Новини ЄС-Україна

Розпочалися тренінги для регіональних журналістів

У лютому Представництво Європейської комісії в Україні провело перший в цьому році брифінг-тренінг для журналістів з регіональних ЗМІ. Заняття включали в себе низку лекцій, присвячених сучасним стосункам Євросоюзу та України, власне діяльності представництва, питанням технічної допомоги, яку надає нашій державі ЄС, проблематиці розширення союзу і практичним аспектам висвітлення тематики ЄС і ЄС-Україна. Такі тренінги проводяться за кошт представництва і є часткою його широкої Інформаційної та комунікаційної програми, спрямовані на активізацію діалогу з журналістами й підвищення їхньої обізнаності з тематикою Європейського союзу. Представникам мас-медіа, які зацікавлені взяти участь в цих заходах, треба звернутися до пані Оксани Гошви (KEY Communications) - hoshva@keycommunications.com.ua

Майже 100 млн. євро для демократії і прав людини

Європейська комісія схвалила виділення 2004 рік 96 млн. 350 тисяч євро для Європейської ініціативи за демократію і права людини (ЄІДПЛ). Кошти будуть спрямовані на підтримку демократичних процесів, покращення управління та ствердження верховенства права, недопущення тортур та реабілітацію жертв нелюдського ставлення до особи, стимулювання міжнародного співробітництва в сфері правосуддя та на боротьбу зі смертною карою. Діяльність ініціативи проводитиметься в 32 країнах світу, серед них і в Україні. Крім неї, з європейських країн у цьогорічному списку ЄІДПЛ Грузія, Росія, Боснія і Герцеговина, Сербія і Чорногорія, а також Туреччина. Ініціативу було започатковано 1994 року. Відтоді щорічно на досягнення її цілей виділялося приблизно 100 млн. євро. Лише за останні три роки було реалізовано близько 380 проектів на суму понад 310 млн. євро.

Новини ЄС

Литва першою розпочала шлях до євро

Уряд Литовської Республіки вирішив подати прохання про приєднання до Механізму обмінного курсу євро, що є першим формальним кроком на шляху до єдиної європейської валюти. В свою чергу, Литва є першою з країн-вступників, які зважилися на такий крок, а міністр фінансів Далія Грибаускайте назвала навіть урядове рішення «історичним». Припускають, що літ на євро литовці зможуть замінити щонайраніше в середині 2006 року. Проте попереду ще багато випробувань, передбачених правилами єврозони: курс національної валюти до євро має бути стабільним протягом двох років, дефіцит держбюджету не повинен перевищувати 3%, а внутрішній борг - не більше 60% від внутрішнього валового продукту. Втім, остання доповідь Європейської комісії щодо литовської економіки свідчить, що країна цілком може з усим цим впоратися.

Румуно-болгарський тандем: на фініші будуть разом?

Болгарія має намір до кінця жовтня завершити переговори про вступ до Євросоюзу і до червня наступного року підписати Угоду про членство: про це заявив міністр закордонних справ країни Соломон Пасі. «Ми маємо чітку установку – приєднатися до ЄС 1 січня 2007 року», - наголосив він. Софія справді цілком вкладається у намічений раніше розклад руху, тоді як у сусідньої з нею Румунії справи дещо гірші. Брюссель наголошує на необхідності якнайшвидшого завершення реформи судової системи, припинення практики міжнародного всиновлення румунських дітей, а Комітет у закордонних справах Європарламенту ухвалив щодо Румунії надзвичайно критичну доповідь. Соломон Пасі, однак, висловив впевненість, що Софія й Бухарест підійдуть до порогу ЄС разом, як і планувалося раніше. Водночас румунський прем'єр Адріан Нестасе здійснив «пожежні» візити до Європарламенту та Єврокомісії, переконуючи в спроможності його країни вкластися-таки в затверджений раніше графік. «Переговори справді можуть бути завершені, але тільки якщо Румунія пришвидшить процес реформ», - прокоментував журналістам ситуацію президент Єврокомісії Романо Проді.

Бельгія: право голосу для негромадян ЄС

Громадяни з країн-нечленів Європейського союзу, що проживають у Бельгії не менше 5 років, зможуть відтепер голосувати там на виборах до місцевих органів самоврядування. Таке рішення ухвалив бельгійський парламент. За припущеннями, новонаданим правом на найближчих муніципальних виборах 2006 року скористаються близько 120 000 осіб. Серед членів Європейського союзу подібне практикується вже в Данії, Швеції, Ірландії та Нідерландах.

