Голос України - Як урятувати Україну від хімічного Чорнобиля?

Мелітопольці не лише знають, а й можуть це зробити

За останні десятиліття в Україні накопичилася значна кількість пестицидів, не придатних для використання за прямим призначенням. Хоча вони в основному звезені в певні точки, назвати це зберіганням не повертається язик, бо отруйні речовини не тільки не охороняються, а й безбожно розкрадаються нечистими на руку ділками, котрі, не знаючи походження хімікатів, збувають їх населенню, фальсифікуючи під різні препарати для захисту рослин від хвороб і шкідників. Якої шкоди це завдає посівам та здоров’ю людей, доводиться лише здогадуватися. Адже ні спеціальних досліджень, ні офіційної статистики з цього приводу немає.

Та й взагалі, що можуть сказати про цю проблему уповноважені державні органи, якщо вони самі не знають, що відбувається насправді? Візьмемо ту саму статистику. За офіційними даними, кількість не придатних для використання пестицидів становить в Україні 10,7 тисячі тонн, а за неофіційними — 20—25 тисяч. Така розбіжність в оцінках пояснюється передусім недосконалістю обліку цих небезпечних відходів, відсутністю контролю за їх зберіганням, а часто — і власника. Реальна ж картина безгосподарності ще гірша.

За словами голови правління Запорізької виробничої асоціації з агрохімічного обслуговування сільського господарства «Агрос» Валентина Назаренка, який очолює цю систему 27 років, тільки в нашому регіоні 1991 року на тривале зберігання було звезено до трьох сховищ 1,5 тисячі тонн заборонених для використання, прострочених та нерозпізнаних пестицидів, а в Україні такого непотрібу тоді налічувалося близько 42 тисяч тонн.

Ситуацію ускладнює кричуща бездоглядність. Діряві дахи й двері складів, куди безладно скидали пестициди різного походження, з часом стають каталізаторами стихійних хімічних реакцій з непередбачуваними наслідками. Виникають навіть пожежі, а токсичні речовини розлітаються й вимиваються атмосферними опадами на великі відстані та отруюють повітря, грунт і водоносні горизонти.

Але дуже часто ці інциденти мають «рукотворне» походження. Саме така сумнівна пожежа сталася 2005 року на базі зберігання отрутохімікатів біля села Мала Білозерка Василівського району. Оглянувши її залишки, фахівці агрохімзахисту одностайно дійшли висновку, що основна маса пестицидів звідси була завчасно вивезена невідомими особами, які й організували підпал, але слідство чомусь зайшло в глухий кут. Наслідки ж цієї надзвичайної події на довгі роки підірвали здоров’я місцевого населення, яке й досі сподівається, що влада врешті-решт покарає винуватців їхньої трагедії...

Отже, безладні звалища пестицидів стали тією міною уповільненої дії, котра загрожує знищити майбутній генофонд України. Але що з ними робити, ніхто не знає. Пропозицій з цього приводу багато, однак усі вони зводяться до того, що треба або ж збудувати могильник на зразок чорнобильського «саркофага», або ж розробити технологію нейтралізації отрутохімікатів. Загальноприйнятим і найпоширенішим у світовій практиці способом знешкодження і ліквідації пестицидів є їх спалювання в установках, які забезпечують високотемпературний режим процесу окислення і термічного розкладу. В Україні на низці промислових підприємств та науково-дослідних закладів проводилися подібні експерименти, проте бажаних результатів вони поки що не дали.

І ось, нарешті, блиснуло світло у кінці тунелю: багаторічні зусилля колективів ТОВ «Продмаш» з Мелітополя та ЗАТ «Харківський науковий центр військової екології» увінчалися успіхом, вони запропонували практикам свій мобільний комплекс для знешкодження пестицидів безпосередньо в місцях їх зберігання.

Нехай вас не бентежить назва підприємства, яке взялося за таку складну справу. Так, на «Продмаші» випускають автоматизовані лінії для розливу рідких продуктів, але головною «темою» цього глибоко засекреченого в радянські часи заводу була «оборонка». Спеціалісти аерокосмічної галузі на Байконурі та в Плесецькому, а також в інших місцях базування ракет ось уже тридцять років успішно використовують особливі мелітопольські установки, які заводчани поміж собою називають «допалювалками». Це — пересувні військові агрегати нейтралізації, призначені для знешкодження пари й розчинів компонентів ракетних палив методом термічного розкладу (спалювання).

— Наші агрегати мають по-справжньому військовий рівень надійності, — розповідає голова правління ТОВ «Продмаш» Ярослав Пижинський. — Їх експлуатують у будь-яких кліматичних умовах, вони мають дуже високий коефіцієнт корисної дії, а строк гарантії становить 18 років. Тож доводиться лише шкодувати про те, що на відміну від Росії вони не знайшли застосування в Україні, де на військових об’єктах й досі зберігаються 18 тисяч тонн рідкого ракетного палива.

Іншою проблемою національного масштабу є знешкодження отрутохімікатів сільськогосподарського призначення. Ми звернулися з конкретною пропозицією в Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, а підтримав нашу ініціативу народний депутат України В’ячеслав Богуслаєв, курирує Мелітопольщину. Ініціатива підприємства проста й зрозуміла: провести сертифікаційні випробування, вивчити кінцевий продукт на виході з наших установок і в разі позитивного результату отримати ліцензію на утилізацію хімічних відходів.

У ТОВ «Продмаш» уже виготовлено експериментальний мобільний комплекс для знешкодження непридатних пестицидів, який складається з камерної печі і модульного агрегата, оснащеного багатоступеневою системою очищення газів від хлористого водню та зависів солей. Крім того, конструкція передбачає можливість очищення викидних газів і від арсену та ртуті, якщо в тому з’явиться потреба. Запропонована технологія пройшла тестування у ЗАТ «Харківський науковий центр військової екології», але остаточний висновок про її екологічну чистоту буде отримано лише за результатами натурних експериментів.

До цього іспиту, який відбудеться через кілька тижнів, продмашівці готуються дуже серйозно. Адже потрібно забезпечити стовідсоткову надійність роботи комплексу і з честю пройти жорсткий контроль з боку наукових установ та екологічних служб.

— Для проведення випробувань ми знайшли в самому Мелітополі об’єкт, де зберігаються близько 20 тонн шкідливих хімічних речовин, — розповідає голова правління Ярослав Пижинський. — Так би мовити, уб’ємо двох зайців: і випробування проведемо, і рідне місто від нечисті порятуємо... Розуміємо, що буде нелегко. Адже Україна підписала цілу низку міжнародних екологічних угод, тому треба витримати всі технічні умови. Але ми самі зацікавлені в тому, щоб контрольно-вимірювальна апаратура була найточнішою і фіксувала найменші відхилення від норми. Тоді зможемо доопрацювати технологію й створити мобільний комплекс, який відповідав би кращим світовим зразкам, а отже, був би конкурентоспроможним на міжнародному ринку.

Випробування — завжди хвилююча подія, тож побажаємо колективу ТОВ «Продмаш» пройти їх з честю. Бо те, що створили мелітопольці, потрібне не тільки їм, а й усьому українському народу.

Запорізька область.

На знімку: тестові випробування мобільного комплексу для знешкодження отруйних хімічних речовин на полігоні.

Фото автора.