Новини ЄС-Україна

Більшість симпатизує Україні, хоча й не скрізь

Проведене компанією „TNS Sofres” опитування громадської думки у шістьох найбільших державах ЄС (Франції, Німеччині, Польщі, Британії, Іспанії та Італії) засвідчило, що в середньому 55% їхнього населення підтримують членство України в Європейському союзі, тоді як, наприклад, чинний кандидат на вступ до союзу Туреччина набрала лише 45%. Щоправда, такий високий рейтинг України значною мірою обумовлений підтримкою поляків (77%) та французів (58%), тоді як, скажімо, лише 41% німців висловилися за приєднання України до союзу, і в цьому їх обігнали навіть нібито консервативні британці (49%). Як відомо, для вступу якоїсь держави до ЄС потрібен консенсус серед усіх країн-членів, а позиція кожної з них значним чином залежить від настоїв у суспільстві.

http://euractiv.com

Оголошено прийом пропозицій щодо здійснення транскордонних проектів

Програма сусідства Угорщина-Словаччина-Україна оголошує прийом заявок на реалізацію проектів з транскордонного співробітництва між Закарпатською областю та низкою угорських і словацьких регіонів. Фінансове забезпечення реалізації проектів здійснюватиметься у рамках відповідних програм INTERREG та TACIS. Пропозиції прийматимуться до 10 червня цього року, а повну інформацію щодо можливих проектів можна отримати на наведених нижче веб-сайтах. Тристоронні програми сусідства є інструментами здійснення Європейської політики сусідства, на якій ґрунтуються нині відносини ЄС із державами, що з ним межують.

www.mtrfh.hu http://www.interreg.hu http://www.strukturalnefondy.sk http://www.build.gov.sk www.delukr.ec.europa.eu

Новини ЄС

Беніта Ферреро-Вальднер закликала Киргизстан поважати демократичні принципи й досягти національної згоди

Із закликом до дотримання принципів демократії, верховентва права та поваги до прав людини, які закладені в Угоді про партнерство та співробітництво між ЄС та Киргизстаном, звернулася до нового киргизького керівництва комісар ЄС з питань зовнішньої політики та політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. „Європейська комісія наголошує на важливості започаткування діалогу між усіма політичним силами з метою досягнення національної згоди”, - йдеться в заяві комісара. Комісія, зазначає Беніта Ферреро-Вальднер, готова допомагати киргизькому керівництву у проведенні запланованих на наступне півріччя президентських та парламентських виборів.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Солана бачить майбутню зовнішню політику ЄС згуртованішою та послідовнішою

Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єр Солана вважає, що Конституція ЄС матиме таке ж важливе значення для зовнішньої політики союзу, яке мала Маастрихтська угода для запровадження євро. „Дні, коли європейська зовнішня політика могла б характеризуватися як слова без справ, давно минули, - заявив від на конференції організації „Молоді європейці за безпеку”. – Європейські підрозділи чисельністю понад 7000 чоловік під прапорами ЄС підтримують мир у Боснії і Герцеговині. Інші операції відбуваються на Південному Кавказі, Африці та інших регіонах”. Солана, який після схвалення Конституції ЄС буде його міністром закордонних справ, переконаний: вплив Європи буде суттєвішим, „якщо ми зможемо забезпечити більше злагодженості, згуртованості, послідовності та демонструвати кращі результати”.

http://euractiv.com

Сказавши „так” Конституції, іспанці насамперед висловили свої симпатії до ЄС

На лютневому референдумі зі схвалення Конституції ЄС ті іспанці, що сказали „так”, скоріше висловили цим загальну підтримку Євросоюзу, аніж власне Конституційному договору. Таким є один з висновків проведеного Євробарометром пост-референдумного опитування громадської думки. Підстави для висновку дають такі цифри: в очах майже двох третин тих, хто висловився за документ, ЄС має гарний імідж, 85% вважають членство Іспанії в ЄС корисним і дві третини переконані, що результат референдуму зміцнить позиції країни в союзі. Щодо власне Конституції, то 71% переконані, що вона буде суттєвим інструментом зміцнення „європейської конструкції”, а 58% вважають, що перемога прихильників Конституції в Іспанії спонукатиме й інші країни сказати на референдумах „так”. Поки що Іспанія - єдина держава союзу, яка схвалила документ шляхом всенародного референдуму.

