This version of the page http://www.icfcst.kiev.ua/MUSEUM/Sh_compSoft_u.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-08-31. The original page over time could change.
Пiонери комп'ютеризацiї корабельних радiоелектронних систем,С.I.Довгаль,В.М.Плотнiков
Мапа музею
Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi
English    Русский

Пiонери комп'ютеризацiї корабельних радiоелектронних систем

За матерiалами книг Б.М.Малиновського
Час знати i пам'ятати.   Лiдер Головний конструктор сiмейства комп'ютерiв "Карат"
Характеристики корабельних комп'ютерiв США та комп'ютерiв "Карат"
Програмне забезпечення СЕОМ "Карат"
Iлюстрацiї.   Додатковi матерiали

Програмне забезпечення спецiалiзованих електронних обчислювальних машин "Карат"
Даного матерiалу в книгах Б.М.Малиновського не має. Автор* Свiтлана Iванiвна Довгаль.

Одразу пiсля закiнчення Київського державного унiверситету (механiко-математичний факультет) в 1962 роцi я була направлена на роботу а п/я 24, де незабаром виникла необхiднiсть створення програми, моделюючої роботу спецiалiзованих електронних обчислювальних машин (СЕОМ) "Пламя" на унiверсальнiй електроннiй обчислювальнiй машинi (ЕОМ). Розроблять програму було нелегко, оскiльки у мене не було досвiду, а один з провiдних розробникiв програм для машини "Пламя" (М.В.Мельничук) на всiх рiвнях доводив, що завдання це принципово не можна виконати, тим бiльше - молодим спецiалiстом.

Навiть пiсля написання i успiшного запуску програми, М.В.Мельничук був проти використання iнтерпретуючих програм (IП) для налагодження програм для СЕОМ "Пламя" i продовжував доводити їх безперспективнiсть. Коли створювалася перша IП для машини "Пламя" в п/я 24, подiбних розробок в СРСР не було, а якщо й були, то з вiдомих причин були невiдомi. Тому, хоча створена мною перша IП ("Пламя" - унiверсальна ЕОМ) була для мене i першим "млинцем", але, дякуючи Боговi, не виявилася "грудкою".

Розробка СЕОМ "Карат" проводилася водночас з процесом створення мною iнтерпретуючих програм (IП), виконуючих команди СЕОМ "Карат" на унiверсальних ЕОМ.

Звичайно, дуже допомогли знання i досвiд, одержанi в процесi розробки такої програми для СЕОМ "Пламя".

Спочатку на унiверсальнiй машинi перевiрялася правильнiсть алгоритмiв команд розробляємої В.М.Плотнiковим машини. Пам'ятаю, наприклад, були проблеми з командою дiлення - корегувався її алгоритм.

Наступним етапом була розробка системи стандартних програм "Карат" з використанням IП для унiверсальних ЕОМ (1968-1969 р.р.). Успiшнi IП, створенi мною, позначилися на моєму просуванню в iнститутi.

За створення IП для машини "Пламя" я була призначена старшим, потiм провiдним iнженером (1966 р.), а пiзнiше - провiдним конструктором, керiвником розробки програмного забезпечення "Карат", заступником головного конструктора В.М.Плотнiкова СЕОМ "Карат". Крiм того, менi доводилося сумiщати службовi обов'язки заступника головного конструктора з роботою над дисертацiєю, яка була пов'язана з проблемами надiйностi.

Пробивати недовiру, скептицизм, кпини деяких спiвробiтникiв-програмистiв Київського науково-дослiдного iнституту радiоелектронiки (КНДIРЕ) - тепер НВО "Квант" - було нелегко, але позначилася унiверситетська пiдготовка (викладачами були В.М.Глушков, К.Л.Ющенко, А.О.Стогнiй та iншi вченi), переконанiсть i, звичайно, iнтерес до нової розробки "Карат".

Процес автоматизацiї програмування для СЕОМ йшов паралельно з розробкою самої машини, долаючи всi перешкоди. В кiнцi 1960-х - початку 1970-х рокiв над системою автоматизацiї програмування працювали як випускники КДУ - К.Зелiнський, В.Мещанов, Ж.Кангун, I.Косчинська, так i спецiалiсти - iнженери А.Зуєв, В.Косик, С.Ставракi, Т.Трубачова, технiки М.Мучник, А.Кiпнiс та iншi.

Враховуючи важливiсть робiт з Систем втоматизацiї програмування (САП) "Карат", групу опiкали директор iнституту I.В.Кудрявцев, В.Ю.Лапiй, В.М.Плотнiков.

Але головна перепона для машини, що створювалася, i САП, була попереду. Так сталося, що "Карат" виявився програмно несумiсним з базовими СЕОМ "Атака", "Арфа", що розроблялися у Москвi. Тому i Москва, i Петергоф (неподалiд вiд м.Санкт-Петербург, Росiя) вiдмовилися навiть вести переговори на тему "Карат" i всi намагання "домовитися" зустрiчали в штики. Момент був критичний, вирiшувалася доля всього київського виробу - серйознiсть претензiй замовникiв i їх стурбованiсть були абсолютно зрозумiлi так само, як i безвихiдь нашого становища.

Коли ми разом з головним iнженером КНДIРЕ В.Ю.Лапiєм були присутнi в Петергофi на Вченiй Радi, пiд час виступу завiдуючого вiддiленням, доктора технiчних наук В.Я.Розенберга (може, я трохи помиляюся у прiзвищi) з приводу "Карата", Вiктор Юрiйович порадив менi непомiтно закрити вуха, не слухати i нi в якому разi не вступати в дебати. Вiн боявся, що я не витримаю емоцiй i вибухну. Боявся даремно. Я чудово розумiла, що саме на таку мою реакцiю дуже розрахував i чекав вибуху В.Я.Розенберг, щоб потiшити присутнiх. Вибуху не сталося. До цього в розмовi зi мною у себе а кабiнетi, В.Я.Розенберг виклав передi мною купу добре вiдомих книг з програмування, порадив менi їх почитати. I навiть не запросив у Петергоф для подальших бесiд. Певно сподiвався на швидку перемогу i попрощався з "Каратом" назавжди. Iнтуїтивно менi стало абсолютно ясно, що В.Я.Розенберг НIКОЛИ не пiдтримає "Карат". Потiм все саме так i сталося.

"Атака" мала систему команд IВМ, на той час найперспективнiшу. Петергоф повнiстю пiдтримав "Атаку". I почалися мої вiдрядження, дискусiї, дебати, пiдписання протоколiв узгоджень (iнодi з В.Ю.Лапiєм, В.М.Плотнiковим), зовсiм безглузда розробка програм для "Атаки" i "Карату" з метою їх порiвняльної оцiнки. Звiти тих часiв зберiгають висновки про результати такого порiвняння.

Мною був запропонований єдиний iснуючий вихiд з тупика - забезпечити програмну сумiснiсть на рiвнi САП, а саме - ввести в систему автоматизацiї мову високого рiвня з усiма цiкавими системними атрибутами - автокодом, завантажувачем, налагоджувачем, iнтерпретаторами для машин "Карат" i "Атака" тощо.

У наших "опонентiв" з Петергофу (звичайно, не у В.Я.Розенберга) з'явилася слаба цiкавiсть до моєї пропозицiї i вони попросили представити її у виглядi звiту. Що й було зроблено. Звiт був мною розроблений, узгоджений з В.М.Плотнiковим, затверджений В.Ю.Лапiєм, i мав назву: "Карат. Математичне забезпечення". Зберiгається в архiвах НВО "Квант", є копiя.

Але вiйськових одними "розмовами" про САП не можна було "задовольнити" - потрiбнi були реальнi програми, багато програм, перевiрка їх роботи - все, що називається налагодженням програм. I почалися трудовi буднi створення САП, яка в документацiї тих сумбурних часiв мала назву "Маяк".

В 1972 роцi в часописi "Морское приборостроение" (серiя 7 випуск 1) була опублiкована стаття "Структура системы автоматизации программирования СЦВМ" С.I.Довгаль, В.Ю.Лапiй, В.А.Яффе. Вiйськовi стежили за кожним кроком розробки, перевiряли абсолютно все з грифом "Карат", були присутнi на всiх етапах здачi, робота програм перевiрялася прямо на ЕОМ. В складних ситуацiях для консультацiй по системним питанням ми зверталися в iнститут кiбернетики i нас консультував його спiвробiтник В.А.Яффе. Але розроблювана паралельно з "Каратом" САП "Маяк" внесла розкол в ряди наукових спiвробiтникiв в/ч Петергофа (як говорять зараз, ситуацiя вийшла з-пiд контрою), частина спiвробiтникiв в/ч по програмному забезпеченню (ПЗ) перейшла на бiк виробу "Карат" i, бiльш того, почала навiть хвилюватися за його розробку (головою комiсiї по ПЗ "Карат" в Петергофi був назначений В'ячеслав Олександрович Мамикiн - добросовiсний, професiйний спецiалiст по програмних системах).

У мене є навiть офiцiйнi папери - свiдки тих битв за "Карат". I ця битва була нами виграна. Значення САП для "Карата" важко переоцiнити - я думаю, що жоден учасник тих подiй боротьби за "Карат" не буде цього заперечувати. Вимога вiйськових була - вирiшити проблеми, пов'язанi з програмною несумiснiстю СЕОМ "Атака" - "Карат", розробкою системи автоматизацiї програмування "Маяк", яка включає єдину проблемно-орiєнтовану алгоритмiчну мову високого рiвня, вiльну вiд машинної орiєнтацiї конкретних СЕОМ, вiдповiднi компiлятори для спецiалiзованих машин "Карат" i "Атака"".

