Новини відносин ЄС-Україна

Посольство Нідерландів попрацює за ірландців

Через відсутність в Україні Посольства Ірландії, ПрезидентствоЄвропейського союзу в нашій країні представлятиме Посольство Королівства Нідерландів - як держави, що головуватиме в ЄС наступною. Така практика є загальноприйнятою. Наприклад, цілий рік (друге півріччя 2002-го і перше півріччя 2003-го) представляло Президентство ЄС в Україні Посольство Греції, відпрацювавши перший термін за Данію, яка незадовго до того закрила своє диппредставництво в Києві. Тим часом незабаром має розпочатися робота над узгодженням Плану дій Україна-ЄС. Перші переговори, які пройдуть на рівні експертів, заплановані на 27 січня в Києві. Європейський союз представлятимуть експерти Генерального директорату Європейської комісії з зовнішніх відносин. Ухвалення Плану дій Україна-ЄС передбачено концепцією “Ширша Європа – відносини з нашими сусідами на сході та півдні”, підготовленого Європейською комісією минулого року на прохання Ради Європейського союзу.

(ще - http://ec.europa.eu/external_relations/ukraine/intro/index.htm )

Новини ЄС

Єврокомісарів стане спочатку більше, а потім знову менше

Разом з розширенням ЄС з 1 травня збільшиться з 20 до 30 членів і його життєдайний орган – Європейська комісія. Проте в такому розширеному вигляді вона проіснує лише до листопада, коли завершиться мандат її нинішнього складу. Після цього кількість комісарів знову зменшиться - до 25-ти, як і передбачено Угодою Ніцци. Скорочення відбудеться за рахунок представництва у Комісії Німеччини, Франції, Великої Британії, Іспанії та Італії: нині вони мають там по два комісари. Що стосується потенційних представників нових членів ЄС, то Президент Єврокомісії Романо Проді повинен надати відповідний список Ірландському Президентству вже до кінця лютого. Спочатку, втім, пан Проді планував зробити це до кінця квітня, проте Європейський парламент забажав ранішого представлення кандидатів: парламентарії хочуть мати досить часу для грунтовного спілкування з ними на своїх засіданнях. Нині триває процес визначення кандидатур для роботи в комісії країнами-вступниками.

(ще - http://www.euobserver.com/index.phtml?aid=14024 )

Членські перспективи Туреччини залежать від кіпрського врегулювання

Туреччина перебуває нині ближче до Європейського союзу, ніж будь-коли, проте для здійснення своїх європейських устремлінь мусить вирішити низку серйозних завдань. У такому дусі окреслив ситуацію Президент Європейської комісії Романо Проді під час недавнього перебування в цій країні. Туреччина, яка є нині кандидатом на членство в ЄС, добивається від Брюсселя початку переговорів про вступ. Рішення щодо цього має бути ухвалене на саміті (Європейській Раді) у грудні. А до того, у жовтні, Єврокомісія представить відповідну доповідь. Брюссель вимагає від Анкари більшої поваги до фундаментальних свобод, зменшення політичного впливу військових, забезпечення незалежності судів, дотримання прав курдської меншини і активного сприяння у розв’язанні проблеми розділеного на Турецьку й грецьку частини Кіпру. На останньому Романо Проді наголосив особливо. “Досягнення угоди по Кіпру дуже посприяло б стремлінню Туреччини до членства в ЄС і однозначно вплинуло б на рішення, яке буде ухвалене в другій половині року”, - заявив він під час виступу у турецькому парламенті.

(ще - http://ec.europa.eu/enlargement/turkey/index.htm )

Хорватія прагне якнайшвидше стати кандидатом

Хорватія розраховує, що протягом п'яти наступних місяців вона буде визнана кандидатом на вступ до Європейського союзу. Про це під час свого перебування в Брюсселі заявив її прем'єр-міністр Іво Санадер. Він висловив сподівання, що до кінця березня завершить розгляд заявки Хорватії на членство в ЄС Європейська комісія, а після її позитивного вердикту до кінця червня документ схвалять країни-члени. Більше того, Іво Санадер прогнозує, що завершити всі реформи та переговори і приєднатися до Євросоюзу Хорватія зможе вже 2007 року, разом із Румунією та Болгарією. "Ми готові виконати всі свої зобов'язання", - запевнив хорватський прем'єр. З боку вищих посадовців Євросоюзу поки що підтвердження можливості такого амбітного розкладу приєднання Хорватії до ЄС не було.

