Новини ЄС-Україна

“...Відносини між ЄС та Україною залежать від конкретних дій державних органів влади...”

Головуюча в ЄС Ірландія розповсюдила від імені союзу заяву щодо ситуації з засобами масової інформації та демократичними стандартами в Україні. "ЄС висловлює жаль з того приводу, що низка подій або ж заходів торкнулися незалежних медіа у час наближення жовтневих президентських виборів, коли інформація з різних джерел, незалежність і різноманіття ЗМІ ніколи ще не були настільки важливими для українського народу, адже він має зробити свій демократичний вибір, - йдеться, зокрема, в документі. У заяві згадано припинення мовлення радіо "Свобода", закриття радіо "Континент", а також проблеми, що їх має 5 канал."Союз також із стурбованістю відзначає значне підвищення адміністративних переслідувань з боку Державної податкової адміністрації, вибірково проти незалежних журналістів і проти компаній, які є або вважаються прихильниками опозиції, - йдеться далі в документі. - Та вибірковість, з якою проводяться фіскальні перевірки та розслідування, викликає запитання щодо їхньої прихованої мотивації. Свобода медіа й нейтральність державних органів є суттєвими передумовами чесних і вільних виборів. Міцні відносини між ЄС та Україною залежать від конкретних дій державних органів влади з підтримки та поширення європейських цінностей і стандартів, серед яких вільні й чесні вибори є найголовнішими. Верховенство права, незалежність судочинства, свобода ЗМІ та захист журналістів є показниками відданості цьому всьому державного апарату".

Європарламент нагадує: справжнє партнерство можливе тоді, коли обидві сторони поділяють спільні цінності

Європейський парламент закликав Європейську комісію активізувати програми ТАСІС , спрямовані на розвиток демократії в Україні і зміцнити таким чином громадянське суспільство та незалежність медіа, підтримати консолідацію демократичних інституцій. Крім того, в ухваленій парламентаріями резолюції Єврокомісію та Раду ЄС закликано пильно стежити за ситуацією в Україні, перебігом президентської кампанії й активно співробітничати в цьому з ОБСЄ та Радою Європи. Більше закликів, однак, документ містить до української влади. “...Справжнє й об’єктивне партнерство може розвиватися лише на основі поділу спільних цінностей, особливо що стосується демократії, верховенства права і поваги до людських і громадянських прав”, - йдеться в резолюції. Окрім іншого, Європейський парламент закликав уряд України “...поважати свободу висловлювань і вживати постійних та ефективних заходів, аби запобігати і карати втручання в діяльність вільних і незалежних медіа, деспотичні адміністративних та юридичних дій проти телестанцій та інших засобів масової інформації, та агресії й порушень проти журналістів”. В ухваленїй Європарлдаментом резолюції висловлено стурбованість у зв’язку з закриттям газети “Сільські вісті”, припиненням мовлення радіо “Свобода”, проблемами 5 каналу, йдеться і про інші цілком конкретні речі.

Новини ЄС

Неофіційна зустріч “розширеної” Єврокомісії

Перші збори Європейської комісії у тому вигляді, якого вона набуде після 1 травня і в якому працюватиме до кінця жовтня, відбулися у Брюсселі. Тобто, присутніми були не 20, як тепер, а 30 комісарів.Неофіційна розмова точилася головним чином довкола широко дискутованої останнім часом проблеми обмеження доступу громадян нових країн членів на ринки праці членів нинішніх. Комісари з держав-вступників наголосили на безпідставності побоювань “старих” ЄСівців і висловили сподівання, що ЄС “уникне драматизації ситуації”. Президент Європейської комісії Романо Проді пообіцяв підняти це питання на наступній Європейській Раді, що відбудеться у Брюсселі 25−26 березня.

Хто і як затверджуватиме Конституцію ЄС

Очікується, що близько половини країн-членів Євросоюзу 25-ти точно проведуть референдуми з затвердження майбутньої Конституції ЄС. Про це йдеться у доповіді, оприлюдненій розташованим в Амстердамі Європейським інститутом ініціативи й референдуму. Чіткий намір до всенародних волевиявлень зафіксовано у 12 країнах – Іспанії, Португалії, Чехії, Словаччині, Латвії, Литві, Данії, Нідерландах, Люксембургу, Франції, Ірландії та Словенії. Поки що не визначилися Фінляндія, Польща, Угорщина, Греція, Італія, Естонія, Мальта, Кіпр та Австрія. Ну а Німеччина, Бельгія, Швеція та Велика Британія виносити питання на всенародне голосування поки що не збираються. Інтерес до майбутнього затвердження Конституції ЄС на національних рівнях зріс останнім часом через оптимістичні перспективи поновлення переговорів щодо завершення роботи над нею. Тема Конституції буде, серед іншого, обговорюватися на наступному саміті ЄС, що пройде 25−26 березня в Брюсселі.

