Це ще маленьке, безвідповідальне, але вже якісне «дитятко» було створене шляхом селекції та спарювання вже далеко не маленьких і аж ніяк не безвідповідальних музикантів. Вони, на відміну від багатьох не грали у гаражах, не ходили разом до школи, а зібралися з єдиною метою - дати рок-н-ролу. За короткий час існування хлопці наробили вітру на багатьох майданчиках нашої неосяжної Батьківщини і збираются натворити ще більше. Лишаючи після себе гори спаплюжених та вбитих кіловатами звуку хлопчиків та дівчаток, «Л!нки» впевненою ходою йдуть вперед і вважають, шо назад шляху вже немає.

Холодний Ігор «Нонейм» (Фронт Гітара):
Він - це дуже рідкісне і якісне поєднання глибини блакитних оченят і чорної, неначе ніч, шевелюри, але на цьому його позитивні якості не завершуются. Бог наділив це прекрасне створіння щей музичним слухом та почуттям смаку і гармонії(і не лише у музиці). Майже уся музична спадщина ансамблю «Л!нки» - це справа рук цього шанованого пана. І хоча на сцені він скромно стоїть в куточку біля свого гучномовця, атмосферою у залі усі мають завдячувати саме його зубодробячучим рифам.

Білий Олексій «Альошка« (НЧ):
НЧ, для тих, хто не знає - низькі частоти, а Олексій - це той, хто завдяки дрючку з чотирма дротинками їх внєдряє в маси. Кожну з цих частоток майже з фанатичною педантичністтю він вивіряє, відшліфовує і вже потім випускає людському вуху на втіху. В гурті він найстаріший, але тіки не душею. Веселий, стрибучий хлопчик з Каліфорнії, де пляжі, сонце та постійні вечірки. Обожнює єнотів.

Блик «Просто Блик» (Jump&Guitar):
Якшо задуматись над тим, у кого з «ланцюжків» в попі пружинка, то усі погляди одразуж звертаються в сторону Блика. Під час виступів йому дуже важко, бо не було ще у світі такого майданчику, де б йому вистачило місця. Напару з Граффітом він витворяє чудеса еквілібристіки і одночасно встигає грати на своїй балалайці. Цирк неодноразово пропонував купити його і зробити гвіздком програми, але ніякі грощі не замінять цю людину у гурті.

Яковлев Володимир «Вовачка» (Барабани):
Владімір, він же Вовачка, він же Вальдемар. Істинний музика, патріот своєї справи. Битує думка, шо прототипом анекдотів про Вовочку був саме він. Це єдиний неповнолітній член бенду, але досвіду йому дістане, шей на пів Китаю вистачить. У свої 16 років він проїхав пів Європи з муніципальними оркестрами, різноманітними джаз-бандами та діксилендами, але серце тягнуло до більш справжньої та не такої гламурної музні. Ось він і подався у великий шоу-бізнес:) де з кожним днем досягає усе нових, та нових висот:)

Пашко Мартинов «Граффіт» (Voice):
Першою вокальною партією була гра на нервах у акушерів, які собсна і дали життя цьому 8-мому чуду світу. Вже з перших тижнів свого життя він усіляко тренував та розвивав свої вокальні данні кричучи денно і ношно, недаючи спати ні батькам не сусідям. Потім його захоплення співом вчухло інакше кажучі, перекортіло. Дитинство у Павлюши було звичайним, спокійним і нічим не відрізняючимся від дитинства багатьох інших діточок. Але від долі не втікти і вже у отрочестві у цьому юному дарованії знов прокидаєцця жага до високого та красивого. Даби втолтити цю жагу, Пашик поринає але вже з професійним підходом у світ музики…