Пошук українського слова. ЗМІСТ

До змісту. [#Content] СВЯТОСЛАВ КАРАВАНСЬКИЙ ПОШУК УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА або БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ "Я" (Науково-популярні бесіди на мовні теми з додатком словничків-рятівничків від моди та мавпування) АНОТАЦІЯ ”Пошук українського слова” - це науково-популярна розвідка, призначена стати в пригоді шукачам якісного українського слова. Вона знайомить читачів з підступними методами обернути українську мову на безперспективне ”язичіє”. Заразом на сторінках видання накреслено напрямні, як, виходячи із самобутніх українських словотворчих моделей, ”шукати” і творити конкурентоздатну термінологію. Проаналізовано лексичні пошуки окремих лексикографів. ”Пошук українського слова” адресовано шанувальникам українського слова та всім небайдужим до долі української мови в Україні. ПЕРЕДМОВА Те, що пережила українська мова у ХХ столітті важко окреслити одним словом. Формально в УССР вживання української мови не заборонялось, але під гаслами єдности із старшим братом - великим російським народом і благотворности впливів російської мови на українську ширилась впроваджувана згори практика зближення української мови з російською. Українська мова стала. таким чином, об’єктом поступового розкладу й нищення. Зміни, яких зазнав у 30-і роки український правопис, лексикографічна практика і методика лінгвістичних досліджень, були спрямовані на усунення розбіжностей між російською і українською мовами, на зближення фонетичних особливостей, лексичної бази, морфологічної та синтаксичної будови, в наслідок чого українська мова в її офіційних стилях обернулась на бліду копію російської. Юрій Шевельов з цього приводу пише: ”Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, - у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати української мови прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар’єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих ”клясичних” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови...”. Пропонувана увазі української громадськости праця Святослава Караванського ”Пошук українського слова або боротьба за національне Я” є свого роду аналізом і класифікацією мововбивчих процесів, що їх зазнала українська мова в УССР. Поруч з аналізом ”винаходів” колонізаторів автор на конкретних прикладах накреслює шляхи до відродження ”матірньої”, тобто традиційної і традиційно вмотивованої української лексики, розглядає дискусійні правила орфографії і навіть наводить проект правописної реформи на підставі правопису Української Академії Наук, чинного до 1929 р. Праця такої ”тональности” дуже на часі в сучасній Україні. Її з інтересом прочитає і учень старших класів, і студент - майбутній філолог, як рівно ж і філолог дипломований. Корисно ознайомитися з нею і нашій духовній еліті - письменникам, журналістам, державним діячам. Назва ”Пошук” якнайкраще відповідає змістові цієї праці. Уся духовна історія людства - це пошук. Тільки той, хто шукає, знаходить. Лариса Масенко ВСТУПНЕ СЛОВО Людські мови - як і все у природі - мають свої характерні риси. Має такі риси і українська мова. Які вони, ці риси? Українська мова сьогодні - це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням. Це - сьогодні. А до сьогодні? Важкий і тернистий був її ”життєвий шлях”. Зроджена у боротьбі та праці народу, українська мова зазнала чимало сторонніх впливів. Ці впливи були з одного боку корисні, а з другого - шкідливі. І образ мови - її тональність - змінилися. Та мова, якою ми