Новини ЄС-Україна

Школи можуть взяти участь у Дні весни в Європі

Школи та інші середні навчальні заклади з будь-якої країни світу можуть долучитися до відзначення Дня весни в Європі, який відбудеться 17 березня. Метою його є проведення дискусій на тему майбутнього ЄС за участю вчителів, учнів та тих, хто ухвалює рішення або сприяє цьому на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях. Такі дискусії, за задумом організаторів дня ( а цього року він проводитиметься втретє), мають сприяти активності школярів у загальноєвропейських політичних процесах. Для повноцінної участі в Дні весни бажаючим слід зареєструватися на сайті проекту: після цього вони отримуватимуть новини, можуть завести контакти з партнерами з-за кордону й, зрештою, отримати сертифікат про участь у заході.

http://futurum2005.eun.org/ww/en/pub/futurum2005/index.cfm

Новини ЄС

Хорватія і ЄС готуються до початку переговорів про вступ

На початку лютого Європейська комісія має представити свій план переговорів про вступ до Євросоюзу Хорватії. Планується, що вони розпочнуться у березні, хоча це й обумовлюється готовністю Загреба до співпраці з Міжнародним кримінальним трибуналом по колишній Югославії. „Сьогодні Хорватія робить великі кроки в Європу, і ми повинні бути єдиними в тому, щоб досягти наших цілей”, - заявив нещодавно переобраний Президент Хорватії Стіпе Месич. Загреб очікує, що переговори про вступ будуть завершені до 2007 року. Водночас згідно з останніми опитуваннями громадської думки, менше 50% хорватів підтримують приєднання їхньої країни до ЄС, тоді як на початку минулого року ця цифра сягала 70%.

http://euractiv.com

Албанія хоче стати „асоційованою” вже цього року

Албанія сподівається підписати Угоду про асоціацію та стабілізацію з ЄС вже цього року, а приєднатися до союзу – 2014-го. Про це оголосив її прем’єр-міністр Фатос Нано. “У 2014 ми святкуватимемо 25 річницю падіння Берлінської стіни, і це здається чудовою датою для нового розширення”, - заявив він. Комісар ЄС з питань розширення Олі Рен перспективи албанської „асоціації” охарактеризував так: „Процес залежатиме від парламентських виборів (вони мають відбутися до липня цього року) та від швидкості реформ”. Комісар, однак, додав: „Я стурбований нинішнім політичним кліматом в Албанії, який не є сприятливим для реформ і може позначитися на підготовці до наступних виборів”

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm http://euractiv.com

Ще один крок до запровадження єдиних „прав”

Транспортний комітет Європейського парламенту схвалив нове законодавство ЄС, що передбачає єдину форму прав на водіння транспортних засобів в усьому союзі. Єдині „права”, які прийдуть на заміну близько 100 різновидам нинішніх посвідчень, матимуть форму кредитної картки й будуть оснащені мікрочіпом з інформацією про водія. Передбачається, що посвідчення видаватиметься на 10 років для водіїв легкових автомобілів та мотоциклів і на 5 років – вантажівок і автобусів, після чого для подовження їх потрібно буде складати іспити. Законопроект був схвалений у жовтні минулого року Радою ЄС, і тепер має бути затверджений Європарламентом. Після цього країни-члени матимуть 10 років на заміну нинішніх національний водійських посвідчень єдиними загальносоюзними.

http://www.europarl.europa.eu

За ключові позиції в автомобільних перегонах

Євросоюз має намір суттєво підвищити конкурентоспроможність своєї автомобільної промисловості: для втілення в життя відповідної ініціативи Єврокомісії створено групу високого рівня „Автомобілі-21”. Метою групи є вироблення відповідних рекомендацій. „Я переконаний, що ЄС може конкурувати, якщо ми запропонуємо вищу якість, кращі технології та кращий сервіс, - заявив віце-президент Єврокомісії, комісар з питань підприємництва та індустрії Гюнтер Ферхойген. – Я хотів би, аби група „Автомобілі-21” виробила конкретні, рішучі та інноваційні ідеї та рекомендації щодо того, як ми можемо завоювати ключові позиції в глобальних автомобільних перегонах”. Основними конкурентами європейських автовиробників є американці та японці. Перша зустріч новоствореної групи відбудеться у березні.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

Започатковано дискусію з економічної міграції

Європейська комісія схвалила так звану „зелену книгу” (тобто пропозиції до обговорення) з підходу ЄС до економічної міграції. Документ має на меті стимулювати відповідну дискусію. Віце-президент Єврокомісії, комісар з питань юстиції, свободи та безпеки Франко Фраттіні заявив: „ Настав час обрати висхідний, а не низхідний підхід і першими почути точки зору всіх зацікавлених сторін. Я цілком свідомий того, що країни-члени, Європейський парламент, профспілки, роботодавці та інші мають різні точки зору щодо цієї теми й різні потреби”. Потреба в залученні робочих рук з-за меж ЄС постає перед ним у зв’язку зі зниженням народжуваності і старінням населення. Після проведення започаткованої нині дискусії, у липні цього року комісія має намір провести масштабні слухання, після чого виробити й представити до кінця 2005-го року основи політики ЄС щодо легальної міграції.