Туреччині вказують на політичні критерії членства

Починати чи не починати переговори про вступ до Євросоюзу Туреччини країни-члени повинні вирішити, беручи до уваги насамперед виконання цією державою політичних критеріїв членства, а не лише прийняття нею реформістських законів. Таку рекомендацію містить ухвалена Комітетом у закордонних справах Європейського парламенту доповідь. Єврокомісію, яка у жовтні повинна представити свій звіт щодо готовності Туреччини до початку переговорів про вступ, також закликано пильно відстежувати дотримання Анкарою принципу верховенства права та інших засад демократії. Європарламентарії, зокрема, вказують на все ще значний вплив турецької армійської верхівки у сферах політики, бізнесу, культури й освіти, практикування тортур й жорстокого ставлення з боку правоохоронних органів, залякування правозахисників, дискримінацію релігійних меншин, на недостатню свободу професійних спілок, випадки кримінального переслідування деяких політичних партій. Туреччину також закликали без жодних зволікань виконувати рішення Європейського суду з прав людини.

Удосконалено антидемпінгову процедуру

Антидемпінгова процедура в Євросоюзі стане прозорішою, ефективнішою та прогнозованішою – на це націлені запропоновані Єврокомісією й підтримані країнами-членами зміни у відповідному законодавстві ЄС. Спрощено порядок ухвалення рішення про запровадження антидемпінгових заходів Радою ЄС, встановлено жорсткі часові рамки для проведення антидемпінгових розслідувань або ж перегляду процедури, що вже триває тощо. “Більша прозорість, прогнозованість та краще застосування – це ті цілі, які ми переслідуємо запроваджуючи ці зміни, - заявив комісар з питань торгівлі Паскаль Ламі. – Таким чином ми відгукуємося на вимоги компаній ЄС, які страждають від нечесної торгівельної практики, а також на питання, що їх підіймають експортери з третіх країн”. Зокрема, відтепер запропоновані Єврокомісією антидемпінгові заходи вважатимуться схваленими Радою, якщо вона не відхилить їх протягом місяця більшістю голосів – тоді як раніше потрібно було схвалення пропозиції тією ж самою більшістю.

Рухатися й жити стане ще вільніше

Кордонам всередині Європейського союзу завдано чергового нищівного удару: Європейський парламент ухвалив закон про право громадян ЄС та їхніх сімей на вільне пересування та проживання на території союзу. В принципі, все це є і нині. Але нова ідея має призвести до такої ситуації, коли б, скажімо, громадянин Німеччини перебираючись до Великої Британії мав при цьому не більше клопоту, аніж при зміні місця проживання у себе в країні. Значно зменшиться бюрократична процедура, не треба буде отримувати так звану „карту проживання”, суттєво поменшає підстав для відмови громадянину у проживанні або у його обмеженні та інше. „Це - амбітний крок вперед, який є відгуком на очікування наших громадян, - заявив європейський комісар з питань юстиції та внутрішніх справ Антоніо Вітторіно. - Протягом останніх чотирьох років Союз досяг величезних звершень у сфері безпеки і юстиції, і нова директива підтверджує, що те ж саме можна сказати про сферу громадських прав”. За статистикою, нині „не вдома”, тобто в іншій країні союзу, проживають 5 мільйонів його громадян. Нова директива має бути імплементованою у національні законодавства 2006 року.

Солідарність: як це є в ЄС

Європейська комісія запропонувала виділити 21 млн. 917 тисяч євро з Фонду солідарності ЄС на допомогу Мальті, Франції та Іспанії, що серйозно постраждали минулого року від стихійних лих. Зокрема, на Мальті на понад 30 млн. євро наробили у вересні шкоди шторми й повені, від води таки постраждав у грудні південь Франції (785 млн. євро збитків), а в Іспанії в серпні на 53 млн. «погуляли» лісові пожежі. «Пропозиції Єврокомісії засвідчують солідарність Євросоюзу з цими регіонами і допоможуть відновити інфраструктуру й відшкодувати кошти, витрачені на надзвичайні заходи», - вважає комісар Майкл Барньє, який відповідає за регіональну політику та Фонд солідарності. «Я закликаю Раду і Європейский парламент схвалити ці пропозиції, щоб кошти якомога швидше дісталися регіонів», - заявила комісар з питань бюджету Міхаела Шрейєр. Фонд солідарності ЄС було створено після руйнівної повені, що сталася у Центральній Європі у серпні 2002 року. Кошти фонду можуть бути надані, якщо завдана стихією шкода обчислюється щонайменше 3 млн. євро або ж перевищує 0,6% від валового внутрішнього продукту країни, що постраждала.

