1) Чому ЄС не визнав результатів виборів Президента України, які відбулися в Україні 21 листопада?

Міжнародна місія спостереження за виборами (міжнародна місія), яка спостерігала за другим туром виборів Президента України, надала свої попередні висновки 22 листопада 2004 р. Згідно з цими висновками другий тур виборів Президента „не відповідав значній кількості зобов’язань ОБСЄ та Ради Європи та іншим європейським стандартам демократичних виборів”, так само як у другому турі. Міжнародна місія відзначила, що органи державної влади не спромоглися виправити ситуацію між двома турами голосування, щоб усунути упереджене висвітлення подій державними ЗМІ, зловживання державними ресурсами та тиск на певні категорії виборів, щоб змусити їх підтримувати Януковича. Міжнародна місія відзначила, що органи державної влади та Центральна виборча комісія не виявили бажання проводити дійсно демократичний виборчий процес. У цьому контексті ЄС зазначив, що він ставить під великий сумнів, чи відображають офіційні результати волевиявлення український виборців. ЄС закликав органи влади України переглянути виборчий процес і результати разом з ОБСЄ/БДІПЛ.

2) Скільки спостерігачів за виборами направить ЄС на 26 грудня?

ЄС направить 587 короткострокових спостерігачів від держав ЄС на голосування 26 грудня. Крім того ЄС надав ОБСЄ фінансування для підтримки участі до 150 короткострокових спостерігачів країн ОБСЄ, що не входять до ЄС.

3) Які заходи вирішення нинішньої кризи передбачає ЄС?

ЄС уважно спостерігав за ходом виборчого процесу в Україні. Він закликав органи влади України проявити стриманість, і всі сторони до того, щоб вони виражали себе лише ненасильницьким шляхом. У тісній співпраці з усіма зацікавленим сторонами в Україні та міжнародним партнерами, ЄС допоміг підготувати підґрунтя для компромісу, якого було досягнуто 8 грудня, зокрема через зусилля посередників, серед яких були Високий представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Хав’єр Солана, Президент Польщі Александр Кваснєвський, Президент Литви Валдас Адамкус, а також Спеціальний посланник держави, що головує в ЄС, Ніколас Бігман. Ці посередницькі зусилля відкрито віталися Президентом Кучмою. ЄС також заявив, що він готовий і надалі надавати разом з міжнародними партнерами допомогу Україні, щоб забезпечити здійснення переголосування 26 грудня у відповідності до міжнародних стандартів. Європейська Комісія надала значні кошти для забезпечення проведення вільних і чесних виборів (дивіться також відповідь на питання 8 нижче).

4) Як ЄС оцінює заяви про створення автономії, які було зроблено деякими східними регіонами України? Чи викликає у ЄС стурбованість реальна можливість розпаду України?

ЄС неодноразово заявляв про свою впевненість у ключовому значенні єдності та територіальної цілісності України.

5) Який вплив матимуть ці події в Україні на План дій, розроблений у рамках Європейської політики сусідства?

Європейський Союз підкреслював стратегічну важливість України, як одного з ключових сусідів і партнерів ЄС. Європейський Союз і Україна мають спільний інтерес у посиленні своїх політичних, економічних і культурних зв’язків. На своєму засіданні у грудні Європейська Рада підкреслила, що ЄС прагне мати розширені та особливі відносини з Україною через повноцінне використання нових можливостей, запропонованих Європейської політикою сусідства (ЄПС).

Україна входить до першої групи сусідніх країн ЄС, з якими було узгоджено План дій. Такі плани дій пропонують далекосяжний пакет спільно розроблених заходів, спрямованих на посилення наших відносин у широкому спектрі сфер. Це включає політичний діалог, економічно-торгові відносини, культурно-освітні контакти, транскордонну співпрацю та спільну відповідальність у попередженні та вирішенні конфліктів.

Скоро після завершення вільних і чесних виборів Президента буде проведено засідання Ради з питань співпраці між Україною та ЄС, щоб започаткувати реалізацію Плану дій та закласти основу для більш посиленої співпраці. ЄС прагне повністю скористатися Планом дій, таким чином розширити співпрацю України з ЄС.

6) Чи будуть відносини ЄС з Україною розвиватися рівно, незалежно від того, хто переможе на переголосуванні 26 грудня?

ЄС зацікавлений у демократичному процесі проведення виборів Президента України у відповідності до міжнародних стандартів. Що ж до їхнього результату, то його повинен визначати лише народ України. Україна і надалі буде важливим партнером ЄС незалежно від того, хто стане Президентом.

7) Чи визнає ЄС легітимність акцій масового протесту, організованих опозицією?

Право на мирне зібрання є одним із фундаментальних свобод, закладених у Європейській конвенції з прав людини, підписантами якої є Україна та всі держави ЄС, ЄС виразив задоволення тим, що події в Україні не привели до насильства і що всі учасники проявили стриманість.

8) Член Єврокомісії Зеніта Ферраро-Вальднер згадала, що для підтримки вирішення кризи може бути застосовано механізм швидкого реагування. Як це може спрацювати на практиці?

Комісія справді мобілізувала значну суму грошей у рамках механізму швидкого реагування для забезпечення підтримки виборчого процесу в Україні. Ця підтримка спрямована розширення і доповнення зусиль, здійснених іншими країнами та ширшою міжнародною громадськістю. Велика частина цієї підтримки має на меті підтримати перебування в Україні близько 150 короткострокових груп спостерігачів зі східної та південно-східної Європи, Кавказу і Центральної Азії у рамках Міжнародної місії спостереження за виборами ОБСЄ/БДІПЛ. Крім того за допомогою механізму швидкого реагування здійснюється фінансування діяльності, спрямованої на просвіту виборців.