http://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif Українська правда http://blogs.pravda.com.ua Українська правда http://blogs.pravda.com.ua Андрій Шевченко: Про Фельдмана у вертольоті, Шуфрича на розігріві і демографічний прорив Литвина http://blogs.pravda.com.ua/authors/shevchenko/47366967df0d3/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Шевченко) ВИБОРИ ЯК ДОРОГА. ХІТ-ПАРАД-2007 Насамперед перепрошую за затримку з цим записом. У турі цей блог виявився випробуванням більшим за недосип, виборчі хитрощі опонентів і штабну тупість однопартійців. Тому 7100 км вражень, намотаних у цій кампанії, розмотуватиму уже зараз, після перемоги. Це був точно найнасиченіший місяць мого життя, який за враженнями зрівнявся навіть з помаранчевою революцією, прожитою на "5 каналі". Місяць, який для мене остаточно розсунув межі України від Ужгорода до Луганська та Слов'яносербська. Місяць, який приростив мене дивовижними людьми і надзвичайними місцями. Це розкішний клубок емоцій, досвіду і слайдів. Дещо з цього – у хіт-параді вражень від туру-2007... Sun, 11 Nov 2007 04:31:03 +0200 Номінація Посланець неба:) – Олександр Фельдман на Харківщині. "Прилетит вдруг волшебник в голубом вертолете..." – для вас це слова з дитячої пісні? Для мене це екстремальна агітація у виконанні олігарха, колекціонера, жартівника і керівника харківського БЮТу Олександра Фельдмана. Уявіть, над Вашим селом, куди нечасто заїжджає навіть районне начальство, зависає вертоліт. Три круга в небі, посадка на шкільне футбольне поле – там уже махають трьома БЮТівськими прапорами (це орієнтир для пілота) і зібралися люди. Після приземлення Фельдман вистрибує першим: "Пацани, розбирайте вертоліт!" – командує він дітлахам і їм точно буде про що говорити найближчі дні. Далі підходить до старших. "Мене звати Олександр Фельдман. У мене є 15 хвилин. Чим я можу допомогти Вашому селу?" Побажання стандартні – поміняти вікна у школі, прокласти газ, почистити ставок. "Я готовий взятися за ту справу, за яку підпишеться найбільше людей з Вашого села, – тут люди стихають. – Якщо щось треба п'ятьом з Вас – це Ваша справа, якщо – п'ятдесятьом – теж. Буде кілька сот підписів – будемо працювати разом." Народ миттєво починає домовлятися між собою, за що будуть збирати підписи, а я дивлюся на цей "підписний маркетинг" і починаю розуміти, як починаються фінансові піраміди... І коли цей чоловік з незмінною єрмолкою на голові та іудейським молитовником в руках повертається у вертоліт, щоб через 10 хвилин десантуватися у наступному селі, думаю про те, що насправді це теж спосіб пробудити в людях бажання об'єднуватися і знаходити спільну справу, яка є найважливішою – для села чи країни. Винахідливий Фельдман, якому я щиро вдячний за цей неочікуваний авіаційний досвід, виявився лише першою вертольотною ластівкою у цій кампанії. Пізніше ми ще бачили вертоліт БЮТівця Павла Костенка, який за 40 хвилин літає між Києвом та Черкасами, і чули про вертоліт Жеваго, на якому до Кременчука літала Юля. Про легендарні бюджетні і приватні гелікоптери Віктора Федоровича тільки читали... Є всі шанси, що на зміну агітпоїздам та агітбусам на виборах-2010 прийдуть агітвертольоти. Номінація На сторожі закону - сержант Пліска з-під Хуста. Цьому ДАІшнику ніч не завадила чітко зафіксувати, що їхали ми швидше за 60 км/год. Але чим ближче він підбігав до авто з ВР-івськими номерами, тим повільнішим ставав його крок. Біля водія його ентузіазму вистачило лише на те, щоб підняти руку до фуражки: "Сержант Пліска! Хотів побажати Вам щасливої дороги!" Ще пів-дороги до Мукачево я розривався між сміхом, вдячністю до гуманного сержанта і почуттям сорому за українську міліцію. Номінація Підтанцьовка сезону - Нестор Шуфрич у Полтаві. Власне, наша (не) зустріч з ним могла обернутися мордобоєм. Уявіть, у Полтаві тиждень анонсується БЮТівський концерт – флаєри, афіші, запрошення. В день "Ч" Театральна площа з самого ранку по периметру огороджується "регіонськими" наметами і живим біло-синім кордоном: "Ми вам площу не віддамо: вдень сюди приїде Шуфрич!" Все це, звичайно, без жодних дозволів, санкцій міськради – у кращих традиціях бульдозерного хамства Партії регіонів. Зараз я майже впевнений, що місцевий штаб на чолі з десантованим донеччанином Лук'яновим не просто підставляв міністра, а свідомо провокував нас на міліцейську зачистку площі. Я вже навіть уявляю цей сюжет на центральних каналах – БЮТівське місто, витісняють біло-синіх, містер "надзвичайна ситуація" розповідає про політичні репресії... Розуму вистачило не воювати за наше законне місце, а перенести концерт у сусідній сквер. Зате коли на зміну масовці у 200 біло-синіх активістів під нашою сценою зібралося кількатисячне море, я вже знав, що запитати у Полтави: "Ви знаєте, що ми з вами мали зустрічатися в іншому – зручнішому – місці? – Тааак! – Ви знаєте, хто у нас його забрав? – Тааак!!! – Вони думали зіпсувати нам свято! – Фуууу! – А можна нам зіпсувати свято?!! – Ніііі! – А можна нас зупинити?! – Нііі! – А можна відібрати у нас перемогу?!! – Ніііі!!!" Більше можна було не говорити нічого. Багатотисячне "Юля!" мало стати найкращим "дякую" нашим опонентам за такий розкішний подарунок... До честі Шуфрича – він виконав свою обіцянку і закінчив свій мітинг рівно за 10 хвилин до початку нашого концерту. Тому коли вже вночі Нестор передзвонив з Києва, щоб дізнатися, чи все закінчилося мирно, я щиро відповів: тобі дякую за дотримане слово, а своїм штабістам дякуй за те, що ми тепер по всій країні розказуватимемо, як у груп Queens та New'Z'Cool на розігріві був міністр Шуфрич:). До речі, Полтава також завоювала номінацію Допитливе око. Номінація Національний сором - собор у Новомосковську. Насправді цей легендарний собор, який 230 років тому збудували на гроші, що козаки вивезли з розігнаного Запоріжжя, мав би бути в інших номінаціях – національний шедевр, архітектурна гордість нації, згусток козацького духу. Він пережив і російських царів, і комуністів. Це саме про нього у своєму "Соборі" написав Гончар. Але сьогодні його 9 бань завалюються всередину і кут нахилу між ними уже сягнув 20 градусів, а місцевий настоятель воює з базаром, який влаштували прямо при вході. І всі його дощечки, скріплені без жодного цвяха геніальним методом "ластівчиного хвоста", риплять і просять грошей та уваги. Колекцію Зоряний креатив поповнив Литвин – я тепер знатиму, що у нього запитати в Раді. І традиційно тримає планку група підтримки Цушка. Цього разу – чернігівська самодіяльність: Номінація Хранитель традицій радянського готельного сервісу - готель "Луганськ" (Луганськ). Насправді лідером у цій категорії довго тримався готель "Дніпропетровськ" у однойменному місті. Щоб поселитися там в номер, вам треба озброїтися трьома папірцями, один з яких – із грізною назвою "Направлення на поселення"; а також пройти прискіпливу співбесіду у покоївки на поверсі – я впевнений, що вони проходять спеціальний кастинг і вишкіл на предмет відповідності радянським стандартам сервісу... Але "Луганськ" не лишив конкурентам жодних шансів! Чотири (!) папірці, необхідні для поселення, суворе попередження про вашу персональну відповідальність за "ёршик гигиенический туалетный" та інше майно, і поламаний душ та відсутність рушників у Вашому люксі – якби не знав, що готель контролює БЮТівський депутат міської ради, подумав би, що це спецоперація політичних опонентів. І ще цікаве ноу-хау – з 8 вечора до 8 ранку у готелі замикаються сходи між поверхами – у разі пожежі готель стане багатоповерховим крематорієм. Тим, хто думає, що це параноя, раджу переговорити з дівчатами з групи Queens: після нашого виступу в Запоріжжі їх застала пожежа в місцевому "Інтуристі" – вони вибиралися пожежними сходами. Інтрига на прощання з "Луганськом" – ось цей напис у місцевому ресторані. Оголошую конкурс на розшифровку. Найголовніші відчуття, з якими повернувся до Києва, – це щеняче захоплення від країни і колосальний азарт об'їхати її ще раз. І ми, здається, уже придумали, заради чого. Якщо, звісно, нові вибори не стануться раніше... А екіпаж, з яким неможливих місій немає, уже є: