Президент Ющенко вніс на розгляд Верховної Ради подання про призначення Юлії Тимошенко прем'єр-міністром. Голосування за кандидатуру лідера БЮТ – випробування не лише для Тимошенко та новоствореної коаліції, але ще й для Віктора Ющенка та Арсена Яценюка.

Читати далі...

Віктор Ющенко реабілітував регіонала Бориса Колесникова, нагородивши його орденом "За заслуги" II ступеню. Ця відзнака – черговий "ляпас" прихильникам "помаранчевого" табору. І особливо – Юрієві Луценку. Такий собі "привіт" лідеру "Народної самооборони" з Банкової.

Читати далі...

Віктор Ющенко підписав указ про скасування спеціальних номерів для службових автомобілів. Це – друга спроба президента за останні два роки покласти край спецномерам.

У липні 2005 року під час славнозвісної "ліквідації" ДАІ Ющенко вже доручав МВС Юрія Луценка відмінити спецномери, включно з міліцейськими. Тоді президент навіть наполягав, щоб у всіх автомобілів були єдині номери, навіть у президентських. Однак ініціативу гаранта було проігноровано. І головне – ніхто за це навіть не відповів.

Добре було б, аби разом зі спецномерами президент відмінив ще й кортежі, для яких ДАІ створює "зелені коридори". Бо коли сам Віктор Ющенко або Віктор Янукович їдуть з дому чи додому, то півстолиці буквально завмирає у автомобільних "пробках". От їм двом спецномери у такій ситуації справді ні до чого. А решті... А решта "спецномеристів" нехай дістає правила дорожнього руху і згадує як треба правильно їздити по дорогах. Це піде їм на користь. Якщо, звісно, чергове доручення президента в черговий раз не проігнорує МВС.

Такого відвертого і нахабного українофобства, як у журналі "Профіль-Spiegel", який щойно з'явився на українському ринку, я вже давно не бачив.

Видання, зроблене у Москві під редакцією сумнозвісного Михайла Леонтьєва, повне зневаги до всього українського. Починаючи від обкладинки і завершуючи текстами. Україна, за версією журналу, це – галушки, вишиванки та огрядні українки.

Читати далі...

До 10 листопада столичний книжковий магазин "Знання" повинен залишити орендовані приміщення по вулиці Хрещатик, 44. Так хоче київська міська влада. Вона, як виявилася, у Києві цар і Бог. Вона – сила. Навіть віце-прем'єр Дмитро Табачник скрушно розводить руками, мовляв, ви ж розумієте, це – муніципальна власність, Кабмін тут ні до чого. Зауважте, що все це відбувається у Рік української книги, оголошений президентом Ющенком.

Читати далі...

У Києві, схоже, стартувала виборча кампанія. Поки Леонід Черновецький та Юрій Луценко мірялися місткістю баночок для аналізів та влаштовували клоунаду на НСК "Олімпійський", Михайло Поживанов розвісив по Києву свої бігборди та лайтбокси. Як лідер громадської акції "За свідомий вибір", Поживанов наполягає на проведенні виборів столичного мера у два тури та на ухваленні нового закону про референдум, який надасть киянам право звільняти міського голову. Ці пункти і можна вважати частиною передвиборчої програми Поживанова як кандидата на посаду столичного мера.

Читати далі...

Стрімка відставка Василя Цушка з посади міністра внутрішніх справ, про яку стало відомо ввечері 30 вересня, стала черговою демонстрацією боягузтва одного із лідерів соціалістів. Бо заява міністра про складання повноважень прозвучала саме тоді, коли стали відомі перші результати екзіт-полів, відповідно до яких соціалістам "не світить" Верховна Рада. Своє рішення Цушко аргументує погіршенням здоров"я.

Утім, я хочу запитати: де той міністр, який ще кілька днів тому назад обіцяв не допустити до влади Ющенка і звинувачував у отруєнні оточення нинішнього президента? Де той міністр, який обіцяв усіх поставити на місце? А нема його. Наостанок, правда, він пообіцяв і надалі "працювати у політиці".

Читати далі...

Олександр Волков, Людмила Супрун, Михайло Бродський, Олександр Мороз, Василь Цушко, Володимир Литвин. Ці обличчя я бачу кожен день у телевізорі, на бігбордах, рекламних постерах. Мене настійливо переконують: вони врятують Україну, вони – альтернатива нинішнім політикам, їх чекає країна. А у мене враження, що мені, як й іншим виборцям, пропонують товар, який вже давно "б/у".

Кожен із згаданих політиків особисто у мене асоціюється із минулим.

Олександр Волков – з "парламентським директоратом", Леонідом Кучмою та референдумом 2000 року. Людмила Супрун – з пропрезидентською НДП, компанією "Інтеагро" та банком "Україна". Михайло Бродський – з "Денді" та відставкою прем'єра Ющенка. Олександр Мороз – з поведінкою під час створення парламентської коаліції влітку 2006 року. Василь Цушко – зі штурмом Генпрокуратури, тримісячним лікарняним і декларованим бажанням не допустити до влади президента Ющенка. Володимир Литвин – зі справою Гонгадзе і запозиченими роботами Томаса Каротерса.

Ці люди більше десяти років перебувають у політиці. Все, що вони могли, вони вже продемонстрували. Чи хтось думає інакше?



Країно, тобі потрібен Литвин?



"УРА"-альтернатива Людмили Супрун



Михайло Бродський йде у владу, щоб працювати... в опозиції



Борець за законність Василь Цушко



"Ці руки..." Олександра Волкова

Микола Рудьковський продовжує задавати провокативний тон виборчій кампанії Соцпартії. Таке враження, що міністр транспорту вирішив позмагатись у мистецтві провокування зі своїм однопартійцем – Василем Цушком.

Перебуваючи у Севастополі, Микола Рудьковський заявив: Чорноморський флот Росії є гарантом стабільності та спокою на кримському півострові. Іншими словами – саме чужі, а не власні, війська на території нашої держави у трактуванні одного із лідерів СПУ гарантують мир та спокій громадянам. Якщо ж ЧФ РФ виведуть, то, вважає чинний міністр транспорту, на півострові "з'являться ті процеси, яких ми не очікували".

Про які процеси йдеться? Якщо Рудьковському відомо, що саме загрожує стабільності та спокою у Криму після виведення ЧФ, то нехай нині пояснить це Службі безпеці України. А разом – і розкаже СБУ, що йому відомо про теракти, які, за словами керівника Мінтрансу, хтось начебто готує на залізниці. Якщо ж сказати Рудьковському нічого, то чинний прем'єр Віктор Янукович має пояснити міністрові, що такі заяви, як остання, шкодять не лише авторитету Кабінету міністрів, а й іміджу України. Виборча кампанія є виборчою кампанією. Незмінними ж залишаються національні інтереси.

Микола Рудьковський – чинний міністр транспорту і його слова сприймаються як офіційна позиція представника української держави. Чи, може, Миколі Рудьковському спеціально делеговано право висловлюватись від імені всього уряду щодо перебування ЧФ РФ на території України?

Якщо ні, то нехай соціаліст Рудьковський йде у відставку з посади міністра транспорту і вершить собі велику геополітику. Хоча, судячи із останніх повідомлень, заяви політика-Рудьковського нині вже не до вподоби і лідерові СПУ Олександру Морозу.

Завтра, 14 вересня, на Львівському книжковому форумі відбудеться презентація двох моїх книжок – "Вся президентская рать" та "Вся премьерская рать". У них – досьє на політиків, які входять у оточення Віктора Ющенка та Віктора Януковича.

Вихід цих видань цілком випадково збігся із достроковими парламентськими виборами. Минулого літа, коли я запропонував "Самміт-книзі" рукописи цих книжок, я навіть собі уявити не міг, що в Україні відбудуться дострокові вибори.

Обидві книжки написані російською мовою, бо частина тиражу нині продається у книгарнях Росії.



Під час презентації книжки "Вся президентская рать" у квітні 2007 року



Так виглядає друга книжка – "Вся премьерская рать"