Музика - це лише частинка життя, але…

Відношення до музики в суспільстві віддзеркалює внутрішні процеси в ньому. Те, що ми бачимо за останні роки по «ящику»: Наташка Могила, Адрій Сердючка, не кажучи про "шедеври" москальського виробництва, дає файну картинку «віддзеркалення», таке суспільство приречене на несмак і деградацію. Воно може жити, і, навіть, по-своєму прогресувати, розвиватись, процвітати... Але моцарти та сольєрі розумово повиздихають ще в ранньому дитинстві, споживаючи те ж клоччя, що і їхні батьки (не в гастрономічному плані, а в моральному і духовном)… Такі сумні, а може, часом, навіть саркастичні висновки напрошуються, коли починаєш об’єктивно судити про стан сучасного українського теле і радіо простору. Хоча, не все так погано у нашому місті, існують і виключення з загальновизнаних правил, існує пивний клуб «Майдан», який 15 липня під час «Classic-Rock- weekend» знову потішив своїх відвідувачів цікавою програмою і хорошою музикою. Власне, про причини і наслідки проведення таких музичних вечорів і була моя розмова з власником закладу Ігорем Миколайовичем:

- Не так погано жити в такій ситуації – коли у людей існує невелика потреба у якісній та гармонійній музиці. Але працювати і робити щось нове дуже тяжко, можете повірити... Будь-який відступ від стандартно-ідіотичних норм вже викликає шок зі стресом, «параліч» і «отупінньо-гальмівний синдром» в оточуючих. І досягти бажаного результату, коштує загибелі надзвичайно багатьох різних клітин. Самі подумайте, «народ» спокійно і врівноважено топчеться, де йому назначено, тільки, коли на столі «гамбургеропіцца», а в вуха приємно вливається "всьо-будєт-харашо-палюбі-мєня-вот-так..." і подібне г… А коли люди почують щось типу "I fuck my troubles і всіх хто їх створює", та ще й задумається… може лихо бути, десь так як в 1917... Так що, хай живе підніжний корм та попса - наша гарантія «процвітання».

- Наскільки прибутково і вигідно для такого клубу проводити концерти рок-зірок чи, наприклад, концерт київського гурту «CROSSFIRE» для шанувальників класики РОКу, який був повністю присвячений творчості «LED ZEPPELIN» & «DEEP PURPLE»?

- Проекти з українськими командами, а тим більше з тими, які грають фірму, це меценатські, а не бізнесові справи, вони формують імідж «Майдану». Я не можу примусити себе запрошувати більшість наших розкручених і напів-розкручених гуртів. Не вистачає у мене мужності пропонувати людям такий непотріб. Аншлаг гарантовано, але якийсь хіп-хоп, реп, псевдо-реггі і таке інше… Не доведи ... дійти до такого. Хоча, не люблять «маси» розумної музики, та і не розуміють. А бізнес на емоціях та уподобаннях не будують, а роблять на різному непотребі. Все просто. Прибутків від рок-концертів немає і не може бути, але навіть таке конкретне та об’єктивне явище як гроші, сприймається різними людьми по різному. Для одних це просто самоціль, для інших - степінь свободи, для третіх - це шлях до чогось там, для четвертих... Так що капіталізм, одначе. І треба в ньому жити, раз так вийшло. А щоб жити на смітнику або в хліві (заради чогось ) треба бути Діогеном. В людському суспільстві гроші - це досить важлива штука. Універсальне мірило цінностей, навіть високих цінностей. Все продається за гроші, від туалетного паперу, до полотен великого Сальвадора. Іще одне, гарна фраза є: «Творіння на злобу дня (мода) – зникає протягом цього дня.». Музика «DEEP PURPLE» і «LED ZEPPELIN» вічна, хлопці з «CROSSFIRE» достатньо професійно її грають. Дійсно, у 60-70 роки минулого століття був ПОЧАТОК і ПІК розквіту осмислення необхідності різноманітних свобод. На ґрунті чого і «поперло» багатьох митців в царині передової музики - рок-н-ролу... Сам по собі рок-н-рол, тобто йогопочаток - .фігня повна. Але на кінець 60-х років він трансформувався в досить «дорослу музику» з дуже осмисленим текстуальним навантаженням. 70-і роки - це ПІК рок-н-ролу – ХАРД-РОК, в завершеному вигляді, майже гармонія. І в той же час, відгалуження нових течій, напрямків, стилів, але в РОК-форматі. Для мене, 1970 - 1980, приблизно, звичайно, це АПОГЕЙ цього стилю. Майже все, що тоді робилося, варте уваги, бо тоді започатковувалися усі(!) напрямки РОК-музики, які сучасні музиканти «дочерпують» до цих пір. Хоча Блекморівська «ВЕСЕЛКА» (англ. «RAINBOW») мені подобається найбільше. Там кожен концерт відрізняється від попереднього і все - вищого ґатунку. «ФЛОЙДИ» (англ. «PINK FLOYD») можу слухати всі, у виконанні усіх, і завжди одна і та ж композиція, навіть в одного виконавця звучить по-різному в різні роки, що вже говорити про різних виконавців. «DEEP PURPLE» без Блекмора просто перестав для мене існувати. А от «LED ZEPPELIN» треба слухати уважно, і так, щоб ніхто і ніщо не заважало, та і типу розчинитися в підсвідомому пласті сприйняття звукових хвиль, асоціювання з чимось-там, астральне перенесення кудись-там не забороняється… І це все без різних «дурманів»... От це кайф! Особисто я не можу слухати «LED ZEPPELIN» в машині, в людних місцях, коли щось відволікає. Не сприймається зовсім. Просто треба намагатися вловити гармонію в їх подачі музики, та і все. У «DEEP PURPLE» гармонія зовні, вона аж «кидається» у вуха, там кайф зовсім в іншому…

- Чи будуть проводитись вечори в форматі «Classic-Rock- weekend» і надалі, схоже на те, що згадати стару добру класику прийшлося до вподоби багатьом присутнім в «Майдані» 15 липня, були і танці, і конкурси серед музикознавців на вгадування пісень, отже людям це потрібно чи з вашої попередньої розповіді про «прибутковість», все ж ні?

- Трохи схоже на скигління старого діда про те, як РАНІШЕ все було «НЕ ТАК»,а от тепер, ВСЕ ДІЙСНО – «НЕ ТАК», як треба... Ми будемо і надалі витримувати формат якісної музики і якісних концертів. Хоча, формат, в принципі, робить той, хто сюди заходить. Це як у житті - хто спробував чогось нормального, того вже не змусиш споживати всіляке г... І в музиці, хто зрозумів нормальну музику, то "чікі-брікі … гоп-цаца" і подібне вже не сприймається. Я тут подумав, що ж таке «попса». В принципі, це теж музика...Це як мода, сьогодні гарно, а завтра - смішно. Причому зразу ж «в’їжджаєш» в мелодію і зміст, і «прешся»,а після п’ятого разу - вже нудить. Зовсім інша справа нормальна Музика. Тут можеш зразу ж і «не вперти» всю глибину, проте потім…Я дуже узагальнюю, але це залишає простір для фантазі. А попса, вона і є попса, а рок завжди був музикою протесту, тобто для тих, хто не розучився думати та відчувати глибокі емоції. Це і визначає те, що попсу слухає 80% споживачів, яким думати трохи тяжко та й не потрібно. А рок був і буде по справжньому привабливим для меншості, бо, як відомо, толкових людей завжди набагато менше, ніж …, інакше ми б давно жили у якомусь файному "комунізмі". А взагалі-то, таке поняття як «рок-н-рол» набагато ширше, ніж просто назва стилю, про який ми звикли думати, тому я маю надію, що те, що ми робимо, можна oхарактеризувати як рок-н-рольну політику: «Ніякої попси ні серед страв, ні серед музики, ні у житті».

Особисто мені концерт киян сподобався, професійні музиканти – якісне виконання, більшість гостей того вечора відвели душу танцюючи і наспівуючи разом із «CROSSFIRE» слова своїх улюблених і вже, безумовно, класичних речей «DEEP PURPLE», «LED ZEPPELIN», «THE BEATLES». І якщо протягом дев’яти років «Майдан» та люди, які тут працюють, спромоглися пропагувати якусь естетично-культурну ідею, не опускаючи стягу якості ні в обслуговуванні клієнтів, ні у підготовці та організації музичних концертів, то так буде і надалі. І наскільки я зрозуміла, не лише у відношенні до класичного РОКУ, який, як водиться, завжди в пошані, а й стосовно концертів легенд української музики як то «Кому Вниз», «Вій» чи «Мертвий Півень». Ну і, звичайно, візитна картка Майдану «Останні неділі», концертні програми, присвячені важкій музиці, які протягом їх двохрічного існування відвідали усі «важковаговики» української металевої сцени, були також гості з Польщі, Чехії та Росії.

Музика - це лиш частинка життя, але якщо життя – це рок-н-рол, то воно таки прекрасне! Тому приготуймося усі до цікавих концертних програм в «Майдані». Як не як, Rock-n-Roll will never die!

Автор - Галочка Вlackbird

Обговорити статтю

Афиша
НОВИНИ
Журнал "Live in МАЙДАН"
Творчість наших друзів та відвідувачів

О заведении
Экскурсия по заведению
Фотогалерея, первый зал
Фотогалерея, новый зал

КОЛЛЕКЦИИ
Коллекция афиш
Коллекция картин
Коллекция примочек
Коллекция пивных этикеток

МЕНЮ
Для тела
Для души

ОТДЫХ
Отдых, фотогалерея
ПОДІЇ 2006
Гости
ФОТОзвіти 2007
Золотое подполье + mp3


КНИГА ЖАЛОБ И ПРЕДЛОЖЕНИЙ
ГОСТЕВАЯ КНИГА
КОНКУРС