Вибори в Білорусі не відповідають демократичним стандартам. Білоруський народ був знову позбавлений права на вільні, чесні та демократичні вибори. Такими є висновки делеґації Європейського Парламенту, що спостерігала за президентськими виборами в Білорусі 19 березня 2006 року. В офіційному повідомленні Делегації, оприлюдненому 20 березня, зокрема, говориться, що вибори пройшли в атмосфері страху, масових арештів, переслідувань опозиції та обмеженого доступу міжнародних спостерігачів. Лукашенко не може бути визнаним леґітимним президентом Білорусі. Делеґація вітає масові демонстрації, спрямовані проти недемократичного характеру виборів і вважає їх „перемогою над страхом”. Вибори мають бути повторені у повній відповідності до міжнародних норм, вважають представники ЄС. Делеґація Європейського Парламенту закликає ЄС посилити свою політику відносно режиму Лукашенка. Візовий режим стосовно найвищих білоруських посадовців має стати жорсткішим. Європарламентарі закликають Європейську Раду надіслати чіткі сигнали режимові Лукашенка. Водночас Делеґація Європейського Парламенту закликає ЄС сприяти розвиткові громадянського суспільства в Білорусі. Європарламентарі радять ЄС полегшити візовий режим для представників громадських організацій та студентської молоді. Делеґація закликає ЄС, США, Росію, ОБСЄ та Раду Європи сприяти становленню громадянського суспільства та демократичних процесів у Білорусі. Білоруське питання має стати одним із ключових пріоритетів міжнародної спільноти, - впевнені члени делеґації. Делеґацію Європейського Парламенту очолював Боґдан Кліх (Польща). До неї також увійшли представники Словаччини, Литви, Польщі, Мальти та Німеччини.

Напередодні, 16 березня, Єврокомісар із зовнішніх зв’язків та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер оприлюднила заяву з приводу подій, що передували виборам у Білорусі. “Нова хвиля арештів опозиційних лідерів у Білорусі є цілковито неприйнятною, – йдеться в заяві. – Мене тривожать повідомлення про те, що Анатолія Лебедька, провідного члена об’єднаної опозиції, з яким я зустрічалася восени, було заарештовано разом з іншими членами команди кандидата в президенти Александра Мілінкевіча. Такі арешти несумісні з чесними й вільними виборами. Я закликаю білоруську владу негайно звільнити тих опозиціонерів, які й досі перебувають за ґратами”. Пані Ферреро-Вальднер також засудила інші порушення: заборону в’їзду до Білорусі делегації депутатів Європарламенту, арешти декількох членів недержавних організацій тощо. Пані Єврокомісар нагадала, що в разі, як такі безчинства триватимуть далі, ЄС вживе зі свого боку відповідних заходів щодо осіб, які несуть за це відповідальність.

Більше Європи, ніж будь-коли. «Нам треба більше Європи скрізь, де в ній існує потреба» - такими словами Президент Єврокомісії Жузе Мануель Баррозу закликав до згуртування ЄС задля вирішення нових економічних завдань. Виступаючи перед Європейським парламентом, пан Баррозу відзначив: “Національні програми реформ слід впроваджувати вже зараз. Виклики глобалізації Європа повинна зустріти більш європейською; внутрішній ринок треба розвивати за допомогою спільної енергетичної політики. Вільний рух людей і послуг – це наріжні кути, які повинні забезпечити вищі соціальні стандарти. Так само слід більше інвестувати в наукомісткі технології”. Зупинившись на позитивній економічній динаміці останнього часу, пан Баррозу також визначив пріоритети, які стоятимуть перед весняною сесією Європейської Ради; серед них – питання свободи пересування робочої сили (передовсім, робітників зі Східної Європи), забезпечення більшої кількості робочих місць, спільна енергетична стратегія, зміцнення внутрішнього ринку, пошук відповідей на економічні виклики глобалізації і, насамкінець, перетворення європейської економіки на “економіку знань”, тобто розвиток інноваційного виробництва. >>> далі

