для науки, освіти та інновацій. Ми потребуємо тісніших зв’язків між цими вершинами трикутника знань. Мені хотілося б, щоб цей інститут став символом Європи і моделлю вищої освіти європейського рівня”.

Згідно до проекту Єврокомісії, на чолі нової установи стоятиме Президія інституту, яка визначатиме ключові завдання в головних галузях сучасної науки. Потім Президія на конкурентній основі добиратиме так звані “Спільноти знання” (групи науковців, які складатимуться з представників університетів, дослідних установ та промисловості) – вони й вирішуватимуть ці завдання. Інститут має бути цілковито автономною установою.

Як зазначив Комісар з культури, освіти та багатомовності Ян Фіґель, Інститут буде гуртувати навколо себе найкращих і найздібніших вчених та студентів з цілого світу. >>> далі

Міжконтинентальна співпраця в біотехнологіях. ЄС та США продовжують спільну роботу над біотехнологічними дослідженнями. З нагоди свого візиту до Америки, Комісар з науки та досліджень Янеш Поточнік підписав угоду про продовження роботи Оперативної групи зі співпраці в галузі біотехнологічних досліджень. Комісар також зустрівся з європейськими вченими, що працюють у США, і розповів їм про останні зміни в європейській науці.

“Європа залишатиметься важливим світовим гравцем у науках про життя та біотехнологічних дослідженнях, і продовження діалогу з нашими партнерами надзвичайно важливе. Підписання угоди символізує продовження зусиль у напрямі тіснішої наукової співпраці в галузі перспективних ділянок науки”, – каже пан Поточнік.

Вчені США та ЄС координують свої зусилля навколо таких питань, як збереження довкілля, генна інженерія та боротьба із загрозами новітніх епідемій (як-от пташиного грипу). >>> далі

Мікрокредити: розмір – не головне. ЄС розглядає мікрокредитування як один із головних засобів виконання Лісабонської стратегії. Як заявила 7 червня Комісар з регіональної політики Данута Гюбнер, “мікрокредит – це саме той інструмент, який потрібен нам у Європі для зростання економіки, зайнятості та інноваційності і водночас для посилення соціальної відповідальності. Крім того, я вважаю, що ми повинні мати стратегію, яка б дозволяла цілковито використати потенціал мікрокредиту в Європі – щоб консолідувати та продовжити будувати те, що ми вже робимо, в тому числі й на європейському рівні.”

Серед програм, спрямованих на розширення ролі мікрокредитування, пані Гюбнер підкреслила значення програми JEREMIE. Вона також наголосила на особливій ролі Європейського інвестиційного фонду у розвитку системи таких проектів. >>> далі

Наздоганяючи Кінґ-Конґа. Нова Директива з аудіовізуальних послуг дозволить ЄС іти в ногу з часом. Як заявила Комісар з інформаційного суспільства та медіа Вів’єн Редінґ, “вона створить законодавчу структуру і правову впевненість, яких вимагають нові бізнесові і технологічні моделі, щоб цілковито задовольнити потреби споживача і успішно доставляти нові сервіси на внутрішній ринок.”

За словами пані Комісара, ЄС поки що відстає – американські виробники фільмів уже почали продавати їх через Інтернет (“Кінґ-Конґ” та “Горбата гора”). Директива повинна зліквідувати це відставання.

За словами пані Редінґ, попередня Директива безнадійно застаріла, адже сучасні способи одержання контенту, новітні форми інтерактивного телебачення були нечувані не тільки в 1989, а й в 1997, коли востаннє до неї вносилися поправки. Єврокомісія наполягає на тому, що жодна форма національного протекціонізму в царині аудіовізуальних послуг неможлива. >>> далі

Оперативна група йде на мозковий штурм. 6 червня почала свою роботу утворена Європейською Комісією Оперативна група із розвитку інформаційних та комунікаційних технологій. Група повинна розвивати конкурентність і конкурентоспроможність європейського ринку цифрових пристроїв, мереж і контенту. Вона складається з представників інформаційної промисловості та громадянського суспільства. До кінця року група повинна надати Єврокомісії свій звіт.