говоримо сьогодні, зазнала багато змін. Якби до рук Котляревського або Шевченка, потрапив примірник сучасної газети, дуже важко було б переконати наших класиків, що це писано їхньою мовою. Дуже вже багато в сучасній мові мулу, непотрібного мавпування і плазування перед іншими мовами. Ми знаємо, що в нашому світі має вартість усе самобутнє, оригінальне, первородне. Коли геолог розглядає пробу гірської породи, він будь-що хоче очистити її від домішок і дістати ”чисту породу”. Шукач золота відмиває породу і дошукується щирого золота. Щось подібне керувало і автором: йому хотілося відшукати у суміші мовних потоків, чистий потік - щиру українську мову. Про це і йтиме мова у цій книжці. Дентон, листопад 1997 р. Автор Правопис, застосований у публікації, описано в розділі L ХХУ. У цитатах збережено правопис цитованих публікацій. ЗМІСТ. ПЕРЕДМОВА ВСТУПНЕ СЛОВО ЧАСТИНА І. ПІД ЗНАКОМ ДВОМОВНОСТИ . І. Зазираючи в минуле ІІ. Добір українських форм ІІІ. Взаємозбагачення чи тотальне збіднення? ІV. Теоретичні винаходи V. Тенденція редагування VІ. Безвісти пропащі VІІ. Словесні ущипки VІІІ. Нещастя ходить парами ІХ. Нахил в один бік Х. Мавпована словотворчість ХІ. Джерела мавпування ХІІ. Учні перевершують учителя ХІІІ. Від мавпування до деградації ХІV. Відпружмося! ХV. Закання ХVІ. Словничок-рятівничок від закання ХVІІ. Прищеплене, але чуже ХVІІІ. Тональність - великий чоловік ХІХ. Про мову Конституції ЧАСТИНА ІІ. НА ПОХИЛЕ ДЕРЕВО КОЗИ СКАЧУТЬ. ХХ. Мода ХХІ. Перерва ХХІІ. Мода (продовження) ХХІІІ. Словничок-рятівничок від моди ХХІV. Тенденція переходить у звичку ХХV. Ще одна пошесть ХХVІ. Словники ХХVІІ. Рекорди механізації ХХVІІІ. Лексика на вибір ХХІХ. Змова замовчування ХХХ. Перетягання струни або псевдоукраїнізація ХХХ a . Пуристичні забобони ХХХІ. Профанізація ХХХІІ. Думаймо, шукаймо і творім! ХХХІІІ. Вивчаймо, розвиваймо, вдосконалюймо! ЧАСТИНА ІІІ. ТРОХИ ІСТОРІЇ. ХХХІV. Коли це почалося? ХХХV. Іван Котляревський ХХХVІ. Війна словес ХХХVІІ. Після Котляревського ХХХVІІІ. Навчаючись чужого ХХХІХ. ”Коштує мене” чи ”коштує мені”? Х L . Слово Галичині Х L І. Висновки ЧАСТИНА ІV. ПОШУК - ЦЕ ТВОРЧІСТЬ. Х L ІІ. Вступ Х L ІІІ. Шануймо традицію! Х L ІV. Стилістам на пам’ять Х L V. Що задовго, то нездорово Х L VІ. Про почуття мови Х L VІІ. Права рука мовного смаку Х L VІІІ. Права рука мовного смаку (продовження) Х L ІХ. Чи пусте діло наголос? L . Взаємопритертість L І. Хвилина відпруження L ІІ. Запорука безсмертя L ІІІ. Про військові команди L ІV. Про статті на мовні теми L V. До мови з державним мисленням L VІ. Пошуки термінології L VІІ. Напрямні пошуку L VІІІ. І один у полі воїн L ІХ. Мале, а діло робить L Х. Коротка павза L ХІ. Мавпована традиція L ХІІ. Словничок-рятівничок від мавпування ЧАСТИНА V. БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНЕ ”Я”. L ХІІІ. Вступ L ХІV. Клопіт наш спільний L ХV. Війна за національне ”Я” L ХVІ. Останній перепочинок L ХVІІ. За сценарієм ”россіянина Криму” L ХVІІІ. Крик крикуна в пустелі L ХІХ. Правопис слова ”трикутній” (Нарікання з адресою та висновками) L ХХ. ”Неперервність” української ментальности (Лікарю, зцілися сам!) L ХХІ. З відкритого листа до академіка М. Жулинського (Ненаукове тло наукових концепцій) L ХХІІ. Модернізований правопис-24 (”Неперервність” української ментальності) L XXIII. Підсумки (Відкритий лист до М. Жулинського) L ХХІV. (Модернізований правопис-24) L ХХV. (Підсумки) ІНДЕКС-1 (Українська лексика) ІНДЕКС-2 (Російська лексика) Гіперпосилання та дизайн виконано Задорожним Д.В. ***** E-mail: eco_tech@dn.farlep.net