У квiтнi 1914 року, за чотири мiсяцi до початку Першої свiтової вiйни, професор Харкiвського технологiчного iнституту Олександр Миколайович Щукарьов на прохання московського Полiтехнiчного музею виступив тут iз лекцiєю "Пiзнання i мислення". Лекцiя супроводжувалася демонстрацiєю "машини логiчного мислення", здатної механiчно здiйснювати простi логiчнi висновки на основi вихiдних смислових посилок.

Лекцiя мала великий резонанс. Присутнiй на нiй професор О.М. Соков вiдгукнувся статтею з пророчою назвою "Мисляча машина" ("Вокруг света", 1914, №18), в якiй писав: "Якщо ми маємо арифмометри, якi додають, вiднiмають, множать мiльйоннi числа за допомогою оберту важеля, то, очевидно, настав час мати логiчну машину, здатну робити логiчнi висновки одним натисканням вiдповiдних клавiш. Це збереже багато часу, залишивши людинi галузь творчостi, гiпотез, фантазiї, натхнення - душу життя".

"Машина логiчного мислення" являла собою ящик заввишки 40 см, завдовжки i завширшки - 25 см. Вона мала 16 штанг, якi приводилися у рух натисканням кнопок, розташованих на панелi введення даних (смислових посилок). Кнопки дiяли на штанги, тi - на свiтлове табло, де висвiтлювався (словами) кiнцевий результат (логiчнi висновки iз заданих смислових посилок).

Наприклад, на пiдставi вхiдних посилок: срiбло є метал; метали є провiдники; провiдники мають вiльнi електрони; вiльнi електрони пiд дiєю електричного поля створюють струм. Одержуємо логiчнi висновки:

О.М. Щукарьов народився в 1864 р. в Москвi, в сiм'ї державного чиновника. Закiнчив Московський унiверситет. У 1909 р. захистив докторську дисертацiю i в 1911 р. його запросили до Харкiвського технологiчного iнституту на посаду професора хiмiї. Наступнi 25 рокiв його педагогiчної i творчої дiяльностi були пов'язанi з цим iнститутом (згодом - Харкiвський полiтехнiчний).

Окрiм хiмiї, О.М. Щукарьова цiкавили питання логiки мислення. Приїзд до Харкова вiдiграв велику роль у життi вченого. У Харкiвському унiверситетi працював добре вiдомий на той час у Росiї професор Павло Дмитрович Хрущов (1849-1909). За фахом вiн також був хiмiком i так само, як i Щукарьов, захопився проблемою мислення i методологiєю науки. Ще у 1897 р. вiн прочитав для професорсько-викладацького складу Харкiвського унiверситету курс лекцiй з теорiї мислення та елементiв логiки. Мабуть, саме тодi у нього виникла думка повторити "логiчне пiанiно" - машину, винайдену в 1870 р. англiйським математиком Вiльямом Стенлi Джевонсом (1835-1882), професором Манчестерського унiверситету. Книга Джевонса "Основи науки" вийшла у перекладi росiйською у 1881 р. i, очевидно, П.Д. Хрущов ознайомився з нею. До того ж, за матерiалами книги професор математики Одеського унiверситету I.В. Слешинський у 1893 р. надрукував статтю "Логiчна машина Джевонса" ("Вестник опытной физики и элементарной математики". Семестр XV. -N 7).

Джевонс не надавав своєму винаходу практичного значення. "Логiчне пiанiно" використовувалося лише як навчальний прилад для викладання курсу логiки. Судячи з усього, професор П.Д. Хрущов, що вiдтворив машину Джевонса (на початку ХХ ст. або дещо ранiше), також мав намiр використовувати його лише як навчальний прилад пiд час своїх лекцiях з логiки i мислення.

Пiсля смертi П.Д. Хрущова в 1909 р. його вдова передала машину Харкiвському унiверситету.

Яким чином О.М. Щукарьов розшукав машину, сконструйовану П.Д. Хрущовим - невiдомо. Сам Олександр Миколайович у статтi "Механiзацiя мислення" (1925) пише, що вiн її "успадкував".

О.М. Щукарьов вiв велику просвiтницьку роботу, виступав з лекцiями з питань пiзнання i мислення у багатьох мiстах України, у Москвi, Ленiнградi. Спершу вчений на лекцiях демонстрував машину, побудовану Хрущовим, а потiм - сконструйовану ним самим. У зазначенiй вище статтi вiн так пояснює свiй внесок у полiпшення конструкцiї машини:

"Я спробував побудувати дещо видозмiнений примiрник, вводячи в конструкцiю Джевонса деякi вдосконалення. Втiм, цi вдосконалення не мали принципового характеру. Я просто надав iнструменту дещо менших розмiрiв, зробив його весь iз металу й усунув деякi конструктивнi дефекти, яких у приладi Джевонса, слiд визнати, було достатньо. Подальшим кроком уперед було приєднання до iнструмента особливого свiтлового екрана, на який передаються результати роботи машини i на якому вони з'являються не в умовно-буквенiй формi, як на машинi Джевонса, а в звичайнiй словеснiй формi".

Проте головне досягнення О.М. Щукарьова, полягало в тому, що вiн, на вiдмiну вiд Джевонса i Хрущова, бачив у машинi не звичайний шкiльний посiбник, а трактував її своїм слухачам як технiчний засiб механiзацiї тих сторiн мислення, якi пiддаються формалiзацiї. Статтю "Механiзацiя мислення. Машина Джевонса" вiн починає з iсторiї виникнення технiчних засобiв для рахування: абак (рахiвниця стародавнiх грекiв i римлян), машина Паскаля, яка виконувала операцiї додавання, арифметичний прилад Лейбнiца, логарифмiчна лiнiйка й аналоговi диференцюючi машини для розв'язання рiвнянь. Механiзацiю логiчних процесiв, якi формалiзуються, О.М. Щукарьов розглядає як наступний крок у розвитку подiбних пристроїв, покликаних iстотно допомагати людинi в розумовiй працi. Як приклад у статтi наводиться розв'язання задачi прогнозування електричних властивостей водних розчинiв окисiв хiмiчних елементiв. За допомогою машини було знайдено вiсiм варiантiв розчинiв електролiтiв i неелектролiтiв. "Усi цi висновки абсолютно правильнi, - пише вчений, - проте думка людська надто плуталася в цих висновках".

Як пiзнiше в Радянському Союзi кiбернетику (на початку її становлення) оголосили лженаукою, так i в 20-i роки погляди О.М. Щукарьова розцiнювалися деякими вченими вкрай негативно.

У 1926 р. на сторiнках журналу "Под знаменем марксизма" (№12) професор I.Є. Орлов писав: "Претензiї професора Щукарьова, який демонструє шкiльний прилад Джевонса як "мислячий" апарат, а також наївне здивування його слухачiв, - усе це не позбавлено деякого комiзму. Нас намагаються переконати у формальному характерi мислення, у можливостi його механiзацiї". Треба вiддати належне журналовi - його редакцiя не погодилася з поглядами автора статтi.

Останню лекцiю О.М. Щукарьов прочитав у Харковi наприкiнцi 20-х рокiв. Свою машину вiн передав на кафедру математики Харкiвського унiверситету. В подальшому її слiди загубилися.

В iсторiї розвитку iнформацiйних технологiй в Українi i в колишньому Радянському Союзi iм'я О.М. Щукарьова пов'язане з важливим етапом у створеннi засобiв обробки iнформацiї - це активна пропаганда важливостi й можливостi механiзацiї (надалi -автоматизацiї) тих сторiн логiчного мислення, якi пiддаються формалiзацiї.