http://ec.europa.eu/public_opinion/index.htm

Церква підтримує Конституцію

Комісія єпископських конференцій Європейського співтовариства висловилася на підтримку Конституції ЄС – про це йдеться у розповсюдженому нею повідомленні. Висловивши жаль з того приводу, що розробники Конституційного договору не прислухалися до Папи Івана Павла II і не внесли до документу посилання на християнські основи Європи, єпископи, однак, завважили: Конституція ЄС є „великим досягненням для церкви та суспільства”, яке „відбиває основоположні принципи християнської антропології”. Церковні ієрархи закликали християн втілювати положення Конституції ЄС на практиці і зробити її реально працюючим документом.

http://euractiv.com

Закордонний комітет Європарламенту висловився за вступ Румунії й Болгарії, але хоче їх моніторити

25 квітня мають бути підписані угоди про вступ до ЄС Румунії і Болгарії, а поки що триває процедура проходження документів у Європарламенті. Його Комітет у закордонних справах ухвалив позитивне рішення, наголосивши водночас на бажанні брати участь у моніторингу ситуації в обох країнах аж до запланованого на 1 січня 2007 року приєднання. Річ у тім, що вперше у практиці розширення ЄС румунська та болгарська угоди містять так звані „запобіжні статті”, що передбачають можливість відсунення вступу країн на рік у разі неналежного виконання взятих під час переговорного процесу зобов’язань. Зазвичай таким моніторингом займається Єврокомісія, однак комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен позитивно оцінив можливе залучення до цього процесу і парламентаріїв. Можливо, форми такої участі визначать 13 квітня, коли документи схвалюватиме весь Європарламент.

http://www.europarl.europa.eu

Боснію і Герцеговину та Сербію і Чорногорію аналізують на предмет можливої „асоціації” з ЄС

Переговори про укладення Угоди про асоціацію і стабілізацію між ЄС та Боснією і Герцеговиною можуть розпочатися вже до кінця нинішнього року: про це повідомив комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен. Передумовами цього комісар назвав продовження цілковитого співробітництва держави з Міжнародним трибуналом по колишній Югославії і формування в країні, як він висловився, „чіткого рівня державної компетентності”. Якщо все буде гаразд, то свої позитивні висновки щодо початку переговорів Єврокомісія може надати країнам-членам ще до кінця травня. „Зараз усе в руках Боснії і Герцеговини”, - наголосив Оллі Рен. Так само Єврокомісія розраховує до кінця травня завершити аналіз щодо можливості початку „асоційованих” переговорів із Сербією та Чорногорією. Головними проблемами цієї держави, вважають у Брюсселі, залишаються корупція та організована злочинність.

www.euobserver.com

ЄС створив групу для вивчення відносин Гааги і Загреба

Лідери країн-членів ЄС вирішили створити спеціальну моніторингову групу для вивчення питання співробітництва Хорватії з Міжнародним трибуналом по колишній Югославії. Незадовільна, на думку деяких членів ЄС, співпраця Загреба з цим органом призвела до відсунення – вперше в історії ЄС! - на невизначений час початку переговорів про вступ країни до ЄС. Моніторингова група складатиметься з представників Люксембургу, який головує нині в ЄС, Британії та Австрії, що, відповідно, головуватимуть після нього, а також Єврокомісії і Верховного представника ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єра Солани. „Цей особливий випадок не повинен розглядатися як модель для наступних розширень”, - наголосив прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер. Очікується, що свої висновки група подасть на розгляд міністрів закордонних справ країн ЄС у травні.

http://ue.eu.int www.euobserver.com

Важливий крок із залучення науковців і дослідників

Європейський парламент схвалив проект директиви з процедури допуску громадян країн, які не є членами ЄС, до роботи в наукових дослідженнях усередині союзу. Метою підготовленого Єврокомісією законопроекту є запровадження спеціальних правил в’їзду та перебування в ЄС дослідників та науковців з третіх країн на період понад три місяці. Зокрема, йдеться про особливий різновид візи, яка передбачає отримання її володарем посвідки на проживання протягом місяця після прибуття до ЄС. Ця директива є одним із заходів з досягнення амбітних цілей Лісабонської стратегії, в рамках якої країни-члени зобов’язалися інвестувати 3% національних ВВП в науку і дослідження і залучити до цієї сфери 700 000 дослідників. Позиція Європарламенту є консультативною, останнє слово залишається за Радою ЄС. Очікується, що її рішення буде позитивним.

