Новини ЄС
Робота над Конституцією входить у завершальну стадію
Підготовлений головуючою в Євросоюзі Ірландією 130-сторінковий пакет компромісних пропозицій до проекту Конституції ЄС розглянуть 17−18 травня міністри закордонних справ країн-членів. Тим часом ірландський прем’єр Берті Ахерн здійснив тур європейськими столицями з метою звуження суперечностей у позиціях різних держав. “Ми всі погодилися, що потрібно пришвидшити процес, аби досягти згоди щодо Конституційної угоди на червневій Європейські Раді. Ми також погодилися, що всі сторони діалогу повинні продовжувати бути гнучкими й прагматичними, якщо ми прагнемо ухвалити Конституцію, що дозволить ЄС й надалі ефективно функціонувати”, – заявив він після зустрічей з лідерами Латвії, Естонії та Фінляндії. Система голосування в Раді ЄС та принцип головування в союзі, кількісний склад Європейської комісії, право країн-членів на застосування вето, посилання на християнську спадщину Європи: всі ці та деякі інші чутливі питання мають бути узгоджені до 17 червня, тобто до наступного саміту ЄС.
http://www.eu2004.ie
“Трудові” обмеження обурюють не всіх
На відміну від офіційної Варшави, президент Польської федерації приватних роботодавців Генрика Бохняж не турбується, а тим більше не обурюється через те, що переважна більшість “старих” країн-членів ЄС обмежили доступ до своїх ринків праці громадянам “нових”. “Нашим скарбом є енергійні, гарно освічені молоді люди, - заявила вона. – “Витік мізків” був би катастрофічним для польської економіки, отож я абсолютно не переймаюся цими обмеженнями”. З іншого боку пані Бохняж висловила впевненість: незабаром у старих країнах-членах зрозуміють, що реальної загрози напливу робочої сили з країн-новачків немає, отож і бар’єри будуть поступово зняті. Згідно з підписаною 2000 року Угодою про розширення ЄС, тодішні його члени отримали право на максимальний 7-річний термін таких обмежень, і майже всі ним в тій чи іншій мірі скористалися.
http://www.euractiv.com
Початок розширення єврозони заплановано на 2007-й
Чотири з десяти нових членів Європейського союзу – Естонія, Литва, Словенія та Кіпр – можуть запровадити у себе єдину європейську валюту вже на початку 2007 року, вважають у Європейській комісії. Планується, що до кінця нинішнього року вони приєднаються до Механізму обмінного курсу євро, після чого настане своєрідний дворічний випробовувальний термін: держави повинні будуть дотримуватися певних критеріїв, що насамперед стосуються стабільності національної валюти, дефіциту держбюджету та розміру внутрішнього боргу. Очікується, що найраніше розпочнуть офіційний шлях до євро дві балтійські країни – вони можуть приєднатися до механізму вже у серпні.
http://www.euobserver.com
Згода щодо спільних дій у процедурі надання притулку
Рада Євросоюзу дійшла згоди щодо чутливого питання спільної для країн-членів первісної процедури надання політичного притулку, а також ухвалила Кваліфікаційну директиву із виписаними там мінімальними стандартами визначення статусу прохача притулку – чи може, скажімо, він вважатися біженцем, чи насправді потребує міжнародного захисту. “Разом з ухваленням Кваліфікаційної директиви, досягнення Радою ЄС згоди щодо директиви з процедури надання притулку означає здійснення першої фази створення Спільної європейської системи надання притулку, - заявив комісар Євросоюзу з питань юстиції та внутрішніх справ Антоніо Віторіно. Серед іншого нововведення мають краще убезпечити союз від зловживань з боку “професійних” прохачів притулку. А таких вистачає: минулого року 7% від загальної кількості тих, хто подав прохання про притулок, раніше вже намагалися отримати притулок іншій країні ЄС.
http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm
Прикодонний контроль між “старими” й “новими” членами ЄС поки що залишиться
Після розширення Євросоюзу його нові громадяни отримали право безперешкодного й безвізового пересування й перебування на території вже тепер колишнього ЄС 15-ти, і для цього їм потрібно мати лише внутрішній паспорт або ідентифікаційну картку. Проте контроль на кордонах між “старими” членами союзу та “новими” збережеться щонайменше до кінця 2006 року – про це заявив речник комісара ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ Пьєтро Петруччі. Скасовувати його чи ні, вирішуватиме Рада міністрів ЄС , а передуватиме її рішенню серйозний аналіз ситуації на зовнішніх кордонах тієї чи іншої держави-члена. Особлива увага приділятиметься східним межам Литви, Латвії, Естонії, Польщі, Угорщини та Словаччини. Це насамперед для їхніх прикордонних потреб з бюджету ЄС наступного року планується виділити 336 мільйонів євро.
http://www.euractiv.com
Суперечності між двосторонніми та ЄСівськими угодами мають бути зняті на користь союзу
Європейська комісія надіслала так звані формальні запити Данії, Австрії, Швеції та Фінляндії щодо відповідності законодавству союзу низки укладених ще до їхнього вступу в ЄС двосторонніх міжнародних договорів. Мова йде про Угоди про заохочення й захист інвестицій, які ці країни мають з державами, що не є членами союзу. Згідно з документами, підприємства, засновані інвесторами з третіх країн (наприклад, індонезійцями в Данії), мають безумовне право на вільні міжнародні перекази коштів. Єврокомісія вважає, що це суперечить або ж може, в перспективі, суперечити здійсненню своїх повноважень Радою міністрів ЄС. Зокрема, накладенню нею, за виняткових обставин, обмежень на вільний рух капіталів між ЄС та тією чи іншою третьою країною. Згідно з законодавством ЄС, його члени повинні знімати подібні суперечності на користь Договору про ЄС.
