Депутати оцінили досягнення Європейської Ради. Європа значно просунулась уперед у розробці єдиної енергетичної політики. Так депутати Європейського парламенту позитивно оцінили результати весняного саміту Європейської Ради, що відбувся 23-24 березня. Під час обговорення наслідків саміту в парламенті перед депутатами виступив Австрійський канцлер Вольфґанґ Шюссель, чинний Президент Європейської Ради. Він, зокрема, подякував Анґелі Меркель та Тоні Блеру за їхній внесок у розвиток європейської ініціативи спільної енергетичної політики. Він також наголосив на важливості партнерства між членами ЄС в галузі енергетичної політики. «На відносно малому ринку, яким є Європа, немає бути протекціонізму. Минули ті часи, коли кожен мав бути національним чемпіоном і ігнорував європейські правила. Ми домовилися відкрити наші ринки електроенергії та газу», - зауважив пан Шюссель. Виступаючи перед європейськими депутатами, Президент Європейської Комісії Жузе Мануель Баррозу відзначив, що в розширеному Союзі поступ можливий, зокрема в енергетичній сфері. “Ми рухаємося в правильному напрямку, – вважає пан Баррозу. – Ми перетворюємо слова на справи. Ми знаємо, що нам треба зробити, домовилися це зробити й робимо це. Ми працюємо разом, з Європейським Парламентом, Радою та країнами-членами, але також і з бізнесом, споживачами та громадянами по всій Європі. Це – єдиний спосіб досягти економічного зростання і максимальної зайнятості”. Серед успіхів цього саміту пан Президент назвав досягнення компромісу щодо Директиви з послуг, рішення зменшити бюрократичну тяганину для малого й середнього бізнесу та пропозицію створення Європейського технологічного інституту. >>> далі

Європарламент закликає відкрити ринок праці. Європейський парламент закликає покласти край періоду обмежень на європейському ринку робочої сили. Ті “старі” члени ЄС, які ще не відмовилися від обмежень для робітників з восьми “нових” членів, мають до 1 травня визначитися: скасувати їх чи подовжити до 2009 року. Згідно з резолюцією Парламенту, рішення про подовження обмежень уряд має приймати тільки після глибинного аналізу ринку праці. Якщо такий аналіз свідчитиме про суттєву загрозу працівників із Східної Європи для внутрішнього ринку робочої сили тієї чи іншої країни, тоді подальші обмеження мають сенс. Депутати підкреслюють, що побоювання масового і руйнівного напливу робітників виявилися загалом безпідставними, і скасування обмежень добре вплинуло на економіку “старих” членів ЄС. Європейський парламент також закликає до зміни нинішньої ситуації, коли вихідці з третіх країн, які довший час мешкають в ЄС, перебувають у вигіднішому становищі, ніж громадяни країн, що приєдналися до ЄС у 2004 році. Існує потреба і у ширшому й глибшому дослідженні статистики та масштабній інформаційній кампанії, - наголошують депутати Європарламенту. >>> далі

Парламент і Омбудсман закликають до більшої відкритості у обговоренні проектів рішень. Європарламент закликав Європейську Раду до більшої відкритості своїх обговорень та прийняття рішень. У жовтні минулого року було оприлюднено звіт уповноваженого з прав людини пана Нікіфороса Діамандуроса, де йшлося про потребу переглянути відмову Європейської Ради зробити відкритішими для громадськості свої дебати щодо законодавства ЄС. Після цього Європарламент вирішив звернутися до Ради з відповідним проханням. Пан Діамандурос уже привітав рішення Європарламенту і звернувся до Ради з проханням збільшити прозорість і публічність. >>> далі