(ще - http://http://ec.europa.eu/external_relations/see/croatia/index.htm )

Комісія вимагає дотримання законодавства ЄС

Європейська комісія задіяла передбачені правилами Євросоюзу правові інструменти проти низки країн-членів, які недостатньо уважні до захисту вод від забруднення. Так звані "останні письмові попередження" отримали Греція, Нідерланди, Бельгія, Португалія та Ірландія, які незадовільно запроваджують або виконують відповідне законодавство союзу, а деякі з них і відповідні судові рішення. У разі подальшого зволікання цим державам загрожують значні фінансові покарання. Комісія вирішила також звернутися до Суду Європейських Співтовариств з приводу Франції та Португалії, які теж не імплементують водне законодавство ЄС належним чином. "Я закликаю країни-члени покращити свою відповідність законодавству ЄС, яке стосується вод, - заявила з цього приводу Комісар ЄС з питань довкілля Марго Валлстром. - Це допоможе забезпечити необхідні стандарти захисту навколишнього середовища і людського здоров'я". Крім питання вод, Європейська комісія розіслала останнім часом подібні попередження ще деяким країнам-членам через інші проблеми, які також стосуються охорони навколишнього середовища.

(ще - http://www.europa.eu/news/index_en.htm )

Зафіксовано суму сільгоспсубсидій для “новобранців”

Протягом 2004?2006 років на розвиток сільського господарства в десяти нових країнах-членах ЄС із його бюджету буде виділено 5,76 мільярда євро. Раніше, під час переговорів з країнами-кандидатами, розмір субсидій було визначено в 5,11 млрд. виходячи з цін 1999 року, проте Європейська комісія, зваживши на подорожчання, вирішила цю суму перерахувати. Нова цифра є фіксованою. "Це рішення - ще одне підтвердження того, що значні кошти ЄС будуть інвестовані в цільові програми сільськогосподарського розвитку, - заявив комісар ЄС з питань сільського господарства, сільськогосподарського розвитку і риболовлі Франц Фішлер. - Ці субсидії допоможуть фермерам в нових країнах-членах модернізувати, реструктуризувати свої господарства й досягти стандартів ЄС. Вони також будуть внеском у соціальний та екологічний розвиток сільськогосподарських регіонів". Практично половину з усієї визначеної Єврокомісією суми субсидій отримає Польща (2 886,4 млн. євро), найменше виділено Мальті (26,9 млн.)

(ще - http://http://ec.europa.eu/agriculture/index_en.htm )

Населення ЄС зросло, насамперед за рахунок приїжджих

За станом на початок року в 15 країнах-нинішніх членах Європейського Союзу мешкало 380,8 мільйонів осіб, а з травневим приєднанням до Союзу ще десяти країн загальна кількість мешканців ЄС збільшиться на 74,1 млн. Такі дані оприлюднив Євростат - Статистичний офіс Європейських Співтовариств. Оприлюднено й демографічні показники 2003-го року. Так, минулорічний приріст населення склав у ЄС 0,34%, причому 0,26% припадає на міграцію і лише 0,08% - на природну народжуваність. Загалом, населення зросло в усіх державах-членах Союзу, хоча цифри суттєво різняться: від 0,01% в Німеччині до 0,153% в Ірландії. Можливо, однак, що після розширення ЄС загальні демографічні показники в ньому погіршають. Адже минулого року 10 країнам-вступникам не допомогло й зростання міграції до них (на 0,04%): народжуваність впала на 0,012%, спричинивши загальне загальне скрочення населення на 0,08%. Поменшало людей у половині з десятка новобранців, насамперед у Латвії (-0,56%) та Литві (-0,45%). Найкращі справи у Кіпра (0,174% зростання) та Мальти (0,057%).