Легальним імігрантам в Євросоюзі раді

Надзвичайну толерантність громадян країн Євросоюзу щодо іміграції засвідчило проведене Євробарометром опитування: 66% вважають, що легальні імігранти повинні мати рівні з ними права! Причому ця ідея була підтримана більшістю в кожній державі, а найгостиннішими виявилися іспанці (86%) та португальці (81%). Водночас дослідження громадської думки засвідчило, що нелегальних імігрантів у ЄС бачити не бажають: 80% людей виступають за зміцнення контролю за в’їздом до ЄС громадян країн, які не є членами союзу. Ініційоване Європейською комісією опитування було проведене у зв’язку з триваючим процесом пошуку компромісу між державами-членами щодо ухвалення спільної політики в області іміграції та політичного притулку. Дослідження, крім всього іншого, довело підтримку громадянами саме спільних дій в рамках Євросоюзу: 85% опитаних підтримали встановлення однакових правил для надання притулку, 70% вважають, що повинна бути навіть спільна процедура для подання прохань про притулок. Очікується, що члени ЄС дійдуть згоди щодо цих питань до кінця наступного місяця.

Два союзи: чим вони відрізнятимуться

Порівняно з нинішнім Євросоюзом 15-ти, майбутній ЄС 25-ти матиме на 20% більше населення, на 5% більший сукупний ВВП, на 1% вищий рівень безробіття (9%) й такий само, як минулого року, 2% рівень інфляції. Такі, зокрема, цифри містить проведене Євростатом дослідження, метою якого було визначити, яких змін можуть зазнати ключові показники ЄС після 1 травня. Дані дослідження також засвідчують, що після розширення дещо знизиться середньосоюзна часова оплата праці (з 22, 21 євро до 19,09), так само і відсоток населення вікової категорії 25−64 роки, що мають вищу освіту (21, 8% зараз – 20,4% для ЄС 25-ти). Щодо торгівлі, то автомобілі, медпрепарати та телефонне обладнання залишаться головними статтями експорту ЄС після його розширення, а самі громадяни ЄС 25-ти витрачатимуть більше грошей на їжу, безалкогольні та алкогольні напої, тютюн, домогосподарство, і менше – на транспорт, відпочинок, культуру, одяг і меблі.

Корисні для висвітлення тематики ЄС інтернет-джерела

Інтернет-джерела ЄС:

Європейський союз в інтернеті - http://www.europa.eu/
Інформаційний бюлетень ЄС – http://europa.eu/newsletter/index_en.htm
Європейський парламент - http://www.europarl.europa.eu
Європейська комісія - http://www.http://ec.europa.eu
Генеральний директорат Єврокомісії з питань зовнішніх відносин – http://http://ec.europa.eu/external_relations/index.htm
Інформаційний бюлетень Генеральний директорат Єврокомісії з питань розширення – http://http://ec.europa.eu/enlargement/docs/newsletter/latest_weekly.htm
Делегація Європейської комісії в Україні - www.delukr.ec.europa.eu
Рада Європейського Союзу - http://ue.eu.int/en/summ.htm
Євростат – http://ec.europa.eu/eurostat
Євробарометр - http://ec.europa.eu/public_opinion/index.htm

Спеціалізовані сайти:

EU for journalists – http://www.eu4journalists.com
EUobserver – http://www.euobserver.com
EurActiv - http://euractiv.com
EUpolitix - http://www.eupolitix.com

Стаття "Весняна Європейська Рада: питання безпеки виходять на перший план"

Чергова Європейська Рада (тобто саміт ЄС), яка відбудеться у Брюсселі 25−26 березня, мала би бути сфокусованою на економічній тематиці. Глави країн-членів планували насамперед обговорити питання, пов’язані із втіленням в життя Лісабонської стратегії – всеохоплюючої системи заходів, які мають на меті до 2010 року зробити Євросоюз найконкурентоздатнішим у світі утворенням. Та після трагічних мадридських подій стало зрозумілим, що акценти брюсельської зустрічі буде змінено. “Ми повинні реагувати, тому що ми всі перебуваємо в небезпеці”, - переконаний президент Європейської комісії Романо Проді. “Атаки в Мадриді були атаками проти тих цінностей, на яких базується союз”, - заявив прем’єр-міністр головуючої в ЄС Ірландії Берті Ахерн.

