Коли проходила Генуйська Конференція з питань економіки та Фінансів в квітні 1922 року, європейський обмін та торговельні відносини були досить напружені. Повне знищення основних арен дій війни створило попит на харчові продукти та сировину, зокрема в Центральній та Південній Європі. Імпорт товарів потребував заміни заводів та обладнання. що були знищені під час війни. Нації Континентальної Європи були обмежені в ресурсах, щоб фінансувати імпорт. Промислова та сільськогосподарська продукція залишалася нижче рівня до 1913 року. США скоротило та припинило давати позики європейським країнам і стали вимагати негайного повернення боргів війни,змушуючи Європу проводити обмін валют по надзвичайно високим тарифним ставкам. Європа повернулася до дефіциту, що розповсюдився на фінансову економічну реконструкцію. 20 Деякі, такі як Франція вважали, що Компенсація платежів дозволить робити нові позики, що будуть погашені і довоєнну грошову систему буде відновлено. До літа 1920 року вартість марки почала падати, курс франку навпаки, постійно змінювався у відповідь на інформацію про можливу Компенсацію.

В Західній Європі та США припинення воєнних дій несподівано призвело до справжнього буму. Споживачі нарешті дали вихід попиту, що стримувався під час війни і у виробників знову з’явилася можливість поповнити свої запаси. В Британії тиск попиту призвів до інфляції цін, якої ніколи ще не було в мирний час. Почав швидко зростати найм на роботу, відповідно піднімалась і заробітна плата. В світлі цих подій, Банк Англії підняв свою облікову ставку в листопаді 1919 та квітні 1920 року. Майже одночасно, промислова продукція пішла на спад, безробіття серед профспілок зросло з 1.4 до 16.7 % за рік. Ціна стокових продаж впала майже на 50% в період з весни 1920 до початку 1922 років. В Франції стокові ціни впали в травні, майже на 41 % за рік, в той час як індекс промислової продукції впав на 8% в період з 1920 по 1921 роки. В США спостерігалася перемінна зміна випуску промислової продукції, до тих пір, доки не було оголошено, що в Британії ціни впали до 41% через 10 місяців після піку в травні 1020 року. 21

Як і в 1970-х, фінансова нестабільність завадила спробам лібералізації міжнародної торгівлі. В той час як всі, хто приймав участь у війні втратили контроль над торгівлею, натомість вони здобули адміністративний інструмент для застосування ліцензій на імпорт та схему квоти.

В той час як такі країни як Британія поверталися до втраченого контролю над торгівлею, інші, такі як Франція, що намагалися конкурувати з Британією, повернулися до захисту своїх тарифів, як тільки валюта починала обезцінюватись. Торгівля з Центральною Європою була дещо ускладнена через повільне відновлення економік цих країн. Разом з ембарго на торгівлю з Росією перспектива відновлення експорту була досить туманною.