Шкіра в салоні

Застеляти ложі чужою шкірою людин почала ще в стародавності. Традиція збереглася й понині. Наприклад, шкіряний салон - верх автомобільного престижу

Для душі й по необхідності

Переробити інтер'єр на свій смак - заняття недешеве. Але чого не зробиш для душі! Таких клієнтів у нас - більше половини. Одні хочуть затягти шкірою кокпит БМВ-Z3, інші - розцвітити салон "Шевроле" у психоделическом стилі . Часто доводиться заміняти одні шкіряні вставки іншими - під колір кузова. Деяким подобається вишивка по шкірі. Особливим шиком уважається власний вензель на спинці або підголівнику . Декого не влаштовує якість матеріалів навіть тюнингового "Мерседеса". Тільки недавно закінчили перетягати його стелю. Ні, не шкірою, звичайно, - штучною замшею "алькантара". Матеріал цей винятково високої якості, а за ціною набагато перевершує натуральний. Нерідко процес "доведення" салону сполучають із установкою додаткового встаткування - динаміків, підсилювачів, телевізорів і т.д. Поле думки клієнта контролює наш дизайнер. ІЗ професіоналом - воно надійніше.

Менша частина приїжджає по необхідності. Це, як правило, свіжоспечені власники старих " мерседес-бенцев", "ауди" або БМВ. Адже продавці основну увагу приділяють кузову . Плоди їхніх зусиль радують око не один рік. "Відновлений" лише за допомогою автокосметики салон здається набагато раніше. Перетяжка шкірою довговічна й відповідає статусу автомобіля

Рідкі гості - власники вітчизняних машин. Вони найчастіше обтягають шкірою обід керма (щоб не сковзав) і ручку важеля КП (щоб в одному стилі ). Думаю, вибір виправданий: куди краще моторошних оплеток і не дорожче справжніх "драйверских" рукавичок

Ручна робота

Ніяких лекал і трафаретів у нас немає. Оболонку для кожного елемента кроїмо й підганяємо індивідуально. Взяти, наприклад, кермо. Кравецьким сантиметром вимірюємо довжину окружності бублика і її обода, а також ширину спиць. Викрійку робимо відразу на шкірі - багатий досвід рятує від метушні з міліметрівкою. У складному випадку можна підстрахуватися, давши припуски побільше. А от щоб забезпечити натяг, пару сантиметрів часом треба зменшити. Скажемо, якщо довжина утворюючої керма 120 мм, кільце шиємо 117-118. Залишається підігнати оболонку по місцеві й вручну закріпити особливим рядком по всьому ободу. Клей ми не використовуємо - прилипаючи, "шкірка" нерівномірно натягається. Не рекомендуємо також підкладати поролон. Кермо виходить пухким і приємним на дотик, але, на жаль, швидко обминається й втрачає вид

Якщо ж основа выкрошилась і покрилася віспинами, краще застосувати еластичну шпаклівку . Якість роботи багато в чому залежить від шкіри. Тут вона, зрозуміло, спеціальна. Адже багатостраждальне покриття труть (нерідко вологими й не дуже чистими руками), морозять, нагрівають на сонце . Тому для більшої стійкості автокожа профарбована наскрізь і покрита поліуретаном. У такому виді повітря вона майже не пропускає. Для вентиляції проробляють численні дрібні дірочки - перфорацію. Ці "дихаючі" вставки часто вбудовують в оболонку кермового колеса в зоні хвата

"Заодно" часом доводиться обшивати й подушки безпеки. Просто взяти й сунути важливу систему в шкіряний мішок не можна. Шкіра адже досить товста (1-1,5 мм) і міцна - эйрбэг може не розкритися. От і робимо діагональні, що послабляють надрізи зсередини, а на шов пускаємо тонкі бавовняні нитки

Іноді просять отреставрировать подушку, що відробила . Мотив ясний : купувати нову дорого, облицювати стару - дешево (відносно, звичайно) і престижно. Порвану оболонку відновлюємо за допомогою металевої сітки й термоклея. Далі в хід іде еластична шпаклівка . Потім - по описаній вище технології. Виходить міцна й податлива вставка. Майже заводська, тільки без рятівної начинки - так званий нульовий варіант. Безпека ? Ну, по-перше, эйрбэг не завжди ставлять навіть на нові машини. По-друге, наш варіант явно краще "литовського", коли замість еластичного наповнювача в маточину засовують дубове поліно

М'яке місце

Переробка салону включає, як правило, заміну оббивки сидінь, підголівників, підлокітників і виготовлення дверних вставок. Викрійки не потрібні й тут: лекалом служить знята оболонка. Правда, іноді на догоду стилю доводиться змінювати крій компонентів. Адже багато не ладь виділити формою або кольором той або інший елемент. Крім того, у деяких місцях необхідна перфорація. У русі начинка сидіння "дихає " і, проганяючи крізь отвори потік повітря, вентилює зону контакту стелом.

А от серйозно змінювати форму крісел ми беремося неохоче. "На коліні " виходить хоч і добре, але дуже трудомістко. А закуповувати спеціальне оснащення при штучних замовленнях нерентабельно.

Незважаючи на гадану простоту, багато сил і часу віднімає декорування оббивки дверей. Добре, якщо конструкцією передбачена знімна вінілова вставка: затяг - і порядок. Якщо ні, майстрові доводиться відтворювати в шкірі весь, часом досить мудрий рельєф дверної панелі

Але ніщо, мабуть, не зрівняється в складності з обробкою передньої панелі. На машині добре не вийде. Попередньо "торпедо" треба зняти. Навіть досвідчений арматурник часом трудиться над цим уесь день. Довше всього провозилися з рідким, ледве чи не єдиним замовленням на... "Самару". При розбиранні кволі пістони, "вуха " і інші елементи кріплення наказали довго жити . Довелося перекваліфікуватися в слюсарів і зробити всі заново, як варто . При обтягуванні - свої тонкості. Шов, наприклад, не повинен виступати над поверхнею. На спеціальній спилочной машині шкіра в цій зоні підріжеться в глибину, робиться тонше. Шиємо, потім місце стику мажемо клеєм і "розклепуємо" молотком. Виходить гладко й красиво.