Новини ЄССША чекатимуть “біометричних” паспортів на рік довше
Сполучені Штати на рік відсунули дату обов’язкового запровадження закордонних паспортів із внесеними до них біометричними даними власника тими країнами ЄС, які мають з США угоду про безвізовий режим перетину кордону. Тобто, новим кінцевим терміном є 26 жовтня наступного року. Однак США вимагають, щоб з 26 жовтня цього року паспорти громадян навіть тих країн, які продовжать користуватися безвізовим режимом, були придатними для зчитування їхніх даних спеціальними машинами. Якщо ж документ такими якостями не володітиме, то громадянин повинен буде отримувати американську візу. Нині з 25 членів ЄС лише 15 мають безвізові угоди зі Сполученими Штатами: майже всі “старі” члени ЄС (окрім Греції) і Словенія.
http://www.euobserver.com
Свідчень того, що коштами ЄС фінансували терористів, на сьогодні немає
Європейський офіс з протидії шахрайству – відповідно спеціалізована структура ЄС - який з минулого року розслідує звинувачення у використанні грошової допомоги ЄС Палестинській Автономії на фінансування тамтешніх бойовиків, заявив про безпідставність таких тверджень. “Розслідування триває, тому будь-який проміжний висновок може бути переглянутий, - йдеться в оприлюдненій цією інституцією заяві. - Однак на сьогодні попередні підсумки полягають у відсутності свідчень того, що нецільова бюджетна допомога ЄС була використана для фінансування якоїсь нелегальної діяльності, включаючи фінансування тероризму”. В ході розслідування експерти офісу мали численні контакти з представниками ізраїльської та палестинської адміністрацій, МВФ, Світового банку, представниками третіх країн в регіоні та аудиторських фірм.
http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm
Енергетична політика ЄС має стати упереджувальною
Cтрибки у світових цінах на нафту вкотре підкреслили важливість упереджувальної та конкретнішої європейської політики, спрямованої на убезпечення постачання енергоносіїв: про це заявила віце-президент Європейської комісії, куратор питань енергетики та транспорту Лойола де Паласіо. “Зміцнення енергетичного партнерства ЄС з основними довколишніми постачальниками та Європейська система резервних сховищ є невід‘ємними частинами такого підходу”, - заявила вона. На думку Лойоли де Паласіо, пріоритетом енергетичної політики ЄС має стати посилення діалогу між країнами-експортерами енергоносіїв та країнами-покупцями задля забезпечення стабільності цін у ЄС. Також Єврокомісія має намір вдосконалити власну систему моніторингу енергетичного ринку та цін на ньому.
http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm
Після вступу Румунія більше отримає, аніж витратить
За перші три роки після вступу до Євросоюзу, який заплановано на 1 січня 2007 –го, пов’язані з цим витрати Румунії становитимуть 8,9 млрд. євро, тоді як пряма й непряма фінансова допомога з боку ЄС - 14, 5 млрд. Ці цифри оприлюднено Європейським інститутом Румунії. Отже, країна приєднається до тих держав, які більше отримують з фондів ЄС, аніж вносять до союзної скрабниці. Водночас для повноцінної інтеграції Румунії до союзу потрібні справді величезні кошти: за припущеннями інституту, наприклад, реформування інфраструктури потребує 18,6 млрд. інвестицій у період з 2004 по 2007 роки і близько 10,6 млрд. на 2008 –2015 рр, а імплементація європейських стандартів у галузі довкілля коштуватиме 29,5 млрд. протягом 2004 – 2021 років.
http://euractiv.com
Зростання економіки Євросоюзу триває
Сукупний внутрішній валовий продукт 25-ти країн Європейського союзу зріс у другому кварталі цього року на 0,6% порівняно з першим кварталом. Такі дані оприлюднив Євростат – статистичний офіс Європейських спївтовариств. Зріс і ВВП країн, які входять до зони євро – на 0,5%. Якщо ж порівняти з другим кварталом минулого року, то ВВП усього ЄС збільшився на 2%, а держав єврозони – на 2,2%.
http://ec.europa.eu/eurostat
“Лісова” стратегія ЄС: на етапі консультацій із громадськістю
Європейська комісія розпочала широкі консультації з європейською громадськістю, які стосуються підготовки Стратегії ЄС з лісового господарства. Усі причетні до цієї сфери можуть зробити свій внесок у її розробку: відвідати спеціальний сайт, ознайомитися там із робочими документами, дати їм оцінку та внести власні пропозиції. Консультації триватимуть місяць – до 15 вересня. Практика проведення подібних обговорень є загальноприйнятою у законотворчому аспекті роботи Європейської комісії. Після їхнього завершення комісія має доопрацювати свої робочі документи й подати їх на розгляд Європейського парламенту та Ради ЄС.
http://http://ec.europa.eu/agriculture/consultations/forestry/index_en.htm
Ірландія відчинила двері, і в них заходять десятки тисяч
Після 1 травня, тобто розширення ЄС, майже 23 тисячі громадян з країн-нових членів Євросоюзу прибули до Ірландії в пошуках роботи. Ці дані, що засвідчують різке збільшення напливу робочої сили з держав, що приєдналися до ЄС, оприлюднено ірландським урядом. Цифра приблизно вдесятеро перевищує кількість дозволів на роботу, виданих громадянам тих самих країн за чотири “довступних” цьогорічні місяці. Власне, ситуація пояснюється просто: Ірландія, на відміну від інших “старих” членів ЄС, не запровадила жодних обмежень на доступ до свого ринку праці для громадян з країн-новобранців союзу.
http://www.euobserver.com
Єврокомісія стурбована долею рідкісних видів тварин і рослин
Європейська комісія схвалила низку пропозицій, які вона представить на 13-й Міжнародній конференції сторін Конвенції щодо міжнародної торгівлі видами тварин і рослин, які перебувають у небезпеці. Форум відбудеться у жовтні в Бангкоку, і Брюссель пропонує зробити правила такої торгівлі значно жорсткішими. “Неврегульований міжнародний гендель становить головну загрозу виживанню диких тварин і рослин, - зазначила з цього приводу комісар ЄС з питань довкілля Марго Валлстром. – У Бангкоку ми повинні будемо відстоювати потребу покращення регулювання у цій сфері. Ми також повинні заохотити ті країни, які успішно діють у збереженні місцевих видів дикої флори та фауни”. Очікується, що висновки бангкокської конференції згодом будуть відображені у відповідному законодавстві ЄС.
http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm
Норвежці хочуть і не хочуть в ЄС приблизно однаково
Приблизно однакова кількість громадян Норвегії виступають “за” і “проти” приєднання їхньої країни до Європейського союзу – 42,2% і 45% відповідно, тоді як 12,7% свою позицію ще не сформували. Такими є дані опитування, проведеного компанією Сентіо-Норстат. Подібні зондування громадської думки проводяться в цій країні регулярно, оскільки тема вступу до ЄС вже десятки років залишається однією з найдискутованіших у суспільстві. Країна вже двічі, у 1972 та 1994 роках, мала референдуми щодо вступу до ЄС, і обидва виявилися не на користь цього. Наступну спробу отримати “так” тамтешні прихильники приєднання до союзу запланували на вересень 2005 року, після проведення в країні загальних виборів.
http://www.euobserver.com
Ватикан проти членства Туреччини в Євросоюзі?
Один із чільних кардиналів Ватикану Йозеф Ратцінгер висловився проти прийняття до Європейського союзу Туречини стверджуючи, що ця держава перебуває “ у перманентному контрасті до Європи” й нагадавши про колишні вторгнення Оттоманської імперії. “Культурне збагачення не може бути принесене в жертву збагаченню економічному”, - заявив він також. На думку Йозефа Ратцінгера, який очолює у Ватикані Конгрегацію доктрини й віри, Туреччині слід шукати політичного союзу з сусідніми арабськими, а не з європейськими країнами. Коментуючи висловлювання кардинала, прем’єр-міністр Туреччини Рісіп Тайіп Ердоган заявив: “Ватикан – це релігійна держава. Нашими партнерами у переговорах є країни-члени ЄС, разом з ними ми оцінюємо ситуацію ”.
http://www.euobserver.com
|
Стаття "Ролі визначено"
Наступний Президент Європейської комісії Жозе Баррозу достроково впорався із нелегким завданням розподілу посад серед членів своєї майбутньої команди й оголосив результати на тиждень раніше планованого терміну. “Команда має великий досвід у європейських справах. Вона збалансована: люди прийшли з різних сфер політичної діяльності”, - так охарактеризував свій колектив Баррозу.
Комісаром з питань зовнішніх відносин у новій Єврокомісії буде австрійка Беніта Ферреро- Вальднер. Нині вона є міністром закордонних справ своєї країни. Щоправда, пані Вальднер не куруватиме зовнішньополітичні питання протягом усього терміну повноважень наступної Єврокомісії. Річ у тім, що новою Конституцією ЄС передбачено посаду міністра закордонних справ союзу, який буде, водночас, віце-президентом Європейської комісії. Країни-члени вже узгодили кандидатуру – це добре відомий в Україні нинішній Верховний представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єр Солана. Проте до виконання своїх обов’язків Солана зможе стати лише після того, як завершиться процес ратифікації Конституції в усіх країнах-членах, це може тривати кілька років. Та як би там не було, а з приходом до комісії Солани зовнішньою політикою займатиметься саме він. Втім, Жозе Баррозу у зв’язку з цим нагадав, що пані Вальднер відповідатиме і за здійснення Європейської політики сусідства – так що, цілком очевидно, після приходу Солани вона зконцентрується саме на ній, відповідно й відносинами з Україною займатиметься ще тісніше, ніж до того.
Найдискутованіше у зв’язку з презентацією Жозе Баррозу своєї нової команди питання – чи зумів він усе таки зодовольнити інтереси всіх держав, обмежити апетити найбільших, зберігши при цьому незалежність та рівний підхід і до старих, і до нових країн-членів? Схоже, що зміг. Представники “великої трійки” ЄС - Німеччини, Франції та Італії - отримали посади віце-президентів, але аж ніяк не найпривабливіші портфелі. Вважається, що більше за всіх перепало німцю Гюнтеру Ферхойгену, нинішньому комісару з питань розширення: разом із віце-президентством, у наступній комісії він куруватиме питання підприємств та індустрії. Француз Жак Барро відповідатиме за питання транспорту, а італієць Рокко Бутільоне – за сферу юстиції, свободи і безпеки. Водночас дві дуже серйозні економічні посади Жозе Баррозу надав представникам малих країн: Чарлі МакГріві з Ірландії куруватиме питання внутрішнього ринку, а Нілі Кроес з Нідерландів – сферу конкуренції.
Не залишилися поза увагою і комісари з нових країн-членів. Естонець Сійм Каллас номінований на віце-президента Єврокомісії й відатиме адміністративними питаннями. Данута Хубнер з Польщі куруватиме регіональну політику, що вважається досить важливою посадою, литовці Далії Грибаускайте довірено питання фінансового програмування та бюджету, а Інгріді Удре з Латвії – оподаткування та митного союзу. Втім, сам наступний Президент Єврокомісії категорично проти оцінювання посад в Єврокомісії на більш і менш важливі. “Комісари від нових членів мають портфелі такого ж значення, як і комісари з 15 “старих” держав, - заявив Жозе Баррозу. – Всі комісари мають однакову владу. У нас не буде комісарів першого й другого класу”.
Наприкінці вересня мають розпочатися слухання номінованих комісарів у Європейському парламенті. Парламентарії перевірять таким чином компетентність кожного з них у сфері майбутньої діяльності, після чого мають затвердити всю Єврокомісію. Тим часом уже 20 серпня відбутися перша неформальна зустріч нового її складу.
|