Подвійний сигнал. Міністр закордонних справ Австрії, країни, яка головує у ЄС, Урсула Пласснік презентувала на пленарному засіданні Європарламенту підсумки неформальної зустрічі міністрів закордонних справ у Зальцбургу. За словами пані Пласснік, ухвалена декларація заохочує і спонукає народи Західних Балкан просуватися далі по шляху, який веде до вступу в ЄС. “Це подвійний сигнал: для балканців - що ЄС є їхнім майбутнім, а для громадян ЄС – що ми здатні знайти прийнятні рішення для всіх питань, навіть для найскладніших”. Пані Пласснік звернула увагу ще й на месидж для нового керівництва Палестинської автономії. «Хамас перебуває на перехресті, – сказала вона. - Єдиний шлях, за якого буде можлива його співпраця з Європою - це визнати право Ізраїлю на існування, поважати ключові домовленості та припинити насильство». >>> далі

Європа наголошує на правах людини. Австрія привітала утворення Генеральною асамблеєю ООН 15 березня Ради з прав людини. “Це важливий елемент посилення механізмів ООН, що є суттєвим кроком у реформуванні організації. Світова спільнота продемонструвала своє прагнення посилити захист прав людини через конструктивний діалог в рамцях структур ООН,” – говориться в спеціальній Декларації Австрії з нагоди утворення Ради. ЄС розглядає цю подію як правдиву спробу підвищити довіру та ефективність багатосторонньої системи захисту прав людини у тому вигляді, як вона склалася на сьогодні. На думку Австрії, Рада повинна закріпити історичні досягнення Комісії з прав людини та розвинути їх. До заяви приєдналися, крім країн-членів ЄС, Болгарія та Румунія, що перебувають на стадії вступу, кандидати Туреччина, Хорватія та Македонія, потенційні кандидати Албанія, Боснія та Герцеґовина, Сербія та Чорногорія, а також Ісландія і Ліхтенштейн. Заяву підтримали і Україна та Молдова. >>> далі

Напрямок розширення ЄС – Південний Схід. Розширення ЄС нині спрямовано на Південно-Східну Європу. Про це заявив Оллі Рен, член Єврокомісії, відповідальний за розширення, виступаючи у Європарламенті зі звітом про стратегію приєднання нових членів до ЄС. “Розширення 2004 року підсумувало мирне возз’єднання Західної і Східної Європи. Зараз наш порядок денний сфокусовано саме на Болгарії, Румунії, Туреччині та Західних Балканах”, – визначив найближчі пріоритети політики розширення пан Рен. У своїй доповіді він згадав і про перспективи членства України. “Теоретична дискусія, скажімо, про те, чи повинна Україна коли-небудь приєднатися до ЄС, не піде на користь ані нам, ані самим українцям, особливо тепер, коли вирішується майбутній шлях України”, – вважає Оллі Рен. “Підсумовуючи, можна сказати, що необхідно уникнути надмірного розтягування процесу розширення. Але не забуваймо про наш стратегічний інтерес: було б украй не розважливо порушити дуже результативну політику, що допомагає нам здобувати стабільних та ефективних партнерів у найбільш нестабільних частинах Європи”, – завершив пан Рен. >>> далі

Чи стане Косове каменем спотикання? Міністри закордонних справ ЄС схвалюють хід реформ у Балканських країнах і заохочують до подальшого реформування. У спільній заяві, оприлюдненій після дводенних переговорів у Зальцбурґу, вони відзначили серйозний поступ у галузях стабільності, демократизації та оздоровлення економіки. Сербія і Чорногорія, Боснія, Хорватія і Македонія зробили значні кроки на шляху до своєї кінцевої мети – вступу до ЄС. Загалом у центрі уваги на переговорах перебували саме балканські теми: необхідність видачі Радко Младича та інших воєнних злочинців і проблема Косова. Саме ця проблема може стати головним каменем спотикання у майбутніх перемовинах. Адже лідери Сербії сьогодні твердять, що повна незалежність Косова була б „приниженням” для Сербії і небезпечною для регіону та Європи в цілому. >>> далі

Балканські країни стануть частиною ЄС ще до свого вступу. Західні Балкани можуть приєднатися до Європи ще задовго до формального вступу до ЄС. Це може статися в рамках освітніх програм. Про це заявив Єврокомісар з освіти, культури і багатомовності Ян Фіґель, виступаючи на спеціальній конференції міністрів освіти з усієї Європи. У своїй промові він зазначив, що саме розвиток освіти на Західних Балканах має стати тим інструментом, який перетворить місцеву економіку на “економіку знань”. Він наголосив, що студенти й викладачі вже зараз можуть стати провідниками інтеграції регіону до ЄС. “Людські зв’язки – передумова політичної та економічної інтеграції”, – наголосив пан Фіґель. Пан Комісар зробив акцент на Лісабонській стратегії та Болонському процесі як на ключових засобах досягнення цієї мети. Виняткове значення, на його думку, має також участь студентів із Західних Балкан у програмах університетського стажування “Темпус” та “Еразмус Мундус”. “Хай там що, а саме вам вирішувати, як найкраще модернізувати ваші освітні системи і адаптувати їх до європейських стандартів, – сказав Ян Фіґель, звертаючись до міністрів освіти балканських країн. – Навчання торкається людей напряму. Ніщо не може так об’єднати їх, забезпечити обмін думками і міркуваннями, створити відчуття взаємозалежності, як школа, університет, майстер-клас чи спільний науковий проект”. >>> далі

