Тема українських голодоморів почала відкрито звучати у суспільстві з часів демократизації і перебудови в СРСР. Вона вже тоді виступила потужним об‘єднавчим чинником, завдяки якому у відкритті правди про Голодомор 1932-1933 років об‘єднали свої зусилля і національно-демократичні сили, і навіть частина Компартії України. Першим кроком офіційної влади у цьому питанні стала Постанова ЦК Компартії України 26 січня 1990 року «Про голод 1932—1933 років на Україні та публікацію пов’язаних з ним архівних матеріалів», у якій було визнано факт Голодомору.

Після здобуття державної незалежності українська влада на підтримку ініціатив громадськості прийняла низку рішень щодо вшанування пам‘яті жертв голодоморів та, зокрема, визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом.

Президент України

Указ Президента України Л.Кравчука від 19.02.1993 за №38 «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні» встановлював у вересні 1993 року Дні Скорботи і Пам'яті жертв Голодомору в Україні у 1932-1933 роках. Під час офіційного вшанування пам‘яті жертв Голодомору відбулося, зокрема, відкриття на Михайлівській площі м. Києва Пам'ятного знаку «Жертвам Голодомору 1932-1933 років» (автор Володимир Фалін). Пам’ятний знак й нині є визнаним та впізнаваним у світі символом українського Голодомору.

Виступ Президента України Л. Кравчука на міжнародній науковій конференції, що відбулася у зв’язку з 60-ми роковинами Голодомору: «Я цілком погоджуюсь з тим, що це була спланована акція, що це був геноцид проти власного народу. Але я тут не ставив би крапку. Так, проти власного народу, але за директивою з іншого центру. Очевидно, саме так слід трактувати цю страхітливу сторінку нашої історії». (Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: причини і наслідки. Міжнародна наукова конференція. Київ, 9-10 вересня 1993 р. Матеріали. – К., 1995. – С.10).

Указ Президента України Л. Кучми від 26.11.1998 за №1310 «Про встановлення Дня пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій» встановлював день вшанування пам‘яті жертв голодоморів щороку у четверту суботу листопада.

Указ Президента України Л .Кучми від 20.03.2002 за №275 «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Голодомору в Україні» передбачав комплекс масштабних заходів на державному рівні, створення відповідного Оргкомітету на чолі з Прем‘єр-міністром України.

Звернення Президента України Л. Кучми до Українського народу у зв'язку з Днем пам'яті жертв Голодомору та політичних репресій 24 листопада 2002 року можна вважати значною мірою поворотним кроком у ставленні влади до теми голодоморів в Україні: Глава держави у Зверненні визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом Українського народу, висловився за встановлення величного Меморіалу пам‘яті його жертвам у м. Києві та закликав міжнародне співтовариство кваліфікувати Голодомор як геноцид Українського народу та злочин проти людства.

Виголошені Главою держави наміри знайшли своє відображення у Розпорядженні Президента України Л. Кучми від 6.12.2002 за №393 «Про додаткові заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Голодомору в Україні», яким українському Уряду доручалося розпочати проектування та спорудження Меморіального комплексу жертвам Голодомору 1932-1933 років, запровадити церемонію покладання вінків главами іноземних держав, главами парламентів, главами урядів іноземних держав під час їхніх візитів в Україну до Пам'ятного знака «Жертвам голодомору» 32-33 років та до Меморіалу пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій після його спорудження. Міністерству закордонних справ доручалося розпочати діяльність з міжнародного визнання Голодомору як геноциду Українського народу та злочину проти людства.

Результатом міжнародної діяльності України з визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу та злочином проти людства стало винесення відповідного проекту резолюції на засідання Генеральної Асамблеї Організації Об‘єднаних Націй. У виступі Президента України Л. Кучми під час загальних дебатів 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 вересня 2003 року (Нью-Йорк) Глава держави закликав Генеральну Асамблею підтримати ініціативу України зі вшанування з боку ООН пам'яті загиблих.

Важливим у політичному плані результатом проведеної роботи стало ухвалення 58-ю сесією ГА ООН «Спільної заяви з нагоди 70-ї річниці Голодомору – Великого голоду 1932-33 років в Україні», яку було розповсюджено як офіційний документ 58-ї сесії ГА ООН. Співавторами Спільної заяви (а по суті – Декларації) стали 36 держав-членів ООН, у тому числі Аргентина, Азербайджан, Бангладеш, Білорусь, Бенін, Боснія і Герцеговина, Гватемала, Грузія, Єгипет, Іран, Казахстан, Канада, Катар, Киргизстан, Кувейт, Македонія, Монголія, Науру, Непал, Об'єднані Арабські Емірати, Пакистан, Перу, Південно-Африканська Республіка, Республіка Корея, Республіка Молдова, Російська Федерація, Саудівська Аравія, Сирійська Арабська Республіка, Сполучені Штати Америки, Судан, Таджикистан, Туркменистан, Тимор-Леште, Узбекистан, Україна та Ямайка, її підтримали також Австралія, Ізраїль, Сербія і Чорногорія, 15 країн-членів ЄС та 10 країн – нових членів ЄС. При цьому жодна з решти країн-членів ООН не висловилася проти. Вперше в історії ООН визначила Голодомор 1932-33 pp. як національну трагедію українського народу, висловила співчуття його жертвам та закликала всі держави-члени Організації, її спеціалізовані установи, міжнародні та регіональні організації, неурядові організації, фонди і асоціації віддати данину пам'яті тим, хто загинув у цей трагічний період історії.

Важливим також є те, що співавтором заяви виступила Російська Федерація, яка, по суті, вперше на державному рівні визнала факт Голодомору, його масштаби та наслідки для Українського народу.

Втім, доводиться констатувати недосягнення кінцевого результату зусиль України щодо міжнародного визнання факту геноциду Українського народу Резолюцією ООН.

Представники України неодноразово привертали увагу світового співтовариства до цієї трагедії Українського народу і наголошували на необхідності визнання з боку світової спільноти факту Голодомору та вшанування його безвинних жертв під час пленарних засідань і сесій комітетів 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (вересень-грудень), 166-ї сесії Виконавчої Ради ЮНЕСКО (квітень), 59-ї сесії Комісії ООН з прав людини (березень-квітень), основної сесії ЕКОСОР 2003 року (липень) тощо.

Звернення Президента України Л. Кучми до учасників Вечора пам'яті, приуроченого 70-річчю Голодомору в Україні 1932-1933 років, та громадян України 22 листопада 2003 року кваліфікує Голодомор 1932-1933 років як трагедію планетарного масштабу та, зокрема, наголошує, що найкращим пам‘ятником тим, у кого в ті трагічні роки було відібрано найважливіше право – право на життя, буде вибудувана їхніми нащадками вільна, незалежна і могутня Українська держава.

Указ Президента України В. Ющенка від 11.07.2005 за №1087 «Про додаткові заходи щодо увічнення пам'яті жертв політичних репресій та голодоморів в Україні», який, окрім інших важливих положень, містить доручення Уряду створити Український інститут національної пам‘яті, а також підготувати і внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо політико-правової оцінки голодоморів в історії Українського народу.

Указ Президента України В. Ющенка від 4.11.2005 за №1544 «Про вшанування жертв та постраждалих від голодоморів в Україні» передбачив створення Оргкомітету на чолі з Прем‘єр-міністром України з відзначення 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні та проведення низки інших заходів, зокрема прискорення підготовки та подання законопроекту щодо політико-правової оцінки голодоморів в історії Українського народу, здійснення додаткових заходів щодо визнання міжнародною спільнотою Голодомору 1932-1933 років в Україні як геноциду Українського народу та однієї з найбільших трагедій в історії людства, вирішення питання щодо спорудження в м. Києві Меморіалу пам'яті жертв голодоморів в Україні, прискорення утворення Українського інституту національної пам'яті.

Указ Президента України В. Ющенка від 22.11.2005 за №1644 «Про відзначення Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій», зокрема, запровадив приспущення цього дня Державного Прапора України на всій території держави та Загальнонаціональну Хвилину мовчання.

Виступ Президента України В. Ющенка на відкритті художньо-публіцистичної виставки «Розгойдані дзвони пам’яті» 25 листопада 2005 року, м. Київ. Наголошувалося, зокрема, на необхідності збереження національної пам‘яті та містився заклик до громадян взяти участь у висадженні Калинового Гаю на місці спорудження Меморіального комплексу пам‘яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

Указом Президента України В. Ющенка від 26.11.2005 №1655 «Про нагородження Д. Мейса орденом князя Ярослава Мудрого» за визначні особисті заслуги перед Українським народом у розкритті світовій спільноті історичної правди про Голодомор в Україні 1932-1933 років Джеймса Мейса нагороджено Орденом князя Ярослава Мудрого II ступеня (посмертно).

Розпорядження Президента України В. Ющенка від 2.12.2005 №1260 «Про вшанування пам'яті Джеймса Мейса», враховуючи його видатний внесок у дослідження цих трагічних подій, донесення правди про Голодомор до світової спільноти, передбачало заходи з увічнення пам’яті цього відомого громадського діяча, визначного дослідника Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Указ Президента України В. Ющенка від 12.10.2006 за №868 «Про відзначення у 2006 році Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій» затвердив Оргкомітет з відзначення у 2006 році Дня пам‘яті жертв голодоморів та політичних репресій, передбачив 25 листопада 2006 року приспущення Державного Прапора на території країни, оголошення Загальнонаціональної Хвилини мовчання та низку інших заходів, зокрема прискорення проектування та спорудження Меморіального комплексу пам‘яті жертв Голодомору 1932-1933 років, активізацію роботи з визнання міжнародною спільнотою Голодомору 1932-1933 років в Україні як геноциду Українського народу та однієї з найбільших трагедій в історії людства.

Указ Президента України В. Ющенка від 14.03.2007 за №207 «Про Координаційну раду з підготовки заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні»  утворив при Президентові України Координаційну раду з підготовки заходів у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні та затвердив її персональний склад.

Указ Президента України В. Ющенка від 28.03.2007 за №250 «Про заходи у зв'язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні».

Указ Президента України В. Ющенка від 21.05.2007 за №431 «Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років».

Указ Президента України В. Ющенка від 2.11.2007 за №1056 «Про відзначення у 2007 році Дня пам'яті жертв голодоморів».

Верховна Рада України

Верховна Рада України зробила вагомі кроки у питанні вшанування пам‘яті жертв голодоморів та визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу.

Постанова Верховної Ради України від 28 листопада 2002 р. за №257-ІV «Про проведення парламентських слухань щодо вшанування пам‘яті жертв голодомору 1932-1933 років», змістом якої стало рішення про проведення 12 лютого 2003 року Парламентських слухань з питань вшанування пам‘яті жертв Голодомору 1932-1933 років.

Постанова Верховної Ради України від 28 листопада 2002 р. за №258-ІV «Про 70-ті роковини голодомору в Україні» засудила «політику геноциду, що проводилася на державному рівні керівниками тоталітарного радянського режиму проти громадян України, національного духу, менталітету та генетичного фонду Українського народу», передбачила проведення спеціального засідання Верховної Ради України у травні 2003 року з метою вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років, проведення конкурсу на кращий проект Меморіалу жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років для його спорудження у м. Києві, забезпечення спорудження пам'ятників жертвам Голодомору, зокрема й за кордоном у співробітництві з українською діаспорою, рекомендацію Міністерству фінансів України профінансувати підготовку й проведення всіх заходів, присвячених 70-м роковинам Голодомору 1932-1933 років в Україні, а також рекомендацію Міністерству закордонних справ України здійснити міжнародні заходи, спрямовані на визнання Голодомору в Україні 1932-1933 років державною політикою геноциду Українського народу, ініціювати визнання міжнародним співтовариством Голодомору 1932-1933 років в Україні актом геноциду Українського народу, запропонувати Генеральній Асамблеї ООН вшанувати пам'ять жертв Голодомору в Україні 1932-1933 років хвилиною мовчання перед початком одного з її засідань, сприяти створенню міжнародного музею Голодомору під егідою ООН.

У Рекомендаціях парламентських слухань щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років, схвалених Постановою Верховної Ради України від 6 березня 2003 року за №607-IV, зафіксовано визнання Верховною Радою України Голодомору 1932-1933 років в Україні як акту геноциду Українського народу. Крім того, Верховна Рада Україні доручила Уряду вирішити комплекс питань, пов‘язаних зі спорудженням у м. Києві Меморіального комплексу жертвам Голодомору 1932-1933 років, зокрема щодо його проектування, відведення земельної ділянки та фінансування спорудження.

Учасники парламентських слухань наголосили також на відсутності у законодавстві України будь-яких положень стосовно подолання наслідків Голодомору 1932-1933 років чи інших пов'язаних з ним питань.

Учасники парламентських слухань висловили низку побажань, зокрема: Президентові України – сприяти співпраці і стимулювати консолідацію всіх гілок влади у реалізації заходів, присвячених 70-м роковинам Голодомору 1932-1933 років, Верховній Раді України – разом з Кабінетом Міністрів України порушити у встановленому порядку питання перед Організацією Об'єднаних Націй про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом Українського народу, створити на державному рівні комісію фахівців-юристів для підготовки спеціальної документації та здійснення необхідних процедур, передбачених міжнародним законодавством, прийняти в установленому порядку Закон України про визнання факту геноциду української нації у 1932-1933 роках, разом з Кабінетом Міністрів України забезпечити відповідно до законодавства передачу до Національного архівного фонду матеріалів Комісії Конгресу Сполучених Штатів Америки з розслідування Голодомору 1932-1933 років, Кабінету Міністрів України – внести відповідно до законодавства до Верховної Ради України законопроект щодо політико-правової оцінки Голодомору 1932-1933 років, його наслідків для Українського народу та про статус потерпілих від Голодомору.

За результатами Спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років було прийнято Постанову від 15 травня 2003 року за №789-IV, яка схвалила Звернення до Українського народу із зазначенням характеру Голодомору 1932–1933 років як геноциду.

Голодомор визнається актом геноциду Українського народу. Визнано необхідним доведення факту цього Голодомору як геноциду до світової спільноти.

Зокрема, у зазначеному Зверненні висловлювалося переконання, що в офіційному оприлюдненні правди про Голодомор 1932-1933 років провідна роль в умовах незалежності України відводиться державі, свідомо організований сталінським режимом Голодомор повинен бути публічно засуджений українським суспільством та міжнародним співтовариством як один з найбільших за кількістю жертв у світовій історії факт геноциду, що «кваліфікація цієї Катастрофи української нації як геноциду має принципове значення для стабілізації суспільно-політичних відносин в Україні», що надання політико-правової оцінки Голодомору 1932-1933 років є певною мірою виконанням громадянського, патріотичного обов'язку перед пам'яттю мільйонів людей, перед підростаючим поколінням.

Від імені Уряду України на Слуханнях у Верховній Раді України щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років 12 лютого 2003 року та на Спеціальному засіданні Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років виступав з доповідями Віце-прем’єр-міністр України Д.Табачник, який однозначно кваліфікував Голодомор як геноцид Українського народу.

Кабінет Міністрів України

На виконання згаданих актів Президента України та Верховної Ради України відповідні рішення приймалися та реалізовувалися Кабінетом Міністрів України, зокрема:

• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 1998 року №1696 «Про 65-ті роковини голодомору в Україні»;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 за №448-р «Про утворення Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні»;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.05.2003 за №264-р «Про увічнення пам'яті жертв голодомору 1932-1933 років»;
• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.12.2005 за №561-р «Про утворення Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами голодомору в Україні»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2006 за №764 «Про утворення Українського інституту національної пам’яті»;
• Постанова Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 р. за №927 «Про затвердження Положення про Український інститут національної пам’яті».