 | |||||||||||||||||||
|
ЛІТЕРАТУРА З ІСТОРІЇ РОСІЙСЬКОГО Laurent J. Nina Vyroubova et ses visages. - Paris, 1958. - 110 p.
"Ніна Вирубова - французька артистка. За походженням росіянка. Вчилася у В. Трефілової, О. Преображенської, Я. Єгорової, В. Гзовської, С. Лифаря. Працювала в балеті на Єлисейських полях (1945-49), Балеті Парижа (1949), "Гран бале дю маркі де Куеванс" (1957-61), у Паризькій Опера (етуаль) (1949-56). Перша виконавиця головних партій у постановках балетмейстерів: С. Лифаря, "Фантастичне весілля" Деланнуа; Р. Петі - "Бродячі комедіанти" Соге (1945); П. Ван Дійка - "Абраксас" та ін. З найбільшим успіхом виступала в ліричних ролях (Жизель, Сильфіда)". Е.Я.Суріц Від видавців: "Серед усіх мистецтв, мистецтво танцю найбільш невловиме. Мова танцю універсальна і зрозуміла на всіх континентах. Це поезія руху, досконалість ліній, музика людського тіла. Що нам лишиться від майстерності танцівниці? Вона створює мрію, що належить вічності. Як танцювали Камарго, Тальоні і Карлотта Грізі? Письменники всіх країн писали про їхній талант, але чи здатні вони були передати геній Танцю? Геній - як диво, перед ним можна лише схилятися. Тільки кінематограф був здатний увічнити дивний малюнок танцю. Танець тоді стає подібним до надрукованої поеми і прекрасним уроком для всіх поколінь теоретиків та практиків балету. Три короткометражних фільми, що увічнили балети Ніни Вирубової ("Фантастичне весілля", "Федра"), скажуть нам про її техніку і грацію більше, ніж книга на 600 сторінок, присвячена їй. Танцівниця, що досягла вершин майстерності, повинна озирнутися назад, щоб проаналізувати пройдені етапи. Здатність до аналізу своїх помилок і досягнень характеризує справжнього артиста. Танець ніколи не повинен розглядати техніку як самоціль, але як засіб чи швидше умову, необхідну для здійснення своїх намірів. Поміж мистецтвом і технікою необхідна рівновага. Кожен знає, що танець не може бути мистецтвом без техніки. Але, крім того, чиста техніка може убити натхнення. "Танець - це моє життя, визнає Вирубова, саме для цього у кожній ролі, що я виконую, я хочу, змусити публіку відчувати всю гаму почуттів, які і складають сенс нашого життя…" Вирубова займає особливе місце у світі балету. Вона ніжна і романтична Сильфіда, але водночас вона характерна акторка з надзвичайним почуттям гумору. Акторка вражає гамою своїх засобів виразності. Де ж справжня Вирубова? Під різними масками ми намагаємося розгледіти її справжнє обличчя. Її перший тріумф у Парижі відбувся в Балеті на Єлисейських полях у ролі Сильфіди. На сцені Опера вона дебютувала в ролі Королеви-матері в балеті "Білосніжка" і вразила публіку гострим характером малюнка ролі. Потрібно уникати суджень про Вирубову, опираючись на одну-єдину роль чи окрему балетну виставу. Вона непередбачена і невловима, у неї тисяча облич. Особливо їй удаються суперечливі ролі, в яких вона щира і природна, але завжди різна. Перевернемо цю сторінку її творчості. Що очікує нас на наступній сторінці?". |
||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||