|
|
Версія до друку
Випуск 2
| Усі 25 країн-членів ЄС і країн-вступників вже тепер готові до того, щоб забезпечити якомога ширше залучення виборців до участі в червневих виборах до Європейського парламенту – такий висновок зробили експерти ЄС з виборчих питань. Громадяни країн-новачків зможуть голосувати і бути кандидатами на виборах у будь-якій іншій країні-члені в разі їхнього там проживання, те ж саме стосується й громадян нинішніх членів ЄС. Важливо те, що ще до 1 травня, коли 10 новобранців формально приєднаються до Євросоюзу, розпочнеться процес реєстрації для участі у виборах та голосування “немісцевих”. “Участьу політичному житті в країнах проживання є надзвичайно важливою частиною того, що називається бути громадянином ЄС – заявив з цього приводу комісар Євросоюзу з питань юстиції та внутрішніх справ Антоніо Віторіно. – І тому я дуже задоволений, що країни-члени і країни-вступники серйозно взялися за справу й забезпечили ранню реєстрацію “немісцевих” громадян ЄС, що проживають в їхніх країнах ”.
(ще - http://http://ec.europa.eu/enlargement/)
| | Гарячу дискусію спричинила ухвалена конгресом Європейської народної партії резолюція із закликом до всіх груп Європейського парламенту не приймати до своїх лав колишніх комуністичних високопосадовців з нових країн-членів. ЄНП, яка має найчисельнішу у Європарламенті фракцію, вимагає “оприлюднити дані про їхню професійну й політичну діяльність у колишніх комуністичних державах і...утриматися від надання європейських посад, якщо вони були частиною репресивних комуністичних структур, або мали стосунок до скоєння злочинів проти людства”. Це продиктовано необхідністю пам’ятати про звірства, що мали місце в тоталітарних режимах, зазначив один з лідерів ЄНП Ханс-Герт Поттерінг. Однак проти такої радикальної ідеї активно виступили деякі інші політичні групи Європарламенту. Зокрема, лідер Європейських ліберал-демократів Грехам Уатсон заявив: “Європейський парламент не є судовою інстанцією, і не повинен бути втягнутим у юридичні або квазі-юридичні питання. Розібратися зі своїм минулим є власною справою кожної держави-члена, і це має бути зроблено швидше на національному, а не європейському рівні”.
(ще - http://www.euractiv.com/cgi-bin/cgint.exe/1349191−997?204&OIDN=1507125&-home=home)
| | Розширення Європейського союзу обійдеться кожному з громадян країн-членів у 26 євро. Комісар ЄС з питань бюджету Міхаела Шрейєр наголосила на цій цифрі, коментуючи виділення додаткових 11,8 млрд. євро на допомогу країнам-вступникам, що приєднаються до союзу 1 травня. Відповідне рішення ухвалила Європейська комісія, внісши цю суму до видаткової частину бюджету−2004. “ Витрати на розширення незрівнянно менші, аніж зиск від нього,” – підкреслила пані Шрейєр. Усього цьогорічний бюджет вже розширеного ЄС має близько 99,8 млрд. євро прибуткової частини й 111,3 млрд. – видаткової. Членські внески десяти нових країн-членів становитимуть у сумі 3,2 млрд. євро.
(ще - http://ec.europa.eu/press_room/index_en.htm)
| | Переговори про вступ до Євросоюзу Румунії мають бути призупинені – так вважає член Європейського парламенту Емма Ніколсон, яка є доповідачем по цій країні від парламентського Комітету у закордонних справах. Бухаресту, заявила пані Ніколсон, слід серйозно зайнятися реформою судової системи, яка досі є слабкою й зазнає впливу корупції. Очікується, що неприємну для Румунії пропозицію міститиме доповідь, що має бути обговорена цього місяця в комітеті, після чого її направлять до Європейської комісії. Поки що з боку інших інституцій Євросоюзу заяв про можливість коригування графіку приєднання Румунії до союзу не було. Згідно з ним, переговори мають бути завершені до кінця цього року, а сам вступ відбутися 2007-го. Водночас Європейська комісія в оприлюдненій кілька місяців тому доповіді про хід передвступної підготовки Румунії також вказувала на існування недоліків у досягненні Бухарестом політичних критеріїв членства в ЄС. А недавно Брюссель піддав Румунію різкій критиці за порушення мораторію на усиновлення румунських дітей іноземцями. Такий було ухвалено 2001 року з огляду на корупцію, що має місце в румунських адміністративних службах. Як з’ясувалося нещодавно, практика “експортного” усиновлення насправді не припинилася.
