Австрія проголошує головні цілі свого головування в ЄС, яке розпочалося 1 січня. Завданнями шестимісячного учільництва у Раді ЕС уряд Австрії бачить збільшення зайнятості та прискорення економічного зростання. До того ж, одне з визначальних місць порядку денного посідають переговори з Європарламентом про майбутній розподіл коштів у ЄС: депутати наполягають на збільшенні вкладень у наукові дослідження й розвиток, і водночас – виступають проти будь-якого скорочення видатків на освіту та культуру. Австрія сподівається закінчити дискусію й досягти згоди з питань бюджету до березня. Австрія як голова в ЄС збирається також значно активніше запроваджувати інноваційні рішення Лісабонської стратегії, яка має оновити європейську економіку до 2010 року, а ще – сприяти відкритості ЄС до трудової міграції і поліпшенню умов для робітників з нових країн-членів. >>> далі

Погляд у 2006 рік. Європейський Парламент теж визначає пріоритетні завдання для себе, адже рік, що почався, обіцяє бути для ЄС непростим та сповненим дискусій про майбутнє. Передусім, знову постане питання про подальшу долю Європейської Конституції, процес ратифікації якої було призупинено після невдалих голосувань у Франції та Нідерландах. Навесні Румунія та Болгарія мають скласти звіт про свою підготовку до вступу в ЄС (його заплановано на 1 січня 2007 року). У контексті проголошеного нещодавно Європейського року мобільності робітників, Європарламент розгляне питання про те, щоб робітники, які працюють за кордоном, мали право на пенсію. Енергозбереження, що його було проголошено пріоритетом Австрії під час головування в ЄС, також стане предметом жвавих обговорень. >>> далі

У Європарламенті говоритимуть про газ і Україну. Нещодавня російсько-українська газова криза – це “дзвоник будильника” для ЄС, чітке нагадування про залежність ЄС від імпортованого палива, важливість функціонування ринку енергоносіїв та ілюстрація загрози, що її несе відхилення цін від ринкового рівня. Це заявив Жиль Шишестер, голова Комітету Європарламенту з питань промисловості, досліджень та енергетики. 11 січня делегація Європарламенту зі стосунків з Україною збирається на надзвичайне засідання, щоб обговорити політичні наслідки газової кризи. >>> далі

Газ у цифрах. За даними Міжнародного енергетичного агентства, на січень 2004 року розвідані світові запаси природного газу становили 180 трильйонів кубометрів, і були сконцентровані переважно на Близькому Сході (71,6 трильйонів кубометрів) та у Росії (56,7 трильйонів кубометрів). Власні розвідані запаси Європи становлять лише 6,6 трильйонів кубометрів. Основні шляхи постачання газу до країн Європейського Союзу здійснюються з Росії через Бєларусь (Європол/Ямал, 25 мільярдів кубометрів) та Україну (близько 140 мільярдів кубометрів). 93 мільярдів кубометрів природного газу надходить з Норвегії, ще 50 – з Нідерландів, і 60 – з Північної Африки. За експертними оцінками, сьогодні Росія постачає у ЄС 140-150 мільярдів кубометрів газу, з яких близько 80% (за іншими оцінками – до 90%) проходить через Україну. Естонія, Фінляндія, Латвія, Литва, Словаччина та Словенія залежать від російських поставок газу на 100%, Польща – на 91%, Угорщина – на 90%, Австрія – на 83%, Греція – на 82%, Чехія – на 74%, а ЄС в середньому – на 44%. У планах диверсифікації постачання газу до ЄС – скорочення частки Росії до 27,5%, забезпечення видобутку такої ж частки у Норвегії та Нідерландах, надходження 15% газу з Північної Африки і 10% - через 4-й газотранспортний коридор з Близького Сходу. >>> далі

