 | | |
„Христос воскресе, смерть поправый
и мертвыя воздвигнувый, людие, веселитеся”
(приспів 9-ої пісні Пасхального канону)
ХРИСТОС ВОСКРЕС!
Сповнені духовної радості, ми знову, з ласки Божої, прославляємо Воскреслого з мертвих Христа Життєдавця. Ця радість наповнює Небо і землю, видимий і невидимий світ, серця і душі віруючих у Христа. Святитель Іоанн Златоуст так відображає повноту цієї радості: „Нині веселяться Ангели, радуються Архангели, Херувими і Серафими, урочисто святкуючи з нами наповнене світлом свято — Воскресіння Христове” („Слово на Пасху”). Воістину це свято виходить за межі видимого світу. Воно набуває трансцендентального значення і є основою життя Церкви Христової. Не випадково святий апостол Павел з такою впевненістю пише коринфським християнам: „А якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша” (1 Кор. 15, 14).
Христос воістину Воскрес! Щоб переконати Своїх учнів у Своєму Воскресінні, Він неодноразово являвся їм, давав торкатися до Своїх ран, говорив з ними, споживав їжу. Святий апостол Петро у своєму посланні засвідчує: „Бо ми сповістили вам силу і пришестя Господа нашого Іісуса Христа, не йдучи за хитромудрими байками, а бувши очевидцями Його величі” (2 Пет. 1, 16). Благу звістку про Воскресіння Христове святі апостоли проповідали всьому світу.
Тому і ми нині торжествуємо і разом із Церквою Небесною прославляємо Воскреслого Христа Спасителя: „Воскресение Твое, Христе Спасе, Ангели поют на Небесех, и нас на земли сподоби чистым сердцем Тебе славити” (Воскресна стихира).
Воскресіння Христове є найвеличнішим чудом в історії світу.
Своїм Воскресінням Господь наш Іісус Христос поклав початок загальному воскресінню. Святий апостол Павел засвідчує: „Христос Воскрес з мертвих, первенець серед померлих. Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих. Як в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживуть” (1 Кор. 15, 20–22). Цю істину Святі Отці відобразили у Нікео-Цареградському Символі віри: “Чаю воскресения мертвых и жизни будущаго века”.
Воскреслий Христос повернув нам усе, що ми втратили через гріхопадіння наших праотців, зруйнував стіну між Богом і людьми, відчинив нам ворота Раю, подарував можливість називати себе дітьми Божими. Тому Свята Церква з таким духовним піднесенням виголошує: „Сей День, его же сотвори Господь, возрадуемся и возвеселимся в онь” (Стихира Пасхи).
Пасхальна радість допомагає нам забути про труднощі життя, наші
скорботи та проблеми. Життя йде своїм шляхом, і, переживши пасхальну радість, ми знову повертаємося до нашої дійсності, часто сповненої зла, ненависті, підозри, ворожнечі серед людей, зневіри й убогості. Кожен віруючий у Христа тою чи іншою мірою відчуває вплив зла. Це вносить дисгармонію у стосунки людини з Богом, ближніми і самим собою. Відсутність віри і християнської любові є причинами занепаду духовності у суспільстві, соціально-політичних потрясінь і загострення проблем.
У наш неспокійний час я закликаю вас, улюблені чада Церкви, зберігати „...єдність духу в союзі миру” (Єф. 4, 3), щоб жодні життєві негаразди не змогли похитнути церковної єдності і нашої вірності Святій Матері Церкві. Бережіть чистоту нашої Православної віри — віри святих рівноапостольних Ольги і Володимира, преподобних Антонія і Феодосія Печерських, святих священномучеників Макарія і Володимира, митрополитів Київських. Законною спадкоємицею цієї святої віри є наша канонічна Українська Православна Церква.
Сьогодні у церковно-суспільному житті штучно створюються проблеми, що викликають збентеження і здивування серед віруючих. Ставлення до цих проблем висловлене у двох зверненнях. Ці документи були прийняті Священним Синодом нашої Церкви 9 березня цього року. Ми закликаємо вас, преосвященні архіпастирі, пастирі, отці, браття і сестри, зберігати мир і церковну єдність, мати один до одного християнську любов, молитися за процвітання і добробут нашої рідної української землі і трудитися задля її блага.
Разом з тим ми звертаємося до наших братів і сестер, які знаходяться поза єдністю зі Вселенським Православієм, з пропозицією вести діалог заради подолання розколу. Але цей діалог має бути заснований на суворому дотриманні церковних правил і законів. Інакше він приречений на невдачу. Ми повинні керуватися не амбіціями та егоїзмом, а піклуватися про єдність і чистоту українського Православія.
За складних обставин нашої дійсності Воскресіння Христове повинне стати для нас джерелом сил у боротьбі зі злом, джерелом оптимізму і духовної радості. Ця радість здатна оживити холодні серця, сповнити їх надією, вірою і любов’ю.
У ці радісні пасхальні дні наш народ разом з іншими народами відзначає великий ювілей — 60-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. З вдячністю Всещедрому Богу ми підносимо свої молитви за подаровану перемогу, яку ми здобули дорогою ціною.
Ми молимося за упокій тих, хто загинув на полі бою, помер від ран і не дожив до цього великого ювілею. Нехай же Господь упокоїть їх душі у Своїх Небесних обителях. Разом з тим наш низький уклін і вдячність ветеранам, які сьогодні з нами. Нехай Господь зміцнить ваші сили, щоб ви ще багато років були живими свідками цієї великої Перемоги. Необхідно, щоб цю сторінку нашої історії добре знало і пам’ятало молоде покоління.
Улюблені у Христі архіпастирі, пастирі, чесне чернецтво, діти і молодь, браття і сестри! Вітаю вас з найвеличнішим святом Пасхи Христової. Нехай Воскресіння Христове надихне вас на подвиг чистоти і правди, на подвиг труда заради вічної радості в Бозі тут, на землі, і в невечірньому дні Царства Божого. Амінь.
Воістину Воскрес Христос!
Київ
2005 р. |