Капрановы и кино в «Среде» 08 квiтня 2005

7 апреля 2004 года в 18.00 в арт-бар СРЕДА ул восьмого марта два пожаловали дорогие гости — браты Капрановы, издательство ЗЕЛЕНИЙ ПЕС.

Это был престранный вечер, но по порядку.

Итак, браты Капрановы в СРЕДЕ. В красных рубахах и ваще одинаковые. Тема вечера: Эксперимент по потоплению ведьм. Вход пять гривен.

Набивается полная СРЕДА молодежи, и ваще не пьют при этом. Это нонсенс. Полный зал и не пьют.

За стенами СРЕДЫ — праздник Благовещенья. Как нам рассказал Тимофей (АРТ-ВЕРТЕП), один из главных православных праздников. Итак, вечер потопления ведьм начинается. Одинаковые краснорубашечные браты сходу ударились в оголтелую технократию — достали зачем-то наладонники и стали с них зачитывать одностишья — «Марно я на вас чекав в пікеті біля ЦВК».

Кроме братов в СРЕДЕ присутствует гений сучасной украинской литературы Алексей Волков. Браты извлекают тихого Волкова из темного угла, где он спокойно пьет пиво, и провозглашают: «На наших могилах будет эпитафия: Мы открыли миру Волкова». Открытый миру братами Волков застенчиво улыбается и косится на покинутый столик.

Далее идет презентация трех книжек Волкова — скромного хирурга из далёкого ПГТ, пишущего «достаточно жесткую психологическую прозу». Гений к публичности не привык и премило интеллигентно конфузится. Но о книгах.

Первая: про аномального черного пса, загоняющего некоего охотника в глухой угол.

Вторая: про страшенне кохання и про то, чем стоит за него жертвовать и стоит ли вообще.

Третья: Обратно про то, чем стоит жертвовать ради любви, но на этот раз студенческой.

Потом Волков заявляет, что перевел песни ДДТ, Аквариума и Чижа на украинский и желает прямо сейчас их спеть. В зале начинается оживление, но не находится гитары, и тогда браты наперебой начинают читать отрывки из своих книжек.

Отрывок про русалку. Жила была девочка, которая вышивала русалок. А муж у нее был барыга и фарцовщик. Она вышила ему русалку на куртке, русалка ему понравилась, он поставил этот логотип на поток и стал барыжить шмоткой. А про девочку забыл. А она пошла и утопилась, потому что кроме как вышивать русалок, ничего больше не умела. А потом мужыков, которые носили модную шмотку с логотипом, стали находить задушенными.

Отрывок про комсорга. Жил был комсорг, который портил всё, что движется. И он захотел испортить одну бабу в селе. А та не будь дура пошла к ворожке. Ворожка заколдовала комсорга так, что ему казалось, что он портит бабу, а на самом деле портил бюст Сталина на глазах у всего села.

Далее браты заявили, что много лет подряд исследуют социально-культурно-биологический феномен украинской женщины и стали демонстрировать потопление ведьм.

Сперва они достали действующую модель украинского ставка — прозрачный тазик с водой. Потом — действующую модель украинского села — соломенную аппликацию украинской хатки с соняшниками. Потом достали две действующие модели украинской женщины — две куклы барби в розовых платьях. Связали. Кинули в ставок первую. Первая пошла ко дну. «Это не ведьма. — пояснили браты, — Это честная украинская женщина» Кинули вторую. Вторая ко дну не пошла, а плавала себе по поверхности. «Это — ведьма. — многзначительно сказали браты. — Теперь ясно, почему Яна Клочкова так хорошо плавает».

Потом браты рассказали, что было с ведьмой дальше:

«Ведьму вылавливали из ставка, немножко били и отпускали. Она выходила замуж, рожала детей. По закону Менделя, если у ведьмы рождалось две дочери, то одна была ведьма, а другая нет. (тут браты достали из карманов две барби поменьше, связали и тоже кинули в ставок. Одна утонула, другая нет). Рано или поздно дочь-ведьму кидали в ставок, она плавала, её немножко били и отпускали. Она выходила замуж и т.д. А не-ведьмы тем временем накапливались на дне ставка. Что получается? Что в Украине на протяжении полутысячи лет непрерывно шел искусственный отбор ведьм. Об этом говорят и результаты соцопросов: 67,5 % мужчин на вопрос «ваша жена ведьма?»  ответили утвердительно. А на вопрос «Ваша тёща ведьма?»  утвердительно ответили 100% мужчин. Следовательно, культивция ведьм в Украине-давняя и успешная затея»

На том браты и кончили. И тогда публике решили показать короткометражное кино.

