Статті (Пенсійна реформа)

19.09.2003

Масове інформування населення про відомості, накопичені в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України

В даний час в Україні активно проходить процес реформування системи соціального забезпечення, і в першу чергу — в сфері пенсійного страхування. Основною метою цього процесу є створення сучасної системи пенсійного забезпечення, що дозволить надавати громадянам достойну, справедливу пенсію залежно від розміру заробітку та сплачених страхових внесків.

Надзвичайну активність у справі реформування пенсійної системи, як і належить, проявляє Пенсійний фонд України. Зокрема, в Пенсійному фонді створена сучасна інформаційна система – система персоніфікованого обліку. В цій системі накопичуються відомості про заробіток, дохід, внески та стаж застрахованих осіб (в тому числі і з урахуванням умов праці, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення). При виході людини на пенсію ці точні відомості будуть враховані, результатом чого буде відхід від політики “зрівнялівки” – кожний отримає пенсію відповідно до його внесків до Пенсійного фонду. При обчисленні пенсії будуть враховуватись ті періоди (місяці), за які до Пенсійного фонду надійшли страхові внески відповідно до фактичних витрат на зарплату.

На поточний момент в центральному банку даних про застрахованих осіб системи персоніфікованого обліку заведені персональні облікові картки для 25 мільйонів осіб, накопичено більше 100 мільйонів первинних документів.

Значення цієї інформації важко переоцінити, оскільки зібрані дані та розроблене програмне забезпечення створюють інформаційні передумови для її насправді ефективного використання. На поточний момент є три основних напрямки її використання:

• обчислення пенсії;
• проведення статистичного та прогнозного аналізу даних – ця задача вкрай важлива у справі державного керування, розробці бюджетів Пенсійного фонду та країни загалом, для прогнозування в сфері пенсійного забезпечення;
• інформування застрахованих осіб про відомості, накопичені на їх персональних облікових картках в системі персоніфікованого обліку.

Саме шляхам вирішення третьої задачі присвячена дана стаття.

Звичайно, є логічним, що кожна людина, особливо передпенсійного віку, бажає і має право знайомитись з зібраною про неї інформацією. Зокрема, це дозволить кожному працюючому орієнтуватись в своїх потенційних пенсійних правах (чим більше внесків заплатив – тим на більшу пенсію можна розраховувати). Відповідним чином існує об’єктивна зацікавленість людини, щоб накопичена по ній інформація була правильною, тобто адекватною реально нарахованій зарплаті. Знайомство з відомостями персональної облікової картки якраз і є засобом, за допомогою якого кожен особисто може визначитись з відповідями на ці питання.

Який же механізм персонального інформування кожної застрахованої особи про дані її облікової картки?

Пенсійним фондом України способом такого інформування визначено видачу застрахованим особам виписок з їх облікових карток (за формою ОК-1.2). Першою чергою цього процесу, відповідно до завдань Уряду, буде охоплено близько 10 мільйонів застрахованих осіб.

Нижче ми пояснимо, якими критеріями керувався Пенсійний фонд у виборі цих перших 10 мільйонів, і ті причини, через які саме вам, можливо, виписка не була надана.

Першочергове право одержання виписок ОК-1.2 матимуть особи, які офіційно зареєстровані в системі загальнообов’язкового соціального страхування. “Реєстрація” означає, що працівник свого часу заповнив відповідну “Анкету застрахованої особи” і через деякий час одержав “Свідоцтво про загальнообов’язкове державне страхування”.

Про організацію анкетування та видачу свідоцтв повинна потурбуватись адміністрація вашого підприємства (відповідно до інструкцій Пенсійного фонду).

Автоматизацію цих процесів в ПФУ забезпечує Система формування і видачі свідоцтв про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Отже, якщо ви не одержали виписку за формою ОК-1.2, це, в першу чергу, може означати, що ви не одержували страхове свідоцтво.

Для реєстрації в системі загальнообов"язкового державного соціального страхування вам необхідно звернутись до бухгалтерії за місцем роботи, заповнити спеціальну анкету та через певний час одержати свідоцтво.

Слід зауважити, що ви також не одержите виписку, якщо ваш роботодавець платить вам зарплату “в конверті”, не сплачуючи внески до Пенсійного фонду і не подаючи відповідні звіти.

Також, з метою оптимізації витрат на організацію процесу видачі виписок, виписки будуть надаватись переважно робітникам підприємств з великою кількістю працюючих: чим більше ваше підприємство, тим ймовірніше, що вам буде надана виписка. Оскільки все одно відомості будуть надані не всім, Пенсійному фонду технологічно простіше провести видачу виписок для одного підприємства з 20 тисячами працюючих, ніж для 2 тисяч підприємств по 10 робітників. Проте надалі ПФУ охопить таким інформуванням і інші підприємства.

І останнє зауваження. Оскільки в системі персоніфікованого обліку відомості збираються один раз на рік, то в її базі даних “найсвіжіша” інформація – за 2002 рік. Виписка буде направлятись на те підприємство, на якому застрахована особа працювала як на основному місці роботи в кінці 2002 року (закінчення трудових відносин в межах року – “31 грудня 2002 року”). Отже, якщо ви прийняті на роботу на конкретне, навіть велике, підприємство тільки в 2003 році, і маєте страхове свідоцтво, то сподіватись одержати виписку все одно не варто. Однак вона може прийти на попереднє місце вашої роботи, а звідти буде повернута до Пенсійного фонду як невидана.

1. В Інформаційному центрі Пенсійного фонду України, який, зокрема, обслуговує і банк даних персональних облікових карток застрахованих осіб, формуються електронні виписки за формою ОК-1.2.
2. Ці електронні дані передаються в Головні регіональні Управління ПФУ, в яких відбувається друк паперових виписок, які і будуть передані застрахованим особам. При цьому використовуються потужні високошвидкісні принтери, що забезпечує достатню швидкість та низьку собівартість друку.
3. Далі виписки по кожній застрахованій особі запаковуються в спеціальний конверт  
   
   так, що в прозорому віконці видні реквізити підприємства, куди буде передана виписка, та прізвище, ім’я, по батькові застрахованої особи, а також деяка службова інформація, така як назва місцевого Управління ПФУ, в якому зареєстроване відповідне підприємство, а також номер облікової картки застрахованої особи. Отже, через прозоре вікно не видно ніякої персональної інформації, такої, як заробіток застрахованої особи чи перелік підприємств, на яких вона працювала за останні 2-4 роки. Зі зворотного боку на конверт клеїться спеціальна контрольна марка, що засвідчує факт нерозкриття конверту сторонніми особами. 
   
4. Всі конверти з виписками по одному підприємству передаються (під розписку) адміністрації цього підприємства.
5. Бухгалтерія повинна видати непошкоджені конверти кожній особі, на яку надійшли виписки. При цьому одержувач розписується в відомості, що він отримав конверт з випискою, і контрольна марка не пошкоджена.
6. Відомість повертається до ПФУ, як підтвердження факту передачі довідок. Якщо окремі працівники не можуть одержати свої виписки (наприклад, звільнились), то такі конверти повертаються до Пенсійного фонду нерозкритими.

Отже, як ми бачимо, питанням нерозголошення персональної інформації про застрахованих осіб приділяється серйозна увага. Вирішення цього питання досягається упаковкою виписок ОК-1.2 в конверти зі спеціальною контрольною маркою, яка фіксує факт розкриття конверту, а також організаційними заходами, коли підприємства проводять видачу довідок “під розписку”, а невидані конверти повертають до Пенсійного фонду.

Розглянемо детальніше інформацію, яку містить форма ОК-1.2.

Заголовок виписки був описаний вище, тобто там фактично знаходиться адресна інформація, згідно з якою можна встановити район та підприємство, куди потрібно передати конверт, а також застраховану особу, якій він призначений.

Вся інша інформація недоступна без розкриття конверту.

Отже, далі в табличному вигляді надається конкретна інформація про заробіток/доходи, внески та стаж застрахованої особи виходячи з відомостей, що накопичені в системі персоніфікованого обліку по даній застрахованій особі. Для зручності аналізу, дані згруповані по підприємствам, на яких працювала людина і які подали інформацію до системи персоніфікованого обліку.

В нижній частині приведені звернення Пенсійного фонду України до застрахованих осіб.

Наприкінці залишилось з’ясувати, що робити людині, якщо вона не задоволена наданою інформацією (наприклад, на її думку інформація неповна, або неправильна). В такому випадку повинен працювати один з фундаментальних механізмів, який ініціюється самим фактом наявності системи персоніфікованого обліку, а саме механізм зворотного зв’язку застрахованої особи з роботодавцем (страхувальником). Принцип цього процесу полягає в тому, що застрахована особа час від часу знайомиться з відомостями, накопиченими про неї в системі персоніфікованого обліку (а ці відомості подаються саме страхувальниками). І якщо вона не задоволена цією інформацією (нагадаємо – розмір трудової пенсії буде залежати саме від даних персоніфікованого обліку), то особа може звернутися до свого роботодавця та звірити відомості довідок з даними бухгалтерського обліку. За результатами таких звірок з’явиться можливість приведення даних персоніфікованого обліку до їх об’єктивного стану, в чому є очевидна зацікавленість і самої застрахованої особи, і Пенсійного фонду.

Загалом необхідно відзначити, що інформування населення, про яке йдеться у цій статті – це один з перших, але далеко не останній, крок по реальному поширенню ідей персоніфікованого обліку і пенсійного страхування в широких масах українських громадян. На черзі – забезпечення видачі довідок кожній застрахованій особі, надання докладних відомостей по запиту застрахованої особи до Пенсійного фонду та інші важливі кроки, що дозволять надати людям реальний контроль за своїми пенсійними правами.

Цю, а також багато інших робіт, пов’язаних з підвищенням ефективності діяльності Пенсійного фонду України, проводять фахівці цієї установи, зокрема Управління впровадження персоніфікованого обліку, разом з головним підрядником виконання робіт по комплексній автоматизації ПФУ – Акціонерним товариством “Атлас”.

Розробником всіх автоматизованих систем, що згадувались в цій статті, а саме:

• Системи персоніфікованого обліку ПФУ;
• Системи формування і видачі свідоцтв про загальнообов"язкове державне соціальне страхування ПФУ;
• програмного забезпечення, що автоматизує процес формування та надання довідок ОК-1.2,

є АТЗТ “Атлас”.

Спеціальна пропозиція для недержавних пенсійних фондів

Читайте на нашому сайті спеціальну пропозицію, присвячену можливостям АТЗТ “Атлас” по автоматизації та наданні консалтингових послуг для недержавних пенсійних фондів.

Олексій Бондарчук

Начальник відділу "Системи соціального сектору"

Департаменту програмних систем

АТЗТ "Атлас"

Alexey.Bondarchuckdps.kiev.ua