http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm
Ліві й центристи готуються до виборів до Європарламенту
Шістнадцять крайньо лівих партій з країн-членів ЄС створили Європейську ліву партію, обравши її лідером італійця Фаусто Бертінотті. Той одразу ж оголосив про цілковите відмежування нової політичної сили від сталінізму. „Це означає вивільнення ідеї комунізму від гніту,- заявив він. – Ми повинні повернутися до своїх витоків, коли термін „ліве крило” означав дуже прості речі – мир, рівність, свободу, демократію”. Крім комуністів, об’єднатися з огляду на наближення виборів до Європарламенту мають намір і центристи. „До сьогодні був відсутній широкий демократичний рух, який не є консервативним або соціалістичним, який стояв би на захисті європейської інтеграції”, - означив мету процесу один із його ініціаторів, керівник Французького демократичного союзу Франсуа Байру. А можливим лідером всеєвропейських центристів називають нинішнього президента Єврокомісії Романо Проді.
http://www.euobserver.com
Рівень безробіття залишається стабільним
Безробіття у 25-ти країнах-членах тепер уже розширеного Євросоюзу становило в березні 9%, і ця цифра не змінилася як порівняно з лютим цього року, так і порівняно з березнем року минулого. Ці дані, що свідчать про стабільність показників, оприлюднив Євростат – Статистичний офіс Європейських співтовариств. Найнижний рівень зафіксовано у Люксембірзі (4,1%), найвищий – у Польщі (19%). У “старому” ЄС 15-ти загальна цифра в березні була дещо меншою від “розширеної” – 8,8%. Євростат також традиційно порівнює відповідні показники ЄС з показниками інших економічних гігантів, і щодо рівня безробіття ЄС поступався в березні США та Японії, у яких 5,7 та 4,7 відсотка відповідно.
http://ec.europa.eu/eurostat
Хто і скільки скаржиться Омбудсмену
2436 скарг, що стосуються діяльності інституцій Європейського союзу, отримав торік від його громадян Європейський омбудсмен Нікіфорос Діамандурос. Це, йдеться в оприлюдненій ним щорічній доповіді, на 10% більше, ніж торік. Омбудсмен прогнозує, що після розширення ці цифри зростуть; можливо, водночас зміняться й національні показники. Поки що найчисельнішими скаржниками є громадяни Німеччини (18% всіх минулорічних скарг), за ними йдуть французи (13%) та іспанці (12%). Хоча якщо брати кількість скарг на душу населення, то тут лідирує найменша країна ЄС – Люксембург, а за ним слідують також невеликі Фінляндія, Бельгія, Португалія та Греція. Цікаво, що найзадоволенішими діяльністю євроінституцій виглядають громадяни Данії (1% всіх скарг) - і це при тому, що данці традиційно вирізняються своїм скептицизмом щодо діяльності євроінституцій.
http://www.ombudsman.europa.eu
|
| Ініційоване торік Представництвом Європейської комісії відзначення Дня Європи в Україні цього року стане цілим європейським тижнем: 15 травня святкуватимуть у Києві, 18-го – в Дніпропетровську і 20-го у Львові. Причому масштаб українських заходів не матиме собі рівних за межами Євросоюзу: на цьому на присвяченій події прес-конференції наголосив виконувач обов’язків глави представництва Стеффен Сковманд.
- Це є доказом тієї великої ваги, яку Євросоюз надає Україні, - підкреслив він. - День Європи – це день народження ЄС, ми вшановуємо ті цінності, які є для нас дорогими – солідарність, єдність у різноманітті. І це той день, який ми хочемо святкувати разом з Україною”. “ЄС стає ближчим до України”, - девіз нинішнього святкування, який ще раз нагадує про подію року: безпрецеденте розширення союзу і, як результат, його безпосереднє сусідство з нашою державою.
Влаштування наметового Європейського містечка, офіційні церемонії та святковий концерт – такими будуть три головні пункти програми. Природно, що найгучніше День Європи відзначать у Києві. У Європейському містечку, яке порівняно з минулим роком збільшиться аж втричі, бажаючі зможуть поспілкуватися з дипломатами країн-членів ЄС, більше дізнатися про їхні держави та Євросоюз в цілому, взяти учать у вікторинах, спробувавши навіть виграти подорожі до європейських країн. На трьох малих сценах театри, музичні та акторські колективи з різних країн Євросоюзу представлятимуть свої національні культури. Участь у концертних програмах візьмуть український гурт “ВВ”, Альона Вінницька, а також музиканти з Нідерландів, Польщі, Німеччини та Латвії. Приблизно за такими самими сценаріями відбуватиметься відзначення у Львові та Дніпропетровську – хіба що дещо іншим буде склад учасників святкових заходів.
У самому Євросоюзі День Європи вже відсвяткували 9 травня. На відміну від України, де “європейський” день відзначають кожного року в різні дні, ЄСівська дата є фіксованою і пов’язана з конкретною історичною подією. 9 травня 1950 року тодішній французький міністр закордонних справ Робер Шуман виголосив знамениту промову, в якій містився залик до європейської інтеграції, насамперед до створення Європейського об’єднання вугілля та сталі. Нині ця дата є для європейців символом миру та єднання, адже заклик Шумана стосувався перед усім двох запеклих ворогів у двох світових війнах. “Європу не буде створено водночас чи за єдиним планом, - заявив тоді Шуман. – Вона будуватиметься завдяки конкретним досягненням, які спершу створять дійсну солідарність. Зближення націй Європи потребує викорінення вікової опозиції Франції та Німеччини”. Офіційно День Європи святкують в ЄС з 1985 року.
www.delukr.ec.europa.eu
|