ЄС допомагає Афганістану

Європейська комісія оголосила про надання додаткових 8 млн. євро на підтримку виборчого процесу в Афганістані, а саме на реалізацію Проекту реєстрації виборця. Керує проектом ООН, а Європейський союз є в ньому найбільшим донором: після рішення комісії внесок із союзного бюджету становить 15 млн. євро, і стільки ж надали окремі держави-члени ЄС. «Дуже важливо, що коли в Афганістані відбудуться довгоочікувані вибори, то щоб вони були такими, що заслуговують на довіру, із залучиленням якомога більше населення, - заявив комісар з питань зовнішніх відносин Кріс Патен. – Реєстрація виборців, осоливо жінок, є дуже суттєвим елементом цього». Свого часу наТокійській конференції донорів для Афганістану ЄС зобов'язався виділити для зруйнованої багаторічними війнами країни 400 млн. євро протягом 2003−04 років. Проте лише торік було надано 300 млн. євро, а цьогоріч до них планується додати ще 245 млн.

Наступ на забруднювачів довкілля

Європейська комісія винесла на загальний огляд - тобто в Інтернет - Європейський реєстр шкідливих викидів (European Pollutant Emission Register, EPER), що містить базу даних на 10 тисяч найбільших в ЄС компаній-забруднювачів довкілля. Розміщена на сайті мапа активується й дозволяє швидко визначити їхні назви й адреси в тому чи іншому регіоні. “На мою думку, громадяни й неурядові організації, озброєні даними цього реєстру, зможуть легше домовлятися з місцевими виробництвами про зменшення їхніх викидів”, - заявила виконавчий директор Європейської агенції з навколишнього середовища Жаклін Макглейд. Водночас Європейський парламент і Рада ЄС дійшли згоди щодо запровадження нового екологічного законодавства Євросоюзу, яке має підвищити відповідальність компаній за забруднення довкілля, в тому числі фінансову. Окрім іншого, стануть однаковими або максимально близькими в усіх країнах-членах природоохоронні стандарти: щоб уникнути таким чином „слабких ланок”. Очікується, що нова директива пройде всі внутрішні процедури ЄС і набере чинності вже цього року, після чого протягом трьох років має бути імплементована в національні законодавства країн-членів.

Бізнесовий саміт присвячено дослідженням і новаторству

Черговий Європейський бізнесовий саміт відбудеться в Брюселі 11−12 березня. Започаткована 2000 року, ця конференція вже стала традиційним місцем обміну думками й дискусій між представниками великого бізнесу й політики. Темою нинішнього саміту є „Дослідження й новаторство: європейська стратегія для більшого зростання й зайнятості”. “Якщо ми хочемо збільшити дослідницькі зусилля в Європі, то ті, хто ухвалює політичні рішенння, повинні дослухатися потреб бізнесового світу, а лідери бізнесу мають шукати шляхи для інтенсифікації співробітництва між промисловістю та суспільними дослідженнями. Робота науковців повинна стати вдячнішою” – заявив комісар з питань досліджень Філіп Баскін. Згідно з оприлюдненими недавно даними Євростату, на дослідження й розвиток ЄС витрачає щорічно близько 2% свого валового внутрішнього продукту.

Автоціни в ЄС залишаються стабільними й продовжують зближення

Ціни на нові авто в країнах Євросоюзу поступово зрівнюються, особливо в зоні євро, хоча придбати машину за кордоном все ще залишається інколи вигідною справою. Про це свідчать оприлюднені недавно результати дослідження, проведеного наприкінці минулого року Європейською комісією. Різниця в цінах на національних ринках становить 5,6%, тоді як 2002-го ця цифра була 7%. Ситуацію гарно ілюструє такий приклад. Якщо країна покупця належить до зони євро і він купує машину вдома, то існує лише 1 шанс з 13, що таку ж модель можна знайти відсотків на 20 дешевшою десь в іншому місці єврозони - згідно з дослідження 2002 року такі шанси становили 1 до 5. А найнижчі в зоні євро ціни на авто зафіксовано в Данії, Греції й Фінляндії, найвищі - в Німечині й Австрії. Іншою характерною осоливість ринку автомобілів в ЄС залишається стабільність цін: за рік вони зросли лише на 1,3%.

Корисні для висвітлення тематики ЄС інтернет-джерела

Інтернет-джерела ЄС:

Європейський союз в інтернеті - http://www.europa.eu/
Інформаційний бюлетень ЄС – http://europa.eu/newsletter/index_en.htm
Європейський парламент - http://www.europarl.europa.eu
Європейська комісія - http://www.http://ec.europa.eu
Генеральний директорат Єврокомісії з питань зовнішніх відносин – http://http://ec.europa.eu/external_relations/index.htm
Інформаційний бюлетень Генеральний директорат Єврокомісії з питань розширення – http://http://ec.europa.eu/enlargement/docs/newsletter/latest_weekly.htm
Делегація Європейської комісії в Україні - www.delukr.ec.europa.eu
Рада Європейського Союзу - http://ue.eu.int/en/summ.htm
Євростат – http://ec.europa.eu/eurostat
Євробарометр - http://ec.europa.eu/public_opinion/index.htm

Спеціалізовані сайти:

EU for journalists – http://www.eu4journalists.com
EUobserver – http://www.euobserver.com
EurActiv - http://euractiv.com
EUpolitix - http://www.eupolitix.com

Стаття "Трудова міграція після розширення: безпідставні побоювання, безпідставні протести чи і те, й інше разом?"