Кино было восхитительное! Три короткометражных ленты производства замечательной днепропетровской студии Jovich film. Особо ценно, что крутил кино сам мэтр — легендарный в арт-баре СРЕДА Jovich.

Первая лента из талантливой трилогии, созданной по заказу МА АРТ-ВЕРТЕП называлась «НЕТ БОГА КРОМЕ ЗИ ЗИ ТОПА». Эта лента, читатель, корнями своими уходит к истокам дадаизма, и в плане сюра ничем не уступает АНДАЛУЗСКОМУ ПСУ Сальвадора Дали.

Итак. На статичную камеру снято два монолога неких людей. Потом они нарезаны, перемешаны и слеплены снова. Получается очень смешно и здорово. Карлос Кастанеда с его «Диалогами с доном Ху» или как там его, просто сасьот. Са-сь-от. Эта лента — отличный пример того, как из двух полноценных, осмысленных и скучных монологов сделать фарс. Шапито. Мим-пип-шоу. Синхробуффонаду. В некоторых местах с экрана доносится просто физически ощутимый запах шалы.

Ну и конечно, кульминация — один герой рассказывает, что Пасха -это яйца, а другой, корчась от смеха, рассказывает, что Бога нет, а есть Зизитоп, и что крестный ход на пасху — это туса фанатов Зизитопа, и мусора не в курсе, и охраняют, думая что это Пасха.

Мы все в зале чуть не понадрывались от смеха, беспесды.

Малацца, маэстро Jovich! Приятно всё-таки, что есть у нас люди, которые не боятся пограничных тем, которые не боятся задорно посмеяться над тем, кто находится по ту сторону утлой человечьей жизнишки. Приятно, что есть люди, которые не боятся поделиться этим с другими. Так держать, поцоны!

«ЭТОТ РЫЦАРЬ НЕУДАЧНО ПОШУТИЛ СКАЗАЛ АЗАЗЕЛЛО ПОВЕРНУВШИСЬ К МАРГАРИТЕ И ГЛАЗ ЕГО СВЕРКНУЛ ЕГО КАЛАМБУР В КОТОРОМ ОН ГОВОРИЛ О СВЕТЕ И ТЬМЕ БЫЛ НЕ СОВСЕМ УДАЧЕН ПОЭТОМУ РЫЦАРЬ ПРОШУТИЛ БОЛЬШЕ И ДОЛЬШЕ НЕЖЕЛИ ПРЕДПОЛАГАЛ» (с)Михаил Афанасьич

Ну да ладно, авось обойдется.

А мы тем временем будем ожидать от замечательной днепропетровской студии Jovich film новых тем — зритель наверняка с огромным интересом посмотрит фильм о надругательстве над мертвыми или осквернении храма. Будемте последовательны.

Фильм второй. Очень короткий. Между начальными и финальными титрами можно заметить, как какой-то не особо адекватный, оттого смешной человек глубоко дышит и одновременно с этим тяжко бредит. Кайф.

Фильм третий, феноменальный. Очень всем понравился. В арт-баре СРЕДА показывают Арт-бар СРЕДА. Правда, как-то мутно и размыто, как сквозь целофаночку. Зато цветное.

Это — настоящий перфоманс. Непостижимо, как маэстро Jovich это удалось — так реальный аквариум на стене продолжается аквариумом в кино, и даже девочки сидят на тех же местах, что и в кино. Показывают некоего приятного во всех отношениях бородача, который играет на синтезаторе. Потом — крупненько выхвачено, как бородач кушает горячее. Потом — кусок стены СРЕДЫ и спины звукооператоров, настраивающих микрофон. Приятный бородач то на русском, то на украинском рассказывает разные занятные штуки — читает лимерики, басни а-ля Хармс, читает балладу про хомяков и делиццо со зрителем, как его брат съел его заветный пейотль. Еще он читает «глумизмы» — «Куплю в магазине булку, согрею свою подругу, которую вряд ли уж купят»

Потом бородач устраивает то ли вечер памяти себя, то ли поминальную Высоцкому — играет на синтезаторе и плохо поёт чужие песни. Под какую-то тапёрскую музычку.