(ще - http://http://ec.europa.eu/eurostat )

Не всі “старі” члени ЄС відкриють ринки праці для громадян нових

Нідерланди мають намір відкрити свій ринок праці громадянам країн, які приєднаються до ЄС 1 травня. Дослідження, проведене Нідерландським бюро аналізу економічної політики, свідчить про безпідставність побоювання масового напливу до країни дешевої робочої сили. Автори доповіді припускають, що з 2004 по 2006 роки до Нідерландів прибуватиме лише від 5 до 10 тисяч трудових мігрантів щороку. Ці розрахунки вже вплинули на погляди деяких парламентських партій, що раніше виступали за обмеження доступу в країну іноземної робочої сили. Загалом, позиції країн-членів ЄС з питання допуску новачків на свої ринки праці розділилися. Зокрема, цілком безперешкодно зможуть приїхати поляки, словаки, чехи та інші на роботу до Великої Британії та Ірландії. Натомість досить важко буде влаштуватися в Данії: потрібно буде мати дозвіл на роботу і проживання. Австрія, Бельгія,Франція, Німеччина та Іспанія вирішили запровадити обмеження для працевлаштування робітників з країн-вступників на 2 роки з можливим продовженням цього періоду. Фінляндія також має намір контролювати приплив нової робочої сили, роблячи виняток тільки для Мальти й Кіпру.

(ще - http://www.euobserver.com )

ЄС розпочався Рік освіти через спорт

Нинішній рік проголошено в ЄС Європейським роком освіти через спорт. Його метою є пропагування різноманітних, прямо чи опосередковано пов'язаних зі спортом переваг та цінностей: міцне здоров'я, толерантність, командний дух, чесна гра, виховання характеру та інші. "Рухай тіло, зміцнюй мозок", - такий девіз Року. "Спорт - це набагато більше, ніж просто фізичні вправи, - заявила на урочистій церемонії його відкриття Комісар ЄС з питань освіти та культури Вівіан Редінг. - Регулярні заняття спортом роблять значний внесок у інтеграційний розвиток молодих людей. Спортивні заклади є місцями зустрічей, вони пропагують інтеграцію й зміцнюють суспільні відносини". Згідно з оприлюдненими наприкінці минулого року результатами проведеного Євробарометром соціологічного дослідження, майже 80% громадян країн- членів ЄС вважають за потрібне тіснішу кооперацію спорту й освіти в своїх державах, 75% виступають за збільшення відведеного для спорту часу в школах.

(ще - http://www.eyes-2004.info/ )

Омбудсмен перевірить прозорість діяльності Ради ЄС

Європейський омбудсмен Нікіфорос Діамандурос розпочав розслідування за скаргою на недостатню прозорість діяльності Ради Європейського союзу. З цим до нього звернулися член Європейського парламенту Ельмар Брок (Німеччина) та молодіжна група Християнсько-демократичного союзу. Вони вказують на те, що “законотворчі” засідання міністрів відкриті для публіки лише у випадках, передбачених статтями 8 та 9 її регламенту, тоді як положення Договору про ЄС вимагають ухвалення рішень в умовах максимальної відкритості. Отож скаржники вимагають внесення до регламенту відповідних поправок. Спочатку Ельмар Брок та його однодумці звернулися з відповідним листом до самої Ради, але отримана він її Генерального секретаря Хав’єра Солани відповідь їх не задовольнила. Тепер роз’яснень від Ради затребував Нікіфорос Діамандурос, і такі мають бути надані до кінця березня.

(ще - http://www.ombudsman.europa.eu/home/en/default.htm )

Корисні для висвітлення тематики ЄС інтернет-джерела

Інтернет-джерела ЄС:

Європейський союз в інтернеті - http://www.europa.eu/
Інформаційний бюлетень ЄС – http://europa.eu/newsletter/index_en.htm
Європейський парламент - http://www.europarl.europa.eu
Європейська комісія - http://www.http://ec.europa.eu
Генеральний директорат Єврокомісії з питань зовнішніх відносин – http://http://ec.europa.eu/external_relations/index.htm
Інформаційний бюлетень Генеральний директорат Єврокомісії з питань розширення – http://http://ec.europa.eu/enlargement/docs/newsletter/latest_weekly.htm
Делегація Європейської комісії в Україні - www.delukr.ec.europa.eu
Рада Європейського Союзу - http://ue.eu.int/en/summ.htm
Євростат – http://ec.europa.eu/eurostat
Євробарометр - http://ec.europa.eu/public_opinion/index.htm

Спеціалізовані сайти:

EU for journalists – http://www.eu4journalists.com
EUobserver – http://www.euobserver.com
EurActiv - http://euractiv.com
EUpolitix - http://www.eupolitix.com

Стаття: Почесна роль і непрості завдання Ірландії

Клопітна справа випала на долю Ірландії: головувати в Європейському союзі під час безпрецедентного в його історії розширення. 1 травня до ЄС приєднаються десять нових членів: Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія, Словенія, Кіпр та Мальта.

"Ірландське Президентство розпочалося в Союзі п'ятнадцяти, а завершиться в Союзі двадцяти п'яти, - заявив у своєму зверненні до Європейського парламенту прем'єр-міністр Ірландії Берті Ахерн. - Це особливий привілей - обіймати Президентство в час, коли твориться історія. Ми з величезним нетерпінням очікуємо 1 травня, коли зможемо привітати нових членів сім'ї на офіційній церемонії в Дубліні".

Тоді в ірландській столиці має відбутися щось справді грандіозне. "День гостинності" - так це називатиметься. До Дубліна з'їдуться лідери всіх держав ЄС, країн-вступників та країн-кандидатів. Учористостям планується надати ширший, аніж просто відзначення формального приєднання до союзу нових членів, сенс.

Вісім з десяти країн-вступників були свого часу по той бік "залізної завіси", тому свято в Дубліні пройде також і під знаком возз'єднання Європи. Ірландці обіцяють небачену фейєрверкову феєрію, святкові заходи триватимуть кілька днів. Власне, такі вже розпочалися: міністр культури Ірландії Джон О'Донох'ю оголосив про старт підготовчої програми, в рамках якої ірландські музиканти, танцюристи та поети подорожуватимуть десятьма країнами-вступниками, влаштовуючи там присвячені майбутній події шоу.

Проте стоять перед Ірландією й проблеми набагато складніші, аніж організація урочистостей. Травневу зустріч у Дубліні лідери ЄС використають як нагоду обговорити найнагальніші для розширення Євросоюзу справи. Насамперед, як очікується, йтиметься про завершення роботи над Конституцією ЄС.

Завданням Ірландії є якнайшвидше поновлення плідного діалогу між тими країнами-членами, чиї позиції з деяких положень проекту Конституції розійшлися в грудні минулого року. Під час свого виступу у Європейському парламенті ірландський прем’єр Берті Ахерн заявив, що нова Конситутція є основою для демократичнішого, відповідальнішого, прозорішого та ефективнішого союзу, і що активізація зусиль з її ухвалення є "найвищим пріоритетом" Президентства.

Його підтримав Президент Європейської комісії Романо Проді: комісія, сказав він, бачить схвалення цього документу абсолютним пріоритетом, і 2004-й повинен стати роком нової Європейської Конституції. Деякі консультації з питання ухвлення Конституції вже відбулися. Ще більше очікується їх наступного тижня, напередодні запланованої на 26 січня зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС.

Іншою копіткою справою будуть вибори нового Президента Європейської комісії. Роль Ірландії у процесі визначення особи, за яку проголосує кваліфікована більшість Європейської Ради (тобто лідерів країн-членів Євросоюзу) є ключовою. Попередній список кандидатів уже існує й широко обговорюється політиками, експертами та пресою.

У ньому: грецький прем'єр Костас Симітіс, його колеги з Бельгії та Люксембургу Гай Верховстадт та Жан-Клод Юнкер, колишній прем'єр Фінляндії Пааво Ліппонен, данський прем'єр Андерс Фог Расмуссен та колишній бельгійський прем'єр Жан-Люк Деайєн. Водночас діючий голова ЄС Берті Ахерн уже заявив, що дотримуватися традиції вибору кандидатів на ключову в ЄС посаду серед діючих та колишніх прем'єрів не вважає обов'язковим.

(ще - http://www.eu2004.ie )