Нинішні члени Європейського союзу даремно побоюються масштабної міграції з нових країн-членів після їхнього приєднання до ЄС. Як свідчить дослідження, проведене Європейською комісією та Європейською фундацією за покращення умов життя та праці, протягом перших п’яти років після вступу шороку до ЄС−15 з країн-новобранців прибуватиме лише по 220 тисяч чоловік, що становить 1% від сукупного населення вступників і аж ніяк не є високою для 450-мільйонного союзу цифрою. “Дослідження підтвердило точку зору Європейської комісії, що побоювання великої хвилі міграції з нових країн-членів після 1 травня є безпідставними”, - зазначила виконувач обов’язків комісар з питань зайнятості та соціальних справ Марго Валлстром.


Проте можливості громадян країн-нових членів ЄС працювати після 1 травня в багатшій старій Європі стали останнім часом предметом досить гострої дискусії. Вся „стара Європа” окрім Ірландії заявила про намір обмежити доступ новоприбулої робочої сили на свої ринки праці з метою недопущення їхньої дестабілізації. Та й Ірландія хоча й широко відкриє свої двері для поляків, чехів чи словаків, все ж „кватирки” до фондів соціальної допомоги для нових громадян ЄС причинить. „Ці обмеження стосуватимуться пошукачів соціальних виплат”, - наголосила міністр з соціальних та сімейних питань Мері Кулан. Ірландія хоча б в принципі дотрималася своїх попередніх обіцянок, тоді як Швеція, Нідерланди, Данія та Велика Британія після довгих вагань все ж таки вирішили обмежити кількість нових громадян Євросоюзу, що бажали б заробляти не злоті чи форінти, а фунти, євро і крони. Інші з нинішніх 15-ти особливо не вагалися.

Власне, вони мають на це повне право, передбачене договором про розширення ЄС. Ще раніше було домовлено, що „стара Єрвопа” може запроваджувати подібні обмеження на термін до 7 років за схемою 2+3+2. На перше дворіччя нинішні країни-члени формально не зобовязані навіть повідомляти про свої наміри Європейську комісію. В разі продовження обмежень на наступні три роки мають про це Брюссел поінформувати, і вже якщо забажають використати ще й останні два роки, то повинні будуть довести необхідність такого кроку. Втім, не сам факт запровадження обмежень, а зміна позицій деяких країн-членів обурила вступників, насамперед Польщу, Угорщину, Словаччину й Чехію. „Ми знали про їхнє право на обмеження вільного працевлаштування, але найбільше дивує те, що такі держави як Голландія і Швеція, які обіцяли тримати свої ринки праці відкритими, зараз зачинили двері”, - заявив речник чеського уряду Віт Колар. Міністр закордонних справ Словаччини Едуард Кукан назвав „обмежувальний” підхід „несправедливим і неприйнятним”. Угорщина заявила, що виходитиме з принципу взаємності й запровадить симетричні обмеження для робітників з країн ЄС−15 – таке право, власне, теж передбачене угодою про розширення. „Четвірка” водночас наполягає, що свобода пересування робочої сили є одним з найважливіших засобів стимулювання конкуренції в союзі, й вимагає розгляду або ж привернення уваги до питання саме під цим кутом на наступному саміті ЄС, що відбудеться наприкінці цього місяця. Ірландія як головуюча в союзу вже заявила, що проблему буде обговорено на засіданні Ради міністрів з питань конкуренції, яке відбудеться 11 березня.

Справа, однак, має й зворотню сторону. Хоча доповідь Європейської комісії свідчить насамперед про безпідставність побоювань „старої Європи”, документ водночас вказує на неоднозначність ситуації і для нових країн-членів. Дослідження показало, що рушити в багатші країн мають намір насамперед молоді й перспективні люди, вже високоосвічені або ж студенти. Адже за середнього 1-відсоткового показника потенційних мігрантів у категорії 15−24 роки таких 2-3%! „Країни, які будуть напрямком для міграції, можуть очікувати на високоякісне трудове поповнення, яке повинне покращити в короткотерміновій перспективі їхню економічну, а в довгостроковій перспективі – соціальнуо-економічну базу, - йдеться в доповіді. – Це надає більше вигоди, аніж ризику для старих країн-членів ЄС”. Але чи не означатиме це елементарний „відтік мізків” для новобранців ЄС - з усіма відповідними наслідками? Отож, можливо, і країнам-вступникам слід ретельніше все зважити. Обидва табори оперують вимогами й побажаннями населення – але ж, свідчить оприлюднене Єврокомісією дослідження, не все так однозначно...