http://www.europarl.europa.eu

Домен .eu готується підкорити Інтернет

Інтернет-корпорація з присвоєння імен та чисел остаточно схвалила розширення .eu, отож незабаром європейські компанії та фізичні особи зможуть користуватися цим доменним ім’ям. Очікується, що реєстраційний період розпочнеться вже цього року, а запущено розширення може бути на початку наступного. Таким чином має втілитися в життя ідея, як вперше виникла ще 1997 року. Європейська комісія переконана, що поява „асоційованого” з ЄС нового домену сприятиме розвитку в Європі електронної комерції. Перед самим доменний ім'ям .eu стоїть, однак, непросте завдання конкуренції з уже добре відомими суфіксами – наприклад, таким як .сом, який використовують близько 30 млн. веб-сайтів в усьому світі.

www.euobserver.com

Єврокомісія через Суд нагадує країнам-членам: автори в ЄС повинні отримувати компенсацію за використання їхніх творів бібліотеками

Єврокомісія направила до Суду Європейського співтовариства справу проти Італії та Люксембургу, які незадовільно втілюють в свої законодавства директиву ЄС, що передбачає виплату авторам винагород за використання їхніх творів громадськими бібліотеками. Згідно з цим, ухваленим ще 1992 року законом, виплати повинні мати місце навіть якщо бібліотеки не беруть грошей за тимчасове надання читачам книжок чи іншої авторської продукції. Логіка такої вимоги цілком зрозуміла: можливість безкоштовно або за невелику платню прочитати ту чи іншу книжку чи послухати компакт-диск знижує рівень їхніх продаж, а отож несе авторам певні збитки, які й мають бути компенсовані. Поки що Італія та Люксембург це не забезпечили, і хоча минулого року обидві держави запевняли комісію у своїх намірах виправити ситуацію, зроблено нічого не було. Тепер Рим і Люксембург опинилися перед загрозою значного штрафу. Суд тим часом вже кілька місяців розглядає схожі справи проти Іспанії, Ірландії та Португалії.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Єврокомісія прогнозує бурхливий розвиток біометрії й закликає діяти вже сьогодні

Проведене Європейською комісією дослідження прогнозує бурхливе збільшення використання біометрії – відбитків пальців, сітчатки райдужной оболонки ока та лицевої поверхні - у щоденному житті європейців. З наступного року союз розпочне запровадження „біометричних” паспортів, проте дослідники прогнозують, що вже за 10 років звичними стануть такі футуристичні ситуації як запуск авто після сканування ним відбитків пальців власника, „біометричний” доступ у шкільний кафетерій, дискотеки та в громадський транспорт, ідентифікація своїх власників дитячими іграшками тощо. Тому Єврокомісія закликає починати формувати біометричну політику вже сьогодні, враховуючи всі супутні фактори: економічний, технологічний та соціальний.

ftp://ftp.jrc.es/pub/EURdoc/eur21585en.pdf http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Стаття

Трійка ЄС – Україна: конкретна розмова, заснована на прагматизмі

Засідання у форматі Трійка ЄС - Україна завжди є однією з головних політичних подій двосторонніх відносин, таким собі звірянням годинників. Євросоюзівська „трійка” - це делегація у складі представників поточного і наступного Президентства, Ради ЄС і Єврокомісії. Тобто тих, хто виробляє й ухвалює в Євросоюзі рішення. Чергові переговори „трійки” з Україною, що відбулися 30 березня в Києві, були особливими: першими з представниками нової української влади, вперше після підписання Плану дій Україна-Європейський союз.

Саме реалізація Плану була пріоритетною темою цих перемовин і додала їм відчутної конкретики. „Ми повинні бути дуже конкретними, - наголосив на спільній прес-конференції віце-прем’єр і міністр закордонних справ головуючого в ЄС Люксембургу Жан Ассельборн. - Нам зараз потрібно втілювати в життя План дій, який ми підписали минулого місяця у Брюсселі. Вже у червні у Люксембурзі у нас буде можливість перевірити, як ми просуваємося у цьому напрямку”.

