Група «Феномен» на даний момент є група музикантів-філософів: всі її учасники студенти філософського факультету, і саме стіни червоного корпусу були тим фатальним місцем зустрічі музикантів. Почалось все у 2005 році, засновниками вважаються дві персони - Данило Галико та Олександр Голіцин. Данило на той час мав у себе за лаштунками довгі роки спілкування з гітарами і губними гармошками, а також неабияку кількість написаних пісень, які чекали моменту свого виходу на сцену, Олександр тільки починав писати, однак робив це з геометричною прогресією. Легенда розповідає, що познайомились чудаки досить випадково: одного разу коли музиканти стояли поруч у черзі, в Голіцина задзвонив телефон - це була мелодія групи Led Zeppelin. У свою чергу Данило, бувши великим прихильником «свинцевого дирижаблю», не втримався і завів розмову. Минали дні і друзі дізнавались та придивлялись один до одного на студентських гуляннях з гітарою у парку. Ось в ті часи Олександр зробив пропозицію, від якої не можливо відмовитись - пограти в групі. Характерною перешкодою на старті була обмеженість музикантів в інструментах, грошей взяти було ніде. Згодом Олександр якось купує собі довго бажаний бас. Проблема лишалась за Данилом, адже в хлопця не було електрогітари, та не дивлячись на ці труднощі хлопці обходились акустичною (немало важливу роль зіграв професіоналізм а також оптимізм музикантів). Серед багаточисельних спільних друзів чудаків був Ігор Жуковський (майбутній маракасник групи). Саме Ігор Жуковський порадив взяти у музичну банду клавішним Бориса Петрунька, який був у його групі з англійської мови, а пари проходили в кабінеті, де стояв рояль. Таким чином «Феномен» набули досить солідного вигляду і довели це на концерті, присвяченому дню студента в 2006-му році, який проходив в актовій залі червоного корпусу (чудаки співали «Буги-Вуги каждый день» групи «Зоопарк», та власну пісню «ангел»). Саме цей концерт вважають переломним моментом у розвитку «Феномен». Група дуже сподобалась деканату, який разом із профспілкою стали рукою помічі: були надані барабанна установка, басовий підсилювач, гітарний підсилювач, маракаси та ін. потрібні деталі. Нарешті Данило Галико купує собі довгоочікувану електрогітару. Саме після цього концерту у групі з'явився ударник - Андрій Палій. У повному складі група зіграла в клубі «Мрія» на вечірці, присвяченій Новому року, де хлопці справили приємне враження на оточуючих. Нині запал «Феномен» потроху досягає тієї точки, коли група вибухне своєю творчістю і вразить усіх тих, хто зачекався на професіональну українську музику в стилі Hard'n'Blues. Група стрімко лізе вгору; у багажі Данила на даний момент налічується близько 40 пісень, в Олександра близько 10, і біля 15 пісень авторства Андрія і Бориса. Оригінальністю групи є певна смакова і творча розбіжність засновників. Данило схиляється до україномовних текстів, він надає перевагу таким стилям як Blues, Jazz, старий Rock-n-Roll, Brit-Rock, Brit-Pop. Олександр пише тексти російською, схиляється Heavy Metal, Rock, Russian Rock. На основі такої диференціація чудаки часто жартують над смаками один одного, сторонні люди дивуються, як можуть уживатись у групі таких дві різнобічні особи. Основні плани групи - це виступи, на які варто сходити усім зацікавленим.