“Група має постачати нам нові ідеї та рекомендації щодо того, як посилити конкурентоспроможність інформаційної промисловості Європи, – каже Віце-президент Єврокомісії Ґюнтер Фергойґен. – Це важливий елемент нашої нової промислової політики.” Комісар з інформаційного суспільства та медіа Вів’єн Редінґ додає, що забезпеченню провідного місця ЄС на ринку інформаційних технологій належить головна роль у життєздатності європейської економіки. >>> далі

Спільні цінності для охорони найбільшої цінності. ЄС проголошує визначальні для своєї системи охорони здоров’я вартості. Рада із зайнятості, соціальної політики, здоров’я та споживачів на засіданні 1-2 червня ухвалила заяву про спільні принципи надання медичних послуг у ЄС. Головними цінностями визнано універсальність, доступ до високоякісних послуг, рівність та солідарність. Особливо відзначено важливість захисту інтересів меншин та вразливих соціальних груп.

Серед інших визначальних принципів 25 міністрів охорони здоров’я країн-членів Євросоюзу – якість та безпека. Питання етики та конфіденційності теж стоять на порядку денному серед нагальних. >>> далі

Битва за клімат точиться на кожній кухні. Європейські країни приєднуються до кампанії проти зміни клімату. Кампанія під промовистою назвою “Ти контролюєш зміну клімату” пропагує серед європейців усвідомлення важливості кожного повсякденного вибору і тих великих змін в стані довкілля, які можуть спричинити маленькі зміни в побуті кожного з нас. ЄС також закликає країни, на яких лежить найбільша провина за парниковий ефект (передусім, це США) зобов’язатися скоротити небезпечні викиди.

“Зміна клімату – це найбільший екологічний виклик для нашої планети, – каже з цієї нагоди Комісар з довкілля Ставрос Дімас. – Ми не можемо дозволити собі програти битву проти зміни клімату. Треба задіяти всі сторони, досягти глобальних зобов’язань. І треба, щоб громадяни ЄС зробили свій внесок, змінюючи свої звички, і більше вимикали побутові прилади, ходили пішки і віддавали зужиті речі на переробку”. >>> далі

Нова система захисту прав людини. Єврокомісія прагне взяти на себе частину обов’язків уповноваженого з прав людини. Нова система, розроблена Віце-президентом Комісії Марґо Вальстрьом, робить Комісарів безпосередніми учасниками відповідей на скарги.

Європейський Омбудсман Нікіфорос Діамандурос привітав нову систему розгляду скарг у Європейській Комісії. Омбудсман готовий допомогти Комісії виявляти та долати можливі труднощі в роботі з великою кількістю скарг. За його словами, помилки трапляються у кожній адміністративній системі, і не обов’язково через злі наміри. Коли помилка трапилася, слід негайно вжити заходів щодо її виправлення. “Адже помилка обертається на проблему, щойно її починають заперечувати”, – міркує пан Діамандурос. >>> далі

Європа обговорила проблеми вільних професій. 12 червня Європейський комітет з соціальних та економічних справ відзначив Європейський день вільних професій. У рамках святкування відбулася конференція, учасники якої обговорили перспективи вільних професій у галузі європейського права з конкуренції, саморегуляції та самоменеджменту. Конференція сконцентрувалася навколо головних проблем, розподілених за тематичним принципом на чотири семінари: розбіжності між європейським законодавством у галузі конкуренції та регулювання вільних професій, саморегулювання та самоменеджмент, Директива з послуг та захист споживачів у контексті вільних професій.

Учасники кожного семінару, взявши участь у дискусіях на ці питання, обмінялися своїми думками на підсумковому засіданні. >>> далі

Новий простір для співпраці науковців. Створено новий портал, покликаний заохочувати співпрацю між вченими, науковими організаціями і дослідницькими проектами. Він повинен стати детальним путівником для новачків у європейській науці, запевняють його розробники. Однак не тільки їм, а й досвідченим ученим портал допоможе знаходити потенційних партнерів і будувати плідну співпрацю. “Зараз сайт переживає своє становлення, і багато більше інформації буде додано найближчими місяцями”, – запевняє менеджер проекту Бріджит Йорґ.

Партнери проекту з 15 європейських країн надали свої бази даних для порталу, названого “IST World” – “Світ технологій інформаційного суспільства”. Передбачено також співпрацю з уже наявними в мережі інформаційними системами. >>> далі

Пропонуємо Вам найцікавіші веб-ресурси та інформаційні джерела, які висвітлюють політики Європейського Союзу.

ВЕБ-САЙТ ТИЖНЯ:

Головні цифри і факти про Європейський Союз - відтепер двадцятьма мовами

АНОНСИ:

19 – 21 червня – Європейські дні повітроплавання

21 червня – самміт ЄС-США у Відні

Упорядник: Роман Горбик

Шеф-редактор: Інна Підлуська

Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков

Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні