Новини ЄСРозподіл сил в Європарламенті не змінився
Вибори до Європейського парламенту засвідчили, що партії й політики правоцентристського спрямування залишаються найпопулярнішими серед населення ЄС. Як і в парламенті минулого скликання, політична група Європейської народної партії буде найчисельнішою й нараховуватиме, орієнтовно, 278 членів. До того ж вона буде єдиною, в якій представлені депутати з усіх 25-ти країн Євросоюзу. А найбільшою делегацією в групі є німецька – 49 парламентаріїв від опозиційної у себе вдома ХДС/ХСС. Традиційні опоненти правоцентристів - соціалісти залишаються в Європарламенті другими за чисельністю, маючи 200 місць (найбільше серед них французів – 31). Очікується, однак, що в новому Європарламенті зявиться ще один потужний “полюс”- проєвропейська центристська сила, яку асоціюють з нинішнім главою Єврокомісії Романо Проді. Перше засідання парламенту відбудеться 20 липня.
http://www.elections2004.eu.int/ep-election/sites/en/index.html
Хорватія стає кандидатом на вступ до ЄС
Лідери країн-членів ЄС схвалили рекомендацію Європейської комісії про початок переговорів про вступ до союзу Хорватії. У заключному документі минулої Європейської Ради зазначено, що ця держава виконує політичні критерії членства в ЄС, також наголошено, що приклад Хорватії має заохочувати інші країни західнобалканського регіону. Президент Єврокомісії Романо Проді назвав рішення Європейської Ради історичним, а хорватський прем’єр Іво Санадер висловив сподівання, що його держава завершить переговори про вступ до 2007 року. Стартувати ж вони повинні на початку наступного року.
http://ue.eu.int http://www.euobserver.com
ЄС убезпечить себе від можливих проблем, пов’язаних зі вступом Болгарії й Румунії
Європейська комісія пропонує включити до майбутніх угод про вступ до ЄС Болгарії та Румунії так звану “безпекову статтю”, яка передбачає можливість відстрочення вступу до нього цих країн на рік у разі виникнення проблем із виконанням ними своїх зобов’язань. За словами комісара ЄС з питань розширення Гюнтера Ферхойгена, відстрочка може бути використана як “крайній захід” у випадку дуже серйозних недоліків у вступному процесі. Очікується, що угоди про вступ Болгарія й Румунія підпишуть на початку 2005-го року, тоді як сам вступ заплановано на 2007-й - отож Європейська комісія побоюється можливих відхилень від курсу саме протягом цього дворіччя. Болгарія в особі свого прем’єра Соломона Пасі вже публічно погодилася на пропозицію Єврокомісії. Румунія поки що офіційно “так” не сказала, проте принципових заперечень не висловлює.
http://www.euobserver.com
Європейська політика сусідства пошириться на закавказькі республіки
Європейська політика сусідства (ЄПС) буде поширена на пострадянські закавказькі республіки: Азербайджан, Вірменію та Грузію. Відповідне рішення ухвалили міністри закордонних справ країн ЄС, назвавши це “значним кроком на шляху до присутності союзу в цьому регіоні”. На цьому ж наголошено у висновках минулого саміту Євросоюзу – Європейської Ради: “Це дає ЄС ще один важливий інструмент для поширення прогресу у широкому спектрі реформ у кожній з цих країн”. Як і передбачає ЄПС, з Азербайджаном, Вірменією та Грузією будуть згодом укладені Плани дій.
http://ue.eu.int/en/summ.htm
Польща хоче запровадити євро вже за 3-4 роки
Говорячи про членство Польщі в Європейському союзі, її Президент Александр Квасневський під час виступу на бізнес-форумі в Берліні заявив: “Я переконаний, що наступною стадією стане запровадження нами євро. Це може статися за три-чотири роки”. Економісти, однак, розцінюють окреслений польським Президентом термін як надто оптимістичний, називаючи дещо пізніші можливі строки заміни злотого на євро - 2009−2010. Однією з головних проблем країни на сьогодні є значний дефіцит бюджету: цього року очікується 5,3%, тоді як максимально допустимий для зони євро рівень – 3%. З нових країн-членів ЄС найшвидше, як прогнозують, запровадять євро Естонія, Литва, Словенія та Кіпр – можливо, вже 2006 року.