Європа стане прозорішою. Європейський Парламент починає вживати заходів, аби забезпечити більшу прозорість європейських інституцій та ретельно переглянути їхню структуру з погляду демократичності. У двох нещодавно ухвалених звітах депутати закликають Європейську Раду стати відкритішою до громадськості у тих випадках, коли вона виступає як законодавець. Також у нових документах міститься заклик до Європейської Комісії розробляти вже до кінця року свої документи на основі засад публічності. Парламент пропонує виконавчим органам ЄС публічно оголошувати або робити цілковито доступною інформацію про обговорення всіх законодавчих пропозицій, їхнє авторство, оцінку юридичних установ тощо. Депутати так само прагнуть, аби будь-який документ не засекречувався тільки тому, що віддалено стосується проблем безпеки. Депутати вважають, що також дуже важливо скасувати можливість національних та місцевих органів влади обмежувати доступ громадськості до тих поправок, які вони вносять до загальноєвропейських рішень. >>> далі

ЄС допоможе Чечні. Європейська Комісія надасть 22 мільйони євро гуманітарної допомоги для жертв військового конфлікту в Чечні, який триває і досі. Від початку цього конфлікту восени 1999 року ЄС надав допомоги Чечні на загальну суму 196 мільйонів євро, ставши найбільшим донором регіону. Цьогорічну допомогу одержать такі вразливі групи, як внутрішньо переміщені особи в Інгушетії та Дагестані, або чеченські біженці в Азербайджані. З близько 800 тисяч місцевого населення приблизно 200 тисяч були переміщені всередині Чечні. Життєві умови у бунтівній республіці дуже важкі, навіть у Грозному. Крім того, 25 тисяч осіб досі залишаються переміщеними в Інгушетію, 9 тисяч – до Дагестану, а 5 тисяч біженців мешкають в Азербайджані. Допомога Євросоюзу спрямовується на надання харчів, початкову освіту, психологічну допомогу, налагодження водопостачання, боротьбу проти мін тощо. >>> далі

Пітер Мендельсон: розширення життєво важливе. Проект розширення Європи зазнає невдачі не через те, що його погано захищали, а через те, що погано подавали його переваги. Про це заявив Комісар ЄС з торгівлі Пітер Мендельсон, виступаючи 6 квітня перед представниками румунської бізнесової спільноти у Бухаресті. На його думку, розширення ЄС потрібне і важливе, адже воно сприяє утворенню стабільної системи сусідства та вливає нові сили у спільну європейську економіку. “Ми перебуваємо у ситуації, коли, не враховуючи приєднання Румунії та Болгарії, майбутнє розширення ЄС перебуває під питанням більше, ніж будь-коли дотепер. І на вулицях, і серед політичних еліт. І ті, й ті зрозуміли його неправильно”, – зазначив пан Комісар. На думку пана Мендельсона, нові члени ЄС і ті, хто ними невдовзі стануть чи можуть стати, є життєвою силою для Європи. Тому відмовлятися від розширення не слід у жодному разі. Однак, на думку пана комісара, розширення можна здійснити тільки на основі нового, реформованого Євросоюзу. >>> далі

Регіональна інтеграція як зворотний бік європейської. 6 квітня у Бухаресті почалися переговори з розширення Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю (CEFTA). До столиці Румуні на саміт прибули глави урядів країн-членів та країн-кандидатів на вступ до Угоди. Комісар ЄС з торгівлі Пітер Мендельсон, виступаючи на відкритті переговорів відзначив, що “торгівля перебуває в центрі європейської політики сусідства та процесу стабілізації й асоціації. За належних умов, лібералізація торгівлі може дуже багато зробити для економічного розвитку та, своєю чергою, забезпечити основу для політичної стабільності. Ось чому ця Угода є важливим кроком для регіону, що ще недавно зазнав таких кривавих трагедій”. На думку пана Мендельсона, тісну економічну інтеграцію з ЄС та розвиток ближчих зв’язків усередині Центральної Європи слід розглядати як завдання, що навзаєм доповнюють одне одного. “Вони не перебувають у суперечності, – сказав пан Мендельсон. – Регіональна інтеграція – це природна мета сусідів. Так само це чудовий поштовх для розвитку місцевих економік та майбутньої конкуренції у межах єдиного ринку ЄС. Тому Європейська Комісія завжди підтримувала всі ініціативи, які могли б надати регіонові більшої відкритості в торгівлі”.

Центральноєвропейська угода про вільну торгівлю (CEFTA) була підписана 1992 року. Нині до угоди входять Румунія, Болгарія, Хорватія, Македонія, Польща, Чехія, Словакія, Угорщина і Словенія. Головна мета угоди – руйнування бар’єрів у торгівлі між країнами-членами та поступова інтеграція до ЄС. >>> далі

Хрестовий похід проти корупції. Європейський Парламент оголошує війну корупції у всьому світі. Відзначивши, що 148 мільярдів доларів (а це - близько 25% ВВП всієї Африки) щороку втрачається через корупцію, депутати закликали до жорсткіших дій, спрямованих проти неї. Вони запропонували створити “чорний список” найбільш корумпованих режимів та їхніх окремих представників з тим, щоб використовувати його у своїй зовнішній політиці. Серед заходів, які пропонують для країн третього світу, що страждають від хабарництва, – вдосконалення систем державного управління, свобода медіа і сприяння “сторожовим псам демократії” - громадським організаціям. Ухвала Європарламенту, безперечно, позначиться і на схемах допомоги, яку щороку в значних обсягах ЄС надає найбіднішим країнам світу, – вони мають стати прозорішими і недоступними для корупції. >>> далі

Програма LIFE Third Countries (LIFE TCY): на користь довкілля у Середземномор’ї та Балтійському регіоні. Країни, що не є членами ЄС, але межують із Середземномор’ям та Балтикою, можуть отримувати від ЄС кошти на реалізацію екологічних проектів. Таку можливість надає програма Європейського Союзу «Життя – треті країни» (LIFE Third Countries (LIFE TCY). Програма діє з 1992 року, і за цей час профінансувала 211 різноманітних проектів: від переробки відходів та боротьбі з забрудненням довкілля до захисту біорізноманіття і прийняття відповідного екологічного законодавства. Програма працює за принципом співфінансування й покриває до 70% витрат того чи того екологічного проекту. Критерії відбору проектів, що можуть одержати співфінансування, досить прості: проект має становити інтерес для ЄС, тобто сприяти реалізації міжнародних норм та домовленостей в екологічній сфері і пропонувати шляхи вирішення ключових екологічних проблем. Перевага надається проектам, що сприяють розвитку транскордонного партнерства. У 2000-2004 роках Європейський Союз виділив на фінансування програми понад 38 мільйонів євро. Серед нових проектів, що здійснюються у рамках програми – сталий розвиток транспортної мережі у столиці Албанії Тірані, скорочення шкідливих індустріальних впливів на довкілля, навчання екологічного менеджменту та допомога у підготовці екологічного законодавства у Боснії та Герцоговіні, запровадження національних обмежень рівня забруднення атмосфери у Хорватії, екологічна технічна допомога Калінінграду та адміністрування захисту Балтійського узбережжя (Росія), програма з підвищення якості води і переробки відходів у Туреччині тощо. >>> далі

Пропонуємо Вам найцікавіші веб-ресурси та інформаційні джерела, які висвітлюють політики Європейського Союзу

САЙТ ТИЖНЯ: новий веб-сайт "Європа - мандрівка, що не знає кінця", покликаний сприяти розвиткові туризму в Європі. Сайт містить базову інформацію про 34 країни Європи англійською, французькою, іспанською та португальською мовами. Є й сторінка, присвячена Україні.

АНОНСИ

11 квітня - відбудеться брифінг з приводу визначення Європейської культурної столиці-2010

Упорядник: Роман Горбик

Шеф-редактор: Інна Підлуська

Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков

Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні