http://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif http://blogs.pravda.com.ua http://blogs.pravda.com.ua http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/4757e25d7ed1e/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Руденко) Президент Ющенко вніс на розгляд Верховної Ради подання про призначення Юлії Тимошенко прем'єр-міністром. Голосування за кандидатуру лідера БЮТ – випробування не лише для Тимошенко та новоствореної коаліції, але ще й для Віктора Ющенка та Арсена Яценюка. Thu, 06 Dec 2007 13:51:57 +0200 У одному із інтерв'ю лідер БЮТ зізналась, що вона вже втомилася "кожного разу підсаджувати чергового чоловіка". "Я дуже добре ставлюсь до чоловіків. Але хочу просто зайвий раз констатувати, що не чоловікам-політикам потрібна моя перемога, а потрібна тим людям, які вже втомилися чекати від їх політики чогось нового, втомилися вірити політикам і кожного разу розчаровуватися", – заявила вона (НТН, 29 січня 2006 р.). Цю фразу Тимошенко цілком могла б, напевно, повторити і тепер, коли вирішується доля її прем'єрства. Тільки тепер черга підсажувати Юлію Тимошенко – за Віктором Ющенком та Арсеном Яценюком. До політичної кар"єри і першого, і другого Тимошенко доклала чимало зусиль. За Ющенка вона активно боролася на виборах 2004 року. Яценюка Тимошенко разом із Турчиновим фактично зробили головою Верховної Ради. Президент, звичайно ж, намагатиметься вичавити максимум із нинішньої ситуації. До голосування по кандидатурі Тимошенко мають бути проголосовані 12 законопроектів, прописаних в коаліційній угоді. У тому числі – і про обмеження прем'єрських повноважень. Напевно, будуть якісь і кулуарні перемовини про формат участі Тимошенко у наступній президентській кампанії. Утім, у даному разі для Юлії Тимошенко, здається, набагато важливішим є кінцевий результат, а не сам процес. http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/4757e25d7ed1e/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/4751b28193121/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Руденко) Віктор Ющенко реабілітував регіонала Бориса Колесникова, нагородивши його орденом "За заслуги" II ступеню. Ця відзнака – черговий "ляпас" прихильникам "помаранчевого" табору. І особливо – Юрієві Луценку. Такий собі "привіт" лідеру "Народної самооборони" з Банкової. Sat, 01 Dec 2007 21:14:09 +0200 Три року тому у Сєвєродонецьку Борис Колесников закликав створити Південно-східну державу у формі федеративної республіки. Згодом він був затриманий за підозрою у здирництві. Кілька місяців сидів у СІЗО. Тоді Юрій Луценко відкидав політичний підтекст арешту Колесникова. Виступаючи 7 квітня 2005 року у Верховній Раді тодішній міністр внутрішніх справ вигукнув: "Яка політика, шановні? Це – натуральний бандитизм!". Потім Генпрокуратура закрила кримінальну справу щодо Колесникова "у зв"язку з відсутністю складу злочину". І ось тепер виявляється, що Борис Колесников – герой. Дивно, що ще не Герой України. Але це, мабуть, справа часу. Згадаймо Юхима Звягільського. Спершу він підозрювався у скоєнні злочинів, два роки переховувався у Ізраїлі, а потім президент Кучма удостоїв його звання Героя України. За що ж відзначив Віктор Ющенко Колесникова? Як йдеться в указі, "за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний і культурний розвиток України, вагомі досягнення у трудовій діяльності, багаторічну сумлінну працю та з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року Акта проголошення незалежності України". У серпні 2006 року президент нагородив Рината Ахметова орденом "За заслуги" I ступеню, а Григорія Суркіса – орденом Ярослава Мудрого V ступеню, у лютому 2007 року – орденом Ярослава Мудрого III ступеню – Михайла Потебенька, у листопаді цього року Сергій Ківалов з рук голови ЦВК отримав грамоту Центвиборчкому. І от тепер – Колесников. Хто наступний? Віктор Медведчук? Володимир Щербань? Руслан Боделан? Ігор Бакай? Микола Білоконь? http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/4751b28193121/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/473aa4aa3edce/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Руденко) Віктор Ющенко підписав указ про скасування спеціальних номерів для службових автомобілів. Це – друга спроба президента за останні два роки покласти край спецномерам. У липні 2005 року під час славнозвісної "ліквідації" ДАІ Ющенко вже доручав МВС Юрія Луценка відмінити спецномери, включно з міліцейськими. Тоді президент навіть наполягав, щоб у всіх автомобілів були єдині номери, навіть у президентських. Однак ініціативу гаранта було проігноровано. І головне – ніхто за це навіть не відповів. Добре було б, аби разом зі спецномерами президент відмінив ще й кортежі, для яких ДАІ створює "зелені коридори". Бо коли сам Віктор Ющенко або Віктор Янукович їдуть з дому чи додому, то півстолиці буквально завмирає у автомобільних "пробках". От їм двом спецномери у такій ситуації справді ні до чого. А решті... А решта "спецномеристів" нехай дістає правила дорожнього руху і згадує як треба правильно їздити по дорогах. Це піде їм на користь. Якщо, звісно, чергове доручення президента в черговий раз не проігнорує МВС. Wed, 14 Nov 2007 09:32:58 +0200 http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/473aa4aa3edce/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/4738416d7e608/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Руденко) Такого відвертого і нахабного українофобства, як у журналі "Профіль-Spiegel", який щойно з'явився на українському ринку, я вже давно не бачив. Видання, зроблене у Москві під редакцією сумнозвісного Михайла Леонтьєва, повне зневаги до всього українського. Починаючи від обкладинки і завершуючи текстами. Україна, за версією журналу, це – галушки, вишиванки та огрядні українки. Mon, 12 Nov 2007 14:05:01 +0200 Серед авторів журналу – депутат Держдуми РФ Сергій Глазьєв, народжений в Україні і відомий своїми великоросійськими поглядами, Тимофій Сєргейцев та Дмитро Куліков. У "заліку" останніх двох – робота у Віктора Пінчука, організація "Вуличного телебачення" на президентських виборів 1999 року та консультування у 2004 році штабу Віктора Януковича. Зі сторінок російського "Профіля" ця "поважна" автура роз'яснює українським читачам що: - демократія це – імітація народовладдя; - проблема України у тому, що в Україні нема держави; - українська політична культура і політична думка ментально знаходяться в 1989-1990 роках Росії; - без Росії український ВПК загине; - Україна розвалила Чорноморське військово-морське училище імені Нахімова. Якщо Лєонтьєв і компанія вважають, що у нас немає держави, то може ця держава популярно пояснить їм, що таке Україна? Врешті-решт є ж в Україні структури, які відповідають за інформаційну безпеку держави. Нехай скажуть своє вагоме слово. Загалом же бренд німецького журналу Spiegel, із яким прийшов російський "Профіль" до України, це ще не привід зневажливо класти ноги на наш стіл і відверто демонструвати своє "великорусскоє" нахабство. http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/4738416d7e608/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/4731cdb96ef53/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Руденко) До 10 листопада столичний книжковий магазин "Знання" повинен залишити орендовані приміщення по вулиці Хрещатик, 44. Так хоче київська міська влада. Вона, як виявилася, у Києві цар і Бог. Вона – сила. Навіть віце-прем'єр Дмитро Табачник скрушно розводить руками, мовляв, ви ж розумієте, це – муніципальна власність, Кабмін тут ні до чого. Зауважте, що все це відбувається у Рік української книги, оголошений президентом Ющенком. Wed, 07 Nov 2007 16:37:45 +0200 У нинішньому приміщенні "Знання" знаходилось 75 років. Як кажуть старожили, книгарня працювала навіть за часів німецької окупації. А "окупації" Леоніда Черновецького і К магазин не витримав. Зараз на захист "Знання" кинулись літератори, політики, співаки. Вони обіцяють не допустити закриття магазину. Я розумію, що прихильники Леоніда Черновецького у столиці не помітять втрати "Знання". А от для багатьох поколінь, які ходили до магазину, це без перебільшення – втрата. Черновецькому, схоже, все "по цимбалам": однією книгарнею більше, однією менше. Головне – процес. Яка різниця для нього, що буде у приміщенні – книгарня "Знання" чи якийсь модний бутік? Я хочу зрозуміти: коли вже вони всі наїдяться і зрозуміють, що, окрім розкішних авто, модних магазинів, дорогих яхт, є ще щось нематеріальне? Те, що навіть німецькі окупанти не чіпали. "Знання" періоду нинішньої "окупації" Письменник Юрко Покальчук говорить "фе" столичній владі