продолжаю свої неупорядочєні воспомінанія
то, шо вони появляюцця у хроно-нелогічному порядку - ісключітєльно моя вина, просто винирюють десь із загашніків пам'яті
цим разом розкажу вам про передінституцьку практику - ввіду його обйома расказ буде виставляцця в відє короткомєтражного сєріала

так шо начньом

в 93 році я став студєнтом львівського політєха
перед початком першого курсу єсєссно у нас була практика - ми два тижні в липні вищипували травичку із пространства між тротуарними плитами, пили алкогольні сурогати "стрілецький", "козацький" і "стругураш", заводили нових друзєй і розводили дєвушок - вопшем весело проводили час
но у вересні нас рішили вислати в южні областя (які як ізвєсно кормлять всю україну і бендерівців в часності) помогти собирать урожай
всіх абітурієнтів зібрати не змогли, у більшої часті львівських найшлись відмазки, а дєвок рішили з нами не пускать (казали, шо в прошлому році там була нехилі конфлікти на почві мєждуполових отношеній)
короче було нас чоловік 40 з чємто (в т.ч. троє моїх однокласників і парочка нормальних кєнтів, з якими ми вже вспіли подружитись під час практики в гуртожитку)
вивезли нас поїздом у нікалаєвскую область, причом всі факультети поїхали в один крупний калхоз-пєрєдавік, а нас зашвирнули в якусь забуту богом дєрєвню (даже не вспомню названіє щас)
поселили всіх у якусь общагу, причом наша група як сама многочіслєнна захватила собі помєщєніє на 12 койко-мєст
у нашій комнаті тіки двоє були нам незнакомі, точніше ми їх взнали лише в поїзді по дорозі - оба були вегетаріанці, одного звали роберт, другого стьопа і ми рішили, шо з ними нам буде ішо вєсєлєй (а їм із нами соотвєцтвєнно ггг)
обще руковоцтво над нами проводило два тіпа - одного ми назвали "чапаєв" (у нього були вуса), а другого - "паганель" (ізза очків), вони були якісь аспіранти чи доценти, хз...

продолженіє слєдуєт...