Сьогодні в Талліні проводився демонтаж і перенесення пам’тника радянським воїнам. Росіськомовні громадяни, як і належить, проявили невдоволення. Та ще й як проявили!

Що мені найбільше запам’яталося, це беззубий гоп з пляшкою пива в руках, що кричав у камеру: “Рассія” Рассія! Рассія! Рассія!”. Сильно в Росію, певно, закортіло… То хто ж тебе тримає? Якби хоч третя-четверта частина “русскоязичної” босячні емігрувала на свою культурну батьківщину, то для Естонії це був би доволі непоганий подарунок. Ато якись негарно виходить: матюкливі гопи живуть своїм гопським життям-буттям, користуючись усіма благами країни-члена НАТО і Євросоюзу, та ще й внутрішня політика естонська їм не до вподоби…

А Естонія від України не так і далеко… Причому не тільки географічно. Мабуть ніхто не забув подій минулої Покрови в Києві: понаїжджало з Криму повно бритоголових чувагів з Євразійської (читай “Велико-царь-батюшка-імперської”) організації, які так само, як і сьогодні в Талліні, рвалися через міліцейський кордон, бажаючи відстояти знову ж таки інтереси своєї любої Рассєї, в яку вони знову ж таки не бажають мігрувати, тікаючи від гноблень і переслідувань “злостних жидо-бандеровців”…