http://www.euobserver.com
Щоб люди знали і купували
Європейська комісія схвалила 26 програм, спрямованих на забезпечення громадян країн Євросоюзу інформацією про вироблену в ЄС сільськогосподарську продукцію та на рекламу її якості. Програми здійснюватимуться у 12 країнах-членах, і ЄС оплатить половину їхньої вартості – а це 10,7 млн.євро. 11 проектів стосуються поширення серед населення інформації про нові стандрати ЄС з маркування яєць, решта стосуватимуться фруктово-овочевої продукції, квітів, вина, олії тощо. Подібну практику було започатковано 2000 року задля кращого інформування людей про переваги сільгоспродукції союзу, про її якість, безпечність, маркування, екологічні та гігієнічні аспекти виробництва. До кінця року Європейська комісія має схвалити ще одну “порцію” подібних програм. Всього у цьогорічному союзному бюджеті на такі інформаційні потреби потреби передбачено 48,5 млн.євро.
http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm
Навчання у ЄС стає доступнішим завдяки „Erasmus Mundus”
Близько 5 000 студентів з країн, які не є членами Європейського союзу, зможуть отримати гранти для навчання на магістерських курсах у вищих навчальних закладах ЄС, крім того понад 1000 стипендій буде виділено науковцям для підвищення там кваліфікації й проведення досліджень. Це передбачено започаткованою ЄС програмою „Erasmus Mundus”. Здійснюватиметься й рух у зворотньому напрямі: студенти й науковці країн ЄС зможуть навчатися й підвищувати кваліфікацію за межами союзу. Метою програми „Erasmus Mundus”, ініційованої свого часу Європейською комісією, є освітнє співробітництво та популяризація ЄС як джерела якісної вищої освіти. „Erasmus Mundus” розраховано на п’ять років (2004−2008), бюджет програми складає 230 млн. євро. Повну інформацію про „Erasmus Mundus” можна знайти на веб-сайті програми. ec.europa.eu/education/programmes/mundus/index_en.html
www.delukr.ec.europa.eu
Євросоюз відчиняє двері науковцям з третіх країн
Рада міністрів юстиції та внутрішніх справ Євросоюзу схвалила раніше запропоновані Європейською комісією рекомендації, спрямовані на активніше залучення до роботи в союзі дослідників й науковців з третіх країн. Вони, зокрема, передбачають запровадження скороченої процедури отримання ними дозволів на роботу в ЄС, скасування максимальних квот, видачу посвідок на проживання та спрощення процедури возз’єднання з сім’ями в разі роботи в союзі. Тепер ці та інші схвалені Радою ініціативи Комісії надійдуть до Європейського парламенту, який має висловити свою думку у вересні. ЄС нагально потребує залучення науковців та дослідників “зі сторони”: називається цифра в 700 000 чоловік. Водночас нині питома вага приїжджих науковців у науці ЄС дуже незначна: лише 2,1% за даними 2001 року, тоді як в США ця цифра сягає 20%.
http://www.euractiv.com
Молодь найбільше довіряє Євросоюзу
Європейський союз користується величезною довірою молодих людей в його країнах членах – про це свідчить опитування, проведене організацією “Молодь робить вибір”. Зокрема, як з’ясувалося, люди віком від 18 до 30 років довіряють ЄС більше, ніж Світовій організації торгівлі та ООН, та й навіть більше, аніж власним національним урядам. 80% опитаних заявили, що вважають себе “європейськими громадянами” і близько 70% переконані, що у ЄС – “позитивне майбутнє”. 76% молодих респондентів вважають, що діяльність ЄС безпосередньо впливає на їхнє життя.
