Все почалося з ПОДОЛУ. Це був як район, так і хмільний напій…

Зустрілися ми з Вітьком на контрактовій взимку 2006 року і давай міркувати, як назвати гурт?!?

У голову не лізло нічого окрім солоду, ячменю, рисової крупи, хмілю та десь по три літри води на кожного. І, десь на 3-х л та 14 мл цієї амброзії у наші «ясні» уми припливла ідея так гурт і назвати!!!

Ну, а далі знайшлися ліворучка-драмер Стас та закодований саксофоніст Вован. Згодом Стаса захамаркали до секти, а Вовік-фірмач загубився десь на свадьбах, лабухарив, як чортяка усе літо, і зник без вісті… Депресували ми з Вітьком так, що заекскрементували мало не весь ПОДОЛ!

Благо, осінь принесла свої плоди, точніше-плод! Еврика!!!

Едік - екс-драмер гурту «RonRoMeRo» приєднується до складу, і починаються креативно-крейзонуті репетиції, що плавно переповзають на Голосіївку на домашню студію ЙОГІНА, де записується демо з 4-х пісень!!! Студійна праця і перший блин комом на фестивалі «Червона Рута» іще більше здружили колектив.

Початок 2007 року - і знову за своє!

Херсон. Фестиваль «Рок-Прем'єра». Ковток мате. Вдалий виступ. Перше інтерв'ю для місцевого телебачення. Харків. Фестиваль «Музичний острів». Ковток мате. Перші автографи…

Після цього сейшену Едік іде з гурту заради процвітання павер-металу на рідній неньці Україні!!!

Легка депресія жіночої статі…

Знову Харків - колискова українського рок&ролу. Фест, присвячений дню народження Льошки Денісова. Моцний виступ. Купа компліментів третьому цілому нашого гурта - барабанщиці Ользі, яка збентежила публіку своїм виджигірюванням на драмсах!

Слава і хвала метроному та його дочці - ритміці!!!

Далі - байк-фест під Києвом разом із легендарними київськими гуртами «Аліас Вчора» та «Берег Бонанзи».

На початку літа - не менш вдалий виступ у «Барвах», студійна робота над піснею «Шамана Очі» та подальша зйомка кліпу на цей трек, і знову байк-фест…

Далі буде…