Новини ЄС-Україна

Нова „текстильна” угода зняла всі обмеження

Євросоюз та Україна підписали угоду з торгівлі текстилем, яка знімає всі існуючі досі в цій галузі обмеження. Зокрема, скасовує вимоги ліцензування виробів при експорті та імпорті. „Ця угода є важливим кроком у напрямку зміцнення та лібералізації економічних та торгівельних відносин між ЄС та Україною, - зазначив комісар ЄС з питань торгівлі Петер Мендельсон. – Це повинно вимостити шлях для далекосяжніших економічних зв’язків на користь обох партнерів”. Після свого минулорічного розширення ЄС став найбільшим торгівельним партнером України, на його долю припадає 33% всієї української торгівлі. За одинадцять місяців минулого року зростання товарообороту між ЄС та Україною досягло 20%.

http://http://ec.europa.eu/trade/goods/textile/index_en.htm http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Новини ЄС

Європейська Рада обговорить втілення Лісабонської стратегії

Проміжний огляд Лісабонської стратегії, що має на меті до 2010 року перетворити ЄС на світового економічного лідера, буде головним пунктом порядку денного чергової Європейської Ради (саміту ЄС). Вона пройде 22-23 березня. Стратегію було ухвалено 2005-го року, однак нині в ЄС триває дискусія щодо ефективності її імплементації. „Лісабонський процес постраждав через надлишок другорядних акцій, які не мали достатньої координації і чіткого розподілу відповідальності між різними виконавцями”, - заявив в одному з недавніх виступів Президент Євроокомісії Жозе Баррозу. Комісія пропонує зосередитися на трьох пріоритетних на її думку, сферах стратегії: покращенні умов для інвестування, ефективнішого використання інновацій та створенні нових робочих місць.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Європарламент дасть грошей на просвітницько-конституційну роботу

Європейський парламент виділить з власного бюджету 8 млн. євро на проведення інформаційних кампаній, пов’язаних з ратифікацією Конституції ЄС країнами-членами. Ці заходи матимуть освітній характер і роз’яснюватимуть громадськості, яку користь у їхньому повсякденному житті принесе ухвалення Конституції. Раніше про виділення такої ж суми на ті ж цілі оголосила Європейська комісія. Тим часом з’явився орієнтовний час ще одного референдуму зі схвалення Конституційної угоди: Португалія має намір провести його у грудні, разом із місцевими виборами. Отож видимий на сьогодні референдумний розклад такий: Франція проведе голосування 29 травня, Нідерланди – 1 червня, у липні, можливо, проголосує Люксембург і 23 вересня – Данія. Єдиною державою ЄС, яка на сьогодні всенародно висловилася за Конституцію, є Іспанія.

http://www.europarl.europa.eu www.euobserver.com

ЄС підвищує увагу до науковців і дослідників

Єврокомісія схвалила Європейську хартію дослідників та Кодекс поведінки при залученні дослідників, які мають на меті надати дослідникам і науковцям однакові права і обов’язки незалежно від того, в якій країні ЄС вони працюють. „Визначення ролі та відповідальності дослідників веде до того, що до них, де б вони не працювали, ставитимуться з повагою та шануватимуть їхню працю”, - зазначив комісар ЄС з питань науки та досліджень Янеж Поточнік. За експертними підрахунками, на додаток до тих, які вже працюють в ЄС, союзу потрібно ще 700 000 науковців. На сьогодні на тисячу робочих рук в ЄС припадає близько 6 дослідників, тоді як в США – понад 8, в Японії – понад 9. Водночас стрімкий розвиток досліджень є одним з ключових завдань у рамках реалізації Лісабонської стратегії, покликаної до 2010 року перетворити ЄС на найдинамічніше економічне утворення в світі.

http://europa.eu/eracareers/europeanchapter http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Комісія консультується з питань „міжнародних” розлучень

Єврокомісія започаткувала громадські консультації з питань розлучень при „міжнародних” шлюбах з метою вироблення спільних для ЄС правил застосування у таких випадках національних законодавств. У представленій для дискусії „зеленій книзі” описані труднощі, які виникають під час таких розлучень, а також запропоновано можливі рішення.„Це питання, яке зачіпає щоденне життя наших громадян, - заявив віце-президент Єврокомісії, комісар ЄС з питань юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні. – Нашою метою не є гармонізувати законодавство з розлучень країн-членів, але знайти рішення, які б полегшили життя громадян”. Кількість розлучень у сім’ях, де чоловік і дружина є громадянами різних країн ЄС, досить значна й постійно зростає. Для прикладу, лише в Німеччині щороку розлучаються близько 30 000 міжнародних пар.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Єврокомісія попереджає про демографічну кризу