Підготовка до безпекового виміру наступного саміту велася із вражаючою оперативністю. Міністри внутрішніх справ та юстиції країн-членів Євросоюзу підготували главам держав та урядів низку конкретних пропозицій. Якщо вони будуть затверджені, то в ЄС, зокрема, з’явиться координатор антитерористичної боротьби, що працюватиме під керівництвом Верховного представника ЄС з питань безпекової та зовнішньої політики Хав’єра Солани. Мова йшла навіть про створення європейського аналога американського ЦРУ, однак низка країн виявилися поки що неготовою до такого сміливого кроку у чутливій сфері розвідки. Натомість всі шанси бути втіленою в життя має ідея створення мережі національних розвідувальних служб. Міністри внутрішніх спав і юстиції країн-членів також запропонували прискорити використання біометричних даних у паспортах ЄС.

Зі свого боку Європейська комісія оприлюднила свої пропозиції до лідерів ЄС. Вона, зокрема, закликає урочисто проголосити Декларацію солідарності. “Одна з країн-членів союзу є жертвою жахливого терористичного акту. Обов’язком союзу, його інституцій та всіх країн-членів є діяти швидко і в дусі солідарності, щоб забезпечити всю можливу підтримку та допомогу Іспанії і в розслідуванні цього акту, і в притягненні виконавців до відповідальності, і в попередженні майбутніх терористичних загроз Іспанії та на інших територіях ЄС ”, - йдеться в запропонованому комісією документі. Вона також закликала країни-члени до активнішого втілення вже існуючих механізмів боротби з тероризмом і ухвалення заходів, щойно запропонованих Радою міністрів внутрішніх справ та юстиції, до зміцнення боротьби з фінансуванням терористичної діяльності, покращення координації антитерористичних дій та вжиття усіх необхідних зовнішньополітичних кроків.

Проблему солідарності підняла й головуюча в союзі Ірландія. Дублін пропонує вже тепер дотримуватися тих положень проекту Конституції ЄС , де йдеться про спільну боротьбу з тероризмом. “Як президент Ради ЄС я спробую домогтися від глав держав та урядів згоди щодо політичного зобов’язання виконувати те, що містить параграф “Солідарність” в проекті Конституції ЄС, - заявив Берті Ахерн. – Це зміцнить зусилля союзу, спрямовані на боротьбу з тероризмом. Це гарантуватиме, що країни-члени прийдуть на допомогу одна одній у відповідь на нові загрози, що їх несе тероризм і які спрямовані проти цивільного населення й демократичних інституцій в Європейському союзі”. Стаття 42 проекту Конституції, яку має на увазі ірландський премєр, дозволяє союзу задіювати всю свою міць, включаючи військові ресурси країн-членів, щоб попереджувати терористичну загрозу і захищати країни-члени від будь-яких терористичних атак.

Тема Конституції має бути присутньою в Брюсселі й безвідносно до дискусії з безпеки. Заплановано, що лідери ЄС обговорять її під час робочого обіду у наступний четвер. Ірландія, яка кілька місяців проводила відповідні консультації з країнами-членами, має представити доповідь, з якої б чітко випливали перспективи врегулювання спірних питань. Насамперед що стосується моделі голосування у Раді ЄС: саме це стало найбільшим каменем спотикання минулого грудня, коли так і не змогли дійти компромісу Франція й Німеччина з одного боку та Польща з Іспанією - з боку іншого. Нині на розгляд учасників дискусії винесено так званий принцип подвійної більшості, коли б Рада ухвалювала рішення у разі підтримки його 55% голосів, які, водночас, представляли б 55% населення ЄС.

Досі Варшава з Мадридом жорстко наполягали на збереженні формули, зафіксованої в угоді Ніци і яка дозволяє ухвалювати рішення лише виходячи з кількості поданих на Раді голосів.
Проте нині, напередодні саміту, з’явилися цілком обгрунтовані сподівання на розблокування ситуації. Разом зі зміною влади в Іспанії змінилася й її позиція. “Я переконаний, що ми швидко досягнемо угоди щодо розумного балансу влади, - заявив новообраний іспанський прем’єр Хосе Луїс Сапатеро про перспективи ухвалення Конституції. –. Європа знову повинна подивитися на Іспанію як на проєвропейську країну, що не поділяє Європу на “стару” та “нову”. Певні сигнали про схильність до компромісу подали також Німеччина й Польща. Президент останньої Олександр Кваснєвський охарактеризував ідею подвійної більшості як “важливу та цікаву”. “Зараз ми маємо дуже позитивну ситуацію”, - додав він. Так чи інікше, а наступний саміт стане лакмусовим папірцем щодо подальших перспектив конституційного процесу. Якщо виявиться, що політичної волі для поновлення формальних переговорів з ухвалення Конституції достатньо, то справа може зрушити з місця вже за лічені після весняної Європейської Ради дні.