Прощавайте, снаряди з «потьомкінських сіл»
За три місяці перестане існувати артилерійська база під Києвом, а Новобогданівці нададуть статус постраждалої території Іван ЛЕОНОВ.   

324-та Центральна артилерійська база озброєння, подібна до горезвісної Новобогданівської, розташована за 3-4 км від Києва — у селищі Коцюбинське. Власне, «коцюбинський арсенал» прогримів на всю Україну ще задовго до канонади в Артемівську і Новобогданівці. Але то були «вибухи» численних газетних публікацій. I хоча за роки існування військової частини, створеної директивою Головного артилерійського управління Червоної армії у 1945 році, тут не сталося жодної НП, Коцюбинське неодноразово називали потенційним «другим Чорнобилем». Причина — надто близьке її розташування до столиці.

Поцілив у міністра
Автомобіль, у якому перебував міністр праці В'ячеслав Кириленко, потрапив у ДТП Інф. «УМ»   

Пригода сталася у середу вночі: о 22.40 навпроти ЦУМу (на Хрещатику) міністерське авто «Мазда-6» зіштовхнулося із легковиком. Трапилося це через те, що на смугу, якою їхав автомобіль міністра, вискочив «Oпель-Астра».

Доля провокатора
Такі різні «Ко-Ко-Ко»: після виборів-2004 Коваленко сидить у СІЗО, Корчинський націлюється на депутатство-2006, а Козак... працює в уряді Тимошенко Іван ЛЕОНОВ.   

Може, з висоти серйозної політики й не варто було б згадувати про деяких маріонеткових антигероїв недавніх президентських виборів, зокрема, трійцю провокаторів «Корчинський — Коваленко — Козак» — такий собі український «Ку-клукс-клан». Ці «політичні проекти», організовані минулого року Медведчуком і компанією для кампанії Віктора Януковича, хоч і повеселили народ і навіть відняли від результату Віктора Ющенка якісь соті частки відсотків, та все ж виборців зовсім не переконали. Але сміх і гріх у тому, що подібні «технічні» постаті все ще залишаються в арсеналі давно знайомих нам ненаситних політтехнологів. Ці «три К.» продовжують відпрацьовувати сякі-такі гонорари й претендувати на своє місце під сонцем. Хтось скаже, що вони дійсно небезпечні. Особливо для майбутнього України як правової держави, котра дотримується конституційних норм — рівних національних, релігійно-конфесійних i взагалі загальнолюдських прав. Адже від «Ко—Ко—Ко» лунали й лунають заклики захистити Україну чи то від татарської навали з Криму, чи від єврейської змови, чи від іноземців, передусім темношкірих. Водночас як мінімум один із «трьох К.» має непогані шанси вперше в житті таки стати нардепом, інший — «сидить на параші» в СІЗО, а ще один... затесався у лави нової, помаранчевої виконавчої влади.

Новий похід на Київ не відміняється,
хоча ректор під тиском студентів написав заяву про відставку Алла ФЕДОРИНА   

Уже наступного дня після початку акції «Ні — брехні!» та розбиття наметового містечка студентів у сквері Шевченка в центрі Сум стало відомо, що новообраний ректор Сумського педуніверситету Микола Подберезький написав заяву про звільнення. Втім цей акт навряд чи можна назвати покаянням за продуманий чи непродуманий обман (обираючись на посаду, Подберезький приховав свою судимість). За деякою інформацією, пан Микола, звільняючись, заявив про нібито вчинений на нього тиск обласної влади.

Російське нетримання,
або Як «брали», відпускали і не затримували Бакая Володимир СЕМКІВ   

Увечері 28 червня, якраз на День української Конституції, в Москві було затримано екс-керманича горезвісного Держуправління справами Ігоря Бакая. Однак радіти тому, що слідству вдалося схопити одного з найбрудніших чиновників часів української незалежності, ще рано: станом на вчорашній обід Бакай знову дихав повітрям московської волі. Бо, як твердять правоохоронці в Києві, одразу після затримання його випустили на всі чотири сторони. Росіяни ж натомість узагалі сумніваються в тому, що Бакая «брали».