http://blogs.pravda.com.ua/authors/shevchenko/47366967df0d3/ Андрій Шевченко: Про психічне здоров'я "жертв помаранчевої революції" http://blogs.pravda.com.ua/authors/shevchenko/46faf1f6177a0/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Шевченко) Ви знали, що Юра Павленко одружений на племінниці Віктора Ющенка? Що Юлія Тимошенко виконує вказівки ЦРУ? Що Роман Шухевич власноручно розстріляв 1800 осіб? Що помаранчева влада розробила постанову про заборону в Луганській області використовувати словосполучення "бородинский хлеб" і "русские блины"? Якщо ні – Вам дорога в Луганськ, в Музей жертв помаранчевої революції. Thu, 27 Sep 2007 12:57:42 +0300 Для затравки стенд з фотографіями реальних ДТП – крупняки мертвих облич і всякого кривавого місива. Хто персонально це зробив? Віктор Ющенко, бо "оставил страну без ГАИ". "Так міліція ж на дорогах залишилася!" – "Нет, у нас есть все документы". Поруч – карта України, фото Тимошенко і Донбас, обплетений колючим дротом. "Юля ж не говорила такого!" – "А у нас здесь написано: кто-то из известных политиков сказал..." "У Ющенка немає племінниці Юлі, яка би могла бути дружиною Павленка. Ми ж знаємо цю сім'ю!" – "У нас есть все документы. Сейчас просто показать не можем!" Тут і виставка карикатур на Президента, і скромний спортивний костюм, у якому (за легендою) Колесніков страждав від політичних репресій в СІЗО, і ящик апельсинів зі шприцами (може, це такий тонкий стьоб над Людмилою Янукович?), і цілий зал злочинів "УПА-УНСО", і – в дусі ленінської кімнати – окремий зал звитяжних подвигів Партії регіонів і Віктора Федоровича. Маразматично-жахлива комбінація напівправди, маніпуляцій, хворих фантазій і брехні, зібрані під одним дахом. Відвідувачам зі слабкою психікою або загостреним почуттям правди не рекомендую. Майстер заголовків Сашко Черненко збирався назвати свій ЖЖ-блог про цей мрак "Клініка Клінчаєва". Натхненник музею – Арсен Клінчаєв – депутат-"регіонал" Луганської міськради, якого країна може пам'ятати за бійку, яку він влаштував із Зиновієм Шкутяком у залі Верховної Ради під час минулорічної коаліціади. Тоді довго дивувалися, як людина без депутатського посвідчення і в неадекватному стані могла потрапити до залу та ще й дебоширити там. А його фото довго красувалося на всіх пунктах охорони парламенту. Зараз Арсен про цю історію згадує із сарказмом: у кримінальній справі розшукують людину "схожу на Арсена Клінчаєва". Ми йшли туди посміятися. Ми вийшли в шоці. Хотілося в душ, а заговорили лише після алкогольної ін'єкції. Я давно не бачив такої концентрації ненависті і брехні. Коли мене в кожному місті питають по особливості цієї кампанії, я кажу: поменшало агресії. У Луганську ми провели 8-тисячний (за міліцейськими даними) концерт під БЮТівськими прапорами. У 2006 році це було просто немислимо! У Харківських і Запорізьких ВУЗах нашу презентацію зустрічають оплесками, а площі кричать "Юля"! Та й сам Віктор Федорович перед цими виборами наважився нарешті поїхати до Франківська – і жодного яйця! Країна реально стала толерантнішою і терпимішою. Може тому, що змирилася з необхідністю перетравити і пережити покоління політиків-динозаврів, які не пускають її вперед... Тим більшим анахронізмом виглядає ОЦЕ: клубок ненависті і невдоволеного бажання виділитися на тлі загальної "регіональної" сірості! Вибори ж проходять і відходять, а ненависть залишається... Можливо, праві БЮТівці Королевська, Курило і нашоуркаїнець Шевляк, які домовилися не реагувати до виборів на цей маразм, де в один принизливий ряд з фашизмом і Гітлером виставлені Юля і Ющенко, гімн і тризуб, УПА і дисидент Лук'яненко... Я би навіть, можливо, зберіг цей музей ще на пару місяців – туди можна водити прибічників "широкої коалції" НУНС та ПР. Але це не знімає для мене простих запитань. Як з такою ненавистю далі збирати по шматках країну? Чому все це покриває Янукович і його "біла і пухнаста" команда, у якої вже на язиках мозолі від розповідей про об'єднання країни? Хто научить читати Конституція і Кодекс прокуратуру, СБУ і міліцію, які все це ігнорують?! ... Коли вже виходили, зустрілися з групою екскурсантів. Студентів бюджетного (!) Інституту культури (!) в урочний час (!) їхній викладач (!) привів "для изучения образов"... Капець. http://blogs.pravda.com.ua/authors/shevchenko/46faf1f6177a0/ Андрій Шевченко: Про знущання над Цушком, про Берестечко і демократичну коаліцію, а також про суфльор-стейплер http://blogs.pravda.com.ua/authors/shevchenko/46e44474a3c4b/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Шевченко) Львів-Луцьк-Острог-Рівне-Тернопіль-Франківськ-Коломия. 