Проект "Карат" разом iз системою автоматизацiї програмування "Маяк" був прийнятий дуже авторитетною комiсiєю, яка фактично дала йому путiвку в подальше плавання.

По програмному забезпеченню "Карат" моєю групою було розроблено ряд звiтiв та керiвних технiчних матерiалiв за моїм пiдписом, якi були прийнятi i затвердженi представниками головної в/ч практично без зауважень. Всi цi томи i зараз зберiгаються в НВО "Квант", вiдомi їх номери.

В.Я.Розенберг так i залишився серед прискiпливих опонентiв, в роботi комiсiй участi не брав.

А все почалося в п/я 24 з IП для бортової машини "Пламя" ще в кiнцi 1962 - початку 1963 р.р., у вiддiлi С.П.Колотошина. Саме полум'я хоча й розгорiлося з iскри, але стало яскравим феєрверком - "Карат".

Ще пригадався жарт вiйськових про те, що ПЗ "Карата" набагато потужнiше його самого (в момент прийома виробу в ПЗ були - автокод, завантажувач, налагоджувач, компiлятор, мова високого рiвня МОDAL, програма-iнтерпретатор з мови Бейсик для замовлення "Бриз", програма друку кодiв ДЗУ тощо).

Вiйськовi вважали, що розроблена моєю групою система автоматизацiї програмування "Маяк", вiдповiдає вимогам часу, виконана на високому рiвнi, набагато полегшить використання "Карату" в рiзних сферах застосування. I виявилися правими.

Пiсля захисту дисертацiї в НВО "Квант", я перейшла на викладацьку роботу, пов'язану знову ж таки з програмуванням для нових ЕОМ, потiм персональних комп'ютерiв, написала низку книг по мовам програмування та мережам, завiдувала кафедрою ПЗ. Працюючи зi студентами й слухачами, я завжди звертала увагу на проблеми засвоєння складного матерiалу, ступiнь втомлюваностi аудиторiї, пiдвищення ефективностi викладання. I саме в системi пiдвищення якостi життя, полiпшення здоров'я я побачила можливiсть подальшого використання комп'ютерних знань та iнформацiйних технологiй.

Тому рiшення видавати газету з назвою "Валеологiя" прийшло поступово i було моїм усвiдомленим вибором. Хоча довелося познайомитися iз зовсiм новими пластами знань.

Валеологiя - культивацiя здоров'я i здорового способу життя за допомогою батькiв, вчителiв, педагогiв. Особливо важлива ця наука в країнi iз запущеними соцiальними, моральними, екологiчними та iншими проблемами. Валеологiя повнiстю повторює тернистий шлях науки кiбернетики. Не зважаючи на те, що чиновниками демонструється жахливе неприйняття iдей валеологiї, вона зараз займає провiднi позицiї в системi здоров'я по всiй планетi. Тiльки називається в рiзних країнах по-рiзному. Слово придумано росiйськими вченими, вони ж наразi i тримають удар, як в свiй час кiбернетика. I Бог усiм нам на помiч!

В кiлькох номерах газети були розмiщенi матерiали про В.М.Глушкова, М.М.Амосова, якi мають пряме вiдношення до проблем валеологiї. На порталi ВАЛЕОЛОГ також є сторiнки, присвяченi їм.


Долатковi матерiали по темi

"Квант" - iсторiя iнформацiйних технологiй

Iлюстрацiї по темi

Головний конструктор спецiалiзованих електронних обчислювальних машин "Карат" В.М.Плотнiков та заступник головного конструктора по програмному забезпеченню С.I.Довгаль
Розробники спецiалiзованої електронної обчислювальної машини "Карат" з представниками Вiйськово-морського флоту СРСР. Київ, 1972 р.

   * Iнтерв'ю С.I.Довгаль http://www.valeolog.com/valeo2.htm

| Про музей... | Мапа музею |
| Iнформацiйнi технологiї | Розумова машина | Перший в континентальнiй Європi комп'ютер |
| Вiд кiбернетики до iнформацiйних технологiй |
| Керуючi ЕОМ промислового призначення | Комп'ютери для пiдводних човнiв та кораблiв |
| Першi бортовi комп'ютери для ракет |
| Українська ледi Лавлейс | Першi кроки в мiкроелектронiцi | Мiкроелектроннi технологiї |
| Хiрург, кiбернетик, письменник |
| Унiкальнi комп'ютери |
| Первiсток комп'ютеробудування - НВО "Электронмаш" |
| Фотогалерея | Книжки |
| Хронологiя розвитку обчислювальної технiки в Українi |