Якщо демографічна ситуація в ЄС розвиватиметься сьогоднішнім шляхом, то до 2030 року приблизно кожні два громадянина 15-65 років утримуватимуть одного пенсіонера, дітей і молоді стане на 18 млн. менше, ніж нині, а людей за 80 років майже вдвічі більше – 34,7 млн. Такі загрозливі цифри містить оприлюднена для загальноєвропейської дискусії доповідь Єврокомісії. „Вже зараз час діяти. Ці дебати є першим кроком”, - наголосив комісар ЄС із зайнятості, соціальних справ і рівних можливостей Владімір Спідла. Жодна з країн ЄС, йдеться в документі, не дотягує до рівня народжуваності, достатнього для принаймні поновлення кількості населення. До цього лише наближаються Ірландія, Франція та Данія. Найгірший демографічний розвиток демонструють Кіпр, Чехія та Словаччина. Водночас, робить висновок комісія, громадяни країн ЄС зазвичай мають менше дітей, аніж хотіли б - справа лише за стимулюючими заходами з боку країн-членів.

http://http://ec.europa.eu/employment_social/news/2005/mar/demog_gp_en.html

„Ваша Європа” - до послуг європейського бізнесу

Полегшити життя бізнесменам покликаний новий, запущений Єврокомісією інтернет-портал „Ваша Європа”. Де треба реєструвати компанію в Німеччині; як детальніше дізнатися про фондові схеми ЄС; якою є система оподаткування в Словаччині – відповіді на ці та безліч інших запитань, що стосуються початку й розвитку бізнесу в країнах-членах ЄС, можна знайти на новому порталі. „Цією ініціативою комісія полегшує роботу підприємцям і зменшує транскордонні перешкоди”, - заявив з нагоди його започаткування віце-президент Єврокомісії Гюнтер Ферхойген. „Я впевнений, що цей веб-сайт відіграватиме важливу роль в допомозі бізнесменам і громадянам скористатися можливостями, які надає спільний ринок у працевлаштуванні та започаткуванні бізнесу”,- зазначив також комісар ЄС з питань спільного ринкуЧарлі Мак-Гріві.

http://europa.eu/youreurope http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

В ЄС майже все „інтернетизовано”

Понад 90% комунальних та державних установ у країнах ЄС мають сьогодні свої інтернет-представництва, 48% головних таких інституцій є повністю інтерактивними – ці дані оприлюднила Європейська комісія. Її доповідь також свідчить, що у справі розвитку „інтернетизації” нові країни-члени відстають від „старих” всього на два роки і дуже швидко їх наздоганяють. „Урядові веб-послуги можуть полегшити адміністративні формальності, - зазначила комісар ЄС з питань інформаційного суспільства та медіа Вівіан Редінг. – Заохочення бізнесу та громадян використовувати їх якомога ширше та інтенсивніше збільшить ефективність, продуктивність та конкурентність усієї економіки”. Лідером інтернетизації комунальних та державних інституцій є на сьогодні в ЄС Швеція, на другому місці - Австрія.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Суд розтлумачив, як не можна дискримінувати студентів

Суд Європейських співтовариств постановив, що студенти країн-членів ЄС, які претендують на фінансову допомогу на навчання в інших країнах-членах, не можуть бути дискримінованими за національною ознакою. Висновок суду безпосередньо стосується положень законодавств Англії та Уельсу, які передбачають надання позик громадянам Великої Британії або „осідлим” іноземцям, тобто тим, які проживають в Британії перед початком навчання щонайменше три роки. Водночас, за англійськими законами, „осідлими” не можуть бути особи, які проживають в Сполученому Королівстві лише для навчання. Тому, аргументував Суд Європейських співтовариств, іноземні студенти фактично ніколи не можуть отримати такий статус, а отже і студентську фінансову допомогу – а це суд трактував дискримінацією за національною ознакою.

http://curia.europa.eu/en/index.htm www.euobserver.com

Де найдешевші в ЄС авто?

Німеччина та Австрія залишаються найдорожчими щодо цін на автомобілі країнами Євросоюзу, тоді як Фінляндія і Греція в зоні євро і Естонія загалом по ЄС – найдешевшими. Про це йдеться в оприлюдненій Єврокомісією доповіді. Документ також свідчить, що протягом минулого року тривало зближення автоцін по всьому ЄС, і різниця середніх даних між найдорожчою і найдешевшою країною зменшилася з 6,9% до 6,4%. Водночас різниця в цінах на деякі моделі автомобілів у найдешевших і найдорожчих країнах-членах залишалася суттєвою: з 1909 проаналізованих у документі цін 598 досягли 20-відсоткового розриву. А найбільшу розбіжність у ціні зафіксовано щодо „Опеля-Астра”, який коштує на 50% більше (3700 євро потенційної економії) в Німеччині, ніж в Данії. Іншою характерною рисою авторинку ЄС є стабільність цін – порівняно з 2003-м, торік вони зросли лише на 0,5%, а в країнах єврозони – на 0,9%.

http://http://ec.europa.eu/competition/car_sector

Урожай-2004: ЄС поставив рекорд десятиріччя

Минулорічний урожай в Євросоюзі був найбільшим за останні 10 років – про це повідомив статистичний офіс Європейських співтовариств - Євростат. Зокрема, виробництво зернових зросло на 24%, а найвражаючих успіхів в зростанні досягли Угорщина (89%), Словаччина (56,6%) та Чехія (53,9%). Усього в ЄС зернових зібрали 287,3 млн. тонн. Найбільшими ж виробниками їх були минулого року в ЄС Франція (69 644 млн.тонн), Німеччина (50 813 млн.т) та Польща (29 037 млн.т). Причиною такого успішного врожаю називають насамперед погодні умови протягом всього сільськогосподарського сезону 2003-2004 років.

http://ec.europa.eu/eurostat http://ec.europa.eu/eurostat

Стаття

Червоне світло для Хорватії

Переговори про вступ до Євросоюзу Хорватії відкладено. Країни-члени не змогли досягти одностайності щодо початку перемовин за день до запланованого на 17 березня старту. Загребу інкримінують небажання повноцінно співпрацювати з Міжнародним трибуналом ООН по колишній Югославії – саме така співпраця була єдиною умовою для початку переговорного процесу. Відкладення його стало першим подібним випадком в історії Євросоюзу.

„Після розгляду Радою і відсутності загальної згоди, початок переговорів було відкладено”, - йдеться в заяві міністрів закордонних справ країн Євросоюзу. „Хорватія залишається країною-кандидатом, щодо цього ніяких змін не відбулося”, - підкреслив комісар ЄС з питань розширення Оллі Рен. Міністр закордонних справ головуючого в союзі Люксембургу Жан Ассельборн зазначив, що хоча нова дата початку переговорів з Хорватією поки що не визначена, „двері ЄС є для Хорватії відчиненими”. Він, водночас, висловив припущення, що питання може з’ясуватися за місяць, коли глави зовнішньополітичних відомств країн-членів зберуться знову.

Головною, та й єдиною ознакою небажанння Хорватії співпрацювати з відомством Карли Дель Понте у ЄС вважають невидачу Загребом 48-річного генерала Анте Готовіни. Міжнародний трибунал у Гаазі звинувачує його у вбивстві 150 етнічних сербів та вигнанні зі своїх домівок 150 тисяч під час війни 1991-1995 років. Хорватський уряд наполягає, що не знає, де перебуває зараз Анте Готовіна. „Я заявляю з усією відповідальністю, що ми повністю співпрацюємо з Гаагою і ми не маємо інформації про те, що генерал Готовіна у Хорватії”, - заявив прем’єр-міністр цієї країни Іво Санадер. Багато країн ЄС, в свою чергу, переконані, що Анте Готовіна переховується у країні і отримує там всю необхідну для того, аби не бути впійманим, допомогу. Що, власне, не було б дивиною: у Хорватії він вважається національним героєм. Соціологічні опитування свідчать, що 70% хорватів проти його арешту і видачі до Гааги.

Країни Євросоюзу розділені у своїх поглядах на ситуацію. Група підтримки Хорватії складається насамперед з Австрії, Угорщини, Словенії та Словаччини, тоді як на чолі прихильників безкомпромісної позиції ЄС стоять Велика Британія, Нідерланди та Швеція, підтримувані, серед інших, Францією, Німеччиною та Італією. Поки що ситуація виглядає такою, що зайшла в глухий кут. Відстрочення початку переговорів породить в Хорватії євроскептицизм та збільшить підтримку ультраправих сил, попереджає президент країни Стіпе Месич.

Відкладення переговорів стало для Хорватії першим каменем спотикання на її досить стрімкому шляху до Євросоюзу. Угоду про асоціацію і стабілізацію з ЄС було підписано у жовтні 2001 року, але вже у лютому 2003-го, не очікуючи набуття нею чинності (ще тривав процес ратифікації національними парламентами), Хорватія подала заявку на вступ до союзу. У червні 2004-го Рада ЄС її схвалила і винесла рішення про початок вступних переговорів. У грудні мнулого року міністри закордонних справ країн ЄС визначили дату їх початку, обумовивши його повним співробітництвом країни з Міжнародним трибуналом у Гаазі. Що і стало нині причиною їхнього відкладення.

http://www.eu2005.lu/en/index.htlm
http://euractiv.com
http://www.euobserver.com