2100 км. Край гарантовано світлих вражень, шляхетних застіль і україномовних красунь. Фонтан позитиву і нераціональної віри, що "все буде добре". Віктор купив першу вишиванку в житті. Макс перетворив мінівен на фоно-фільмо-теку. Женя Суслов, який поїхав до Львова "на один день", за 5 днів став найдорожчим конферансьє в історії групи "XS". Побутові відкриття. 1) Найкусючіші комарі – в селі Видумка на Житомирщині. 2) Найсмачніший куліш на захід від Збруча – в козацькому хуторі під Луцьком. 3) Для того, щоб зняти костюм, краватку, туфлі і вдягнути джинси, футболку та червоні кросівки, потрібно вільне заднє сидіння буса і 7 хвилин перед виходом на сцену. Далі – слайди:... Sun, 09 Sep 2007 22:07:32 +0300 Тернопіль. Обличчя перемоги:). Це ж як треба не любити соціалістів, щоб втюхати їм такий лайт-бокс? Берестечко. Я не думав, що це НАСТІЛЬКИ сумно і гірко. "Нас тут триста, як скло, товарситва лягло..." Причина поразки – зрада союзників і непорозуміння між старшиною та простолюдом. Це не про те, як Янукович вдруге став прем'єром, і не про те, як переможці Майдану профукали історичний шанс. Це просто речення з екскурсії, яку в Берестечку чує кожен школяр. Дорослим вождям вслуховуватися в це уже пізно... Окреме запитання: чому історія нації зациклена на поразках? Чому про Берестечко та Крути ми знаємо набагато більше, ніж про Жовті Води, Хотин та Конотоп?. Острог. Академія. Віктор, який учиться в могилянській магістерці сказав, що вперше засумнівався, чи правильно обрав найкращий вуз України. Острозька Біблія в центрі університетської бібліотеки зобов'язує. Додайте дивовижні волинські ікони – саме тут святих почали малювати усміхненими і рожевощокими... XS. Сцена зблизька виявився конвеєром. "Чи правда, що найкрасивіші дівчата у Луцьку? Чи правда, що найсильніші хлопці живуть у Рівному? Каховка, я не бачу Ваших рук!" І все одно не перестаю дивуватися, де вони беруть енергію, щоб щодня заводити тисячі людей, яким все по барабану. Перше місце за сценічні хіти отримує лідер франківської "Батьківщини молодої" Микола Зелінський: "Зараз на сцену вийдуть дівчата, яких ми зустрічаємо з посмішкою і проводжаємо зі сльозами радості." Ніколи не думав, що співатиму зі сцени в один мікрофон з "XS". Хоча, звичайно, хотілося б їздити ще й з Mead Heads і "Тіком". Івано-Франківськ. Містер Суфльор. Руслан Фармус. Цей хлопець – герой інтернету і культовий журналістський персонаж. Запис його лажового ефіру з "Третьої студії", де він бореться з "суфльором-стейплером йо...ним", уже кілька років є супер-хітом у телевізійній тусовці. Зараз він прес-секретар прикарпатського БЮТу. Я був вражений його розповіддю, як він пропустив через себе цю історію. Коли хтось з колег-жартівників виклав його матюки в інтернет, це здавалося кінцем світу і апофеозом сорому. Зжився. Його друзі почали хвалитися знайомством з ним. Його почали пізнавати у містах, де ніколи не бачили його ефірів. "Я зрозумів, що цей "суфльор" зробив для мене більше, ніж вся інша моя праця," – каже він. І коли я сидів перед журналістами на пресусі, яку проводив чоловік-суфльор, то думав, що навіть найбільші наші лажі можуть стати активом для людини, яка живе в позитиві. І може дозволити собі представлятися: Руслан, суфльор... Далі – на Дніпропетровськ. http://blogs.pravda.com.ua/authors/shevchenko/46e44474a3c4b/ Андрій Шевченко: Вибори як дорога. Хіт-парад 2006 http://blogs.pravda.com.ua/authors/shevchenko/46db5142c4fef/ ukrpravda@gmail.com (Андрій Шевченко) Футболки "ВірЮ" – 5 шт., труси/шкарпетки – 5 шт., Ipod, ноутбук, проектор, екран... Речі зібрані – сьогодні продовжуємо тур. У нас попереду – ще 19 областей. Формула дня: 2 ВУЗи, прес-конференція, телеефір, вечірка. За вечори я спокійний: XS, Queens + New'Z'Cool, Потап і Каменських – мені й так заздрить вся чоловіча частина штабу... Ранок – це наш експеримент... Mon, 03 Sep 2007 03:11:46 +0300 Ми веземо по ВУЗах презентацію з пафосною назвою "Україна успішна". Фрагменти фільмів, музика, графіки, кліпи і жодного слова агітації – це провокація і наша секретна зброя. Це забава і це найбільший внесок, який можна зробити в країну на цих виборах. Це також продукт колективної праці креативних і розумнючих моїх друзів, які повірили, що це – більше, ніж вибори. Ціль – прорізати крила тим, хто будуватиме успіх – у місті, в бізнесі, в країні. Ми – це екіпаж мінібуса із задніми сидіннями, заваленими афішами, костюмами і пляжними сумками, які нам у зовсім не пляжний тур міг дати лише безнадійний штабний жартівник. У нас також є сідюк, у якому житимуть Вакарчук, "Олені-олені" і Вася-клаб. І – найголовніше! – на бусі красується номер "Україна" (подарунок дружини – заздрість президентському літаку). У команді є Макс – монстр логістики, неперевершений майстер розказувати анекдоти і хрещений батько найсвітлішої українки. Віктор – геній PowerPoint, статистики і технічних новинок. За кермом – Вадим, про якого знаю поки що лише 2 речі: 1) він батько 4 дітей; 2) йому належить у безпеці пробігти з нами ще 7 тисяч км. І я не знаю, яка з цих двох речей вселяє в мене більше поваги. Четверо в човні не рахуючи, Тані, Марини, Оленки і всіх тих, хто до нас ще долучиться і уже тримає за нас кулаки. Як увесь цей пазл складеться, я і буду розповідати впродовж найближчого місяця у першиму блозі мого життя. А поки що – ХІТ-ПАРАД МОГО ВИБОРЧОГО ТУРУ-2006, який мені подарував перший політдосвід, знайомство з Шоном Карром і "Борщем", Хоружівку і Новий Розділ, дивовижні знайомства і зоряний партійний маразм. І якщо хтось скаже, що це поганий шлях пізнавати країну, то я скажу, що я тоді був навіть "в Керчи" і всяк-інший – мовчи. Номінація Вище неба: Демерджи. Один Сенченко знає, навіщо його кримський штаб погодився на цю мою безумну ідею; один Денис знає, як важко було туди "карячитися"; і один Бог знає, що ми відчували тоді, у березні 2006 там, над усім Кримом. Номінація Конфуз туру: мій пафосний сміттєвий спіч у с. Великий Березний (Закарпаття, кінець цивілізації). Увійшовши у викривальний раж щодо ЖКГ, я пожалівся, що у мене в Києві, на Березняках, сміття вивозять раз на тиждень. В очах у бойків, які жваво перешіптувалися, було: ти чув, у хлопаки хтось сміття тирить... Номінація Шоу-прорив року: Ромни, концерт Шона Карра. Місцеві бабусі разом зі священником мужньо витримали 1.5 годинне спілкування з кандидатом, щоб з першого ряду із захватом дивитися на волохатого і татуйованого "Юліного зятя". Священник хрестився, але виступ висидів.Тексти "Борщу" Ромни осмислюють досі... Номінація Іменини туру: Чернігів, день народження Жені Тимошенко. У нічому місті єдине, що знайшли у подарунок, – дивовижну квітку, назву якої запам'ятати було не реально навіть Святославу Цеголку та Олександру Черненку. Довелося придумати свою назву разом з легендою про квітку щастя, яка повинна принести удачу саме цієї ночі. Номінація Прес-контакт туру: Рівне. По завершенні години мого "віщання" журналіст, що всю пресуху з відкритим ротом свердлив мене поглядом, безневинно запитав – так а за кого ви би радили голосувати?... Номінація Переворот твого світу: Хоружівка. У рідному селі Президента вразив скромний затишок на подвір'ї, де виріс ВА, і помаранчевий – замість державного – прапор над сільрадою. На виїзді з села, потопленого снігом, наш джип, як яйце у м'яку упаковку, вилетів з дороги і після делікатного перевороту застряв у полі. Я вперше в житті перевертався на машині, і вперше оцінив переваги повітряних подушок і почуття гумору в екстремальних дорожніх ситуаціях... Поїхали у 2007... http://blogs.pravda.com.ua/authors/shevchenko/46db5142c4fef/