(ще - http://www.euobserver.com/index.phtml?sid=9&aid=14313)
| | Грузія розраховує “за кілька років” стати кандидатом у члени Європейського союзу: з такою амбітною заявою виступив під час свого європейського турне новообраний грузинський президент Михаіл Саакашвілі. “ Наші сьогоднішні амбіції полягають не менш як у здобутті повного членства в ЄС, - наголосив він. - Наш курс міцно спрямований на європейську інтеграцію. І зараз настав час для Європи остаточно оцінити Грузію й зробити кроки їй назустріч ”. У Брюсселі ж поки що думають не над перспективами членства цієї держави, а над можливістю участі її, разом з Вірменією та Азербайджаном, в програмі “Ширша Європа”. Вона, як відомо, передбачає можливість вільного руху людей, капіталів, товарів та послуг у стосунках з ЄС, але не членство в союзі. На своїй останній зустрічі міністри закордонних справ країн ЄС вирішили поновити дискусію про відносини з трьома закавказькими республіками. Очевидно, однак, що рішення щодо форми співпраці з ними буде ухвалене не раніше травня.
(ще - http://ec.europa.eu/external_relations/georgia/intro/index.htm)
| | Польський уряд ухвалив програму реформ, завдяки якій планує заощадити 31 млрд. злотих (6,5 млрд. євро) протягом 4 років й покращити, таким чином, показники, вирішальні для приєднання країни до єврозони. Зокрема, заплановано підвищити з 60 до 62 років пенсійний вік для жінок, а також скоротити робочі місця в громадському секторі.Урядові пропозиції, які ще мають бути обговорені парламентом, називають дещо ризикованими: рівень безробіття в країні і так майже 20%. З іншого боку, дефіцит держбюджету у Польщі становив минулого року 4,2%, цьогоріч очікується близько 6%, тоді як для країн, що приєднуються до єврозони, цей показник не повинен перевищувати 3% ( крім того, внутрішній борг має бути не більшим 60% і коливання курсу національної валюти - не більше 14% щодо курсу євро протягом двох років). Власне, проблеми з цими критеріями має не лише Польща. За дослідженням австрійського банку Кредітеншталь на сьогодні їх дотримується тільки Латвія: дефіцит держбюджету у неї 2,5%, внутрішній борг 14% і коливання лата щодо євро становило лише 3% за останніх два роки.
(ще - http://www.euobserver.com/index.phtml?aid=14267)
| | На 4 мільйони євро схудне гаманець відомої своїми дешевими квитками ірландської авіакомпанії “Ріанейр”. Рішення про фінансове покарання ухвалила після дворічного розслідування Європейська комісія. Вона встановила, що саме на таку суму компанія отримала необгрунтованих пільг та субсидій від муніципалітету Валонського регіону Бельгії та оператора брюсельського аеропорту Шарлеруа. “Ухвалене рішення привнесе більше прозорості у контрактні відносини між авіалініями та аеропортами, - заявила з цього приводу віце-президент Єврокомісії Лойола де Паласіо, у віданні якої перебувають транспортні питання. – Усі гравці на одному й тому ж полі повинні грати за однаковими правилами. І лише справжня конкуренція здатна захистити права споживачів”. Згідно з контрактом, “Ріанейр” платила в Шарлеруа дуже низькі аеропортні збори, отримувала значні субсидії на відкриття нових маршрутів, на навчання пілотів та мала готельні знижки. Жодній іншій авіакомпанії, встановила Єврокомісія, подібних преференцій не надавалося. Водночас комісія визнала законними інші 11 мільйонів євро субсидій, які “Ріанейр” отримала в рамках співробітництва з валонською владою та аеропортом “Шарлеруа”.