У червні відбудеться чергове засідання Ради зі співробітництва ЄС-Україна і, як свідчать висловлювання обох сторін, вони хотіли б бачити конкретні звершення. „Ми вже досягли певного прогресу у втіленні Плану дій, - підкреслила комісар ЄС з питань зовнішніх відносин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. – Наприклад, у питанні надання Україні статусу країни з ринковою економікою: у Брюсселі вже розпочато переговорний процес між комісаром ЄС з питань торгівлі Петером Мандельсоном і представником України при ЄС Романом Шпеком. Щодо полегшення візового режиму, то наприкінці квітня відбудуться технічні переговори, які дуже важливі для подальшого успішного просування в цьому питанні. Зараз ми в Європейській комісії готуємо проект мандату наших повноважень, які згодом мають бути затверджені всіма членами ЄС. Очікуємо, що це відбудеться у травні або у червні, і, таким чином, переговори з візового питання розпочнуться ще до наступного саміту ЄС-Україна, який має відбутися в жовтні. Прогресу досягнуто в сфері регуляторної політики, прискоренні адаптації українського законодавства до законодавства ЄС. Тут ми готові надіслати своїх експертів. Ми говоримо також про питання кордону між Молдовою та Україною - він повинен бути безпечним, там має бути забезпечено митний режим, необхідно припинити нелегальне переміщення товарів. Це дуже важливе питання, яке вирішуватиметься у тристоронньому форматі, і переговори вестимуться вже цього року. Таким чином ми працюємо, втілюємо в життя конкретні дії”.

Схоже, українська сторона також цілком усвідомлює важливість саме конкретних кроків. „Ми зосередилися на конкретних пунктах виконання Плану дій і просуванні до поглиблення взаємин з ЄС, - зазначив міністр закордонних справ України Борис Тарасюк. - Хочу відразу ж сказати, що ми поки що не вирішили питання щодо членства України в ЄС, але продовжуємо тримати це на контролі”. Остання фраза була сказана міністром напівжартома, і трохи пізніше глава українського зовнішньополітичного відомства додав: „Сьогодні ми сконцентрували увагу на прагматичних речах, на конкретних кроках, які мають здійснити разом Україна і ЄС в 2005 році”. „План дій ЄС –Україна – це інструмент, який наблизить вашу державу до Євросоюзу, це дуже прагматичний документ, - наголосила Беніта Ферреро-Вальднер. – І його слід використовувати саме для цього. План дій не стосується питання членства, але, водночас, він не заперечує нічого, що могло б статися в майбутньому”. „Ми розраховуємо на те, що ефективна імплементація Плану дій дозволить вже за кілька років перевести в практичну площину питання відкриття для України чіткої євроінтеграційної перспективи”, – зазначила під час зустрічі з „трійкою ЄС” Юлія Тимошенко.

Делегація Європейського союзу зустрілася в Києві в Президентом України Віктором Ющенком. Під час розмов з вищим керівництвом держави мова йшла про ті ж самі конкретні кроки, спрямовані на зближення України та ЄС. Були й політичні оцінки. „Ми бачили з Європи, як розвивалися події у листопаді та грудні минулого року -- це дуже важливий крок для України і для світу, це важлива ознака розвитку демократичних цінностей у 21 столітті, - наголосив Жан Ассельборн. – Проте під час переговорів я підкреслив, що час працює проти нового уряду, адже менш ніж за рік відбудуться парламентські вибори, а перед вами стоїть дуже багато завдань – це і боротьба з корупцією, і переорієнтація економіки, і утвердження верховенства права”. За словами Жана Ассельборна, в ЄС високо оцінюють зусилля нового українського уряду, спрямовані на детінізацію економіки, боротьбу з контрабандою та корупцією, підвищення соціальних стандартів через значне збільшення бюджетних витрат на соціальні програми.

Наступною важливою подією у відносинах України – ЄС стане проведення 13 червня в Люксембурзі Ради зі співробітництва. Можливо, до того часу вже можна буде говорити не лише про конкретні дії й наміри, а й про реальні й важливі звершення у реалізації Плану дій Україна-ЄС. Принаймні, засідання Трійка ЄС-Україна чітко засвідчило: політична воля до цього є в обох сторін.