У депутатів "западають" кнопки в системі "Рада", самозапалюються пульти, щезають результати голосування. А лічильна комісія та працівники апарату парламенту, які в п"ятницю перевіряли боєготовність системи голосування пояснень цьому не мають.

Член лічильної комісії, НУНСівець Юрій Гримчак заявляє, що після перевірки 80% робочих місць депутатів, ревізори знову виявили збої карток окремих парламентаріїв, однак чому це відбувається вони так і не збагнули.

"По закінченню перевірки всі присутні при перевірці дійшли висновку, що не можемо сьогодні однозначно стверджувати, яким чином відбуваються збої в системі – чи це є людський фактор, чи це є неполадка в самій системі", – сказав він (Українська правда – http://pravda.com.ua/news/2007/12/17/68532.htm).

Раніше правоохоронці не виявляли втручання у систему "Рада". Але кнопки "западають "далі, а деякі навіть горять. Усе це свідчить, що в українському парламенті відбуваються якісь паранормальні явища.

Рішення депутатів голосувати завтра за Тимошенко руками у цьому контексті є цілком доречним. Однак і тут можливі колізії.

Хто сьогодні може дати гарантію, що завтра у ВР опонентами не буде інкорпорований якийсь сучасний Вольф Месінг і не змусить якогось коаліціянта замість "так" сказати "ні" – за Жванецьким – "не приходя в сознание". Або Нестор Шуфрич, наприклад, візьме і скоїть якусь сугестію на когось...

Історія знає масу таких прикладів. Пам"ятаєте скандал між Карповим і Каспаровим через "таємного гіпнотизера", який начебто змушував першого плутати фігури на чемпіонаті світу. Або "Старика Хоттабича".

Чи знає більшість, як протидіяти цим паранормальним явищам?

Бо це вам не жарти.

Якщо ж серйозно, то найбільшою прогалиною сьогодні в інформаційному просторі є, як на мене, реакція на сенсаційне повідомлення політика Олеся Донія про можливу причетність до зриву голосування в парламенті і до збоїв системи "Рада" Секретаріату Президента. Депутат послався на відомого журналіста Володимира Бойка. Цю інформацію почули мільйони ще у п"ятницю, в програмі Савіка Шустера.

Однак Секретаріат Президента досі не спростував цю важливу інформацію. Олесь Доній каже, що не зверталися відповідні служби і до нього.

З огляду на добру репутацію Олеся Донія, який ніколи не був помічений у дешевих технологіях і готовність, за його словами, професіонала Володі Бойка свідчити, ігнорування цієї інформації та мовчання Секретаріату Президента виглядає дуже красномовно...

Отака чудасія

Когда я учился на юрфаке МГУ, все преподаватели гражданского права нам долбили, что, мол, в России есть две школы цивилистики – московская (та, которая правильная, которая МЫ) и питерская – та, которая хуже, которая ОНИ – Собчак и его ученики.

Читать дальше...

Мустафа не одинок в своем "несчастье" познакомиться с "великим и ужасным" Дмитрием Фирташем.

Читать дальше...

Знову про міжнародку. Знову про вибори. І знову "смєшаниє чувства". Пишу з Бішкеку. Завтра позачергові вибори Жогорку Кенеш (парламенту).

Я вже втретє тут на виборах. В 2000-му переобирали Аакаєва на другий термін, а в 2005-му провів в Бішкеку прекрасних два літніх місяці – працював прес-секретарем місії міжнародних спостерігачів ЕНЕМО, коли після їх революції обирали Бакієва президентом. Я ніколи не відчував до байке Курманбека особливих сентиментів, але на загальному піднесенні "кольорових революцій" йому можна було пробачити багато.

Читать дальше...

30 листопада 2007 року Надзвичайними зборами "Україна – зона культурного лиха" було затверджено звання Ворога української культури. Вперше в історії України ми наважуємося у лице назвати ворога ворогом.

Зараз сумнівна честь носити цей титул належить: Дмитру Табачнику, Миколі Азарову, Олександру Лавриновичу, Євгену Романенку, Олегу Копилу, Володимиру Яцубі, Євгену Шевчуку, Анатолію Уманцю.

Читать дальше...

Дводенні дебати в українському парламенті довкола недієздатності системи голосування "Рада" у німців, напевно, викликають сміх.

Як відомо, тамтешні депутати Бундестагу вважають недемократичною електронну систему голосування і голосують виключно руками або ж шляхом входження в різні двері, які поділені на тих, хто голосує "за", "проти" і "утримався". На вході депутатів ретельно рахують.

В Україні на тему "збою" чи "незбою" системи "Рада" народні обранці витратили два дорогоцінні дні. Замість того, аби негайно виправити технічну помилку, якщо така була, і стати до роботи, депутати розминаються – хто біля трибуни, хто з місця. Ні, сенс у цьому звичайно є. Доки Юля ще не прем"єр – вороги, заздрісники кайфують, торгуються, тиснуть, а януковичі в уряді завершують свої справи...

"Ми лише боремося за дотримання регламенту та законів" – волають в усіх телевізорах збуджені "регіонали". Та що ви кажете?

Ха-ха-ха. Ця багатозначна оцінка Зваричем того, що робиться і говориться у парламенті заслуговує, як на мене, на кращий коментар року.

Після заяв від деяких борців і "борциць" за дотримання законів і регламенту (з огляду на їхні діяння) самі поняття "закон, порядок, регламент, Конституція тощо" втрачають своє первісне значення. Ха-ха-ха. 8 раз.

Тут такий привід показати свою майстерність для колег-телевізійників.

Заявляють, до прикладу, регіонали про те, що вони контролюватимуть процес особистого голосування кожним депутатом, а телевізійники тут їм раз – і показали з архівів картинку, як Раїса Богатирьова, скажімо, особисто у відомій позі голосує за цілий ряд колег, які ходять до парламенту лише на свята.

Далі можна спитати скільки разів у парламенті минулого скликання був, до прикладу, Ахметов з Колесниковим та інші "магнати-капіталісти"? І чи будуть керівники фракції ПР контролювати своїх депутатів-заочників? Ну й нарешті найголовніше, чим під цей галас збою системи "Рада", прем"єріади займається уряд, особливо у фінансовій ділянці?

І про серйозне.

Коли регіонали делегують блокувати трибуну і президію свого депутата-інваліда, то це вже поза всілякою етикою і людським. І це уже не цирк, і не ха-ха-ха.

Я не знаю як у кого, а у мене події, що відбуваються з вівторка у парламенті, викликають відверту огиду. Чи може якісь інші почуття викликати ситуація, коли в присутності Президента України, послів багатьох країн світу, коаліційна більшість не може з технічних причин провести результативне голосування за призначення Прем'єр-Міністра, а депутати Партії регіонів та комуністів бурхливо радіють цьому і брутально заважають провести повторне голосування. Чи можна відчувати щось інше ніж злість в ситуації, коли, наприклад, Олександр Омельченко змушений виправдовуватись, правда не відомо за що, з приводу не спрацювання системи для голосування. Навряд чи у когось є сумнів, що пан Омельченко дійсно тиснув на кнопку "За". Тоді чому ж потрібно було ганьбити парламентаризм, в цілому Україну, в очах міжнародного співтовариства та власних громадян.

Читать дальше...

Коли Сталіну сказали, що на відміну від СССР, в Америці є демократія, бо там можна вийти на площу і піддати гострій критиці президента Трумена, цей вождь, учитель та ідол тоді ще ненародженого товариша Симоненка, сказав: " В СССР також є демократія, бо в нас так само можна вийти на Красну площу й піддати гострій критиці президента Трумена". Цей анекдот розповідали за часів Брежнєва.

За часів Путіна російська демократія квітне неначе Сталін і досі живий. Там і зараз можна вийти на Красну площу й до хриполи у горлі критикувати президента Буша. За таких обставин ОМОН не чіпав би навіть Каспарова. Критикують цього президента й на всіх російських телеканалах – від програми "Врємя" до "Аншлагів", петросянів та "Комеді клабів". Сам майбутній прем'єр Путін дозволяє собі саркастичні шпильки на адресу президента.

Сміються над Бушем і в Америці. У нього – один з найнижчих рейтингів, бо американці, на відміну від росіян, життям чомусь не задоволені. Як би не критикували Буша, йому й на думку не спало б видумувати якісь рокіровки чи "загогуліни", щоб залишитися при владі. Взагалі, за двісті з гаком років ще жодний американський президент не допетрав до того, щоб напроситися у віце-президенти до свого наступника.

І от днями у Буша трапилася нагода поставити крапку над i у своїх заочних дебатах з Путіним. Буш сказав, що не хотів би діяти в такий спосіб як ВВП. "Я хочу завершити свій президентський термін і дозволити комусь-іншому стати біля керма, – сказав Буш, відповідаючи на питання про своє ставлення до путінсько-медведєвських трюків. – Саме так і трапиться у Сполучених Штатах".

Б'юсь об заклад, завдяки російським телеканалам росіяни не дізнаються про цю думку Буша, бо він виглядає не таким вже й дурнуватим. Я б навіть взагалі сказав, що дурнуватим виглядає не Буш.

Ознакою демократизму держави, на мою думку, є змінюваність лідерів біля керма, а здатність відпускати лідерів на спокій, якщо навіть вони є улюбленими та популярними – ознакою здоров'я суспільства.

Я завжди був кращою думки про Путіна. Можливо тому мені здається, що теза про його прем'єрство – радше передвиборча технологія Медведєва, і після того, як вона спрацює, ВВП все ж таки знайде в собі сили відмовитися від улюбленого наркотику.

театралізоване дійство.

ПРИХОДЬТЕ РЯДЖЕНІ.

вітаємо повстанців, чортів-вурдалаків, волхвів,

зайчиків-снігуроньок-сніжинок-лисичок

і кого завгодно.

Читать дальше...

Некоторые из комментариев по поводу выборов в Государственную Думу ФС РФ, дававшиеся на прошлой неделе для различных российских и украинских СМИ. (Почти всё наговаривалось по телефону – не было никакой возможности редактировать и исправлять ошибки.)

ВОЛОДИМИР ПУТІН ЯК ЄДИНИЙ РОСІЙСЬКИЙ ПОЛІТИК

Вибори до Держдуми РФ не покращать російсько-українських відносин

Читать дальше...