Керувати глобалізацією. 16 – 17 березня у Брюсселі, за тиждень до весняного саміту ЄС, відбувся четвертий Європейський бізнесовий самміт. У центрі обговорення - національні програми реформ у 25 країнах-членах, покликані зробити європейське економічне середовище більш конкурентним і забезпечити постійне зростання зайнятості в умовах глобального ринку. У програмі – виступи ста осіб, серед яких – федеральний канцлер Австрії Вольфґанґ Шюссель, Президент Єврокомісії Жузе Мануель Баррозу та віце-президент Ґюнтер Фергойґен. “Попередні досягнення подібних саммітів неможливо переоцінити. Їм належать важливі заслуги у забезпеченні унікального глибинного діалогу між провідними представниками бізнесових кіл та лідерами ЄС, що дозволяє пояснити політику Союзу в багатьох ключових сферах”, – вважає один з учасників самміту, Комісар з науки та досліджень Янеш Поточнік. >>> далі

ЄС і Росія на шляху до спільної стратегії. ЄС закликав Росію разом виробити спільну стратегію енергетичної безпеки континенту. Цю пропозицію Європи озвучив Комісар Андріс Пібальґс на зустрічі міністрів з енергетики країн “великої вісімки”, яка відбулася у Москві 16 березня. Напередодні пан Комісар також зустрівся з російським міністром паливно-енергетичного комплексу Віктором Христенком. У зустрічі 16 березня взяли участь представники всіх країн “великої вісімки” (Великобританія, Німеччина, Франція, Італія, США, Канада, Японія і Росія). За пропозицією російської сторони, формат зустрічі розширили, включивши представників країн, що активно розвиваються (Індія, Китай, Бразилія, Мексика та ПАР), а також голів ряду міжнародних установ, таких як Світовий банк, МАГАТЕ, ОПЕК. Енергетичну безпеку було визначено як один із чільних пріоритетів головування Росії у “великій вісімці”. Для ЄС ця тема теж є пріоритетною, адже найбільшим постачальником нафти й газу до Європи залишається Росія, тоді як найбільшим покупцем російських енергоносіїв є ЄС. >>> далі

Інвестиції у здоров’я. У наступні сім років Євросоюз планує витратити 1,5 мільярди євро на оздоровлення європейців. Таке рішення в рамках нового плану дій з охорони здоров’я 16 березня ухвалив Європейський Парламент. Хоч цей сектор цілковито визначається внутрішньою політикою країн-членів, ЄС прагне відігравати тут вагомішу роль. Комісар з охорони здоров’я та захисту прав споживачів Маркос Кипріяну схвалив більшість поправок, внесених депутатами, але попередив, що під час затвердження бюджету на 2007 – 2013 роки цю програму може бути суттєво скорочено. Європарламент розглядає сферу охорони здоров’я як один зі своїх пріоритетів, як ту ділянку, де громадяни ЄС мають безпосередньо відчувати користь від європейської політики. Нова програма покликана захищати громадськість від хвороб, вдосконалити ефективність національних систем охорони здоров’я та пропагувати здоровий спосіб життя. “Ми знаємо, що люди можуть скептично ставитися до ідеї Європи, – каже євродепутат Лінда Макеван, – але якщо вони побачать, що Європа піклується про них, вони, напевне, змінять свою думку”. >>> далі

