This version of the page http://artvertep.dp.ua/news/969.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-12-30. The original page over time could change.
Книжкова полиця-1(95), ефір 6. 10. 2006 - Новини - АртВертеп

Вы хотите выйти из системы авторизации Face2Control:

Увійти · Зареєструватися
Товари Інформація

Книжкова полиця-1(95), ефір 6. 10. 2006

Намагатися пояснити, що таке Форум видавців у Львові — затія майже безнадійна. Але ми таки спробуємо це зробити, завітавши на найбільший у світі ярмарок української книги.

Перше, що ми бачимо на Форумі — це черга біля Палацу мистецтв. То стоять люди, охочі витратити гроші на книжки. За дві гривні дорослі і за гривню діти можуть потрапити на територію української книжки, або територію свободи, як часто говорять організатори Форуму. Щоправда, свобода ця обмежена такими самими книголюбами.

Вже тринадцятий рік проходить свято української книги у львівському Палаці мистецтв, куди сходяться читачі, письменники, видавці, журналісти та інші книголюби. І нещасливе тринадцяте число аж ніяк не стало на заваді організаторам, які, як завжди, підготували сюрпризи і для видавців, і для письменників, і найбільше — для охочої до читання публіки.

Наприклад, одним із таких сюрпризів був візит Міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка. До того, як він прогулювався ярмарком і які купував книжки, була прикута особлива увага людей і преси, і то, як виявилося, не стільки через його посаду, скільки завдяки шаленій популярності цього політика серед львів’ян. Так, як Луценку, аплодували на урочистому відкритті Форуму ще хіба що почесному гостю ярмарку, академіку і голові Комітету Національних премій ім. Шевченка Івану Дзюбі та президенту Форуму Олександрі Коваль. Свою долю оплесків отримали відомі в літературних і культурницьких колах люди, серед яких і зірка українського шоу-бізнесу, солістка гурту «Таліта Кум» Юлія Міщенко, яка у своїй промові зізналася, що їй нечасто доводиться бувати в товаристві шляхетних і духовно багатих людей, тому нині вона направду щаслива.

Традиційно на урочистому відкритті у Львівському оперному театрі було оголошено переможців конкурсу «Книга Форуму». Гран-прі журі одностайно присудило виданню «Україна і українці: історико-етнографічний мистецький альбом Івана Гончара». Різними відзнаками Форуму нагороджено надзвичайно ошатні і дуже недешеві книжки «Іван Мазепа в сарматсько-роксоланському вимірі високого бароко» та альбом-каталог «Іконостас Церкви Воздвиження Чесного Хреста з монастиря Скит Манявський». Особливе захоплення журі викликала праця видавництва «Інститут передових технологій» «Київ. Космофотоатлас», і для видавців це визнання цілком природне. В інтерв’ю для нашої програми голова правління ЗАТ «Інститут передових технологій» Олена Бойко зауважила, що видавництво орієнтується на широке коло споживачів — від школярів до власників автомобілів. Але окрім звичних карт, атласів і глобусів видавці шукають нових шляхів, як от із «Космофотоатласом».

Різними відзнаками Форуму нагороджено дитячі книжечки — казочки «Ріпка», «Червона шапочка» та «Кіт у чоботях» із серії «Казку ліпимо самі» та вірші Оксани Шмілик «Де ж та хатка в ангелятка?».

Цього разу, як і раніше, організатори Форуму приділили виняткову увагу дітям і дитячим книжкам. На численних афішах цьогорічного Форуму головні герої — саме діти. А ще організатори провели благодійну акцію — на їхній заклик відвідувачі ярмарку принесли кілька тисяч книжок для дитячих будинків, шкіл-інтернатів, сільських бібліотек, а також для українських шкіл і ліцеїв Польщі та Румінії.

Окрім того, щодня проводилося по дві-три дитячі акції. Також у межах Форуму відбувся фестиваль дитячої книги і нагородження найкращих читачів Форуму-2006, а таких виявилося 84 школярі з усіх областей України. А ті, хто не потрапив до числа щасливців, мали нагоду взяти автограф в улюбленого автора та навіть сфотографуватися разом. Таке вже не перший рік практикує на Форумі, наприклад, авторка підліткового бестселеру «Злочинці з паралельного світу» Галина Малик.

Письменниця похвалилася нам, що на Форумі вона з першого дня, навіть має відзнаку «За вірність Форумі», так само давно дає фото сесії, які в різний час проходять із різною інтенсивністю.

Автограф-сесії, презентації, ігри та інші форми привертання уваги читачів дуже популярні на Форумі. Були б лише сили і бажання взяти в них участь… Усіх людей, які приходять на Форум, можна умовно поділити на три групи. Перші — це ті, хто біжить на короткі дистанції. Вони приходять на Форум, купують книжечки, найчастіше це підручники, і йдуть собі додому. Другі — це видавці, які приїздять, щоб укласти угоди з письменниками, на інших поживитися і себе показати. Ці ніби біжать крос. А третя група — ті, хто приїздить задля вражень: вони і купують книжки, і зустрічаються з письменниками, і взагалі вважають за обов’язок відвідати все, що відбувається на Форумі. Ці люди, як я це означую, біжать марафон.

Встигнути всюди фізично неможливо. Тому наша знімальна група відвідувала переважно ті заходи, які проводилися на території свободи — тобто в Палаці мистецтв та Палаці Потоцьких. Через це, на превеликий жаль, ми прогавили цікаві події з першого міжнародного літературного фестивалю у Львові, основною рушійною силою якого був Юрій Андрухович. На цей безпрецедентний захід до нас з’їхалися провідні письменники восьми країн. Найрізноманітніші за формою акції з ними проходили в одному зі львівських театрів та по кав’ярнях.

А ми потрапляли переважно на зустрічі з вітчизняними літературними «зірками», такими, як кращі фантасти Європи Марина та Сергій Дяченки, які тут відбували презентації відразу кількох книжок, зокрема, і рекламне шоу книжки «Дика енергія. Лана». Встигли одним оком зазирнути на зустріч із прозаїком Андрієм Кокотюхою, котрий цього року відзначився тим, що здобув одразу дві премії конкурсу «Коронація слова». Незабутньою виявилася презентація надзвичайно талановитої поетеси Валентини Коваленко: на це свято натхненної декламації завітали відомі особистості — з-поміж інших, літературознавець-психоаналітик Ніла Зборовська та прозаїк Степан Процюк. Відомих письменників можна було почути і на зустрічі з прозаїком і журналістом «5-го каналу» Олегом Криштопою та лауреатом малої Шевченківської премії Олесем Ульяненком, зокрема, цей захід вшанувала своєю присутністю знана авторка жіночих романів Ірен Роздобудько.

Обличчя змінювалися, як у калейдоскопі, залишаючи приємне, але й виснажливе відчуття причетності до творення літератури. Та й не дивно, бо культурницьких акцій, що відбулися за чотири дні у Львові, вистачило б на всі міста України, адже, за статистикою, за цей час відбулося тільки запланованих понад 220 акцій. Це не рахуючи спонтанних посиденьок і диспутів по різних парках та кав’ярнях. Та розслаблятися ще рано, ми випили сік, перекусили — і знову на ногах, поспішаємо на медіа клуб — один із центральних заходів Форуму.

Організаторами медіа-клубу стали громадське об’єднання «Українська Медіа Спілка» та журнал «Телерадіокур’єр». В межах заходу книжкові журналісти зустрілися з видавцями та авторами, щоби показати одне одному: «Українські медіа — за українську книгу!» Таким було гасло Медіа клубу, і в його правдивості переконували представлені фрагменти телепрограм та сюжети на книжкову тематику з Луцька, Сімферополя, Донецька, Запоріжжя, Києва і з Кривого Рогу.

Особливий інтерес учасників викликала прем’єра Першого національного телеканалу — ролики про українських письменників, які можна побачити в ефірі. Після кількагодинного обміну думками видавці і журналісти ще довго не розходилися, обмінюючись координатами і порадами. На загальну думку учасників, Медіа клуб на Форумі видавців треба зробити традиційним. І здається, що для організаторів це питання вирішене, бо їхні плани сягають ще далі.

Головний редактор журналу «Телерадіокур’єр» Василь Яцура розповів нам про те, що є задум наступного року провести конкурс телерадіопрограм, присвячених книжковій тематиці. На його думку, за умови продуманої організації цей захід матиме великі перспективи.

Ми зі свого боку щиро віримо, що ці плани втіляться, і медіа клуб невдовзі стане рівноправним учасником Форуму. Таким, якими на сьогодні на ярмарку є книгорозповсюджувачі, бо територія української книжки — це місце не тільки видавництв, але й великих книгомаркетів. Наприклад, директор Національної мережі книгарень «Книжковий супермаркет» Костянтин Клімашенко дуже задоволений перебуванням на ярмарку. За його словами, «КС» на Форумі провів чотири презентації, і особливо приємно дивитися на радісні обличчя людей, які побачили своїх улюблених письменників.

Цьогорічний Форум був виразно львовоцентричним — дався взнаки подвійний ювілей, адже львів’яни святкують 750-річчя рідного міста та 150-річчя від дня народження Івана Франка. Спеціальними відзнаками було нагороджено львовознавчі та франкознавчі видання, і навіть було озвучено пропозицію проводити львівський Форум видавців, наприклад, у Донецьку. Безмежно шануючи Львів і Франка, ми наважимося не підтримати цю ідею, — може, тому, що любимо рідне місто не менше, ніж львів’яни своє. А от перебрати львівський досвід і провести гарні книжкові ярмарки, наприклад, такі, як дніпропетровська «Буквиця», в усіх містах — ідея більш ніж приваблива. До речі, Тимофій Хом’як, голова мистецької агенції «Арт-Вертеп», яка є одним із організаторів згаданої «Буквиці», на львівському Форумі мав свої цілі. «Ми обов’язково накопаємо тут чогось скандального», — запевнив нас «співочий» директор у перший день Форуму.

Зрештою, із зібраними дніпропетровцями враженнями можна ознайомитися на сайті «Арт-Вертепу». А ми теж полювали на Форумі за враженнями, і дещо таки напитали. Наприклад, Юрій Покальчук. за його словами, очікує від Форуму чергового сплеску письменницької активності, і дуже тішиться з того, що з’явилося багато нових імен молодих перспективних письменників. Він особисто дружить із багатьма молодими талантами, скажімо, першими його нові твори читають його 20-річна дочка і Любко Дереш. І загалом на Форумі Покальчук дуже тішиться і впевнено себе почуває. «За нами майбутнє!» — оптимістично виголосив Покальчук наприкінці нашої розмови.

Між іншим, під час нашого інтерв’ю повз місце, де ми розмовляли, саме проходив міністр Юрій Луценко. Побачивши тезку-Покальчука, він спеціально відділився від натовпу охоронців та чиновників, щоб привітатися з ним за руку. «Давній друг», — прокоментував Покальчук.

Юрій Покальчук оптимізму не втрачає, так само, як і мобільності. Протягом часу, що минув після Форуму, він уже встиг відвідати кілька міст України з презентацією своєї книжки.

Зрештою, Покальчук має свій марафон, а наш львівський закінчувався. Звісно, не перемогою, бо на Форумі нема переможців і переможених. У нас лишилося чимало нереалізованих планів, але і гарна порція натхнення.

Ольга Хвостова, Теле-радіокомпанія «Рудана»

 

Додав Art-Vertep 07 жовтня 2006

 

Коментарi

17 жовтня 2006
Чиж

"співочий" директор - це як "співочий" ректор?

27 жовтня 2006
Ольця

так точно!

Коментувати