В общем, если попадется — рекомендую. Смотреть можно практически даже не накурившись.

А потом всё закончилось, и непьющая молодая публика пошла недоуменно курить.

Симон Чорный

Фото Ігоря Петровського спеціально для МА «Арт-Вертеп»

Пов'язана інформація

• Афіші 
  • ВЕЧІР ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІМПРОВІЗАЦІЇ у виконанні Андрія Куликова, Марії Матіос, Сергія Грабовського, Дмитра Чекалкіна, Романа Чайковського та Братів Капранових (м. Київ)
• Новини 
  • Кобзарство як альтернатива глобалізації. Стаття з нового «Закону Братів Капранових»
  • Брати Капранови відкрили закон, який пояснює, чому голосують за Януковича. Інтерв'ю з авторами.
  • Ірен Роздобудько: Навіть заміжні жінки мають належати тільки собі
  • Так вони прощалися. На випускному вечері Василь Шкляр вперше напився, а Світлана Поваляєва була схожа на тортик
  • Як рейдела, так рейдела, аби добре мейнела!.. (Спроба альтернативного літературознавства на прикладі хулігансько-філософського роману Братів Капранових «Розмір має значення»)
  • А ти хочеш оргазм з елементами порно? (Книжкова премія «Літературний Олімп»)
  • Телевізор — це скринька для дурнів? Чому на українському ТБ закривають культурні програми? (Відповідають Мирослав Попович, Володимир Цибулько, брати Капранови, Марк Гресь, Ян Таксюр, Лариса Денисенко, Андрій Бондар та інші.)
  • З НОВИМ РОКОМ! (Традиційне новорічне бліц-опитування наших «зірок»: де і як вони планують зустрічати Новий Рік)
  • Брати Капранови: «Планета «Дніпропетровськ» — це саме те, про що ми пишемо!»
  • Брати Капранови: «Фортуна — жінка, і якщо вона вже остаточно обернулася до вас спиною, попрохайте її трохи нахилитися»
  • Сюрпризи Форуму видавців
  • Письменники пишуть. А читачi ? ..
  • Репорт Симона Чорного о первом дне «Буквицы»
  • Навала грандів української літератури на Дніпропетровськ
  • Шо було у Одесі? (про креатив, «Вертеп», літературу та одеські частини тіла)
  • Книжкова полиця-1(95), ефір 6. 10. 2006
  • Три відповіді Маріанни Кіяновської: маленька розмова про Велику літературу
  • Галицьке жіноцтво на кожен смак. Конспект суб’єктивних вражень (Фото-звіт другого дня Буквиці)
  • Романтичний вечір українського модернізму
  • Софія Андрухович і Андрій Бондар про літературу, книги і футбол
  • «МиZтецьки Zтрави» на цьогорічній «Буквиці»
  • Всеукраїнська книжкова виставка «Буквиця» — відродження української книжки на Дніпропетровщині
  • Малкович. Творческий вечер, перетекший в пресс-конференцию
  • Светлана Поваляева на «Буквице» и в «Среде»
• Товари 
  • Брати Капранови: «Приворотне зілля»
  • Брати Капранови: «Кобзар 2000»
  • Віталій Капранов: «Сам собі лікар»
  • Літературно-критичний часопис Київська Русь: «Узбіччя» Книга 5
  • Брати Капранови: «Розмір має значення»
  • Ріо Кундер: «Panicoffski»
  • Літературно-критичний часопис Київська Русь: «ВО№А. Книга 5(XIV)7515 рік»
  • Брати Капранови: «Закон братів Капранових»
  • Олексій Волков: «День відбуття»
  • Олексій Волков: «Подорож у безвихідь»
  • Олексій Волков: «Амністія для хакера»
  • Олексій Волков: «Виконавець»

Коментарі

Йовіч -абсолютна лажа!
Йшов сподіваючись шо нарешті в Дніпрі шось заворушилося на кінофронті а це, виявляється, знову черговий чувак котрий всім показує шо у нього є відеокамера і він вміє працювати в Premier (чи не знаю шо там у нього)
І не треба там шось відшукувати бо ні хера там немає!

2Богусь:
До хєра там є! Там є кадри, які років за двадцять будуть коштувати таких шалених бабок, що всіма, крім вас, любимий Вадим Йович переселиться на Канари й плюватиме з високої горки на невдатних критиків свого дніпропетровського минулого. Буде це, звісно, тоді, коли Жадан з Дерешем отримають Нобелівську та Пулітцерівську премії (кому яку, нехай розбираються самі :)), й весь світ нарешті замість Коельо почне читати Дереша, бо він того справді вартий, просто ще дуже молодий ;)

А ні хєра там нема для того, хто бачить у двох молодих укурених людях ЛИШЕ двох молодих укурених людей, а не перші імена сучасної української літератури... Хоча "Немає Бога крім Зі Зі Топа" й без відомості його учасників має, як на мене, неабияку мистецьку цінність як шедевр репоротажної зйомки.

2Симон Чорний:
Одного не розумію: ви справді не знаєте, ким являються "нєкіє гєрої" фільмів Йовича, чи так майстерно прикидаєтеся, аби не дратувати дніпропетровську публіку зайвим нагадуванням про вузькість її читацьких горизонтів? Мені чомусь більше віриться в друге...

Спешу покаяццо, грешный.
В самом деле не знаю, кто снят на замечательную кинокамеру маэстро Йовича. Ибо, как Вы изволили совершенно справедливо подметить, горизронты узки до неприличия, ибо сам есть часть этой самой днепропетровской публики.
И гляжу не глазами посвященного брахмана, а глазами тех, для кого пишу - низких кшатриев. Ибо сам низкий кшатрий. Ибо не хочеццо стать героем забавной песенки некоего Бориски Гребенщикова: "А сами давно звонят лишь друг другу, обсужная насколько прекрасен наш круг". Замкнутые системы - путь к вырождению. Давайте размыкать.

Шановна Куся!
Не плутайте ви грішне з правидним!
Якщо ви вважаєте шо визначну особистісь знімай і показуй як завгодно і це буде шедевр-ви помиляєтесь! Я міг би Вам показати безліч таких плівок що знаходяться в різних шухлядках в общазі моєї рідної Львівської Академіїї мистецтв і у окремих знайомих по Львову!
Там є і Барбара і Чубай і Чайка і Леся Герасимчук і Покальчук і Андрухович у досить таки непрезентабельних станах! Але все це не робить з людей, котрі у себе все це зберігають, художників. Хоча...стосовно даної ситуації-на безриб`ї і рак -самі знаєте хто!!!

For Куся:
Перепрошую, що в деяких місцях мого останнього message слово "Ви" -з маленької літери.Це абсолютно не через неповагу.Чесне слово!

Симону Чорному.
Про "давайте размикать" - хід Вашої думки мені подобається. Але наїзд на Кусю щодо "страшно далєкі оні от народа" - дозвольте не погодитися. З останнього - варто було зайти на концерт Вертепу та Компаніченка або на Андруховича. Кожного разу людей по 300-400.

2Богусь:
Якщо Вам, яко мешканцю общаги вашої рідної Львівської Академії мистецтв, є з чим порівнювати, то мене тим більше дивує Ваша реакція. Ви неодмінно б мали помітити сутнісну відмінність роліка Вадима Йовича від любительського хоум-відео "по п’яні". Мала впасти в око операторська майстерність, своєрідність обраних ракурсів, талановитість монтажу. Тому я й кажу, що це є шедевр репортажної зйомки, бо за відсутності жодного постановочного кадра Йович за допомогою одного лише монтажу витворює цільний, по-авторському переосмислений продукт. І справа тут не в презентабельному або непрезентабельному стані зафіксованих на плівці знаменитостей (повірте, я давно вже знаю, що письменники теж люди, і не стала б до розчулених шмарклів захоплюватися самим фактом того, що Жадан п’є, або що Андрухович хапає, припустимо). Справа в тому, що плівка ідеально передає дух, атмосферу, настрій того вечора, і за це Йовичу честь та хвала :)

А про плівки, що зберігаються у ваших львівських друзів, також не відгукуйтесь так зневажливо: нікому, крім Господа, не відомо, зйомка якої саме постаті сучукркультури буде безцінними документальними кадрами років через 30-40...