(ще - http://www.europa.eu/rapid/start/cgi/guesten.ksh?p_action.gettxt=gt&doc=IP/04/157|0|RAPID&lg=EN;)
| | Європейська комісія активно опрацьовує нині ідею стягування з громадян країн-членів Європейського союзу податку, який спрямовувася б прямо до союзного бюджету. Нововведення, за задумом авторів, покликане вже тепер чіткіше означити перспективи фінансування ЄС на період 2007−2013 роки, тобто після наступної хвилі розширення. Зараз майже 100-мільярдний бюджет ЄС формується за рахунок внесків країн-членів, митних зборів та сільськогосподарських податків. За задумом Європейської комісії, пряме оподаткування має стати частиною національних внесків. Однак очікується, що ця пропозиція буде неоднозначно сприйнята деякими державами-членами. “Ідея прямого податку ЄС не є тим, що приваблює німецький уряд”, - уже заявив речник міністерства фінансів Німеччини. Натомість ФРН з п’ятьма іншими найбільшими платниками внесків до бюджету Євросоюзу вимагають їхнього зменшення: з 1,24% від ВВП, як це є нині, до 1%.
(ще - http://www.euobserver.com/index.phtml?sid=9&aid=14297)
| | Згідно з результатами дослідження, проведеного Статистичним офісом Європейських співтовариств, найнижчий рівень безробіття у ЄС має місце у Люксембурзі – 3,9%, а найвищий в Іспанії - 11,2%. Загалом, дослідив Євростат, на кінець минулого року цей показник по ЄС в цілому становив 8% (14,2 млн. осіб), і порівняно з кінцем 2002-го рівень безробіття зріс на 0,1%. Євростат також підрахував, що серед жінок країн Євросоюзу безробітних 8,9%, тоді як серед чоловіків – 7,3%. Підраховано, крім цього, що разом нинішні країни ЄС і ті, що приєднаються до нього в травні, мали в кінці 2003-го року рівень безробіття 15,4% - точно такий, як і рік тому.
(ще - http://ec.europa.eu/eurostat/)
| | Член Європарламенту Маріанн Ерікссон зі Швеції запропонувала заборонити в країнах-членах ЄС платний секс, про що і заявила на присвячених цій проблемі парламентських слуханнях. “Останніми роками кілька членів ЄС капітулювали і замість того, аби боротися проти сексуальної експлуатації, змирилися з ситуацією і через ухвалення відповідного законодавства й регулювання проституції допомогли в тому, що раніше було кримінальною діяльністю. Відтак ці країни-члени стали частиною секс індустрії”, - вважає вона.. З усіх держав Євросоюзу саме Швеція є єдиною, де платні секс-послуги заборонені. А заборонили їх 1998 року, коли кількість жінок у вищому законодавчому органі країни сягнула 43%, відтак зріс їхній вплив на ухвалення рішень. Що стосується решти країн-членів, то надто сумнівно, що вони дійдуть згоди щодо безкомпромісної боротьби з надприбутковою секс-індустрією. Втім, присутній на конференції державний міністр Ірландії Віллі О’Деа хоча й не дуже впевнено, але заявив: “Це поки що не дискутувалося на європейському рівні, але це проблема, яку ми маємо розглянути протягом ірландського президентства”.
(ще - http://www.marianneeriksson.com)
| Корисні для висвітлення тематики ЄС інтернет-джерелаІнтернет-джерела ЄС:
Європейський союз в інтернеті - http://www.europa.eu/
Інформаційний бюлетень ЄС – http://europa.eu/newsletter/index_en.htm
Європейський парламент - http://www.europarl.europa.eu
Європейська комісія - http://www.http://ec.europa.eu
Генеральний директорат Єврокомісії з питань зовнішніх відносин – http://http://ec.europa.eu/external_relations/index.htm
Інформаційний бюлетень Генеральний директорат Єврокомісії з питань розширення – http://http://ec.europa.eu/enlargement/docs/newsletter/latest_weekly.htm
Делегація Європейської комісії в Україні - www.delukr.ec.europa.eu
Рада Європейського Союзу - http://ue.eu.int/en/summ.htm
Євростат – http://ec.europa.eu/eurostat
Євробарометр - http://ec.europa.eu/public_opinion/index.htm
Спеціалізовані сайти:
EU for journalists – http://www.eu4journalists.com
EUobserver – http://www.euobserver.com
EurActiv - http://euractiv.com
EUpolitix - http://www.eupolitix.com
| | Щороку до Європейського союзу прибуває 680 тисяч легальних імігрантів і близько 500 тисяч – нелегальних. Цілком очевидно, що після майбутнього розширення союзу проблема іміграції стане ще гострішою, ніж тепер. Якщо нині найбільше від напливу нелегалів страждають Італія, Іспанія та Греція, то, як припускають у Брюсселі, після пересування зовнішніх кордонів союзу на Схід найважче стане новим країнам-членам. Нещодавно міністри внутрішніх справ країн ЄС вирішили створити спільний фонд, кошти з якого йтимуть на повернення небажаних гостей додому. Кошти виділені чималі – 30 мільйонів євро. Протягом року має бути створена структура, що цими мільйонами розпоряджатиметься.
Європейський союз, країни якого через високий рівень життя в них давно стали звичним напрямком нелегальної іміграції, намагається вирішити проблему давно. Ретельний відбір держав, громадянам яких не потрібна для в’їзду до ЄС віза, створення Центральної візової інформаційної системи: все це нині задіяно. У листопаді минулого року Європейська комісія запропонувала створити Агенство з управління й операційного співробітництва на зовнішніх кордонах, яке б займалося, черед іншого, і поверненням додому нелегальних імігрантів. Крім того, Євросоюз намагається досягти якомога ширшого застосування ще одного інструменту – підписання з третіми країнами угод про реадмісію. Цей документ передбачає, що країна бере на себе зобов’язання забирати „свого”, затриманого у ЄС нелегала додому без жодних формальностей і зволікань, так само і громадян інших держав, якщо такі незаконно проникли на територію ЄС з країни – сторони угоди про реадмісію. Натомість ця країна користується спеціальними фондами, що дозволяє компенсувати її витрати на повернення та облаштування нелегалів. На сьогодні подібні угоди Європейський союз уже уклав з Гонконгом, Шрі-Ланкою і Макао. Переговори ведуться з Марокко, Росією, Україною, Алжиром, Туреччиною, Китаєм та Албанією. Що стосується нашої держави, то останній раунд таких переговорів відбувся у грудні минулого року.
Проте іміграційна проблема аж ніяк не замикається для ЄС на випровадженні нелегалів.
Союз потребує нормальної законної іміграції. Перед засіданнями Європейської Ради у жовтні минулого року Президент Єропейської комісії Романо Проді заявив: „Відвернення нелегального потоку імігрантів за допомогою спільних, зкоординованих дій є дуже важливим. Але ми також повинні мати на увазі, що Європа потребує легальних імігрантів, і це є поблема, щодо якої ми не змогли поки що визначитися належним чином. Водночас іміграція цілком очевидно сприяє економічному зростанню в Європі”. Ще з 70-х років минулого століття легальна іміграція до ЄС обмежувалася, в основному, випадками возз’єднання сімей і наданям дозволів на роботу або навчання. Моживо, втім, у недалекому майбутньому процедура легального доступу до Євросоюзу для громадян третіх країн зміниться - Рада ЄС обговорює нині дві директиви, які передбачають єдину процедуру заявок на працевлаштування в союзі та єдиний юридичний статус імігрантів, які отримали відповідний дозвіл. Передбачається, що країни-члени визначатимуть сфери, які потребують імігрантської праці, так само і обсяг імігрантів.
Іншою „імігрантською” проблемою є надання притулку. З кінця 80-х років кількість прохачів його стрімко зростає, і політичний притулок став уже одним з головних засобів для іміграції до Євросоюзу. Перед ЄС постала дилема: з одного боку – непомірно велика кількість прохачів, з іншого – європейські гуманітарні традиції, які полягають в наданні захисту тим іноземцям, що зазнають переслідувань у себе на батьківщині. Поки що питання надання притулку залишаються у внутрішній юрисдикції кожної країни-члена, але вони зараз інтенсивно погоджують так звані мінімальні стандарти, якими керуватимуться при наданні притулку усі країни-члени. Очікується, що принаймні більша частина спільного іміграційного законодавства ЄС буде ухвалена до 1 травня – дати розширення союзу.
(ще - http://ec.europa.eu/dgs/justice_home/index_en.htm)
|
|
|
|
нагору  |
|