http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/4731cdb96ef53/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/472ec6d4911de/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Руденко) У Києві, схоже, стартувала виборча кампанія. Поки Леонід Черновецький та Юрій Луценко мірялися місткістю баночок для аналізів та влаштовували клоунаду на НСК "Олімпійський", Михайло Поживанов розвісив по Києву свої бігборди та лайтбокси. Як лідер громадської акції "За свідомий вибір", Поживанов наполягає на проведенні виборів столичного мера у два тури та на ухваленні нового закону про референдум, який надасть киянам право звільняти міського голову. Ці пункти і можна вважати частиною передвиборчої програми Поживанова як кандидата на посаду столичного мера. Mon, 05 Nov 2007 09:31:32 +0200 Мені важко судити, який із Михайла Поживанова міський голова. Я сприймаю його радше як політика. Пам'ятаю заяви Поживанова про "дев'ять грамів у серце", які начебто за його непоступливість обіцяли Щербані – Володимир та нині покійний Євген. Це було ще за часів мерства Поживанова у Маріуполі. Я пам'ятаю Михайла Олександровича як одного із активістів Ліберальної партії, ПРП, а потім – фракції "Наша Україна". Напевно, Михайло Поживанов буде не гіршим мером Києва за Леоніда Черновецького. Принаймні, у нього є досвід керування міським господарством. Він був мером Маріуполя, працював заступником Олександра Омельченка. Тепер він – у команді Юлії Тимошенко (N115 у списку), яка має найбільшу підтримку у Києві. Все начебто зрозуміло. За винятком одного: Михайло Поживанов є кандидатом на посаду столичного мера від БЮТ чи ні? Може, він просто вирішив зіграти на випередження, пропонуючи свою кандидатуру для участі у передвиборчих перегонах? Я розумію, що зараз Юлії Тимошенко не до виборів київського мера. Вона, як і Юрій Луценко, і В'ячеслав Кириленко, і Віктор Балога змагаються за центральну владу. Вибори ж київського мера знову відходять на другий план. Ми вже більш-менш знаємо, хто займе місце в уряді Юлії Тимошенко. А от хто у разі дострокових виборів столичного голови кандидуватиме від БЮТ та НУНС (чи, може, це буде спільний кандидат) – поки що невідомо. Невже "помаранчеві" жодних уроків не винесли з виборів київського мера 2006 року? Вони знову сподіваються "на авось"? Ось такі бігборди Михайла Поживанова висять на столичних вулицях http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/472ec6d4911de/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/470100f9708a8/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Руденко) Стрімка відставка Василя Цушка з посади міністра внутрішніх справ, про яку стало відомо ввечері 30 вересня, стала черговою демонстрацією боягузтва одного із лідерів соціалістів. Бо заява міністра про складання повноважень прозвучала саме тоді, коли стали відомі перші результати екзіт-полів, відповідно до яких соціалістам "не світить" Верховна Рада. Своє рішення Цушко аргументує погіршенням здоров"я. Утім, я хочу запитати: де той міністр, який ще кілька днів тому назад обіцяв не допустити до влади Ющенка і звинувачував у отруєнні оточення нинішнього президента? Де той міністр, який обіцяв усіх поставити на місце? А нема його. Наостанок, правда, він пообіцяв і надалі "працювати у політиці". Mon, 01 Oct 2007 17:15:21 +0300 Я навіть не здивуюсь, якщо сьогодні стане відомо, що Цушко терміново вилетів на санітарному літаку до Німеччини. А разом із собою прихопив міністра транспорту Миколу Рудьковського. Бо без депутатського імунітету і першому, і другому, очевидно, в Україні буде непереливки. Особливо якщо до влади прийде Юлія Тимошенко. Відверто кажучи, у даній ситуації мені не цікава подальша політична доля Цушка, Рудьковського, Мороза та й соціалістів загалом. Навіть якщо вони пройдуть до парламенту. Мене непокоїть те, що Василь Цушко, як твердять у МВС, ще дотепер, не зважаючи на подану ним заяву, залишається міністром внутрішніх справ. Оскільки, мовляв, він перебуває на лікарняному. Цікаво, чи довго ще це буде продовжуватись? Бо суто теоретично лікарняний Цушка може стати на заваді при формуванні наступного Кабінету міністрів. От буде сидіти він півроку на лікарняному і парламентсько-урядова коаліція не зможе призначати нового міністра МВС. Що тоді робити? http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/470100f9708a8/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/46f3625b20f14/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Руденко) Олександр Волков, Людмила Супрун, Михайло Бродський, Олександр Мороз, Василь Цушко, Володимир Литвин. Ці обличчя я бачу кожен день у телевізорі, на бігбордах, рекламних постерах. Мене настійливо переконують: вони врятують Україну, вони – альтернатива нинішнім політикам, їх чекає країна. А у мене враження, що мені, як й іншим виборцям, пропонують товар, який вже давно "б/у". Кожен із згаданих політиків особисто у мене асоціюється із минулим. Олександр Волков – з "парламентським директоратом", Леонідом Кучмою та референдумом 2000 року. Людмила Супрун – з пропрезидентською НДП, компанією "Інтеагро" та банком "Україна". Михайло Бродський – з "Денді" та відставкою прем'єра Ющенка. Олександр Мороз – з поведінкою під час створення парламентської коаліції влітку 2006 року. Василь Цушко – зі штурмом Генпрокуратури, тримісячним лікарняним і декларованим бажанням не допустити до влади президента Ющенка. Володимир Литвин – зі справою Гонгадзе і запозиченими роботами Томаса Каротерса. Ці люди більше десяти років перебувають у політиці. Все, що вони могли, вони вже продемонстрували. Чи хтось думає інакше? Країно, тобі потрібен Литвин? "УРА"-альтернатива Людмили Супрун Михайло Бродський йде у владу, щоб працювати... в опозиції Борець за законність Василь Цушко "Ці руки..." Олександра Волкова Fri, 21 Sep 2007 09:19:07 +0300 http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/46f3625b20f14/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/46ee7e8220a1e/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Руденко) Микола Рудьковський продовжує задавати провокативний тон виборчій кампанії Соцпартії. Таке враження, що міністр транспорту вирішив позмагатись у мистецтві провокування зі своїм однопартійцем – Василем Цушком. Перебуваючи у Севастополі, Микола Рудьковський заявив: Чорноморський флот Росії є гарантом стабільності та спокою на кримському півострові. Іншими словами – саме чужі, а не власні, війська на території нашої держави у трактуванні одного із лідерів СПУ гарантують мир та спокій громадянам. Якщо ж ЧФ РФ виведуть, то, вважає чинний міністр транспорту, на півострові "з'являться ті процеси, яких ми не очікували". Про які процеси йдеться? Якщо Рудьковському відомо, що саме загрожує стабільності та спокою у Криму після виведення ЧФ, то нехай нині пояснить це Службі безпеці України. А разом – і розкаже СБУ, що йому відомо про теракти, які, за словами керівника Мінтрансу, хтось начебто готує на залізниці. Якщо ж сказати Рудьковському нічого, то чинний прем'єр Віктор Янукович має пояснити міністрові, що такі заяви, як остання, шкодять не лише авторитету Кабінету міністрів, а й іміджу України. Виборча кампанія є виборчою кампанією. Незмінними ж залишаються національні інтереси. Микола Рудьковський – чинний міністр транспорту і його слова сприймаються як офіційна позиція представника української держави. Чи, може, Миколі Рудьковському спеціально делеговано право висловлюватись від імені всього уряду щодо перебування ЧФ РФ на території України? Якщо ні, то нехай соціаліст Рудьковський йде у відставку з посади міністра транспорту і вершить собі велику геополітику. Хоча, судячи із останніх повідомлень, заяви політика-Рудьковського нині вже не до вподоби і лідерові СПУ Олександру Морозу. Mon, 17 Sep 2007 16:17:54 +0300 http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/46ee7e8220a1e/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/46e8de1f4087e/ ukrpravda@gmail.com (Сергій Руденко) Завтра, 14 вересня, на Львівському книжковому форумі відбудеться презентація двох моїх книжок – "Вся президентская рать" та "Вся премьерская рать". У них – досьє на політиків, які входять у оточення Віктора Ющенка та Віктора Януковича. Вихід цих видань цілком випадково збігся із достроковими парламентськими виборами. Минулого літа, коли я запропонував "Самміт-книзі" рукописи цих книжок, я навіть собі уявити не міг, що в Україні відбудуться дострокові вибори. Обидві книжки написані російською мовою, бо частина тиражу нині продається у книгарнях Росії. Під час презентації книжки "Вся президентская рать" у квітні 2007 року Так виглядає друга книжка – "Вся премьерская рать" Thu, 13 Sep 2007 09:52:15 +0300 http://blogs.pravda.com.ua/authors/rudenko/46e8de1f4087e/