Шлях офіційного становлення християнської місії «Голос надії» розпочався в березні 1989 року, коли в країні ще трималася комуністично-атеїстична ідеологія. Але ідея про її створення з’явилася набагато раніше, в часи, коли мало хто з віруючих знав, що таке «місія».

В кінці 1980-х років молодь Луцької церкви, збираючись найчастіше на квартирі в Івана Чоботарьова, сповнена духом місіонерства, виступила з ініціативою почати євангелізаційну роботу за межами церкви. Особливим поштовхом до створення першої євангелізаційної групи стала конференція, що відбулася в Києві в лютому 1990 року, де волинська молодь побачила, що така група вже діє при Одеській церкві ХВЄ.
Перші масові євангелізації відбулися з нагоди святкування тисячоліття хрещення Русі — в будинку культури, парку імені Лесі Українки, на Замковій та Театральній площах. Практично за два роки євангелізаційною працею було задіяно багато церков області, тому було вирішено створити місію, яка б об’єднала місіонерські групи та окремих місіонерів. Спільне засідання щодо створення місії відбулося в березні 1990 року в домі молитви села Рованці. Директором місії було обрано Миколу Синюка, заступниками — Петра Янюка, Віктора Наумчика, а потім — Євгена Мельничука і Павла Цвора. Серед ентузіастів створення місії були Віктор Наумчик, Сергій Миронюк, Лариса Оніщук, Євген Абрамович, Володимир Середюк, Іван Чоботарьов (автор місійної емблеми), Михайло Радзивилюк, Сергій Лінник, Василь Пархотюк та багато інших.

З дня створення і до сьогодні адресою знаходження місії є вулиця Вороніхіна, 14-а в місті Луцьку була. Її перший офіс — маленька кімната в підвальному приміщенні Церкви Христа-Спасителя.
Там друкувався перший інформаційний бюлетень, перший номер газети «Голос надії», який побачив світ у лютому 1991 року (тираж 4000, редактор Павло Романець). Сюди надходили перші листи, тут з’явилися перші офіційні місійні папери.

Першим офіційним працівником місії «Голос надії» в Росії був Володимир Галенко з міста Ківерці (помер у 1991 році). Потім розпочала роботу євангелізаційна група в м. Іжевську (Удмуртія) з братами Миколою Климчуком і Анатолієм Якушевським, в Карелії — група «Світло для світу» на чолі з Павлом Цвором, у Комі краї — група «Євангеліст» на чолі з Федором Величко, в Якутії — група «Одне серце» на чолі з Олександром Головієм у Нижньогородській області — група на чолі з Аркадієм Олешем, в Татарії — група з Нововолинської церкви на чолі з Анатолієм Редьком.
Так на середину 1992 року місіонерські групи працювали вже у семи регіонах Російської Федерації: Карелія, Комі, Татарія, Удмуртія, Кавказ, Сибір, Якутія. Нерідко місіонерам доводилося розпочинати свою працю просто неба. Вже в першій конференції місії «Голос надії», яка відбулася 22 червня 1991 року в м. Луцьку, брали участь представники 11 євангелізаційних груп, які працювали як на Волині, так і за її межами. Відтоді місіонери щорічно збираються разом, щоб поділитися досвідом, успіхами та проблемами, які неминуче виникають під час благовістя в різних країнах серед багатьох націй, етнокультур, релігій. Місіонерів на подібні конференції неодноразово приймали церкви міста Луцька — Христа-Спасителя, «Віфанія», церкви Дзержинська (Росія), Камінь-Каширська і Горохова, Ковеля, Рівного, місія «Світанкова зоря» (м. Рівне).

З самого початку місія налагодила тісну співпрацю зі своїми колегами з України, США, служителями церков Волинської області. За 12 років в місії склалася чітка структура роботи, і на тепер вона є базовою місією ВСЦ ХВЄП і налічує близько 215 працівників. Її директор Микола Синюк XIII З’їздом ВСЦ ХВЄП був обраний першим заступником старшого єпископа М.С. Паночка, а також за рішенням цього з’їзду його було рукопокладено на єпископське служіння. З 1996 року редакція газети «Голос надії» одночасно є редакцією журналу «Благовісник» — видання ВСЦХВЄ, а Юрій Вавринюк, на той час редактор місійної газети, рішенням правління Союзу також став головним редактором цього журналу. Сьогодні в місії злагоджено працюють відділи євангелізації (заввідділом Ігор Скоць), видавництва (Юрій Вавринюк), християнської освіти (Євген Абрамович), милосердя (Володимир Середюк), місіонерський (Віктор Оніщук). Її діяльність охоплює десятки регіонів України, а також близького та далекого зарубіжжя.

З самого початку створення основною стратегією і напрямками діяльності місії «Голос надії» була, і є євангелізація, місіонерство і відкриття нових церков. П’ять євангелізаційних гуртів працюють в місії. За час діяльності «Голосу надії» побудовано і придбано 105 будинків молитви. Всього відкрито 174 нові церкви. Свою працю і служіння місія звершує в 195 населених пунктах. Тривалий час відбувається навчання в місіонерській школі, перший випуск студентів якої відбувся 10 червня 1999 року, а останній (сьомий) — у 2004 році. За цей час вона підготувала 102 молодих братів і сестер для служіння на місіонерських полях.