"Сад на пустирі" — це роман про «застійній роки, хоч автор часто повертає персонажів у минуле — до часу, коди створювалися колгоспи на Поділлі, коли проводилися репресії, коли люди пухли від голоду, тікали в міста від безправ'я. Заклятий пустир, на якому нічого не виросло, крім диких бур'янів — образ села, що за десятки років дійшло до запустіння. Тут живуть люди добрі та злі, роботящі та ледарі, окрилені любов'ю, безкрилі і навіть ниці. Але у всіх є щось трагічне в долі — як в особистій, так і у спільній, селянській.
|