Європа споживатиме більш упевнено. Європейські споживачі мають купувати товари і послуги зі знанням своїх прав і впевненістю, що вони зможуть їх захистити. Саме ця впевненість перетворить їх на провідного гравця на єдиному ринку ЄС. Таку перспективу виклав у своїй заяві з нагоди всесвітнього Дня споживача, який відзначали 15 березня, Єврокомісар Маркос Кіпріяну. Зокрема він наголосив на ролі, яку ЄС відіграє в захисті прав споживачів. “В Європа зараз мешкають 450 мільйонів споживачів. Вони мають величезне значення для нашого ВВП, економічного зростання та створення нових робочих місць. Та однак у ЄС відчувається брак споживацької впевненості, особливо як доходить до транскордонних операцій купівлі-продажу. І це необхідно змінити.” За словами пана Комісара, він убачає великі перспективи для розвитку впевненості споживачів, які мають втілитися, з одного боку, в законодавчих поправках і пропозиціях, а з іншого, у просвіти серед споживачів щодо їхніх прав. Особливо пан Кіпріяну наголосив на розвитку електронної торгівлі. >>> далі

Європа на зв’язку. «Європа хоче почути тебе» - таке гасло нової ініціативи, започаткованої Комітетом регіонів ЄС. Ця ініціатива широкого громадського обговорення різнобічних проблем життя Європейського Союзу спирається на принцип, що кожен європеєць може бути залучений до вирішення нагальних проблем Європи і голос кожного громадянина має бути почутим. Ініціатива полягає в організації зібрань в різних регіонах ЕС, на яких представники громадськості обговорюватимуть різноманітні питання: яка Європа має бути в майбутньому, або наскільки задовольняє ЄС потреби європейців у роботі, безпеці, захисті довкілля тощо. Перший етап громадського обговорення почнеться у Великобританії вже у найближчим часом. >>> далі

Знання без кордонів. Відтепер європейські та американські студенти можуть одержувати дипломи, які визнаватимуться однаково у ЄС і у США. Європейська Комісія та Департамент з освіти Сполучених Штатів започатковують нову програму співпраці, заплановану на 2006 – 2013 роки. Головна ідея полягає у тому, щоб забезпечити структуру закладів вищої освіти обабіч Атлантики і створити „трансатланичний диплом”, який би визнавали обидві сторони або який узагалі був би єдиним. Студенти, які візьмуть участь у цих програмах, зможуть здобути два рівноцінних дипломи або єдиний диплом за менший час і гроші, аніж це було досі, коли дипломи були зовсім різні. Ця програма розглядається як ключова з погляду запровадження інновацій в освіті. А для роботодавців це означає збільшення кількості добре підготованих працівників по обидва боки Антлантики. >>> далі

Зайнятість зростає особливо стрімко у державах - нових членах ЄС. Нові члени ЄС перемагають «стару Європу» у створенні нових робочих місць. За статистичними даними, понад 80 тисяч нових робочих місць стали наслідком реструктуризації 146 компаній у останньому кварталі 2005 року. Більш ніж половина нових робочих місць припадає на нові країни-члени ЄС та Румунію з Болгарією. З них найбільше пощастило Польщі – 18 тисяч новостворених робочих місць, Румунія має 13 тисяч, Словаччина – 12 тисяч. Найбільше робочих місць було створено у виробництві, торгівлі та транспортній галузі. >>> далі

Пропонуємо Вам найцікавіші веб-ресурси та інформаційні джерела, які висвітлюють політики Європейського Союзу

Єврокомісія пересяде на велосипеди і трамваї. Європейська Комісія заохочує свій штат послуговуватись екологічно безпечним транспортом. 15 березня Європейська Комісія ухвалила новий амбітний план, який визначає умови праці усього персоналу Комісії у 2006 – 2009 роках. Адже Єврокомісія працює в межах політики міського розвитку, ухваленої й здійснюваної в Брюсселі міською владою. Ця політика передбачає запровадження транспортного плану для установ, де працюють понад 200 робітників. Єврокомісія є роботодавцем для 22000 осіб. Віце-президент Сіїм Каллас вважає, що це рішення – потужний месидж від Єврокомісії на користь захисту довкілля. За його словами, вже зараз 38% працівників Єврокомісії добираються до роботи громадським транспортом проти 44% тих, хто використовують власне авто. До 2009 року Комісія планує зменшити частку останніх до 35%, а кількість тих, хто їздить на роботу трамваями і велосипедами (або ходить пішки) - збільшити відповідно до 45% і 19%. >>> далі

САЙТ ТИЖНЯ: Веб-сайт весняного самміту Європейської Ради >>> далі

АНОНСИ:

23 – 24 березня – весняний самміт Європейської Ради

27 березня – запровадження нового формату водійських прав >>> далі

Упорядник: Роман Горбик

Шеф-редактор: Інна Підлуська

Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков

Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні