|
Леонід Макарович Кравчук |
Народився |
10 січня 1934 року, у селі Великий Житин Рівненської області. |
Сімейний стан |
Одружений. Дружина Антоніна Михайлівна – доцент економічного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Має сина Олександра. |
Освіта |
Вища. 1958 року закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка, економіст, викладач політекономії. Кандидат економічних наук. Професор багатьох національних та іноземних університетів. |
Трудовий шлях і громадсько-політична діяльність |
1958–1960 |
Викладач Чернівецького фінансового технікуму. |
1960–1967 |
Консультант-методист Будинку політпросвіти, лектор, помічник секретаря, завідувач відділу агітації і пропаганди Чернівецького обкому КПУ. |
1967–1970 |
Аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС. |
1970–1988 |
Завідувач сектору, інспектор, помічник секретаря ЦК, перший заступник завідувача відділу, завідувач відділу агітації і пропаганди ЦК КПУ. |
1988–1990 |
Завідувач ідеологічного відділу, секретар ЦК КПУ, другий секретар ЦК КПУ. |
1989–1990 |
Кандидат у члени Політбюро. |
1990–1991 |
Член Політбюро ЦК КПУ, Голова Верховної Ради УРСР, України. Народний депутат Верховної Ради УРСР Х–ХІ скликання, народний депутат України ХІІ (І) скликання. Склав повноваження у зв'язку з обранням Президентом України. |
серпень 1990 |
Заявив про вихід з лав КПРС. |
грудень 1991 |
Обраний Президентом України. |
1994–1998 |
Народний депутат України II скликання. Член фракції «Соціально-ринковий вибір», пізніше – «Конституційний центр». |
1998–2002 |
Народний депутат України III скликання за списком СДПУ(о). Член Комітету з іноземних справ і зв'язків з СНД Верховної Ради України. |
З 2000 |
Президент Українського муніципального клубу. |
З 2001 |
Президент Всеукраїнської доброчинної організації «Місія «Україна – Відома». |
З 2002 |
Народний депутат України IV скликання за списком СДПУ(о), Член Комітету із закордонних справ Верховної Ради України. Голова фракції СДПУ(о) у Верховній Раді України. |
Нагороди |
|
Срібний орден «За вірність Вітчизні». |
|
Орден Міжнародної кадрової академії «За розвиток науки і освіти». |
|
Орден Жовтневої революції. |
|
Два ордени Трудового Червоного Прапора. |
|
Дві почесні грамоти Президії Верховної Ради України. |
|
1999 |
Орден «Ярослава Мудрого» IV ступеня. |
2001 |
«Людина Року» у номінації «Парламентарій року». |
2001 |
Герой України (з врученням ордена Держави). |
Монографії і публікації |
2001 |
Книга «Держава і влада: досвід адміністративної реформи». |
2002 |
Книга «Маємо те, що маємо». |
|
Автор більше 500 статей в українських і закордонних виданнях на тему внутрішньої і зовнішньої політики України. |