Прибалтика бере гору в торгівлі. У листопаді 2005 року у країнах Єврозони оборот торговельних мереж виріс на 0,3% проти листопада позаминулого року, а це 0,1% приросту порівняно з жовтнем. Про це повідомляє статистичне управління ЄС Євростат. Торгівля продуктами харчування дещо скоротилася, а ось нехарчовий сектор зазнав зростання 1,7% у 25 країнах-членах ЄС. Найбільшим стало зростання обсягів торгівлі в Латвії та Литві – аж на 20,6% і 17,7%, тоді як у Бельгії спостерігається спад на 4,1%. >>> далі

Інфляція в Єврозоні знижується. Рівень річної інфляції в країнах зони євро у грудні 2005 має скласти 2,2%. Такої цифри очікують економічні експерти. За повідомленням, яке 4 січня розповсюдив Євростат, рівень інфляції знизився на десяту відсотка порівняно з жовтнем (2,3%). Річна інфляція – показник, що визначається за допомогою порівняння цін у певному місяці з цінами у відповідному місяці торік. >>> далі

Оцінки стану підприємницького клімату в Єврозоні відтепер можна читати в Інтернеті. Генеральний директорат з економічних і фінансових справ (DG ECFIN) розробив щомісячний індикатор, який уможливлює чітку і ранню оцінку економічної ситуації. Індикатор було розроблено, для того, щоб покращити розуміння процесів, що відбуваються у підприємницькому середовищі Єврозони. В основу індикатора покладено п’ять зведених результатів опитувань, проведених у промисловості. Відтак, високе значення індикатора вказує на здорову ситуацію, а низьке – на несприятливий підприємницький клімат. Різкий “стрибок” чи “падіння” індикатора вказують на зростання чи спад підприємницької діяльності і на покращення чи погіршення підприємницького клімату. Щомісячні дані публікуються на сайті Генерального директорату з економічних і фінансових справ. >>> далі

Більша відкритість для агроринку. Єврокомісія ухвалила поліпшені правила для доступу сільськогосподарських виробників до ринку ЄС, як того вимагала СОТ. Відтепер постачальники сільськогосподарських продуктів з третіх країн зможуть одержувати дозволи не через посередництво своїх урядів, а напряму. До того ж, зараз всі вимоги щодо реєстрації сільськогосподарської продукції містяться в єдиному документі. Він встановлює також позначки, які вказуватимуть на країну походження продукту. >>> далі

Великий рік європейської науки. З початком нового року Генеральний директорат з дослідницької роботи оголосив про підготовку широкомасштабної Сьомої Рамкової програми (FP7). Це найбільш тривала і амбітна програма, серед програм, спрямованих на розвиток досліджень та інновацій у ЄС. Замість звичних чотирьох, її заплановано на сім років. Окрім нововведень програма розвиватиме також й попередні пріоритети, зокрема – інвестування у дослідницьку інфраструктуру, розвиток транскордонних дослідницьких мереж у сфері медицини, багаторічні соціологічні дослідження, що охоплюють різні країни тощо. ЕС вважає науку і дослідження основою досягнення своєї мети – до 2010 року перетворитися на найдинамічнішу і найбільш конкурентоспроможну економіку світу. Ця мета, визначена Лісабонською стратегією 2000 року, з минулого року набула нового звучання, коли Єврокомісія закликала дати новий старт зусиллям, спрямованим на створення “більшої кількості кращих робочих місць у більш динамічній, інноваційній і привабливій Європі”. Упродовж наступних років одним з ключових пріоритетів ЕС стане так званий “трикутник знань”, себто вироблення, передача і використання знань через дослідження, освіту, професійне навчання та інновації. Основними галузями дослідницької роботи будуть: охорона здоров’я, біотехнології, харчова промисловість та сільське господарство, інформаційне суспільство, нанотехнології, матеріали та виробництво, енергетика, довкілля, транспорт, соціально-економічні дослідження, а також безпека й космос. Цього року нова Рамкова програма має пройти перше читання у Європарламенті, читання у Раді ЄС, а також міжінституційні дебати щодо Європейської програми досліджень у галузі безпеки. >>> далі

