Хліб як знаряддя політичної боротьби

Повертаючись щовечора з роботи, я завжди купую свіжий батон: пригадується дитинство, ні з чим незрівнянний аромат маминого хліба, щойно витягнутого з розпашілої печі... Продавці знають про моє уподобання і давню звичку й інколи навіть приховують теплу булку для постійного покупця. Це для нас перетворилося вже на певний ритуал, який незмінно супроводжується люб’язностями і на адресу всіх тих, хто над хлібом трудився, і тих, хто його подав на прилавок. Та ось недавно продавець уперше за багато років сказала замість звичного «прошу» тихе «даруйте»: відсьогодні — на 50 копійок дорожче. Замість звичних 1.50 мені довелося викласти 2 гривні.

З огляду на гостроту питання, особливо напередодні парламентських виборів, харківський міський голова Михайло Добкін і керівник хлібокомбінату «Куліничі» Володимир Мисик скликали прес-конференцію і пояснили, чому усі виробники хліба, за винятком хлібозаводу «Салтовський», обходяться нині без підвищення цін. Висновок напрошується один: банальна політична інтрига.

Міський голова нагадав, що ще три роки тому державною інспекцією з контролю за цінами були визначені як найбільш куповані і визнані соціальними сорти хліба, що займають більш як 60% від загального обсягу виробництва. Хліб «Український» у виробництві становить 18,5%, «Губернський» — 11%, хліб із борошна першого сорту — 34%. Минулого тижня хлібозавод «Салтовський» підвищив ціни й одночасно скоротив випуск соціальних сортів. За даними на кінець минулого місяця, підприємство випустило 4 тонни соціальних сортів хліба, що становило лише 3% від загального обсягу виробництва. Для порівняння: два роки тому випуск соціальних сортів «салтовського» хліба становив 13%. М. Добкін повідомив, що сьогодні уряд цілком виконує взяті зобов’язання: хлібозавод «Салтовський», як і решта виробників, нещодавно одержав необхідну кількість борошна з держрезерву. Однак це підприємство — єдине з усіх виробників хліба, яке на власний розсуд не дотримується домовленостей.

На думку міського голови, борошно, що його одержав хлібозавод «Салтовський» за ціною, нижчою від ринкової, він пустив не на виробництво соціальних сортів хліба, а на випічку інших сортів, котрі продає за новою ціною. Крім того, «Салтовський» змінив назви сортів. Хліб перейменували, тому, на думку керівництва хлібозаводу, він перестав бути соціальним, наголосив міський голова.

— Практично неможливо припустити, — сказав Михайло Добкін, — що підвищення цін на хліб і скорочення виробництва соціальних сортів відбулися без відома власників ЗАТ «Хлібозавод «Салтовський».

Стосовно наступного розвитку хлібного сюжету, М. Добкін припускає два варіанти. Або, після нинішнього нагнітання ситуації, найближчим часом буде зроблено заяву і «титанічними» зусиллями знижено ціну на хліб, або бажання отримати прибуток усе-таки не дасть змоги певним політичним колам діяти в інтересах громади. Міський голова вважає, що підвищення цін на продукцію «Салтовського» — це банальна політична інтрига, нагнітання ситуації напередодні виборів. Особливий цинізм полягає в тому, що в даному випадку всі політичні дивіденди намагаються одержати коштом людей, які рахують кожну копійку, купуючи продукти харчування. Михайло Добкін підготував звертання на ім’я Прем’єр-міністра і Генпрокурора України, щоб вони розібралися і з’ясували, чому на окремо взятому хлібозаводі так різко зросли ціни.

На запитання журналістів, чи не подорожчає хліб іншого хлібокомбінату, Володимир Мисик запевнив, що за наявності добре оснащеного виробництва, техніки, фахівців і транспорту проблем не існує апріорі, тож для підвищення цін немає жодних підстав. Ні до, ні після виборів ціну на соціально значимі сорти хліба «Куліничі» не піднімали і не підніматимуть, заявляє Володимир Мисик. Це, за його словами, удається за рахунок використання хлібопекарського устаткування від світових виробників, величезної мережі фірмових магазинів, власного автопарку — найбільшого в Україні: півтисячі машин забезпечують хлібом майже 15 тисяч населених пунктів.

— Ми сконцентрували тримісячний запас борошна. За сім років ми зуміли оснастити наше підприємство — а до його складу входять 15 хлібопекарських комплексів у різних областях України — новітнім обладнанням. Харківська область — базова, тут знаходяться п’ять найсучасніших хлібокомбінатів, шостий завод у селищі Куліничі закінчуємо будувати. Він відкриється за місяць-півтора. Я не бачу підстав для підняття ціни на хліб, тому що піднімати її можуть або хочуть з двох міркувань: політичних або коли економіка окремо взятого підприємства така квола і нежиттєздатна, що іншого виходу, як піднімати ціну, щоб вижити, у цього підприємства немає. У хлібозаводу «Куліничі» існує домовленість з владою, що на соціально значимі сорти хліба ціна не підніматиметься, і спекуляції на цю тему ми не допустимо. У мене досить потужностей, щоб я випік будь-яку кількість хліба на одному з п’ятнадцяти підприємств, які знаходяться в радіусі 300 кілометрів. Тепер головне питання — посилити ціновий контроль у місті над магазинами, котрі підняли ціну на хліб.

З міським головою наші домовленості полягали в рукостисканні, — заявив керівник хлібокомбінату «Куліничі». — Але якщо ці відносини потрібно оформити у вигляді соціальної угоди, я готовий поставити свій підпис, що до кінця 2007-2008 маркетингового року — від серпня до серпня — ціна на соціально значимі сорти хліба не підніматиметься.