 | |||||||||||||||||||
|
ЛІТЕРАТУРА З ІСТОРІЇ РОСІЙСЬКОГО Anna Pavlova. La Danse de son temps. Exposition. - Paris, 1956. - 28 p.
"Павлова Ганна Павлівна (1881-1931) - російська артистка. У 1891 році прийнята на балетне відділення Петербурзького театрального училища, де займалася в О. Облакова, Є. Вазем і П. Гердта. Після закінчення, з 1899 року - танцівниця Маріїнського театру. У 1906 році переведена в ранг балерин. Мистецтво Павлової, класичної танцівниці, що принесла російському балету славу далеко за межами батьківщини, було підготовлено процесами розвитку російського балетного театру початку XX ст. і багато в чому вплинуло на ці процеси. У постановках Петіпа, Іванова та їхніх попередників проявилося різноманіття можливостей Павлової: музикальність і психологічна змістовність її танцю, емоційна дієвість гри, широта жанрового діапазону. Разом з тим уже в цих спектаклях Павлова привнесла від себе багато нового. В образі Жізелі (1903) психологізм її трактування привів до поетично проясненого фіналу. Павлова виконувала партії, де класична основа мала національно-характерне забарвлення. Павлова зіграла важливу роль у реформах М.М.Фокіна як виконавиця центральних партій поставлених ним балетів: "Виноградна лоза" А.Рубінштейна, "Шопеніана", "Павільйон Арміди". У них проявилися одухотворений психологізм і музикальність виконавиці. Головними цінностями творчого союзу Павлової та Фокіна були переконання, що танок підпорядковується духовно-виразним завданням: "Вмираючий лебідь" Сен-Санса, що став поетичним символом російської хореографії цієї епохи. З 1908 року Павлова гастролювала за кордоном. З 1909 року - вона найвизначніша учасниця Російських сезонів у Парижі, що дали початок її всесвітньої популярності. У 1910 році Павлова створила власну трупу. Вона зберігала в гастрольному репертуарі балети Чайковського і Глазунова. Творчий портрет Павлової сформувався на російській сцені. У своїх численних концертних номерах вона спиралася головним чином на традиції вітчизняного мистецтва. Слава Павлової стала легендарною. Її подвижницьке служіння танцю пробудило в усьому світі інтерес до хореографії і дало поштовх до відродження закордонного балетного театру". В. Красовська |
||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||