Результати досліджень у сфері довкілля тепер доступні всім. Попри великі обсяги дослідницької роботи і значні інформаційні ресурси, використання результатів досліджень у сфері довкілля не є достатнім, - переконані у Генеральному директораті з питань довкілля. Відтак, Генеральний директорат започаткував Службу оповіщення, яка поширюватиме повідомлення про нові результати досліджень, що можуть бути корисні як для прийняття політичних рішень, так і для екологічної просвіти та інформування широкої громадськості. Новини досліджень у сфері довкілля розсилатимуться щотижня, а на сайті Генерального директорату з питань довкілля можна завжди знайти інформацію про результати досліджень, фінансованих у рамках проектів ЕС та інших ініціатив, реалізованих на місцевому, регіональному і загальноєвропейському рівнях. >>> далі

Депутат-гонщик протистоїть смерті на дорогах. За статистикою, понад 40 тисяч європейців гинуть щороку під час аварій на дорогах, а ще 1,7 мільйона зазнають ушкоджень. Зламати таку тенденцію має намір Європарламент, що схвалив пропозиції депутата від Франції Арі Ватанена, колись відомого переможця авторалі. Як стверджує він, безпека автомобільного транспорту має триматися на трьох китах: безпеці водіїв, безпеці автівок, і безпеці доріг. За словами пана Ватанена, якби кожен водій користувався паском безпеки, додержувався обмежень швидкості та не сідав за кермо напідпитку, кількість нещасних випадків на дорогах скоротилася б на 60%. Депутат-гонщик пропонує вдосконалити систему контролю за водіями, щоб порушник, повернувшись до рідної країни, не зміг уникнути штрафу, накладеного в іншій державі-члені ЄС. Ватанен також пропонує запровадити низку технічних вдосконалень в автомобілях та на трасах. На його думку, нововведення мають скоротити кількість небезпечних дорожніх пригод до 2010 року вдвоє. >>> далі

Анонси:

11 січня – Європарламент обговорюватиме наслідки газової кризи

11 січня – у Брюсселі відбудеться засідання Комітету постійних представників (COREPER II), на якому обговорюватимуться питання зовнішньої політики

12 січня – у Відні відбудеться неформальна зустріч міністрів юстиції та внутрішніх справ держав-членів ЄС.

12-14 січня – у місті Лінц (Австрія) відбудеться міжнародна конференція «Доба моделювання. Навчання та дослідження у ХХІ ст.»

16-17 січня – у Відні за ініціативи Австрії відбудеться міжнародна екологічна конференція «Зелені події». >>> далі

Пропонуємо Вам найцікавіші веб-ресурси та інформаційні джерела, які висвітлюють політики Європейського Союзу

САЙТ ТИЖНЯ: Європейська енергетика і транспорт: цифри, факти і сценарії. Останні тижні принесли різке зростання інтересу до питань енергетики. Ніби у відповідь на посилений попит інформації, вийшла друком книга “Європейська енергетика і транспорт: сценарії основних рушійних сил”. Книга розглядає різні сценарії майбутнього європейської енергетичної політики та енергопостачання залежно від зміни світових цін на енергоносії, темпів економічного зростання, впровадження нових технологій, змін клімату, використання відновлюваних джерел енергії тощо. Аналіз охоплює 25 країн – членів ЄС та період до 2030 року. Ознайомитися з книгою можна на сайті Генерального директорату енергетики і транспорту. Там же можна знайти публікацію “Європейська енергетика і транспорт: Тенденції до 2030 року”. >>> далі

Детальніша інформація – завжди на Порталі Європейського Союзу (http://europa.eu) та сайтах головування Австрії у ЄС (http://www.eu2006.at/en/index.html?null), Представництва Європейської Комісії в Україні (www.delukr.ec.europa.eu).

Упорядник: Роман Горбик

Шеф-редактор: Інна Підлуська

Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков

Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні