Літо, практика, завод…
За навчальним планом студенти ІФФ спеціальностей “Спеціальна металургія” та “Ливарне виробництво чорних і кольорових металів” після другого курсу повинні пройти ознайомлювальну навчально-металургійну практику. За такими офіційними холодними словами насправді приховується дуже цікава і пізнавальна поїздка до красивого міста Маріуполь, подорож у захоплюючий світ металургії. Мені пощастило проходити практику на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча.
Oct 19, 2007 || Автор: Вікторія Бойко, студентка ІФФ, гр. ФС-52
Їхали ми туди автобусом, який відправлявся від нашого десятого гуртожитку. Тільки уявіть: усі разом, співаючи різних пісень, ми споглядали у вікна, яка то гарна та щедра наша рідна ненька – Україна.
Жили ми там у гуртожитку дуже весело, як справжні студенти, однією дружною сім’єю. Щодня відбувалися заплановані екскурсії на завод. І ми, вдягнуті у спеціальну форму: старенькі штанці й сорочечку, примостивши на ще сонній голові яскраву помаранчеву каску, вирушали у світ металу.
Було дуже цікаво побачити весь процес: від виплавки чавуну до прокату листів металу. Ми помилувалися на красуню доменну піч, відвідали конверторний, мартенівський, агломераційний, прокатний та інші цехи. Уся металургія постала перед нами: тут і ріки розплавленого металу, і величезні ковші, і палаючі виливки. Працівники комбінату були дуже до нас уважними і привітливими.
А після “тяжкого” робочого дня на нас чекав смачнючий обід у їдальні. У вільний час ми гуляли по місту, ходили купатися і рибалити на море, навіть були на міському катку. Проте найбільше мені сподобалося у “Екстрім-парку”. Там були найрізноманітніші атракціони, покататися на яких коштувало щонайбільше 3 гривні. Правда дивно? Ми також відвідали Маріупольський драмтеатр, виставу-мюзикл “Острів скарбів”. Актори грали просто неперевершено.
Дивно, що на перший погляд звичайне місце поєднало у собі стільки яскравих та колоритних складових: потужний промисловий гігант, сучасний культурний центр, місце для розваг та відпочинку, романтичну і чаруючу казку… Кожну хвилину нашої чудової подорожі хотілося назавжди залишити у пам’яті.
Коли тобі весело і цікаво, то час спливає дуже швидко, тож наші два тижні практики пролетіли як лічені дні. Було сумно і весело прощатися з Маріуполем: серце хотіло залишити собі часточку цього чудового міста, а душа вже летіла назустріч новому і незвіданому.
Iншi матерiали номеру: Київський полiтехнiк - 30, 2007
Україна, 03056, м.Київ-56, проспект Перемоги, 37
Довiдка телефонної станцiї НТУУ "КПI" - (+38 044) 236-79-89
Супроводження: Лабораторія Інформ, КПІ Телеком