http://blogs.pravda.com.ua/images/logo_ukr.gif http://blogs.pravda.com.ua http://blogs.pravda.com.ua http://blogs.pravda.com.ua/authors/chernenko/476404298f98a/ ukrpravda@gmail.com (Олександр Черненко) Знову про міжнародку. Знову про вибори. І знову "смєшаниє чувства". Пишу з Бішкеку. Завтра позачергові вибори Жогорку Кенеш (парламенту). Я вже втретє тут на виборах. В 2000-му переобирали Аакаєва на другий термін, а в 2005-му провів в Бішкеку прекрасних два літніх місяці – працював прес-секретарем місії міжнародних спостерігачів ЕНЕМО, коли після їх революції обирали Бакієва президентом. Я ніколи не відчував до байке Курманбека особливих сентиментів, але на загальному піднесенні "кольорових революцій" йому можна було пробачити багато. Sat, 15 Dec 2007 18:43:21 +0200 Зараз, після "безпредєльного" референдуму щодо змін до Конституції, Бакієв став Акаєвим в квадраті. Але на відміну від своїх казахсько-узбецько-туркменських сусідів продовжує гратися в демократа. Бо у сусідів з виборами все просто – анемічна опозиція щось намагається зробити, її множать на "нуль" на рівні райцентрів, ЦВК збирає протоколи окружкомів, на очах у всього світу підводить підсумки – "а ручкі, вот оні". ОБСЄ щось лепече про "нерівні умови", "прикрі факти, що затьмарюють", "надмірне втручання влади у процес", хоча нічого конкретного довести не може. Подібна ситуація, до речі, була і в Росії. У нас з Киргизією інший шлях. У нас все демократично, все "по закону". В Україні "по закону" довго не хотіли реєструвати БЮТ, але дуже швидко зареєстрували "Пору" Годунка. Однак, киргизька ЦВК глибиною свого маразму пішла далеко попереду чудової вісімки вітчизняного Центрвиборчкому. Є у мене в Киргизії товариш – Еділь Байсалов. Він довгий час очолював "Коаліцію за демократію і громадянське суспільство" – аналог українського КВУ. Дякуючи Байсалову киргизький голодний бунт отримав назву "революція тюльпанів". Коли озброєний палицями натовп йшов штурмувати дім Уряду, Еділь послав своїх хлопців на ринок. Вони скупили там всі тюльпани – кілька сотень, не більше – і роздали їх тим, хто йшов в перших рядах. Це зафіксували міжнародні камери і схильний до спрощень і узагальнень західний світ назвав всю цю катавасію "революцією тюльпанів". Так от, зараз Еділь покинув громадський рух і балотувався в парламент за списками опозиційної до Бакієва Соціал-демократичної партії, навіть був довіреною особою партії в ЦВК. Це йому давало право чергувати в друкарні, де виготовляються бюлетені. Під час такого чергування Еділь сфотографував бюлетень, фото розмістив на особистому блозі в мережі, звернувши увагу на те, що бюлетень не достатньо захищений. Киргизька ЦВК побачила в цьому загрозу виборам, оскільки за їх версією будь-хто міг надрукувати фальшиві бюлетені, маючи зразок. Байсалов був знятий з реєстрації, по факту відкрили кримінальну справу. Але це ще не все. Рішенням ЦВК було знищено 2,7 мільйона вже надрукованих бюлетенів, а профінансувати виготовлення нових зобов'язали соціал-демократів (читай – Байсалова). А це десь так півмільйона доларів. Все це звичайно оскаржується в суді, але Еділь вже два тижня, як покинув країну. Останній раз він виходив на зв'язок з Алмати, казав, що на вихідні поїхав відпочити. Зараз за однією інформацією він і далі в Казахстані, хоча чутки його відправили ледь не в США. А я так хотів по приїзду в Бішкек випити з ним чарку, натомість змушений лише спостерігати його на білбордах... http://blogs.pravda.com.ua/authors/chernenko/476404298f98a/ http://blogs.pravda.com.ua/authors/chernenko/475413af7b42e/ ukrpravda@gmail.com (Олександр Черненко) Пам'ятаєте старий анекдот, в якому розшифровувалось поняття "смєшанниє чуства" – це коли ваш новий "мерседес" падає в провалля, а в ньому знаходиться ваша теща. Щось подібне на "смєшанниє чуства" я відчуваю по відношенню до лівих режимів Латинської Америки. Залишаючись закінченим лібералом, прихильником демократичних свобод, для котрого особиста свобода – найвища цінність, я все ж таки ставлюся до латиноамериканських диктаторів, якщо не з симпатією, то з добродушною поблажливістю. Жодним чином не хочу їх тут виправдовувати. Але якщо поставити поруч ексцентричного Чавеса і дистильованого Путіна, то перший однозначно виграє "по картинці". Хоча міць і сила обох складається виключно з ціни "за барель". І залежні від них Кастро і Лукашенко теж різняться, як небо і земля. Я вже не кажу про похмурі азіатські диктатури. Знову ж таки – це дуже суб'єктивно. Можливо мої відчуття зумовлені тим, що коли слухаєш сальсу не хочеться думати про погане. Вчорашній день, показав, що відмінність між ними таки є. Сплюндрована Чечня під керівництвом розкомплексованого головоріза Рамзанчика дає 99 відсотків за "ЄдРо", а розкомплексованому пройдисвіту Чавесу не вистачає відсотка на референдумі за розширення і продовження власних повноважень. Щоб "домалювати" відсоток серед 16 мільйонів виборців непотрібно навіть бути лауреатом почесних грамот від ЦВК Сергієм Ківаловим. А Чавес не домалював. Так само як і не розганяв акції протесту. Міжнародка – не найсильніше моє місце, тому можу помилятися, але мені чомусь здається, що керівники тих штатів, які не забезпечили Чавесу потрібний результат не будуть вже завтра звільнені (заарештовані, розстріляні). Mon, 03 Dec 2007 16:33:19 +0200 http://blogs.pravda.com.ua/authors/chernenko/475413af7b42e/