http://www.euobserver.com
Праця дорожчає
Вартість праці в двадцяти пяти країнах Євросоюзу зросла за останній рік в середньому на 3,4%. Дані, отримані за результатами першого кварталу 2004-го, оприлюднив Статистичний офіс Європейських співтовариств - Євростат. Причому різниця в показниках окремих країн-членів дуже суттєва: найінтенсивніше зростання зафіксовано у Латвії (11,4%), Словаччині (8,1%) та Великій Британії (6,7%), тоді як в Австрії праця подорожчала лише на 0,2%, у Португалії (де, як відомо, працюють близько 200 тисяч українських заробітчан) на 0,5%, у Німеччині – на 1,5%.
http://ec.europa.eu/eurostat
|
Стаття "„Об’єднані у різноманітті” мають свою Конституцію"
Вкотре довівши, що однією з основних вимог успішної європейської інтеграції є здатність всіх її учасників до компромісу, лідери країн-членів Євросоюзу ухвалили його першу Конституцію. Документ „узаконив” золотозірковий, на синьому фоні прапор, а також девіз ЄС – „Об’єднані у різноманітті”. Зрозуміло, втім,що ажніяк не формальні ознаки всеєвропейського єднання становлять основну цінність ухваленої Конституції. «Ми не повинні забувати, що ми також узгодили цінності й завдання Європейського союзу», - заявив прем'єр-міністр головуючої в ЄС Ірландії Берті Ахерн.
Визначення параметрів кваліфікованої більшості під час голосування у Раді міністрів ЄС, право країн-членів на вето і згадка про християнські основи Європи – це були найчутливіші для учасників минулої дискусії питання, які й належало вирішити главам держав та урядів. І вони з цим впроралися: у важких дискусіях і у взаємних поступках.
Найпоказовішим є узгодження моделі голосування в Раді міністрів ЄС. Остаточно зафіксована в Конституції формула кваліфікованої більшості – подвійна, а тому гнучка, яка застосовуватиметься в залежності від питань, що розглядаються на засіданні Ради міністрів. Для найважливіших, які виносяться на голосування за пропозицією Європейської комісії або безпосередньо країни-члена, кваліфікована більшість визначена як така, що складається з 55% членів Ради, що представляють принаймні 15 держав Союзу - які, в свою чергу, презентують не менше 65% усього населення ЄС. Складна, власне, формула - але її складність продиктована потребою і не залишити поза бортом процесу ухвалення рішень малі держави, і запобігти можливому тиску з боку групи найбільших країн союзу (скажімо, Британія, Франція та Німеччина разом складають понад 42% населення). У інших випадках Рада зможе ухвалювати рішення голосами 72% її членів, що презентують не менше 65% населення ЄС.
Попереду – ратифікація Конституції ЄС його членами, і процес цей може тривати два роки. Чи зможуть усі 25 країн ратифікувати документ, чи не відбудеться сбою? Відповідь неоднозначна насамперед для деяких з тих держав, які оголосили про бажання затвердити Конституцію на всенародних референдумах: на сьогодні це Данія, Британія, Люксембург, Польща, Іспанія, Нідерланди, Бельгія та Франція. Головним приводом для занепокоєння є минулі вибори до Європарламенту, на яких громадяни подекуди не проявили високої активності, а подекуди віддали свої голоси євроскептикам. Особливі сумніви спостерігачі висловлюють щодо Британії – опитування, проведені відразу ж після ухвалення Конституції ЄС, засвідчили: проти її ратифікації виступають 49% британців, тоді як «за» лише 23% (у Франції, наприклад, картина більш ніж протилежна – дві третини французів готові хоч зараз голосувати за Конституцію). Щоправда, час іще є: очікується, що референдум у Британії відбудеться не раніше призначених на травень 2005 року загальних парламентських виборів.
http://ue.eu.int/en/summ.htm
http://www.euobserver.com
http://euractiv.com
http://www.eupolitix.com
|