http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm

До євро майже звикли

Після трьох років з початку обігу готівкового євро 72% громадян 12 країн єврозони вже не відчувають труднощів з використанням євромонет і 93% - євробанкнот, а 52% вже не перерахувають подумки євро у свої колишні національні валюти, роблячи покупки. Такими є результати проведеного Євробарометром опитування. Воно також засвідчило, що в свідомості переважної більшості громадян (72%) євро стало міжнародною валютою, такою як долар або єна. Водночас більшість опитаних вважають за потрібне оптимізацію кількості євромонет (зараз їх 8). Зокрема, 60% не хотіли б більше користуватися 1-центовими монетами, але побоюються зростання цін у разі їхнього вилучення. І ще така, досить несподівана цифра: тільки 38% опитаних знають, що вони без будь-яких фінансових втрат можуть знімати гроші у банкоматах інших країн єврозони чи розплачуватися там кредиткою.

http://ec.europa.eu/public_opinion/index.htm

Що стримує підприємливість європейців?

Чому європейці менш завзяті у започаткуванні власного бізнесу, ніж американці, які реальні чи надумані причини цього? Проведене Євробарометром опитування засвідчило, що для 30% відсутність мотивації спричиняє регулярний доход у ролі найманого працівника (у американців ця цифра 16%), стабільність роботи утримує від підприємництва 24% (10% в США), але найбільше зупиняє європейців побоювання невдачі у власному підприємництві. „Підприємництво може бути захоплюючим і вартим цього, але воно також передбачає ризики та важку працю, - зазначив віце-президент Єврокомісії, комісар з питань підприємництва та індустрії Гюнтер Ферхойген. – І завданням для країн-членів та комісії є заохочення підприємництва через формування всебічної підтримки тих, хто взявся ризикнути”. Опитування також засвідчило, що все ж таки третина громадян-країн ЄС має намір започаткувати власний бізнес у найближчі 5 років.

http://ec.europa.eu/public_opinion/index.htm

Третій термін Нікіфороса Діамандуроса

Європейський парламент переобрав Нікіфороса Діамандуроса на посаді Європейського омбудсмена, причому його кандидатуру було підтримано переважною більшістю голосів. Діамандурос обіймає цю посаду з 2003 року, і цікаво, що протягом дворічного періоду число скаржників на діяльність інституцій ЄС ( а саме такими скаргами займається Європейський омбудсмен) зросла з 2,5 тисяч до 4 тисяч. Комісар ЄС з питань інституційних відносин Марго Валлстром однак заявила, що „збільшення скарг відображає не факт погіршення управління в європейських інституціях, а покращення обізнаності громадян щодо їхніх прав”. Роль самого Нікіфороса Діамандуроса вона оцінила як „поглиблення відповідальності в управлінських структурах співтовариства”.

http://www.eupolitix.com

Приз Наталі отримав чилійський журналіст

Золоту медаль Призу Наталі-2004 отримав чилійський журналіст Хуан Флетчер за його статтю „Кров поета”, присвячену загибелі 1973 року чилійського співака Віктора Хара. Ця нагорода, яка увічнює пам’ять колишнього комісара ЄС з питань розвитку і відомого захисника прав людини Лоренцо Наталі, щорічно присуджується Генеральним директоратом Єврокомісії з питань розвитку тим журналістам, які пропагують демократію та права людини у країнах світу, що розвивається. Крім володаря Золотої медалі, ще чотири автори найкращих присланих на конкурс матеріалів отримали по 10 000 євро. „Приз Лоренцо Наталі ілюструє наше переконання в тому, що якісна журналістика продовжує бути на сторожі демократії і прав людини”, - заявив комісар ЄС з питань розвитку і гуманітарної допомоги Луї Мішель.

http://www.prixnatali.com/index.php

Стаття

М’яч - на українській стороні

21 лютого може відбутися чергове засідання Ради зі співробітництва Україна-ЄС, яке обіцяє запалити зелене світло для початку втілення в життя Плану дій між нашою державою та Євросоюзом. Цей 28-сторінковий документ, узгоджений Києвом і Брюсселем минулого року, стосується практично всього спектру відносин: політики, економіки, демократії, кордонів, медіа, довкілля тощо. Саме успішне його виконання може наблизити Україну до Євросоюзу. Як зазначено в документі, після завершення терміну його дії (він розрахований на три роки) і відповідного аналізу може бути розглянута можливість „поглибленої угоди, межі якої будуть визначені в світлі виконання цілей усього Плану дій і на підставі загального розвитку відносин України та ЄС”.

План дій – ключовий елемент Політики сусідства ЄС, спрямованої на розвиток відносин із країнами, що мають з ним спільні межі. Проте передача Україні цього, затвердженого у грудні Радою ЄС документу може стати не єдиною особливістю наступного засідання Ради зі співробітництва. Можливо, сторонам вдасться припинити відчутне різночитання перспектив співробітництва на ближчу й середню перспективу. Помітним є поновлення в Україні розмов про асоційоване членство в ЄС, тоді як Брюссель заперечує будь-які „членські” дискусії як такі, акцентуючи на співпраці в рамках Плану дій. І демонструючи, водночас, помітну зацікавленість у розвитку відносин з Україною, принаймні значно більшу, аніж до українських президентських виборів.

Свідчень такої зацікавленості було останнім часом чимало. Чітка позиція Євросоюзу після другого туру виборів, під час помаранчевої революції та подальшої політичної кризи, активна участь в її врегулюванні, висловлена Європейською Радою готовність ЄС до „розширених і особливих відносин” з Україною - все це мало місце ще у грудні. Привітання, які надійшли Віктору Ющенку від усіх головних інституцій ЄС відразу ж після оголошення ЦВК офіційних результатів виборів, також засвідчили серйозні наміри Брюсселя. Хоча, водночас, і підкреслили його позицію щодо подальшого розвитку відносин: Євросоюз готовий до тіснішого співробітництва, але не до обговорення питання українського членства. Так, Хав’єр Солана у своєму привітанні на адресу Віктора Ющенка зазначив: “Україна є ключовим партнером Європейського союзу. Я з великим нетерпінням очікую тіснішої роботи з вами та поглиблення й інтенсифікації наших відносин”. Президент Європейської комісії Жозе Баррозу написав так: „Єврокомісія нині з нетерпінням очікує співробітництва з вами та вашим урядом, цілком використовуючи можливості Плану дій і поглиблюючи таким чином наші відносини”. Приблизно в такому ж ключі висловилася й комісар ЄС з питань зовнішніх відносин і політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, додавши: „ЄС та Україна мають спільні інтереси в подальшому посиленні наших політичних, економічних і культурних зв’язків”.

Водночас навряд чи слід перебільшувати значення ухваленої Європарламентом резолюції, в якій той закликає союз надати Україні чіткі перспективи членства й подумати над переглядом Плану дій. Документ цей має виразно політичний, можливо навіть символічний характер. Речниця Європейської комісії Франсуаз Ле Бей вже заявила, що План дій переглянуто не буде і зазначила, що він „дозволяє йти так далеко, наскільки країна-нечлен ЄС може зайти”. Рада ЄС і Європейська комісія мають свій погляд на розвиток відносин з Україною, який образно можна змалювати так: м’яч на українській стороні поля, і насамперед від її волі і здатності проваджувати реформи і демократизувати суспільство (а все це, власне, є елементами Плану дій) залежать подальші відносини.

Кроки назустріч ЄС уже робить. Ше у грудні Європейська Рада доручила Хав’єру Солані та Європейській комісії напрацювати пропозиції, що сприяли б зміцненню співробітництва з Україною. Ці пропозції теж можуть бути презентовані під час наступного засідання Ради зі співробітництва Україна-ЄС і можуть стати вагомим „довіском” до Плану дій. Вони стосуються спрощення візового режиму, надання нашій державі статусу країни з ринковою економікою, створення зони вільної торгівлі. Деякі з подібних перспектив вже прокоментував комісар ЄС з питань торгівлі Пітер Мендельсон. „Ми хочемо поглибленої торгівлі та економічних відносин з Україною, що реформується”, - зазначив він з приводу можливості укладення двосторонньої Угоди про вільну торгівлю. Комісар також наголосив, що Брюссель може надати Україні статус країни з ринковою економікою, але та має припинити практику фіксованих цін і реформувати процедури банкрутства й повернення ПДВ. Мендельсон також повідомив, що нині торгівельні переговори сфокусовано на досягненні згоди щодо кращого доступу на ринки ЄС української текстильної та металургійної продукції. „Це є ключові сектори торгівлі між Україною та ЄС, які становлять третину від українського експорту”, - пояснив комісар.

Отже, попереду в України та Євросоюзу – цілком конкретні справи і перспективи. Тому новій українській владі слід продемонструвати відмінні від її попередників підходи і, водночас, засвідчити своє вміння „освоювати” ті справді вагомі пропозиції й можливості, які надає їй сьогодні ЄС. Києву слід зрозуміти, що здобуття асоційованого членства зараз – це справа нереальна, і що наполягання матимуть швидше зворотний ефект. Тоді як успішне виконання Плану дій, і, після цього, дискусія над новою, поглибленою угодою є сценарієм цілком реальним і взаємоприйнятним.

www.delukr.ec.europa.eu
http://ue.eu.int/en/summ.htm http://euractiv.com