2Симон Чорний:
Мені здається, це не ви мали б казати "давайте размикать", це я б мала попросити "давайтє нє замикаццо" (всьо ОК? а то я ще з орфоартом не освоїлася :))

Знаєте, була свідком замєчатєльной картини, піддивленої у Арт-Вертепі: перед приїздом братів Капранових панове співорганізатори розподілили ледь не жеребкуванням, хто яку книжку Капранових почитає. І сумлінно почитали. Хоча часу ні хрєна не було.

Висновок: навіть у наскрізь прогнило-українофільному Вертепі про українську культуру знають не все. Але ставлять собі за мету знати побільше. Інтернет же ж у вас під рукою, думаю, – от і замість пишатися кшатрійською сутністю просвіщайтеся самі та просвіщайте дніпропетровського читача в доступній для нього формі. Бо якщо членство у широких колах автоматично передбачає гордо пропаговану узкість горизонту – я краще починаю вироджуватись прямо зараз.

P.S. Обожнюю БГ, але заради різноманітності – поцитуйте, будь-ласка, ще когось.

2 Симон Чорний: "давайте розмикать" - браво! Знач є в Дніпрі люди, що готові всмоктувати своїми чакрами щось нове для себе, тому що раніше все закінчувалось фразою "а! тут па-украінскі, пашлі атсюда".

2 Богусь: я не понл! А формат кіношки для Вас дійсно нічо’ не вартий? Чи Ви хотіли побачити "рєзко" другого Тарковського? Це просто репортажна зйомка, котра до речі подобається самим героям, принаймні Жадан крутив її на Форумі. Не більше але й не менше...

2 Куся: ну от... всю контору попалила! Тепер будуть казати що весь сучукрліт -
на(о?)ркомани і алкаши! І дітей будуть лякати! :))))

For Куся:
Знаєте, можливо, мені і не варто було роздувати цю дискуссію, якщо це комусь шось гріє.Я не сноб, просто,як я вже казав-,йшов подивитись ,нарешті, хто ж такий цей знаменитий Йовіч і з чим його їдять. Побачив аматора і нічого більше.Я згоден,що з пізнавальної точки зору, а тим більше -для шанувальників,скажімо, Дереша (котрого й сам дуже шаную) це є чимось неабичим! В усьому ж іншому це досить непрофесійно.

А стосовно :
"А про плівки, що зберігаються у ваших львівських друзів, також не відгукуйтесь так зневажливо" -я ж не казав що це все нічого не варто в історичному сенсі(перепрошую за пафос) і все таке інше(включаючи , до речі,і зйомки Йовіча)
Просто відзнятий матеріал ще не є кіном!
Хоча колись якийсь такий хтось і відзняв відомі всім кадри з сніговою людиною і ,напевне, отримав за це купу грошей і має на них копірайт.Не знаєте як його прізвище?

Богусь був...

Дискусії постійно тре’ роздувати! Я так думаю.
Тре’ дати почитати Йовічу, а то он шота в натурє нос задрал, ходить такий весь важний, дєловая клобаса! :) Галуазінкой останнього разу навіть не пригостив... Сам усьо викурив!:)))))

2Чиж:
Нічого я нікому не спалила. Читай уважно: в кінці цього викривального уривку я приписала чарівне слово "припустимо", а це означає, що я нічого не стверджую... Може, ніхто взагалі не хапає, а всі нюхають... :)

Кароче, не хотелось бы показаться недогоняющим вообще, но у меня есть вопрос, а вы что вообще не курите и не пьете? Вооот, и писатели курят, пьют и может даже нюхают;) А кино по-моему, нормальное. Ну где еще можна увидеть, что потом происходит со знаменитостями, после концертов там всяких. Это делает их ближе к народу, и народ этому рад. Я так точно :)))))

Прадаёцца клей "Момент", в харошем састаянии

Это в комплекте с фильмами про писателей? Или вы ошиблись? В чем-то...

Ну чо, братия и сестры. Рейтинги ресурса ползут вверх, с чем вас и поздравляю. Дайош встречный план!!!!

	Коментар:

31 липня — 26 серпня

Виставка живопису
«25 см в квадраті»
(м. Львів)

Iншi події

 Експорт новин